Торгівельна назва | Вентолін |
Діючі речовини | Сальбутамол |
Кількість діючої речовини: | 0,1 мг/доза |
Форма випуску: | аерозоль для інгаляцій |
Кількість в упаковці: | 200 доз |
Первинна упаковка: | балон |
Спосіб застосування: | Для інгаляцій |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 30°C |
Чутливість до світла: | Чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Оригінал |
Виробник: | ГЛАКСО ВЕЛЛКОМ ПРОДАКШН |
Країна виробництва: | Франція |
Заявник: | GSK |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС R Препарати для лікування захворювань респіраторної системи R03 Препарати для лікування захворювань повʼязаних з порушенням бронхіальної провідності R03A Адренергічні препарати для інгаляційного застосування R03AC Селективні агоністи бета-2-адренорецепторів R03AC02 Сальбутамол |
Показання до застосування:
При бронхіальній астмі: профілактика та купірування бронхоспазму, в якості становить компонента при комплексному лікуванні бронхіальної астми (у тому числі та астматичного статусу). З профілактичною метою застосовують безпосередньо перед контактом з алергеном або перед фізичним навантаженням. Вентолін застосовується і при хронічної обструктивної хвороби легень, яка супроводжується оборотною обструкцією бронхів.
Спосіб застосування:
Вентолін Небули. Препарат не призначений для ін'єкцій. Вводиться інгаляційним шляхом за допомогою небулайзера з маскою, ендотрахеальної або Т-подібною трубкою. При гіповентиляції може виникнути ризик гіпоксії, тоді вдихаємо повітря може бути збагачений киснем. Вентолін Небули застосовується без розведення, але при необхідності тривалої інгаляції (більш десяти хвилин), препарат можна розвести стерильним 0,9% розчином хлориду натрію.
Препарат слід застосовувати в добре провітрюваних приміщеннях, оскільки частина препарату при інгаляції потрапляє в навколишнє середовище. Особливо це важливо в умовах стаціонару, де небулайзерами можуть користуватися одночасно кілька пацієнтів.
Початкова доза Вентолін при інгаляційному введенні за допомогою небулайзера становить 2,5 міліграм, але при необхідності може бути збільшена до п'яти міліграмів. Інгаляції можна проводити до чотирьох разів на день. В умовах стаціонару, при вираженій обструкції дихальних шляхів, доза для дорослих пацієнтів може бути збільшена до 40 мг/добу.
Клінічна ефективність застосування Вентолін у дітей молодше вісімнадцяти місяців шляхом введення через небулайзер не досліджували.
Вентолін Евохалер. Призначений для застосування у дітей віком старше двох років і у дорослих. Пацієнтам, яким важко скоординувати розпорошення інгалятора і вдих, необхідно застосовувати спейсер. Для дітей молодшого віку розроблено пристрій Бебіхалер.
Дорослі. Купірування нападу бронхоспазму: сто-двісті мкг (одна-дві інгаляції).
Профілактика нападів бронхоспазму, які пов'язані з фізичним навантаженням або дією алергену: двісті мкг (дві інгаляції) за десять-п'ятнадцять хвилин до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: до двохсот мкг (дві інгаляції) до чотирьох разів на добу.
Діти. Купірування нападу бронхоспазму: сто-двісті мкг (одна-дві інгаляції). Профілактика нападів бронхоспазму, які пов'язані з фізичним навантаженням або дією алергену: сто-двісті мкг (одна-дві інгаляції) за десять-п'ятнадцять хвилин до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: до двохсот мкг (дві інгаляції) до чотирьох разів на добу.
Побічні дії:
Можливі реакції підвищеної чутливості: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, кропив'янка, гіпотензія аж до колапсу. При застосуванні препарату можливе зниження рівня калію в плазмі крові. Також може виникати головний біль, тремор, підвищена збудливість і гіперактивність. З боку серцево-судинної системи часто виникає тахікардія, іноді відбувається порушення серцевого ритму: суправентрикулярна тахікардія, екстрасистолія, фібриляція передсердь. Вентолін може викликати периферичну вазодилатацію. При застосуванні Вентолін може статися парадоксальний бронхоспазм, зі значним посиленням задишки після інгаляції. У таких випадках препарат відміняють, пацієнту підбирають альтернативні методи лікування. При інгаляції Вентолін іноді спостерігалося подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки. Препарат може викликати м'язові судоми.
