Ранопрост капсули по 0,4мг 3 блістера по 10шт

Фармакодинаміка. Ранопрост вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні α1-адренорецептори, зокрема α1a і α1d, які знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри. це сприяє зниженню тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри та поліпшення виділення виділення сечі. одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (утруднення початку сечовипускання, ослаблення струменя сечі, капання після закінчення сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, часті позиви до сечовипускання, позиви до сечовипускання в нічний час, невідкладність сечовипускання).

Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату. Ці ефекти тривалий час зберігаються при довгостроковому лікуванні та значною мірою стримують проведення хірургічної операції або катетеризації.

Антагоністи α ₁ -адренорецепторів мають здатність знижувати артеріальний тиск шляхом зниження периферичного тонусу судин. Під час досліджень не відзначалося клінічно вираженого зниження артеріального тиску.

Фармакокінетика. Всмоктування: тамсулозин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, а його біодоступність становить майже 100%. Всмоктування тамсулозину відбувається дещо повільніше після прийому їжі. Рівномірність всмоктування досягається в тому випадку, коли пацієнт приймає Ранопрост в один і той же час після їжі. Фармакокінетика тамсулозину має лінійний характер.

Після прийому разової дози препарату після їди C _max тамсулозину в плазмі крові досягається приблизно через 6 годин, а стабільна концентрація створюється на 5-ту добу після щоденного прийому препарату. З _max в плазмі крові при цьому приблизно на ⅔ вища за ту, яка утворюється після прийому разової дози.

Розподіл: у чоловіків тамсулозин приблизно на 99% зв'язується з білками плазми крові. Обсяг розподілу препарату незначний (близько 0,2 л/кг маси тіла).

Метаболізм: тамсулозину гідрохлорид не береться ефекту першого проходження й повільно метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α ₁ -адренорецепторів. Велика частина активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді.

Елімінація: тамсулозин та його метаболіти виводяться з організму переважно з сечею. Приблизно 9% дози виводиться у вигляді незмінного діючої речовини.

Після разового прийому дози препарату після їжі та при стабільній концентрації в плазмі крові T _½ відповідно складає близько 10 і 13 ч.

Лікування функціональних розладів з боку нижніх сечовивідних шляхів при доброякісної гіперплазії простати.

Дорослим приймати по 1 капсулі 1 раз на добу в один і той же час після їжі (сніданку). капсулу ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи 1 склянкою води. тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Гіперчутливість до активної речовини гідрохлориду або будь-якого з допоміжних речовин, включаючи ангіоневротичний набряк Квінке; ортостатичнагіпотензія; виражена печінкова недостатність.

З боку центральної нервової системи: запаморочення; іноді - головний біль; рідко - непритомність;

з боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія;

з боку дихальної системи: риніт, задишка;

з боку шлунково-кишкового тракту: запор, діарея, нудота, блювання;

з боку шкіри та слизових оболонок: шкірний висип, кропив'янка, свербіж; рідко - ангіоневротичний набряк Квінке, синдром Стівенса - Джонсона;

з боку сечостатевої системи: ретроградна еякуляція; дуже рідко - пріапізм;

загальні порушення: астенія.

Описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром звуженої зіниці) при операції з приводу катаракти у пацієнтів, які тривалий час приймали тамсулозин (див. Особливості застосування).

У деяких пацієнтів, які приймали або приймають тамсулозин, під час хірургічного втручання з приводу видалення катаракти відзначався синдром атонического зіниці (ifis, варіант синдрому звуженої зіниці), що може стати причиною збільшення кількості ускладнень при проведенні такої операції. з цієї причини пацієнтам, у яких запланована операція з видалення катаракти, не рекомендується призначати тамсулозин.

Як правило, за 1-2 тижні перед проведенням операції з приводу видалення катаракти рекомендується припинити лікування тамсулозином. Однак доцільність і терміни припинення лікування тамсулозином точно не встановлені.

При підготовці до операції хірурги-офтальмологи повинні з'ясувати, чи брав (або приймає) пацієнт тамсулозин з метою попередження можливих ускладнень, пов'язаних з синдромом атонического зіниці.

