Пренеса

склад:

До складу 1 таблетки препарату пренесени 2мг входить:

• Периндоприлу - 2 мг (у вигляді солі терт-бутиламіну);
• Додаткові речовини, включаючи лактозимоногідрат.

До складу 1 таблетки препарату пренесени 4мг входить:

• Периндоприлу - 4 мг;
• Додаткові речовини, включаючи лактозимоногідрат.

До складу 1 таблетки препарату пренесени 8мг входить:

• Периндоприлу - 8мг;
• Додаткові речовини, включаючи лактозимоногідрат.

Форма випуску:

Таблетки, розфасовані по 10 штук в блістери, по 3, 6 або 9 блістерів, поміщених в картонну пачку.

Ліки Пренеса- антигіпертензивний препарат групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Активний компонент препарату периндоприл є проліками та в організмі метаболізується з утворенням фармакологічно активного метаболіту периндоприлату. Препарат знижує активність ангіотензинперетворюючого ферменту, внаслідок чого зменшується перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, що володіє вираженим вазоконстрикторного дією. При прийомі препарату пренесени у пацієнтів відзначається зменшення загального периферичного судинного опору, збільшується серцевий викид і знижується артеріальний тиск без розвитку рефлекторної тахікардії.

Крім зниження рівня ангіотензину II періндопрілат також зменшує розпад брадикініну і секрецію альдостерону і підвищує активність реніну в плазмі.

Лікарський препарат Пренеса зменшує діастолічний та систолічний артеріальний тиск у пацієнтів у положенні лежачи та стоячи, покращує периферичний кровотік та нирковий кровотік без зміни швидкості гломерулярної фільтрації. Пренеса зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, підвищує еластичність великих артерій, знижує перед- і постнавантаження на міокард.

Антигіпертензивний ефект препарату досягає максимуму протягом 4 годин після прийому препарату пренесени та триває протягом 24 годин. Для периндоприлу не характерний синдром відміни.

Пік плазмової концентрації периндоприлу після перорального застосування досягається протягом 1 години, периндоприлату - протягом 3-4 годин. Рівноважні концентрації досягаються протягом 4 днів терапії. Крім периндоприлату периндоприл також утворює кілька фармакологічно неактивних метаболітів. Прийом їжі знижує біодоступність периндоприлу.

На початку терапії периндоприлом можливе виникнення симптоматичної гіпотензії, особливо у пацієнтів, які приймають діуретики. Таким пацієнтам розпочинати лікування периндоприлом слід з обережністю, оскільки у них може бути дефіцит води та/або солі. Якщо це можливо, слід припинити застосування діуретика за 2-3 дні до початку лікування периндоприлом.

Для пациентов с АГ, если нельзя прекращать применение диуретиков, лечение периндоприлом следует начинать с суточной дозы 2 мг. У таких пациентов необходимо контролировать функцию почек и уровень калия в сыворотке крови. Дальнейшее повышение дозирования периндоприла может осуществляться в зависимости от показателей АД. При необходимости лечение диуретиками может быть восстановлено.

Периндоприлу тертбутиламін зменшує роботу серця шляхом зниження перед- та постнавантаження.

Дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатністю продемонстрували:

• зниження тиску наповнення у правому та лівому шлуночках;
• зниження системного периферичного судинного опору;
• підвищення серцевого індексу та покращення серцевого викиду.

Період напіввиведення периндоприлату становить близько 25 годин. Виводиться периндоприл і метаболіти переважно нирками.

Периндоприл не акумулюється в організмі.

У пацієнтів з порушенням функції нирок і серця збільшується період напіввиведення периндоприлату.

Активний компонент препарату виводиться при гемодіалізі.

Препарат пренесени призначений для терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю і стабільною ішемічною хворобою серця.

Таблетки від тиску Пренеса також може бути призначено для профілактики ускладнень з боку серця і судин у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда або реваскуляризацію.

Пренесени призначають пацієнтам з цереброваскулярними порушеннями для запобігання повторного інсульту.