Протипоказання:
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Протипоказано застосування препарату у дітей до півтора років. З обережністю застосовують у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією, тиреотоксикозом, тахіаритміями, феохромоцитомою, а також при вагітності та в період лактації.
вагітність:
При вагітності препарат призначається тільки тоді, коли користь для матері перевищує будь-який потенційний ризик для плоду. Чи не проводилося строго контрольованих клінічних досліджень по вивченню тератогенності Вентолін. Є дані про народження дітей з полідактилія у тих матерів, які під час вагітності застосовували Вентолін, однак чіткого взаємозв'язку між виникненням патології і прийомом препарату не встановлено. Застосовувати препарат при вагітності можна, оскільки ризик плацентарної гіпоксемії для плоду на тлі неконтрольованої бронхіальної астми у матері набагато перевищує потенційний ризик від прийому препарату. Однак застосовувати Вентолін потрібно з обережністю, оскільки його прийом може викликати гіперглікемію і тахікардію у матері та плоду, а також слабкість родової діяльності, зниження артеріального тиску і набряк легенів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Не можна одночасно застосовувати Вентолін і неселективні бета-блокатори (пропранолол). При тиреотоксикозі підсилює тахікардію. Також підсилює дію препаратів, які стимулюють центральну нервову систему. Збільшує ймовірність розвитку аритмії на тлі прийому серцевих глікозидів. Вентолін не протипоказаний пацієнтам, які приймають інгібітори МАО. Теофілін і інші ксантіни при прийомі разом з вентолін збільшують ймовірність виникнення тахіаритмій. При прийомі разом із засобами для інгаляційної анестезії і леводопою можуть виникати шлуночкові аритмії. Може підвищуватися внутрішньоочний тиск при спільному прийомі Вентолін з антихолінергічними засобами. Глюкокортикостероїди та діуретики можуть підсилювати гіпокаліємію, викликану застосуванням Вентолін.
Передозування:
При передозуванні Вентолін спостерігаються такі симптоми: зниження артеріального тиску, тахікардія, тахіаритмія, блювота, м'язовий тремор, збудження. Рідко - судоми, галюцинації. У крові - гіпокаліємія, лактоацидоз, гіпофосфатемія, лейкоцитоз. Може виникнути респіраторний алкалоз. Лікування симптоматичне, призначаються препарати з групи кардіоселективних бета-блокаторів.
Форма випуску:
Вентолін Евохалер - аерозоль для інгаляцій дозований, 100 мкг в одній дозі, балон 200 доз. Вентолін Небули. Розчин для інгаляцій небули 2,5 мілілітра, №10. Розчин для інгаляцій небули 2,5 мілілітра, №40.
Умови зберігання:
Зберігати при температурі нижче 30 градусів Цельсія. Уникати впливу прямих сонячних променів. Чи не заморожувати. Термін придатності - два роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності. Вентолін Небули зберігати в оригінальній упаковці при температурі нижче 30 градусів Цельсія. Після розтину алюмінієвої фольги зберігати небули не більше трьох місяців в захищеному від світла місці при температурі не більше 30 градусів Цельсія. Невикористаний розчин Вентолін, який залишився в небулайзере, зберігати не можна, його слід вилити. Термін придатності - три роки. Не вживати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Синоніми:
Сальбутамол, Алопрол, Асмадей, Астахалін, Аеролін, Асматол, Альбутерол, Асталін, Вентодіск, Бронховалеас, Волмакс, Саламол, Салбутан, сальбен, Сальбувент, Султанол, Вентілан, Провенто.
склад:
Вентолін Евохалер аерозоль для інгаляцій дозований містить в одній дозі 100 мкг сальбутамолу. Допоміжні речовини: газ-розпилювач HFA 134a.
