Диклосан гель туба 40 г

Препарат має протизапальну, аналгетичну, ангіопротекторну, антитромботичну дію. механізм дії диклофенаку обумовлений пригніченням біосинтезу простагландинів, кінінів та інших медіаторів запалення і болю, зменшенням проникності капілярів і стабілізуючим впливом на лізосомальні мембрани. нікотинова кислота покращує мікроциркуляцію, виявляє антитромботичну дію, сприяє активації окисно-відновних процесів в тканинах.

Фармакокінетика препарату обумовлена комплексною дією компонентів. При застосуванні у вигляді гелю диклофенак дуже повільно, мало і незначно (3-6% від дози, нанесеної на шкіру) всмоктується в шкіру. При тривалому лікуванні або нанесенні на великі ділянки поступово проникає в м'які тканини, синовіальну рідину, надходить в плазму крові. Концентрація у синовіальній рідині достатньо стабільна, в плазмі крові - швидко знижується. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою. Із сечею виводиться приблизно 70%, з калом - 35%. Нікотинова кислота має місцеву дію.

Гостра і хронічна недостатність вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичний синдром, а також ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, інфекційні, псоріатичний та посттравматичний артрит, остеоартроз, бурсит, тендовагініт, радикуліт, набряково-больовий синдром травматичної етіології (удари, розтягнення).

Препарат наносять по 1-2 г (4-8 см) 2-4 рази на добу рівномірним тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи в шкіру. курс лікування - 7-14 діб.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ба, епілепсія, паркінсонізм, психічні захворювання, період вагітності та годування груддю; не призначають дітям молодшого віку.

У окремих хворих можуть спостерігатися явища місцевого подразнення шкіри - висип, свербіж, гіперемія.

З обережністю призначають пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту в анамнезі. слід уникати потрапляння гелю на рани, а також в очі та на слизові оболонки. з метою підвищення ефективності терапії можливе використання оклюзійних пов'язок.

Взаємодії діклосана з іншими лікарськими засобами не встановлено. необхідно враховувати, що диклофенак може підсилювати ефект антикоагулянтів, глюкокортикоїдів, препаратів літію, а також послаблювати дію фуросеміду і тіазидів, підвищувати концентрацію дигоксину в плазмі крові, знижувати переносимість інших нестероїдних протизапальних засобів, посилюючи їх ульцерогеннадію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Можливі загальнорезорбтивних побічні явища, характерні для диклофенаку - блювота, відрижка, дискомфорт в епігастральній ділянці, діарея, головний біль, запаморочення. рекомендується симптоматична терапія, специфічного антидоту немає.

В захищеному від світла місці при температурі 10-20 °C.

діючі речовини: 1 г гелю містить: натрію диклофенаку (у перерахунку на суху речовину) — 10 мг,

кислоти нікотинової — 10 мг;

допоміжні речовини: карбомер (карбопол 934 Р або 974 NF), гліцерин, спирт ізопропіловий, 15 % розчин аміаку, розчин формальдегіду (35 %), вода очищена.

Гель. ­­­­­­­­

Основні фізико-хімічні властивості: гель білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, однорідної консистенції, зі слабким специфічним запахом.

Засоби, що застосовуються місцево у разі суглобового та м’язового болю. Нестероїдні протизапальні засоби місцевого застосування. Диклофенак.

Код АТХ М02А А15.

Фармакодинаміка

Диклофенак є нестероїдним протизапальним засобом із вираженою протиревматичною, знеболювальною, протизапальною та жарознижувальною дією. Основним механізмом дії є пригнічення біосинтезу простагландинів.

При запаленні, спричиненому травмами або ревматичними захворюваннями, Диклосан призводить до зменшення болю, набряку тканин та скорочення періоду поновлення функцій ушкоджених суглобів, зв’язок, сухожиль і м’язів. Клінічними даними доведено, що Диклосан зменшує гострий біль уже через 1 годину після початкового нанесення. 94 % пацієнтів мали відклик на Диклосан через 2 доби лікування порівняно з 8 %, що мали відклик на плацебо. Подолання болю та функціональних порушень досягалось після 4 днів лікування Диклосаном. Завдяки водно-спиртовій основі препарат також має місцевоанестезуючий та охолоджувальний ефект.

Фармакокінетика

Кількість диклофенаку, яка всмоктується через шкіру, пропорційна площі його нанесення і залежить як від загальної застосованої дози препарату, так і від ступеня гідратації шкіри. Після місцевого нанесення 2,5 г препарату Диклосан на поверхню шкіри площею 500 см² ступінь абсорбції диклофенаку становить приблизно 6 %. Застосування оклюзійної пов’язки впродовж 10 годин призводить до збільшення абсорбції диклофенаку втричі.

Після нанесення Диклосану на шкіру суглобів кисті і коліна диклофенак виявляється у плазмі крові (де його максимальна концентрація приблизно у 100 разів менша, ніж після перорального застосування), у синовіальній оболонці та синовіальній рідині. Зв’язування диклофенаку з білками становить 99,7 %.

