Брексін

Таблетки Брексін 20 мг — НПЗЗ із групи оксикамів. Призначення засобу — симптоматичне лікування захворювань опорно-рухового апарату. В українських аптеках італійський препарат легко купити за доступною ціною.

Купити Брексін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Брексін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Активний компонент препарату — піроксикам. 1 таблетка містить 191,2 мг піроксикам-бетадекс, що дорівнює 20 мг чистого піроксикаму.

Як додаткові компоненти використані: натрію крохмаль-гліколят, крохмаль желатинований, кросповідон, моногідрат, лактоза тощо.

Ліки випускають тільки у вигляді таблеток, в ампулах для уколів засіб не продається. 

Механізм дії Брексіну заснований на інгібуванні синтезу простагландинів. Препарат діє як знеболювальний, протизапальний, жарознижувальний і протиревматичний засіб.

Лікарський засіб використовують для симптоматичної терапії захворювань кістково-м’язової системи.

Показання до прийому:

• ревматоїдний артрит;
• остеоартрит;
• хвороба Бехтерєва (анкілозуючий спондилоартрит).

Ліки відносять до засобів другого вибору. Доцільність прийому визначає досвідчений лікар. Фахівець зобов’язаний оцінити всі ризики для хворого і прийняти відповідальне рішення.

Необхідна для лікувального ефекту концентрація діючої речовини накопичується на 10-й день лікування. Брексін не застосовують, якщо хворому необхідне швидке знеболювання.

Перед лікуванням потрібно ознайомитися з переліком протипоказань. Брексін інструкція містить максимально повну й актуальну інформацію щодо рекомендованих обмежень.

Протипоказання до прийому:

• індивідуальна непереносимість компонентів у складі;
• алергічні реакції на будь-які лікарські препарати, що виявилися у вигляді важких нашкірних висипань (токсичний епідермальний некроліз тощо);
• підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти, алергія на різні препарати із групи НПЗЗ;
• геморагічний діатез;
• рак органів ШКТ;
• порушення кровотворення;
• неспецифічний виразковий коліт;
• виразкова хвороба;
• дивертикуліт;
• хвороба Крона;
• цереброваскулярні й інші типи активної кровотечі;
• важкі захворювання печінки й нирок;
• серцева недостатність.

Брексін 20 мг п’ють 1 раз на день. Таблетку можна проковтнути цілком, але для зручності її ділять навпіл уздовж розділової лінії та запивають водою.

20 мг на добу — максимально припустима доза для дорослого пацієнта.

Ефективність і безпеку НПЗЗ-терапії оцінюють протягом 2 тижнів прийому. У разі необхідності продовжити терапію хворий повинен здати аналізи. Лікар зобов’язаний переконатися, що лікування не мало серйозного негативного впливу на основні клініко-лабораторні параметри.

Під час прийому піроксикаму доцільно приймати також гастропротектори: мізопростол тощо.

Побічні реакції можна звести до мінімуму, застосовуючи мінімальну ефективну дозу впродовж найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів.

Клінічну користь і переносимість слід переглядати періодично, причому лікування слід негайно припинити при першій появі шкірних реакцій або клінічно значущих шлунково-кишкових реакцій.

Шлунково-кишкові розлади, ризик появи виразок шлунково-кишкового тракту (ШКТ), кровотечі і перфорації.

НПЗЗ, включаючи піроксикам, можуть спричинювати серйозні шлунково-кишкові розлади, наприклад кровотечі, виразки і перфорацію шлунка, тонкої і товстої кишки, які можуть призводити до летального наслідку. Ці серйозні побічні реакції можна спостерігати у будь-який час з або без застережних симптомів у пацієнтів, що лікуються НПЗЗ.

Вплив НПЗЗ, як коротко-, так і довготривалий, провокує збільшення ризику серйозних реакцій з боку ШКТ. Дані досліджень доводять, що застосування піроксикаму пов’язане з високим ризиком серйозної шлунково-кишкової токсичності порівняно з іншими НПЗЗ.

Пацієнтам зі значними факторами ризику виникнення шлунково-кишкових розладів слід призначати піроксикам тільки після ретельної оцінки ризику/користі (див. розділ «Протипоказання»).

Слід детально розглядати необхідність комбінованої терапії з гастропротекторними засобами (наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Серйозні шлунково-кишкові ускладнення

Виявлення суб’єктів ризику

Ризик розвитку серйозних ускладнень ШКТ збільшується з віком пацієнта. Пацієнти віком від 70 років мають високий ризик ускладнень. Слід уникати застосування препарату пацієнтам віком від 80 років.

Пацієнти, які одночасно приймають пероральні кортикостероїди, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), антикоагулянти (наприклад варфарин) або антиагреганти (наприклад ацетилсаліцилову кислоту у низьких дозах), мають підвищений ризик серйозних шлунково-кишкових ускладнень (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Як і при застосуванні інших НПЗЗ, для пацієнтів з таким ризиком можливе застосування піроксикаму у комбінації з гастропротекторними засобами (такими як мізопростол або інгібітори протонної помпи).