Вентолін Небули розчин для інгаляцій 2,5 мл містить 2,5 мг сальбутамолу. Допоміжні речовини: натрію хлорид, вода очищена, сірчана кислота розведена.
додатково:
При лікуванні бронхіальної астми Вентолін не повинен бути єдиним або основним компонентом терапії. Підвищення потреби в застосуванні β2-адреноміметиків короткої дії для контролю симптомів бронхіальної астми свідчить про прогресування захворювання. Такий стан становить загрозу для життя пацієнта, тому план лікування повинен бути переглянутий; вирішується питання про збільшення дози кортикостероїдів. У таких пацієнтів щодня проводиться контроль максимальної швидкості видиху. Вирішувати питання про збільшення дози Вентолін може тільки лікар, оскільки прийом великих доз препарату може призвести до несприятливих наслідків.
Пацієнтів необхідно навчити правильно користуватися аерозолем для інгаляцій або небулайзером, від цього залежить ефективність лікування. Не допускати попадання аерозолю або розчину для інгаляцій в очі. При застосуванні небулайзера не потрібно синхронізації інгаляції з вдихом, тому Вентолін Небули кращий для призначення дітям і пацієнтам похилого віку.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Глаксо. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Вентолін Евохалер аер. д/інг. дозов. 100мкг/дозу 200доз на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Вентолін Евохалер аер. д/інг. дозов. 100мкг/дозу 200доз є:
Склад:
діюча речовина: сальбутамол;
1 доза містить сальбутамолу 100 мкг (у формі сальбутамолу сульфату);
допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.
Лікарська форма. Аерозоль для інгаляцій, дозований.
Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла суспензія.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів. Сальбутамол. Код АТХ R03A C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сальбутамол є селективним агоністом бета2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи швидку (протягом 5 хвилин) та короткотривалу (4–6 годин) бронходилатацію у хворих з оборотною обструкцією дихальних шляхів.
Фармакокінетика.
Після інгаляційного застосування від 10 до 20 % введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається в інгаляційному пристрої або у носоглотці, звідки проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях.
Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується у печінці, виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у вигляді фенолсульфатного метаболіту.
Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенолсульфатної сполуки, потім виділяється нирками. Більша частина препарату виводиться з організму протягом 72 годин. Зв’язування з білками плазми становить 10 %.
Клінічні характеристики.
Показання.
Короткотривале (від 4 до 6 годин) розширення бронхів зі швидким початком (приблизно протягом 5 хвилин) при обструкції дихальних шляхів.
Купірування нападів ядухи при захворюваннях, що супроводжуються обструкцією дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма.
Профілактика приступів бронхоспазму, пов’язаних з дією алергену або спричинених фізичним навантаженням.
У комплексній терапії хворих на бронхіальну астму.
Протипоказання.
Гіперчутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату. Не використовувати для призупинення неускладнених передчасних пологів чи загрози викидню лікарські форми сальбутамолу, які не призначені для внутрішньовенного введення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Сальбутамол не можна застосовувати з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів (наприклад з пропранололом).
Одночасне застосування сальбутамолу з інгібіторами МАО не протипоказано.
З метою оптимального потрапляння лікарського засобу у легені хворого слід перевірити його техніку проведення інгаляції препарату. Пацієнтів слід попередити стосовно можливості відчувати інший смак порівняно з таким при використанні попереднього інгалятора.
Пацієнтам, яким призначено регулярну протизапальну терапію (наприклад, інгаляційні кортикостероїди), слід рекомендувати продовжувати приймати протизапальні лікарські засоби навіть тоді, коли симптоми зменшуються і вони не потребують Вентолін Евохалер.
Збільшення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних бета2-агоністів, для контролю за симптомами бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання і слід попередити пацієнтів про необхідність звернення за медичною допомогою якнайшвидше. У цих випадках слід переглянути план лікування та вирішити питання про призначення більших доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів.
Надмірне використання бета-агоністів короткої дії може маскувати прогресування основного захворювання та сприяти погіршенню контролю за астмою, що призводить до підвищення ризику тяжких загострень астми та смертності.