Диклофенак накопичується у шкірі, яка слугує резервуаром, звідки відбувається поступове вивільнення речовини у прилеглі тканини. Звідти диклофенак переважно надходить у глибші запалені тканини, такі як суглоби, де продовжує діяти і визначається у концентраціях до 20 разів більших, ніж у плазмі крові.

Диклофенак метаболізується переважно шляхом гідроксилювання з утворенням кількох фенольних похідних, два з яких є фармакологічно активними, але значно меншою мірою, ніж диклофенак.

Диклофенак та його метаболіти виводяться переважно із сечею. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263 ± 56 мл/хв., а кінцевий період напіввиведення у середньому — 1−3 години.

При нирковій або печінковій недостатності метаболізм та виведення з організму диклофенаку не змінюються.

Місцеве лікування болю та запалення суглобів, м’язів, зв’язок та сухожиль ревматичного або травматичного походження.

Підвищена чутливість до диклофенаку або до інших компонентів препарату. Наявність в анамнезі нападів бронхіальної астми, кропив’янки або гострого риніту, зумовлених прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ. Останній триместр вагітності.

Оскільки системна абсорбція диклофенаку внаслідок місцевого застосування препарату дуже низька, імовірність виникнення взаємодій дуже низька.

З обережністю застосовувати одночасно з пероральними НПЗЗ.

Імовірність розвитку системних побічних ефектів при місцевому застосуванні диклофенаку є незначною порівняно з застосуванням його пероральних форм, але вона не виключається при застосуванні препарату на відносно великих ділянках шкіри протягом тривалого часу.

Диклосан рекомендується наносити тільки на інтактні ділянки шкіри, запобігаючи потрапляння на запалену, поранену або інфіковану шкіру. Слід уникати контакту препарату з очима та слизовими оболонками. Препарат не можна ковтати.

При появі будь-яких шкірних висипів лікування препаратом потрібно припинити. Диклосан не слід застосовувати під повітронепроникну оклюзійну пов’язку, але допускається його застосування під неоклюзійну пов’язку. У випадку розтягування зв’язок уражену ділянку можна перев’язати бинтом.

Клінічний досвід застосування вагітним жінкам обмежений, тому в період вагітності або годування груддю не рекомендується застосування цього препарату. Диклосан протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності у зв’язку з можливістю розвитку слабкості родової діяльності та/або передчасного закриття артеріальної протоки.

У ході досліджень на тваринах не було виявлено жодного прояву шкідливого впливу препарату на вагітність або ембріональний розвиток, пологи або постнатальний розвиток дитини. При наявності вагомих підстав для застосування Диклосану у період годування груддю, коли очікувана користь препарату, на думку лікаря, перевищує потенційний ризик, препарат не слід наносити на молочні залози або великі ділянки шкіри та не слід застосовувати впродовж тривалого часу.

Не впливає.

Дорослим та дітям віком від 14 років Диклосан застосовувати 3−4 рази на добу, злегка втираючи у шкіру. Кількість препарату, яка застосовується, залежить від розміру ураженої зони (так 2−4 г, що за розміром відповідає розміру вишні або волоського горіха, достатньо для нанесення на ділянку площею 400−800 см²).

Після аплікації препарату необхідно вимити руки, окрім тих випадків, коли саме ця ділянка підлягає лікуванню.

Тривалість терапії залежить від характеру захворювання та ефективності лікування.

Препарат не слід застосовувати довше 14 днів поспіль.

Діти. Диклосан не рекомендований для застосування дітям віком до 14 років. При застосуванні лікарського засобу дітям віком від 14 років довше 7 днів, або якщо симптоми захворювання посилюються, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Передозування малоймовірне у зв’язку з низькою абсорбцією диклофенаку у системний кровоток при місцевому застосуванні. У разі випадкового проковтування слід враховувати, що 1 туба препарату по 100 г містить еквівалент 1 г диклофенаку натрію; при цьому можливий розвиток системних побічних реакцій.

У разі випадкового проковтування препарату слід одразу спорожнити шлунок та застосувати адсорбент. Показане симптоматичне лікування із застосуванням терапевтичних заходів, що застосовуються для лікування отруєння нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).

Диклосан зазвичай добре переноситься. Небажані реакції включають легкі тимчасові реакції на шкірі у місці нанесення. У рідкісних випадках можуть спостерігатися алергічні реакції.

Інфекції та інвазії.

Рідкісні (

З боку імунної системи.

Рідкісні (

З боку респіраторної системи.

Рідкісні (

З боку шкіри та сполучних тканин.

Часті (≥1/100;

Поодинокі (≥1/10000;

Рідкісні (

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 40 г у тубі; по 1 тубі у пачці.

Без рецепта.

АТ «Лубнифарм».

Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.