Як і при застосуванні інших блокаторів α ₁ -адренорецепторів, в окремих випадках при застосуванні Ранопросту можливе зниження артеріального тиску, яке здатне іноді призвести до втрати свідомості. При появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен прийняти горизонтальне положення до зникнення згаданих симптомів.

Перед початком лікування препаратом Ранопрост потрібно пройти медичне обстеження з метою виявлення інших супутніх захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, наприклад доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування необхідно провести ректальне обстеження передміхурової залози та, при необхідності, тест на визначення рівня специфічного антигену передміхурової залози (PSA) до початку і через однакові інтервали в період лікування.

Призначати препарат пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну 10 мл/хв) необхідно з особливою обережністю, оскільки клінічних досліджень щодо застосування тамсулозину у таких хворих не проводилось.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат застосовують тільки у чоловіків.

Діти. Чи не застосовують.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Під час застосування препарату потрібно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, оскільки у деяких пацієнтів можливе виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи (запаморочення, непритомність).

При одночасному застосуванні тамсулозину гідрохлориду з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном лікарської взаємодії не відзначалося. одночасне застосування з циметидином підвищує, а з фуросемідом - знижує концентрацію тамсулозину в плазмі крові, але оскільки ці рівні залишаються в межах норми, у спеціальній корекції дозування тамсулозину немає необхідності.

У дослідженнях in vitro було доведено, що діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин і варфарин не впливають на вільну фракцію тамсулозину в плазмі крові людини. Подібним чином тамсулозин не змінює рівня вільних фракцій діазепаму, пропанолола, трихлорметіазиду і хлормадинону в плазмі крові.

У дослідженнях in vitro були виявлені взаємодії на рівні печінкового метаболізму за участю мікросомальних фракцій у печінці (показовою була система ферментативного метаболізму за участю цитохрому Р450) щодо амитриптилина, сальбутамол, глібенкламід і финастерида. Однак диклофенак і варфарин можуть прискорювати елімінацію тамсулозину з плазми крові.

Одночасне застосування з іншими блокаторами α ₁ -адренорецепторів може посилювати гіпотензивний ефект.

У разі різкого зниження пекло внаслідок передозування потрібно проводити підтримуючу терапію, спрямовану на відновлення нормального функціонування серцево-судинної системи (наприклад, пацієнт повинен прийняти горизонтальне положення). якщо цей захід неефективна, проводять інфузійну терапію і призначають вазопресорні засоби. необхідно стежити за функцією нирок і проводити загальну підтримуючу терапію. внаслідок високого ступеня зв'язування тамсулозину з білками плазми проведення гемодіалізу недоцільне.

З метою припинення подальшого всмоктування препарату можна штучно викликати блювоту. При передозуванні значною кількістю препарату пацієнту необхідно промити шлунок із застосуванням активованого вугілля і нізкоосмотіческіх проносних лікарських засобів, таких як сульфат натрію.

У сухому місці при температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: tamsulosine;

1 капсула містить тамсулозину гідрохлориду 0,4 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, дисперсія метакрилатного сополімеру (дисперсія кополімеру метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) (30 %), натрію гідроксид, триацетин, тальк, титану діоксид (Е 171).

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

тверді желатинові капсули з ковпачком коричневого кольору і корпусом помаранчевого кольору, розміру «2», з маркуванням «R» на ковпачку і «TSN 400» на корпусі чорним харчовим чорнилом; капсули містять білого або майже білого кольору гранульований матеріал.

Засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Антагоністи α1-адренергічних рецепторів.

Код АТХ G04C A02.

Фармакодинаміка

Ранопрост вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні α1-адренорецептори, зокрема α1A та α1D, що знаходяться у гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри. Це призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри та поліпшення виділення сечі.

Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов’язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (утруднення початку сечовипускання, послаблення струменя сечі, крапання після закінчення сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, часті позиви до сечовипускання, позиви до сечовипускання в нічний час, невідкладність сечовипускання).