Пацієнти, які приймають сальбутамол більше двох разів на тиждень «за потребою», не враховуючи профілактичний прийом перед фізичним навантаженням, потребують визначення наявності денних симптомів, нічних пробуджень та обмежень активності через астму для належної корекції лікування, оскільки ці пацієнти належать до групи ризику надмірного застосування сальбутамолу.
Раптове та прогресуюче погіршення перебігу бронхіальної астми є життєво небезпечним станом, що потребує початку або збільшення застосування кортикостероїдів. Пацієнтам, які належать до групи ризику, рекомендується щоденно проводити контроль максимальної швидкості видиху.
Бронходилатаційні препарати не повинні бути єдиними або головними препаратами у лікуванні хворих на тяжку або нестабільну бронхіальну астму. Стан таких хворих необхідно регулярно контролювати, включаючи проведення легеневих тестів, оскільки тяжка астма є життєво небезпечним захворюванням і для лікування таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення максимально рекомендованих доз інгаляційних та/або пероральних глюкокортикостероїдів.
Якщо дія звичайної дози препарату Вентолін Евохалер стає менш ефективною або зменшується тривалість її дії (менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Збільшення дози або частоти застосування препарату здійснюється лише лікарем.
Тяжке загострення астми слід лікувати у звичайному режимі.
Симпатоміметики, включаючи сальбутамол, впливають на серцево-судинну систему. За даними післяреєстраційного застосування та опублікованими даними, існують свідчення про рідкі випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам, які мають хвороби серця (наприклад ішемічну хворобу серця, аритмію або тяжку серцеву недостатність) та лікуються сальбутамолом, у разі виникнення у них болю у грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення серцевої хвороби, слід звернутися за медичною допомогою. Слід звернути увагу на оцінку таких симптомів, як задишка та біль у грудях, що можуть бути наслідком як хвороби серця, так і захворювань дихальної системи.
З обережністю сальбутамол потрібно призначати хворим на тиреотоксикоз.
Результатом лікування бета2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.
Сальбутамол з обережністю застосовують для лікування хворих, які отримують великі дози інших симпатоміметиків. Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може призводити до оборотних метаболічних змін, наприклад, до збільшення рівня цукру крові. Компенсація таких змін у хворих на цукровий діабет не завжди можлива, тому є окремі повідомлення про розвиток кетоацидозу у таких хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.
Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може виникнути парадоксальний бронхоспазм з негайним посиленням задишки після застосування препарату. У цьому випадку необхідно одразу призначати альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційні бронходилататори. Сальбутамол слід негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та при необхідності призначити інший швидкодіючий бронходилататор на постійній основі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
За даними досліджень на тваринах сальбутамол має репродуктивну токсичність. Безпека застосування вагітним не встановлена. Контрольованих клінічних досліджень щодо застосування сальбутамолу вагітним не проводилось. Були поодинокі повідомлення про різні вроджені вади при внутрішньоутробному розвитку, включаючи розщілину піднебіння, дефекти кінцівок та серцеві порушення. Деякі жінки у період вагітності приймали багато інших лікарських засобів. Вентолін Евохалер можна приймати у період вагітності лише у разі нагальної потреби.
Сальбутамол, вірогідно, проникає в грудне молоко, тому призначати його жінкам, які годують груддю, слід з обережністю. Чи виявляє наявність сальбутамолу у грудному молоці шкідливий вплив на новонародженого/ немовля невідомо, тому його застосування жінкам, які годують груддю, повинно бути обмежено випадками, коли користь його застосування для жінки буде переважати можливий ризик для дитини.
Даних про вплив немає. У разі появи побічних реакцій з боку нервової системи (тремор), керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.
Спосіб застосування та дози.
