Міасер

таблетки п / полон. оболонкою 30 мг, № 10, № 20

Діюча речовина: миансерин 30 мг.

Фармакодинаміка. Міасер - антидепресивний препарат, який належить до групи піперазин-азепінових з'єднань. У хімічній структурі миансерина (активного компонента препарату) відсутній бічна ланцюжок, характерна для трициклічнихантидепресантів, яка визначає антихолінергічну активність останніх. Миансерин підвищує центральну норадренергічну нейротрансмісію шляхом блокади α2-адренорецепторів і пригнічення зворотного нейронального захоплення норадреналіну. Препарат зв'язується до серотонінових рецепторів ЦНС. Антидепресивний ефект Міасера подібний до ефекту інших сучасних антидепресантів. Крім того, препарат має також виражену анксіолітичну дію, яке важливо при лікуванні пацієнтів з депресією, асоційованої з тривогою. Седативний ефект Міасера, пов'язаний з його впливом на α1-адренорецептори та гістамінові Н1-рецептори, є вагомою підставою для застосування препарату при порушеннях сну на тлі депресій.

Міасер добре переноситься пацієнтами, в тому числі похилого віку та хворими з серцево-судинними захворюваннями. При застосуванні в терапевтичних дозах препарат практично не виявляє антихолінергічної активності та, відповідно, не збуджує функцію серцево-судинної системи.

При передозуванні Міасер викликає значно менше кардиотоксических ефектів у порівнянні з трициклічними антидепресантами. Препарат не взаємодіє з симпатомиметическими та антигіпертензивними засобами, дія яких обумовлена впливом на β-адренорецептори (бетанідин) або ж α-адренорецептори (клонідин, метилдопа).

Фармакокінетика. При пероральному застосуванні миансерин швидко всмоктується. Cmax активної речовини в плазмі крові спостерігається через 3 години після прийому препарату. Біодоступність становить 20%. З білками плазми крові миансерин зв'язується приблизно на 95%. T1 / 2 миансерина становить від 20 до 60 год, тому застосовувати препарат достатньо 1 раз на добу. Стабільна концентрація миансерина в плазмі крові досягається протягом 6 діб лікування препаратом. Миансерин метаболізується і виводиться з сечею та калом протягом 7-9 діб. Основні шляхи біотрансформації миансерина - деметилювання і окислення з подальшою кон'югацією метаболітів.

депресивні стани різного генезу.

таблетки Міасер приймають всередину, ковтаючи, не розжовуючи, запиваючи водою.

Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.

Для дорослих рекомендована початкова доза Міасера становить 30 мг/добу. Дозу препарату можна поступово підвищувати кожні 3-4 дні до досягнення оптимального клінічного ефекту. Як правило, ефективна добова доза Міасера становить 60-90 мг, максимальна - 90 мг.

Лікування пацієнтів літнього віку починають з дози 30 мг/добу. Далі дозу Міасера можна поступово підвищувати. Підтримуюча ефективна добова доза препарату може бути дещо нижчою, ніж звичайна доза для дорослих.

Добову дозу Міасера можна розподілити на кілька прийомів, але краще приймати препарат в один прийом ввечері, враховуючи його позитивний вплив на нічний сон.

Лікування адекватними дозами Міасера зазвичай дає позитивний результат протягом 2-4 тижнів терапії. Якщо реакція недостатня, добову дозу препарату можна підвищити. Якщо протягом подальших 2-4 тижнів не спостерігається позитивного ефекту, лікування Міасером необхідно припинити.

Після досягнутого клінічного покращення для підтримки позитивного ефекту лікування Міасером необхідно продовжити ще протягом 4-6 міс.

Припинення лікування препаратом у окремих випадках може стати причиною синдрому відміни. Купити Міасер у таблетках можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

маніакальні стани, тяжкі порушення функцій печінки.

на початку лікування може спостерігатися сонливість (седативний ефект), яка в подальшому минає. Зниження дози, як правило, не призводить до зменшення сонливості, проте може знизити антидепресивну ефективність препарату. Тому для забезпечення оптимального антидепресивної дії дозу Міасера не слід знижувати.

В одиничних випадках повідомлялося про порушення гемопоезу, агранулоцитоз, судомах, гипоманиакальном стані, гіпотензії, артралгії, периферичних набряках, гінекомастії, порушення функції печінки, гиперкинезии, екзантемі, а також про можливе збільшення маси тіла. В окремих випадках після прийому початкової дози препарату спостерігалася брадикардія.