Під час лікування піроксикамом пацієнти і лікарі повинні уважно стежити за симптомами шлунково-кишкових виразок та/або кровотеч. Пацієнти повинні повідомляти про появу будь-якого нового або незвичайного абдомінального симптому під час лікування. Якщо є підозра на наявність шлунково-кишкового ускладнення під час лікування, прийом піроксикаму слід негайно припинити та розглянути необхідність додаткового клінічного обстеження та альтеративного лікування.

Серцево-судинні і церебрально-судинні ефекти.

Необхідно забезпечити відповідний нагляд і попередити пацієнтів, які мали в анамнезі випадки артеріальної гіпертензії і/або серцеву недостатність, оскільки є повідомлення про затримку рідини і набряки, пов’язані з лікуванням НПЗЗ.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може бути пов’язане зі слабким підвищенням ризику артеріальних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Немає даних, щоб виключити такий ризик при застосуванні піроксикаму. Пацієнтам із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або церебро-судинними захворюваннями слід призначати піроксикам лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Така оцінка необхідна до початку тривалого лікування пацієнтів з можливим ризиком серцево-судинних захворювань (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).

Піроксикам, як і інші НПЗЗ, знижує агрегацію тромбоцитів, подовжуючи час коагуляції; слід брати до уваги ці ефекти при проведенні аналізу крові та у разі одночасного прийому пацієнтами інших інгібіторів агрегації тромбоцитів.

Слід моніторити стан пацієнтів з порушенням функції нирок, оскільки у таких хворих пригнічення синтезу простагландину, викликане піроксикамом, може провокувати тяжке зниження ниркового кровотоку і в результаті призводити до гострої ниркової недостатності. У цьому відношенні пацієнти літнього віку та пацієнти, які отримують сечогінну терапію, є групою ризику.

У зневоднених пацієнтів існує ризик погіршення ниркової функції.

Слід також дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів зі зниженою функцією печінки. Рекомендується періодичний моніторинг клініко-лабораторних показників, особливо у разі тривалого лікування.

Внаслідок впливу препарату на метаболізм арахідонової кислоти у хворих на астму та схильних до астми пацієнтів можуть виникати бронхоспазм і можливі шокові та інші алергічні явища.

Оскільки під час терапії НПЗЗ були виявлені деякі зміни у системі зору, під час тривалого лікування рекомендується проводити періодичні офтальмологічні дослідження.

Крім того, рекомендується часто перевіряти рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет і протромбіновий час у пацієнтів, які одночасно отримують антикоагулянтне лікування з похідними дикумаролу.

Шкірні реакції. Дані обсерваційних досліджень показують, що застосування піроксикаму може бути пов’язане з більш високим ризиком появи серйозних шкірних реакцій, ніж при застосуванні інших НПЗЗ, що не належать до групи оксикамів.

При застосуванні Брексіну®були виявленні такі шкірні реакції, що загрожували життю: синдром Стівенса – Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН).

Необхідно попереджати пацієнтів про пов'язані з цими побічними реакціями симптоми та ретельно спостерігати за появою у них таких шкірних реакцій. Ризик появи синдрому Стівенса – Джонсона та токсичного епідермального некролізу є найвищим у перші тижні лікування.

Якщо з’являються симптоми або ознаки ССД або ТЕН (наприклад прогресуючі шкірні висипання, часто з пухирями або ураженням слизової оболонки), лікування Брексіном® слід припинити.

Найкращі результати лікування ССД та ТЕН спостерігаються при ранній діагностиці та терміновому припиненні застосування препарату, що асоціюється з такими побічними реакціями. Рання відміна пов’язана з більш кращими прогнозами.

Якщо у пацієнта при застосування Брексіну® розвинулися ССД або ТЕН, цей препарат не слід призначати знову такому пацієнту незалежно від часу після застосування.

Жінкам, які планують завагітніти, не рекомендується застосовувати піроксикам, а також будь-які препарати з відомою інгібіцією простагландинів/ синтезу циклооксигенази.

Слід припинити прийом піроксикаму жінкам із проблемами з фертильністю або при проходженні досліджень фертильності.

Адаптивна порфірія. Піроксикам можна застосовувати пацієнтам з адаптивною порфірією лише після ретельної оцінки ризик/користь, тому що можливе загострення хвороби.