Вентолін Евохалер – аерозоль, що призначений лише для інгаляційного застосування через рот. Пацієнтам, яким тяжко синхронізувати дихання із застосуванням інгалятора, рекомендується додатково використовувати спейсер – пристрій для полегшення вдихання інгаляційних препаратів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів)
Для купірування загострення симптомів астми, включаючи гострий бронхоспазм, можна застосовувати 1 інгаляцію (100 мкг) як мінімальну стартову дозу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Дітям віком понад 12 років застосовують дози як для дорослих.
Діти віком від 4 до 12 років
Для купірування гострого бронхоспазму застосовують 1 інгаляцію (100 мкг). У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 100 мкг (1 інгаляція), за необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Підвищена потреба у бета2-агоністах може свідчити про погіршення перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.
Інструкція з користування інгалятором
Перевірка інгалятора.
Перед першим використанням інгалятора або після перерви в користуванні 5 діб та більше зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсіть інгалятор та зробіть два розпилення в повітря, щоб переконатися в його адекватній роботі.
Користування інгалятором
1. Зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.
2. Переконайтеся, що всередині та зовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.
3. Старанно струсіть інгалятор, щоб видалити будь-який сторонній предмет з інгалятора і рівномірно змішати вміст пристрою.
4. Візьміть інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.
5. Зробіть максимально глибокий видих, потім візьміть мундштук у рот між зубами і охопіть його губами, не прикушуючи.
6. Роблячи вдих через рот, натисніть на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальбутамолу, при цьому продовжуйте повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.
7. Затримайте дихання, витягніть інгалятор з рота і зніміть палець з верхівки інгалятора. Продовжуйте затримувати дихання стільки, скільки можливо.
8. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконайте дії, описані в пунктах 3–7.
9. Насадіть ковпачок мундштука на місце шляхом натискання у необхідному напрямку до клацання.
ВАЖЛИВО:
Виконуйте дії, описані в пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші декілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.
Якщо лікар дав інші інструкції з користування інгалятором, виконуйте їх, а також звертайтеся за порадою при виникненні будь-яких труднощів.
Діти. Маленькі діти можуть потребувати допомоги; може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції їм проводили дорослі. Попросіть дитину видихнути і виконуйте розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.
Чищення
Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.
1. Вийміть металевий балон з пластикового футляра інгалятора і зніміть ковпачок мундштука.
2. Промийте пластиковий футляр і ковпачок мундштука теплою водою.
3. Висушіть їх зовні та всередині.
4. Помістіть металевий балон і ковпачок мундштука на місце.
НЕ КЛАДІТЬ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.
Діти.
Передозування.
Найбільш поширеними симптомами передозування сальбутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами, наприклад тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні порушення, включаючи гіпокаліємію (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
У результаті передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію в сироватці крові. При застосуванні високих терапевтичних доз або передозуванні короткодіючих бета2-агоністів повідомлялось про випадки лактоацидозу, тому слід перевіряти рівень лактату в сироватці крові та, відповідно, контролювати метаболічний ацидоз, особливо у разі стійкого або такого, що посилюється, прискореного дихання, незважаючи на полегшення симптомів бронхоспазму, таких як стридорозне дихання.
Побічні реакції.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами, а також за частотою їх виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та 1/10), нечасто (³ 1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/10000 та 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), включаючи поодинокі випадки, частота невідома. Загалом, дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних досліджень, тоді як рідкі, дуже рідкі та з невідомою частотою – за даними спонтанних повідомлень.
З боку імунної системи
Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, бронхоспазм, артеріальну гіпотензію та колапс.
З боку обміну речовин, метаболізму
Рідко: гіпокаліємія. Потенційно застосування бета2-агоністів може зумовити виражену гіпокаліємію.
Неврологічні розлади
Часто: тремор, головний біль.
Дуже рідко: гіперактивність.
Кардіальні порушення
Часто: тахікардія.
Нечасто: посилене серцебиття.
Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.
Частота невідома: ішемія міокарда (див. розділ «Особливості застосування»).
Судинні розлади
Рідко: периферична вазодилатація.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Нечасто: подразнення слизових оболонок ротової порожнини та глотки.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: м’язові судоми.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Уникати дії прямих сонячних променів. Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання. Балон перебуває під тиском. Не нагрівати вище 50 °С.