Препарат пренесени призначений для перорального застосування. Таблетку рекомендується приймати до прийому їжі, бажано в ранковий час. Не слід подрібнювати або ділити таблетки. Дозу підбирають індивідуально, якщо терапевтичний ефект при призначенні стартової дози недостатній, то слід поступово збільшувати дозу периндоприлу. Препарат може використовуватися в якості монотерапії або в складі комплексної терапії в залежності від клінічної картини.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією рекомендується призначення периндоприлу в стартовій дозі 4мг на добу.

У пацієнтів з реноваскулярной артеріальною гіпертензією, порушеннями водно-електролітного балансу, важкими формами артеріальної гіпертензії, а також у інших категорій пацієнтів з високою активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи можливий розвиток гіпотензії першої дози. Тому таким пацієнтам рекомендується призначати препарат пренесени в стартовій дозі 2мг на добу під контролем лікаря (при необхідності в умовах стаціонару).

Якщо через 2 тижні після початку терапії не досягається необхідний терапевтичний ефект дозу периндоприлу поступово збільшують.

Максимальна добова доза становить 8мг периндоприлу.

Пацієнтам, які отримують терапію діуретичними засобами, рекомендується припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку терапії периндоприлом. Якщо відміна діуретиків неможлива, слід призначати периндоприл в початковій дозі не більше 2 мг на добу.

Пацієнтам з серцевою недостатністю, які отримують терапію дигоксином, діуретиками та бета-адреноблокаторами, рекомендується призначення периндоприлу в стартовій дозі 2мг на добу. Лікування пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю та інших пацієнтів із групи високого ризику (з порушеннями функції нирок та схильністю до порушень рівня електролітів; пацієнти, які отримують одночасну терапію діуретиками та/або вазодилататорами) слід розпочинати під ретельним медичним наглядом.

При гарній переносимості препарату через 2 тижні поступово дозу можна підвищити в залежності від клінічної картини.

Перед призначенням периндоприлу пацієнтам із серцевою недостатністю і гіпонатріємією, гіповолемією або зміною рівня калію в плазмі, слід скорегувати водно-сольовий баланс.

Пацієнтам зі стабільною ішемічною хворобою серця рекомендується призначення периндоприлу в стартовій дозі 4мг на добу. Через 2 тижні після початку терапії дозу можна збільшити.

Пацієнтам з цереброваскулярними порушеннями та ризиком розвитку повторного інсульту рекомендується призначати периндоприл в стартовій дозі 2мг на добу. Через 2 тижні при добрій переносимості препарату пренесени дозу підвищують до 4 мг на добу і застосовують протягом ще 2 тижнів перед початком введення індапаміду. Периндоприл можна призначити у комбінації з індапамідом або перейти на застосування фіксованої комбінації периндоприлу та індапаміду як перед, так і при лікуванні периндоприлом. Терапію починають не раніше ніж через 14 днів після первинного інсульту.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну становить понад 60мг / хв) рекомендована терапевтична доза периндоприлу становить 4 мг на добу.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну становить від 30 до 60мг / хв) рекомендована терапевтична доза периндоприлу становить 2мг на добу.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну становить від 15 до 30мг / хв) рекомендована терапевтична доза периндоприлу становить 2мг в 48 годин.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок, які перебувають на гемодіалізі (кліренс креатиніну становить менше 15 мг/хв) рекомендована терапевтична доза периндоприлу становить 2мг після проведення гемодіалізу.

Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки корекція дози периндоприлу не потрібно.

Максимальна добова доза периндоприлу становить 8мг.

Стартова доза для пацієнтів похилого віку незалежно від показань становить 2 мг на добу.

У період терапії периндоприлом слід контролювати артеріальний тиск, функцію нирок і рівень електролітів в плазмі крові.

Пренеса купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Пренеса ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Профіль безпеки периндоприлу відповідає профілю безпеки інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворювального ферменту).