Порушення з боку нирок, спричинені прийомом НПЗЗ. Рідко нестероїдні протиревматичні препарати можуть спричинити інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, папілярний некроз і нефротичний синдром. НПЗЗ інгібують синтез ниркових простагландинів, які сприяють нирковій перфузії у пацієнтів з обмеженим кровообігом нирок і зниженням ниркового об’єму крові. У таких пацієнтів може проявлятися ниркова недостатність, пов’язана із лікуванням НПЗЗ, яка, як правило, зникає при припиненні лікування. До пацієнтів з високим ризиком такого типу реакцій належать хворі на хронічну серцеву недостатність, цироз печінки, нефротичний синдром та пацієнти безпосередньо в період після серйозних хірургічних втручань. З цієї причини такі пацієнти повинні знаходитися під ретельним контролем лікаря під час лікування НПЗЗ.

Під час тривалого застосування аналгетичних засобів може розвинутися головний біль, лікування якого не може бути вирішене збільшенням дози лікарського засобу. Пацієнт має бути проінформований про це.

Різке припинення прийому аналгетичних засобів після тривалого часу застосування у великих дозах може викликати скарги (головний біль, втому, нервозність), які зазвичай зникають протягом кількох днів. Відновлення прийому аналгетичних засобів можна розпочати тільки з дозволу лікаря та за відсутності скарг на наявність даних побічних реакцій.

Лактоза. Одна таблетка Брексіну® містить 102,8 мг лактози моногідрату. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкозо-галактози протипоказане застосування Брексіну®.

Брексін не приймають разом з іншими ліками із групи НПЗЗ. Спільний прийом підвищує ризик прояву побічної дії та збільшує інтенсивність можливих кровотеч.

З обережністю призначають паралельно з літіймісткими препаратами й кортикостероїдами.

Брексін знижує ефективність діуретиків, інгібіторів АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Активний компонент ліків може нівелювати дію протизаплідних таблеток і засобів екстреної контрацепції.

Протипоказане одночасне застосування із препаратами хінолонового ряду й антикоагулянтами.

Більше корисної інформації про можливість поєднувати Брексін з іншими ліками ви знайдете в інструкції, що додається до препарату. Перед застосуванням будь-яких засобів одночасно з піроксикамом потрібно порадитися з лікарем.

Профіль безпеки препарату визначає рекомендації щодо його використання для найбільш уразливих категорій пацієнтів.

Вагітність і період грудного вигодовування

Ліки категорично протипоказані жінкам як під час виношування дитини, так і при плануванні зачаття. Таблетки не приймають також під час грудного вигодовування.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На тлі прийому Брексіну можливе зниження ниркового кровотоку. Щоб уникнути небажаних ефектів, у таких пацієнтів регулярно беруть кров і сечу на аналіз. При поганій динаміці клініко-лабораторних параметрів терапію припиняють.

Пацієнти із хворою печінкою

У разі призначення засобу хворим із печінковою недостатністю потрібна обережність. Важливий контроль клініко-лабораторних показників, особливо в разі тривалого лікування.

Чи можна давати Брексін таблетки дітям

Препарат використовують для лікування дорослих. У зв’язку з недостатністю клінічних досліджень щодо дії піроксикаму на дитячий організм пацієнтам до 18 років Брексін не призначають.

Застосування для терапії літніх пацієнтів

Літній вік — фактор, який підвищує ймовірність прояву побічної дії піроксикаму. Після 80 років ліки не призначають зовсім, а для хворих від 70 років показані найменші дози. Курс лікування для літніх пацієнтів роблять коротким.

На тлі перорального прийому НПЗЗ найчастіше виникають побічні реакції з боку ШКТ: нудота, блювота, печія, розлад травлення, метеоризм, болі, почуття дискомфорту.

Можливе загострення виразкової хвороби, перфорація, шлунково-кишкові кровотечі. Найбільш уразливі хворі у віці від 60 років і більше. Ненадання своєчасної медичної допомоги при кровотечах може призвести до загибелі пацієнта.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, парез, судоми тощо.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, артеріальні тромботичні епізоди.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, кровотеча з носа.

З боку сечовивідної системи: нефротичний синдром, дисфункція сечового міхура тощо.

З боку репродуктивної системи: зниження фертильності.

З боку крові й лімфатичної системи: анемія, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

З боку шкіри й підшкірної клітковини: алергічний висип, кропив’янка, набряки, свербіж, алопеція, дерматити тощо.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит.

З боку психіки: сплутаність думок, тривожність, депресія тощо. 

Для зменшення ризику прояву небажаних реакцій курс лікування Брексіном роблять якомога менш тривалим.

Максимально припустима добова доза піроксикаму — 20 мг. Передозування може спровокувати посилення побічної дії препарату.

Ознаки передозування:

• запаморочення;
• сонливість;
• головний біль;
• нудота, блювота. 

При передозуванні необхідне симптоматичне лікування. Гемодіаліз у цьому випадку неефективний, оскільки піроксикам активно зв’язується з білками плазми крові.

Препарат можна використовувати протягом 3 років від дати випуску. Зберігати ліки потрібно в недоступному для дітей місці при температурі 5–25 градусів.

Препарат відпускають за рецептом.

Купити препарат Брексін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.