Упаковка.
Алюмінієвий балон з дозуючим клапаном. Балон оснащений пластиковим розпилювачем з дозуючим наконечником та пилозахисним ковпачком. Балон містить не менше 200 доз препарату. 1 балон у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Глаксо Веллком С.А., Іспанія.
Glaxo Wellcome S.A., Spain.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Глаксо Веллком С.А., Авеніда де Екстремадура 3, Пол. Інд. Аллендедуеро, 09400 Аранда де Дуеро, Бургос, Іспанія.
Glaxo Wellcome S.A., Avenida de Extremadura 3, Pol. Ind. Allendeduero, 09400 Aranda de Duero, Burgos, Spain.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ВЕНТОЛІН™ ЕВОХАЛЕР™
(VENTOLIN™ EVOHALER™)
Склад:
діюча речовина: сальбутамол;
1 доза містить сальбутамолу 100 мкг (у формі сальбутамолу сульфату);
допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.
Лікарська форма. Аерозоль для інгаляцій, дозований.
Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла суспензія.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів. Сальбутамол. Код АТХ R03A C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сальбутамол є селективним агоністом бета2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи швидку (протягом 5 хвилин) та короткотривалу (4–6 годин) бронходилатацію у хворих з оборотною обструкцією дихальних шляхів.
Фармакокінетика.
Після інгаляційного застосування від 10 до 20 % введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається в інгаляційному пристрої або у носоглотці, звідки проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях.
Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується у печінці, виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у вигляді фенолсульфатного метаболіту.
Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенолсульфатної сполуки, потім виділяється нирками. Більша частина препарату виводиться з організму протягом 72 годин. Зв’язування з білками плазми становить 10 %.
Клінічні характеристики.
Показання.
Короткотривале (від 4 до 6 годин) розширення бронхів зі швидким початком (приблизно протягом 5 хвилин) при обструкції дихальних шляхів.
Купірування нападів ядухи при захворюваннях, що супроводжуються обструкцією дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма.
Профілактика приступів бронхоспазму, пов’язаних з дією алергену або спричинених фізичним навантаженням.
У комплексній терапії хворих на бронхіальну астму.
Протипоказання.
Гіперчутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату. Не використовувати для призупинення неускладнених передчасних пологів чи загрози викидню лікарські форми сальбутамолу, які не призначені для внутрішньовенного введення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Сальбутамол не можна застосовувати з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів (наприклад з пропранололом).
Одночасне застосування сальбутамолу з інгібіторами МАО не протипоказано.
З метою оптимального потрапляння лікарського засобу у легені хворого слід перевірити його техніку проведення інгаляції препарату. Пацієнтів слід попередити стосовно можливості відчувати інший смак порівняно з таким при використанні попереднього інгалятора.
Пацієнтам, яким призначено регулярну протизапальну терапію (наприклад, інгаляційні кортикостероїди), слід рекомендувати продовжувати приймати протизапальні лікарські засоби навіть тоді, коли симптоми зменшуються і вони не потребують Вентолін Евохалер.
Збільшення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних бета2-агоністів, для контролю за симптомами бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання і слід попередити пацієнтів про необхідність звернення за медичною допомогою якнайшвидше. У цих випадках слід переглянути план лікування та вирішити питання про призначення більших доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів.
Надмірне використання бета-агоністів короткої дії може маскувати прогресування основного захворювання та сприяти погіршенню контролю за астмою, що призводить до підвищення ризику тяжких загострень астми та смертності.
Пацієнти, які приймають сальбутамол більше двох разів на тиждень «за потребою», не враховуючи профілактичний прийом перед фізичним навантаженням, потребують визначення наявності денних симптомів, нічних пробуджень та обмежень активності через астму для належної корекції лікування, оскільки ці пацієнти належать до групи ризику надмірного застосування сальбутамолу.
Раптове та прогресуюче погіршення перебігу бронхіальної астми є життєво небезпечним станом, що потребує початку або збільшення застосування кортикостероїдів. Пацієнтам, які належать до групи ризику, рекомендується щоденно проводити контроль максимальної швидкості видиху.