Здатність α1A-адреноблокаторів зменшувати артеріальний тиск пов’язана зі зменшенням периферичного опору. Ранопрост у добовій дозі 0,4 мг не спричиняє клінічно значуще зниження системного артеріального тиску (АТ) як у хворих на артеріальну гіпертензію, так і у пацієнтів з нормальним початковим АТ.

Фармакокінетика

Абсорбція. Ранопрост добре всмоктується з травного тракту, а його біодоступність становить майже 100 %. Всмоктування тамсулозину відбувається дещо повільніше після прийому їжі. Однорідність всмоктування досягається в тому випадку, коли пацієнт приймає Ранопрост в один і той самий час після прийому їжі. Фармакокінетика тамсулозину має лінійний характер.

Після прийому разової дози препарату після їди пікова концентрація тамсулозину у плазмі крові досягається приблизно через 6 годин, а стабільна концентрація утворюється на п’яту добу після щоденного прийому препарату. Максимальна концентрація у плазмі крові при цьому є приблизно на ²/3 вищою за ту, що утворюється після прийому разової дози.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми – 99 %. Об’єм розподілу незначний - до 0,2 л/кг.

Метаболізм. Тамсулозину гідрохлорид не піддається ефекту першого проходження і повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1-адренорецепторів. Більша частина активної речовини присутня в крові у незміненому вигляді.

Виведення. Тамсулозину гідрохлорид виводиться нирками, 4-6 % дози виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення тамсулозину при одноразовому прийомі та у рівноважному стані 19 і 15 годин відповідно.

Лікування функціональних розладів з боку нижніх сечовивідних шляхів при доброякісній гіперплазії простати.

Реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк Квінке, до тамсулозину гідрохлориду або до будь-якої з допоміжних речовин; ортостатична гіпотензія; виражена печінкова недостатність.

Досліджували Взаємодії тільки у дорослих.

При одночасному застосуванні тамсулозину гідрохлориду з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном лікарської взаємодії не відзначалося. Одночасне застосування з циметидином підвищує, а з фуросемідом - знижує концентрацію тамсулозину у плазмі крові, але оскільки ці рівні залишаються у межах норми, у спеціальній корекції дозування тамсулозину немає потреби.

У дослідженнях in vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не впливають на вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Подібним чином тамсулозин не змінює рівень вільних фракцій діазепаму, пропанололу, трихлорметіазиду та хлормадинону у плазмі крові людини.

Проте диклофенак та варфарин можуть підвищувати швидкість елімінації тамсулозину.

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду з сильними інгібіторами CYP3A4 може призвести до збільшення впливу тамсулозину гідрохлориду. Одночасне застосування з кетоконазолом (відомий сильний інгібітор CYP3A4) призводило до збільшення Сmax і AUC до 2,2 і 2,8 відповідно.

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду і пароксетину (сильний інгібітор СYP2D6) призводить до збільшення Сmax і AUC до 1,3 і 1,6 відповідно, але це не є клінічно значущим.

Тамсулозину гідрохлорид не слід призначати у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з низьким метаболізмом CYP2D6.

Тамсулозину гідрохлорид слід застосовувати з обережністю у поєднанні з сильними і помірними інгібіторами CYP3A4.

Одночасне застосування з іншими α1-адреноблокаторами може посилювати гіпотензивний ефект.

Нестабільність райдужної оболонки ока (синдром звуженої зіниці) пов’язана з блокуванням α1-рецепотрів під час хірургічного втручання з приводу видалення катаракти і глаукоми відзначалась у деяких пацієнтів, які приймали або приймають тамсулозин. З цієї причини пацієнтам, яким запланована операція з видалення катаракти і глаукоми, не рекомендується призначати тамсулозин.

Як правило, за 1-2 тижні перед проведенням операції з приводу видалення катаракти і глаукоми рекомендується припинити лікування тамсулозином. Проте доцільність та терміни припинення лікування тамсулозином на даний час точно не встановлені.