У період терапії препаратом Пренеса під час клінічних досліджень у пацієнтів спостерігався розвиток таких небажаних ефектів, викликаних периндоприлом: запаморочення, головний біль, парестезії, вертиго, порушення зору, дзвін у вухах, артеріальна гіпотензія, кашель, задишка, біль у животі, запор, діарея, спотворення смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блювання, свербіж, шкірний висип, судоми м'язів, астенія.

З боку центральної нервової системи та органів чуття: зниження гостроти зору, шум у вухах, головний біль, запаморочення, емоційна лабільність, порушення режиму сну і неспання, нічні кошмари, парестезії, судоми.

З боку серця, судин і системи кровотворення: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, порушення серцевого ритму, інсульт, інфаркт міокарда. Є поодинокі повідомлення про розвиток васкуліту. Можливо також розвиток панцитопенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії, лейкопенії, нейтропенії, зниження гемоглобіну і гематокриту. Переважно у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази зазначалося розвиток гемолітичної анемії. У поодиноких випадках відзначали розвиток нападу стенокардії, в такому випадку слід з особливою обережністю застосовувати периндоприл для подальшої терапії.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, непродуктивний кашель, диспное, риніт, еозинофільна пневмонія.

З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: дисгевзія, диспепсичні явища, нудота, блювота, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, гепатит, панкреатит, порушення стільця, сухість слизової оболонки рота, холестаз. Можливо також розвиток підвищення активності печінкових ферментів і гіпербілірубінемії.

З боку печінки та жовчного міхура: дуже рідко - цитолітичний або холестатичний гепатит.

З боку органа зору: часто - порушення зору.

Алергічні реакції: мультиформна еритема, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Інші: підвищення рівня сечовини та креатиніну в плазмі, гіперкаліємія, гостра ниркова недостатність, порушення потенції, пітливість, астенія.

Деякі небажані ефекти вимагають відміни периндоприлу, тому при розвитку побічних ефектів слід звернутися до лікаря, який прийме рішення про доцільність подальшого застосування периндоприлу або призначить альтернативну схему терапії.

Клінічні дослідження. У період рандомізації в дослідженні EUROPA було зібрано інформацію тільки про серйозні випадки побічних реакцій. У невеликої кількості пацієнтів були виявлені серйозні побічні реакції: 16 (0,3%) із 6122 пацієнтів у групі периндоприлу та 12 (0,2%) із 6107 пацієнтів у групі пацієнтів, які отримували плацебо. Серед пацієнтів, які отримували периндоприл, гіпотензію спостерігали у 6 пацієнтів, ангіоневротичний набряк - у 3 пацієнтів та раптову зупинку серця - у 1 пацієнта. Пацієнти, які припинили участь у дослідженні, 6,0% (n=366) скаржилися на кашель, артеріальну гіпотензію або будь-яку іншу непереносимість периндоприлу порівняно з 2,1% (n=129) пацієнтів, які приймали плацебо.

Звіт про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє вести безперервне спостереження балансу «користь/ризик» лікарського засобу. 

Препарат пренесени не призначають пацієнтам з гіперчутливістю до периндоприлу, інших інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (в тому числі ангіоневротичний набряк, викликаний застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, в анамнезі).

Препарат не слід призначати пацієнтам з галактоземією, дефіцитом лактази та порушенням абсорбції глюкозо-галактози.

Пренесени не застосовують для терапії пацієнтів зі спадковим і ідіопатичним ангіоневротичним набряком.

Препарат не використовують в педіатрії.

Строго заборонено призначення препарату пренесени в другому і третьому триместрі вагітності.

У період терапії периндоприлом заборонено використовувати високопроточних мембрани для гемодіалізу.

Обережність слід дотримувати при призначенні периндоприлу пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію, а також пацієнтам, що страждають стенозом аортального або мітрального клапана, стеноз ниркових артерій, гіпертрофічною кардіоміопатією, порушенням функції нирок, а також пацієнтам, яким проводять аферез ЛПНЩ з сульфатом декстрану.