Бронходилатаційні препарати не повинні бути єдиними або головними препаратами у лікуванні хворих на тяжку або нестабільну бронхіальну астму. Стан таких хворих необхідно регулярно контролювати, включаючи проведення легеневих тестів, оскільки тяжка астма є життєво небезпечним захворюванням і для лікування таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення максимально рекомендованих доз інгаляційних та/або пероральних глюкокортикостероїдів.
Якщо дія звичайної дози препарату Вентолін Евохалер стає менш ефективною або зменшується тривалість її дії (менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Збільшення дози або частоти застосування препарату здійснюється лише лікарем.
Тяжке загострення астми слід лікувати у звичайному режимі.
Симпатоміметики, включаючи сальбутамол, впливають на серцево-судинну систему. За даними післяреєстраційного застосування та опублікованими даними, існують свідчення про рідкі випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам, які мають хвороби серця (наприклад ішемічну хворобу серця, аритмію або тяжку серцеву недостатність) та лікуються сальбутамолом, у разі виникнення у них болю у грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення серцевої хвороби, слід звернутися за медичною допомогою. Слід звернути увагу на оцінку таких симптомів, як задишка та біль у грудях, що можуть бути наслідком як хвороби серця, так і захворювань дихальної системи.
З обережністю сальбутамол потрібно призначати хворим на тиреотоксикоз.
Результатом лікування бета2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.
Сальбутамол з обережністю застосовують для лікування хворих, які отримують великі дози інших симпатоміметиків. Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може призводити до оборотних метаболічних змін, наприклад, до збільшення рівня цукру крові. Компенсація таких змін у хворих на цукровий діабет не завжди можлива, тому є окремі повідомлення про розвиток кетоацидозу у таких хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.
Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може виникнути парадоксальний бронхоспазм з негайним посиленням задишки після застосування препарату. У цьому випадку необхідно одразу призначати альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційні бронходилататори. Сальбутамол слід негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та при необхідності призначити інший швидкодіючий бронходилататор на постійній основі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
За даними досліджень на тваринах сальбутамол має репродуктивну токсичність. Безпека застосування вагітним не встановлена. Контрольованих клінічних досліджень щодо застосування сальбутамолу вагітним не проводилось. Були поодинокі повідомлення про різні вроджені вади при внутрішньоутробному розвитку, включаючи розщілину піднебіння, дефекти кінцівок та серцеві порушення. Деякі жінки у період вагітності приймали багато інших лікарських засобів. Вентолін Евохалер можна приймати у період вагітності лише у разі нагальної потреби.
Сальбутамол, вірогідно, проникає в грудне молоко, тому призначати його жінкам, які годують груддю, слід з обережністю. Чи виявляє наявність сальбутамолу у грудному молоці шкідливий вплив на новонародженого/ немовля невідомо, тому його застосування жінкам, які годують груддю, повинно бути обмежено випадками, коли користь його застосування для жінки буде переважати можливий ризик для дитини.
Даних про вплив немає. У разі появи побічних реакцій з боку нервової системи (тремор), керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.
Спосіб застосування та дози.
Вентолін Евохалер – аерозоль, що призначений лише для інгаляційного застосування через рот. Пацієнтам, яким тяжко синхронізувати дихання із застосуванням інгалятора, рекомендується додатково використовувати спейсер – пристрій для полегшення вдихання інгаляційних препаратів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів)
Для купірування загострення симптомів астми, включаючи гострий бронхоспазм, можна застосовувати 1 інгаляцію (100 мкг) як мінімальну стартову дозу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Дітям віком понад 12 років застосовують дози як для дорослих.
Діти віком від 4 до 12 років
Для купірування гострого бронхоспазму застосовують 1 інгаляцію (100 мкг). У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 100 мкг (1 інгаляція), за необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Підвищена потреба у бета2-агоністах може свідчити про погіршення перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.
Інструкція з користування інгалятором
Перевірка інгалятора.