При підготовці до операції хірурги-офтальмологи мають дізнатися, чи приймав (або приймає) пацієнт тамсулозин з метою попередження можливих ускладнень, пов’язаних із нестабільністю райдужної оболонки ока.

Як і при застосуванні інших α1-адреноблокаторів, в окремих випадках при застосуванні Ранопросту касул можливе зниження артеріального тиску, що може іноді призвести до втрати свідомості. При появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт має прийняти горизонтальне положення до зникнення вищезгаданих симптомів.

Перед тим як розпочати лікування препаратом Ранопрост, слід пройти медичне обстеження з метою виявлення інших супутніх захворювань, що можуть спричинити такі ж симптоми як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування необхідно провести ректальне обстеження передміхурової залози та при необхідності - тест на визначення рівня специфічного антигену передміхурової залози (PSA) до початку та через однакові проміжки часу під час лікування.

Призначати препарат пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну

Тамсулозину гідрохлорид не слід призначати у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A4 пацієнтам з низьким метаболізмом CYP2D6.

Тамсулозину гідрохлорид слід застосовувати з обережністю у поєднанні з сильними і помірними інгібіторами CYP3A4 (Див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

Даний препарат застосовати лише для лікування чоловіків.

Фертильність.

Під час клінічних досліджень тамсулозину протягом короткого та тривалого часу відзначалися порушення еякуляції. Випадки порушення еякуляції, ретроградної еякуляції і недостатньої еякуляції відзначалися у післяреєстраційному періоді.

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводили. Однак пацієнти мають бути попереджені про можливість виникнення запаморочення.

Дорослим приймати по 1 капсулі 1 раз на добу в один і той же час після прийому їжі (після сніданку). Капсулу ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи 1 склянкою води.

Тривалість лікування встановлюється індивідуально.

Порушення функції нирок не вимагає зниження дозування.

Пацієнти з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості також не потребують зниження дозування.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям.

Безпеку та ефективність тамсулозину у дітей не оцінювали.

Передозування тамсулозину гідрохлориду може потенційно спричинити тяжку гіпотензивну дію. Тяжка гіпотензивна дія відзначалась при різних ступенях передозування.

Лікування.

У випадку різкого зниження тиску внаслідок передозування слід проводити підтримуючу терапію, спрямовану на відновлення нормальної функції серцево-судинної системи, (наприклад, пацієнт має прийняти горизонтальне положення). У випадку, якщо цей захід не діє, слід провести інфузійну терапію та призначити вазопресорні засоби. Необхідно слідкувати за функцією нирок та проводити загальну підтримуючу терапію. Унаслідок високого ступеня зв’язування тамсулозину з білками плазми проведення гемодіалізу є навряд чи доцільним.

З метою припинення подальшого всмоктування препарату можна штучно викликати блювання. При передозуванні значної кількості препарату пацієнту необхідно промити шлунок із застосуванням активованого вугілля та низькоосмотичних послаблювальних засобів, таких як сульфат натрію.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, непритомність.

З боку органів зору: затуманення зору*, порушення зору*.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія.

З боку дихальної системи: риніт, носова кровотеча*.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, діарея, нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема*, ексфоліативний дерматит*.

З боку репродуктивної системи: розлади еякуляції, включаючи ретроградну еякуляцію і недостатність еякуляції.

Загальні розлади: астенія.

*- відзначалися у післяреєстраційному періоді.

Під час післяреєстраційного нагляду описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром звуженої зіниці) при операції з приводу катаракти та глаукоми у пацієнтів, які приймали тамсулозин (див. розділ «Особливості застосування»).

Післяреєстраційний досвід: крім вищевказаних побічних реакцій, повідомлялося про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії та диспное. Оскільки про зазначені випадки повідомляли спонтанно, частоту повідомлень та роль тамсулозину у цьому випадку не може бути достовірно встановлена.

2 роки.

Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C .

По 10 капсул у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці.

За рецептом.

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед/Sun Pharmaceutical Industries Limited.

Адреса

Індастріал Ареа 3, Девас - 455001, Індія/Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.