Периндоприл з обережністю призначають пацієнтам з коллагенозами та пацієнтам, які отримують терапію імунодепресивною засобами, алопуринолом і прокаїнамідом.

Слід припинити прийом периндоприлу за 24 до проведення планового оперативного втручання.

Тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик / користь периндоприл можна призначати пацієнтам, які хворіють на цукровий діабет, метаболічний ацидоз, дегідратацією, гострою серцевою недостатністю, а також пацієнтам похилого віку.

Периндоприл може знижувати швидкість реакції, що слід враховувати пацієнтам, які керують потенційно небезпечними механізмами та водять автомобіль.

Вагітність

Периндоприл не слід приймати під час вагітності. При плануванні або настанні вагітності слід відмінити прийом препарату пренесени. Жінкам дітородного віку в період терапії периндоприлом слід використовувати надійні засоби контрацепції.

Якщо уникнути прийому периндоприлу в період лактації не можна, слід відмінити грудне вигодовування, порадившись з лікарем.

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада РААС шляхом одночасного прийому інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену асоціюється з вищою частотою побічних реакцій, таких як гіпотензія, гіперкаліємія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), порівняно із застосуванням одного препарату, що впливає на РААС (див. розділи "Протипоказання" та "Особливості застосування" в інструкції від виробника).

Діуретики, гіпотензивні та вазодилатуючі кошти, трициклічні антидепресанти, нейролептики та анестетики підсилюють терапевтичний ефект периндоприлу.

Периндоприл збільшує ризик розвитку гіперкаліємії при одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та препаратами калію.

Пренесени збільшує токсичність препаратів літію.

При застійній серцевій недостатності на тлі прийому діуретика прийом інгібітору АПФ слід розпочинати з мінімальної дози, можливо після зниження дози діуретика. У будь-якому разі необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ.

Нестероїдні протизапальні засоби при одночасному застосуванні з периндоприлом знижують його ефективність, а також підвищують ризик розвитку гострої ниркової недостатності. Допускається застосування препарату з ацетилсаліциловою кислотою в дозі 75-162мг на добу.

Периндоприл може посилювати ефекти інсуліну і протидіабетичних пероральних засобів. Слід ретельно контролювати рівень глюкози в плазмі у пацієнтів з цукровим діабетом в період терапії периндоприлом.

Одночасне застосування препарату пренесени та парентеральних препаратів золота може привести до розвитку нітратоподобние реакції.

Симпатоміметики та естрогени при одночасному застосуванні знижують ефективність засобів, що пригнічують ангиотензинпревращающий фермент.

Етиловий спирт може збільшувати ризик розвитку ортостатичної гіпотензії у пацієнтів, які отримують терапію периндоприлом.

Високі дози периндоприлу можуть призводити до розвитку артеріальної гіпотензії (аж до шоку), порушень водно-електролітного балансу, ниркової недостатності та гіпервентиляції. У деяких випадках відзначали розвиток тахікардії або брадикардії, пальпітації, запаморочення, кашлю і безпричинної тривоги.

Специфічного антидоту немає. При розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід прийняти горизонтальне положення зі злегка піднятими ногами. При гіпотензії показане введення інфузійного 0,9% розчину натрію хлориду. При вираженій гіпотензії вводять ангіотензин II або катехоламіни для парентерального (внутрішньовенного) введення.

При тяжких формах захворювань периндоприлом показано проведення гемодіалізу.

При передозуванні слід контролювати функцію нирок, серця і рівень електролітів в плазмі.

При важкої брадикардії, нечутливою до терапії, застосовують штучний водій ритму.

Препарат пренесени слід зберігати в приміщеннях з температурою, яка не перевищує 30 градусів Цельсія, протягом 2 років.

Актуальна ціна на Пренеса вказана в нашому каталозі. Купити Пренеса можна онлайн на сайті або відвідавши одну з аптек партнерської мережі. Вартість препарату може бути оплачена онлайн на сайті МІС Аптека 9-1-1.