Частота і тяжкість соматичних симптомів, спричинених депресією (таких як сухість у роті та запор), при лікуванні Міасером зазвичай не зростають.

подібно до інших антидепресантів, Міасер може посилювати гіпоманіакальний стан у осіб з біполярними депресивними порушеннями. У таких випадках лікування препаратом необхідно припинити.

При лікуванні Міасером хворих на цукровий діабет, пацієнтів із серцево-судинною патологією, нирковою і / або печінковою недостатністю необхідно дотримуватися загальноприйнятих застережних заходів. Дози препаратів, призначені для лікування супутніх захворювань, повинні бути під постійним контролем лікаря.

Пацієнти з закритокутовою глаукомою та / або симптомами, які можуть дати підставу підозрювати гіпертрофію передміхурової залози, повинні перебувати під наглядом лікаря (хоча для Міасера антихолінергічні побічні ефекти не характерні).

При виникненні ознак жовтяниці, як і при розвитку судом, лікування необхідно припинити.

У процесі лікування можливе пригнічення функції кісткового мозку, що проявляється гранулоцитопенією або агранулоцитозом. Ці реакції частіше виникають після 4-6 тижнів лікування і звичайно мають оборотний характер після припинення терапії. Такі побічні реакції у людей похилого віку спостерігаються частіше, ніж у пацієнтів інших вікових груп. Якщо у пацієнта виникає пропасниця, біль у горлі, стоматит або інші ознаки інфекції, необхідно припинити лікування і призначити клінічний аналіз крові.

Суїцид/суїцидальнідумки або клінічне погіршення. Депресія, пов’язана з ризиком суїцидальних думок та вчинків. Цей ризик зберігається до настання значної ремісії. Оскільки протягом перших декількох тижнів поліпшення може не відбутися, хворі повинні залишатися під безпосереднім контролем до настання такого поліпшення. На підставі загального клінічного досвіду, на ранніх стадіях ремісії ризик суїцидальної поведінки може збільшитися. Хворі з суїцидальними вчинками в анамнезі або пацієнти з високим ризиком суїцидальної поведінки становлять групу ризику суїцидальних спроб, тому повинні знаходитись під ретельним контролем під час лікування. Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів у дорослих пацієнтів із психічними розладами продемонстрував підвищення ризику виникнення суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів порівняно з плацебо серед пацієнтів віком до 25 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Міасер може впливати на психомоторні реакції в перші дні прийому. Тому хворим на депресію протягом курсу лікування препаратом слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими потенційно небезпечними механізмами.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Обмежені клінічні дані не містять повідомлень про будь-якому небажаному впливі Міасера на розвиток плода та новонародженого і свідчать про те, що миансерин проникає в грудне молоко лише в незначній кількості. Однак при застосуванні Міасера в період вагітності та / або годування груддю необхідно враховувати співвідношення користі від застосування препарату і можливого ризику для плода або новонародженого.

Діти. Досвід клінічного застосування Міасера у дітей відсутній, тому препарат не рекомендують призначати дітям.

Міасер здатний підсилювати пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему, тому пацієнтам слід утримуватися від його вживання під час лікування препаратом.

Міасер не слід призначати одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після закінчення курсу лікування цими препаратами.

Міасер не впливає на дію таких лікарських засобів, як бетанідин, клонідин, метилдопа, гуанетидин і пропранолол (окремо чи в комбінації з гідралазином). Однак у пацієнтів, які отримують одночасно з Міасером антигіпертензивні препарати, необхідно контролювати рівень артеріального тиску.

Ризик подовження інтервалу QT і/або шлуночкових аритмій (у тому числі шлуночкової тахікардії типу «пірует») збільшується при одночасному призначенні з іншими ліками, які спричиняють подовження інтервалу QT (наприклад, деякі антипсихотичні засоби та антибіотики). Завжди слід ознайомлюватися з інструкцією для застосування інших препаратів, які застосовуються одночасно, аби дізнатися, чи впливають вони на тривалість інтервалу QT.

Подібно до інших антидепресантів, Міасер може впливати на метаболізм похідних кумарину (варфарин та ін.). Тому пацієнти, які приймають такі препарати, потребують постійного спостереження.

Симптоми значного перевищення рекомендованих доз Міасеру загалом обмежуються тривалим седативним ефектом. Серцеві аритмії, судоми, виражена артеріальна гіпотензія та пригнічення дихання розвиваються рідко.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Рекомендовано промивання шлунка з подальшою симптоматичною терапією та підтриманням основних життєвих функцій організму.

при температурі не вище 25 °C.