Перед першим використанням інгалятора або після перерви в користуванні 5 діб та більше зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсіть інгалятор та зробіть два розпилення в повітря, щоб переконатися в його адекватній роботі.
Користування інгалятором
10. Зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.
11. Переконайтеся, що всередині та зовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.
12. Старанно струсіть інгалятор, щоб видалити будь-який сторонній предмет з інгалятора і рівномірно змішати вміст пристрою.
13. Візьміть інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.
14. Зробіть максимально глибокий видих, потім візьміть мундштук у рот між зубами і охопіть його губами, не прикушуючи.
15. Роблячи вдих через рот, натисніть на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальбутамолу, при цьому продовжуйте повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.
16. Затримайте дихання, витягніть інгалятор з рота і зніміть палець з верхівки інгалятора. Продовжуйте затримувати дихання стільки, скільки можливо.
17. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконайте дії, описані в пунктах 3–7.
18. Насадіть ковпачок мундштука на місце шляхом натискання у необхідному напрямку до клацання.
ВАЖЛИВО:
Виконуйте дії, описані в пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші декілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.
Якщо лікар дав інші інструкції з користування інгалятором, виконуйте їх, а також звертайтеся за порадою при виникненні будь-яких труднощів.
Діти. Маленькі діти можуть потребувати допомоги; може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції їм проводили дорослі. Попросіть дитину видихнути і виконуйте розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.
Чищення
Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.
5. Вийміть металевий балон з пластикового футляра інгалятора і зніміть ковпачок мундштука.
6. Промийте пластиковий футляр і ковпачок мундштука теплою водою.
7. Висушіть їх зовні та всередині.
8. Помістіть металевий балон і ковпачок мундштука на місце.
НЕ КЛАДІТЬ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.
Діти.
Передозування.
Найбільш поширеними симптомами передозування сальбутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами, наприклад тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні порушення, включаючи гіпокаліємію (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
У результаті передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію в сироватці крові. При застосуванні високих терапевтичних доз або передозуванні короткодіючих бета2-агоністів повідомлялось про випадки лактоацидозу, тому слід перевіряти рівень лактату в сироватці крові та, відповідно, контролювати метаболічний ацидоз, особливо у разі стійкого або такого, що посилюється, прискореного дихання, незважаючи на полегшення симптомів бронхоспазму, таких як стридорозне дихання.
Побічні реакції.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами, а також за частотою їх виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та 1/10), нечасто (³ 1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/10000 та 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), включаючи поодинокі випадки, частота невідома. Загалом, дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних досліджень, тоді як рідкі, дуже рідкі та з невідомою частотою – за даними спонтанних повідомлень.
З боку імунної системи
Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, бронхоспазм, артеріальну гіпотензію та колапс.
З боку обміну речовин, метаболізму
Рідко: гіпокаліємія. Потенційно застосування бета2-агоністів може зумовити виражену гіпокаліємію.
Неврологічні розлади
Часто: тремор, головний біль.
Дуже рідко: гіперактивність.
Кардіальні порушення
Часто: тахікардія.
Нечасто: посилене серцебиття.
Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.
Частота невідома: ішемія міокарда (див. розділ «Особливості застосування»).
Судинні розлади
Рідко: периферична вазодилатація.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Нечасто: подразнення слизових оболонок ротової порожнини та глотки.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: м’язові судоми.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Уникати дії прямих сонячних променів. Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання. Балон перебуває під тиском. Не нагрівати вище 50 °С.
Упаковка.
Алюмінієвий балон з дозуючим клапаном. Балон оснащений пластиковим розпилювачем з дозуючим наконечником та пилозахисним ковпачком. Балон містить не менше 200 доз препарату. 1 балон у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Глаксо Веллком Продакшн, Франція.
Glaxo Wellcome Production, France.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Глаксо Веллком Продакшн, Зон Індустріель №2, 23, рю Лавуаз’є, 27000 Евре, Франція.
Glaxo Wellcome Production, Zone Industrielle №2, 23, rue Lavoisier, 27000 Evreux, France.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}