Сабрил

Фармакологічні властивості Сабрила полягають у тому, що він незворотно пригнічує фермент ГАМК-трансаміназу, який відповідає за розпад ГАМК. Таким чином, Сабрил підвищує рівень ГАМК у синапсах та посилює його гальмівні ефекти на нейрони. Це призводить до зниження збудливості мозку та зменшення частоти та інтенсивності епілептичних нападів.

Сабрил швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті та досягає максимальної концентрації в крові через годину після прийому. Він не зв'язується з білками плазми та не метаболізується в печінці. Препарат виводиться з організму нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення Сабрила становить 5-8 годин.

Ефективність Сабрила не залежить від його концентрації у крові, а визначається швидкістю відновлення ГАМК-трансамінази. Тому тривалість дії Сабрила може бути довшим, ніж час його перебування в організмі. Сабрил може накопичуватися в мозку та інших тканинах, особливо при тривалому застосуванні.

Застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними лікарськими засобами для лікування пацієнтів з резистентною парціальною епілепсією, із вторинною генералізацією або без неї, у разі неефективності або поганої переносимості відповідних комбінацій лікарських засобів.

Застосовувати як монотерапію при інфантильних спазмах (синдром Веста).

Підвищена чутливість до вігабатрину або будь-яких допоміжних речовин.

У пацієнтів, які отримували вігабатрин, часто спостерігались як легкі, так і важкі порушення поля зору. Важкі порушення можуть призвести до втрати працездатності. Вказані дефекти зазвичай виникають через кілька місяців або навіть років лікування вігабатрином. Підсумок даних досліджень свідчить про те, що у третини пацієнтів, які отримували вігабатрин, спостерігаються дефекти поля зору.

У контрольованих клінічних дослідженнях приблизно 50 % пацієнтів відчували побічні ефекти під час лікування вігабатрином. У дорослих переважна кількість побічних ефектів пов’язана з центральною нервовою системою, серед них седація, сонливість, втома та порушення концентрації уваги. У дітей, навпаки, виявлено часті випадки схвильованості або збудження. Частота цих побічних ефектів зазвичай вища на початку лікування, а потім поступово зменшується.

Як і при прийманні будь-якого протиепілептичного препарату, у деяких пацієнтів, які приймають вігабатрин, може спостерігатися підвищена частота судом або навіть епілептичний статус. Пацієнти, у яких спостерігаються міоклонічні напади, особливо схильні до виникнення у них таких ефектів. Нова поява міоклонії або посилення вже наявної міоклонії спостерігалися в рідкісних випадках.

Терапія лікарським засобом Сабрил може бути розпочата лише фахівцем в епілептології, неврології чи педіатричній неврології. Подальше лікування має бути узгоджене і проходити під наглядом фахівця в епілептології, неврології чи педіатричній неврології.

Сабрил призначений для перорального застосування один або два рази на добу і може прийматися до або після їди.

Якщо після проведеного випробування лікування вігабатрином не забезпечується клінічно значуще поліпшення проявів епілепсії, це лікування не слід продовжувати. Застосування вігабатрину слід поступово припиняти під постійним медичним наглядом.

Таблетована лікарська форма не застосовується дітям до 6 років через ризик потрапляння до дихальних шляхів.

Максимальна ефективність зазвичай спостерігається при застосуванні доз в діапазоні 2–3 г/добу. Початкову дозу 1 г на добу слід додати до поточної схеми прийому пацієнтом протиепілептичних лікарських засобів. Відтак щоденну дозу слід титрувати з кроком 0,5 г із щотижневими інтервалами залежно від клінічної реакції та переносимості. Найвища рекомендована доза — 3 г/добу.

Монотерапія інфантильних спазмів (синдром Веста)

Рекомендована початкова доза — 50 мг/кг/добу, тобто 1 таблетка 1 раз на добу. За необхідності її можна титрувати протягом однотижневого періоду. При застосуванні доз до 150 мг/кг/добу спостерігалася належна переносимість.

Якщо дитині важко проковтнути таблетку, можна використовувати лікарський засіб Сабрил у формі гранул для прийому всередину.

Якщо неможливо отримати потрібні дози лікарського засобу Сабрил відповідно до маси тіла, слід використовувати альтернативні препарати для монотерапії інфантильного спазму (синдрому Веста).

Середня тривалість лікування залежить від щоденної дози.

Якщо під час спостереження виявлено звуження поля зору, слід розглянути можливість поступового припинення лікування вігабатрином. Якщо необхідно продовжувати лікування, може знадобитися частіше обстеження (периметрія) для виявлення прогресування звуження або виникнення дефекту зору.

Дослідження з вігабатрином не виявили жодних доказів мутагенного чи канцерогенного впливу.

У деяких пацієнтів, які отримують вігабатрін, може спостерігатися підвищена частота судом або розвиток нових типів судом.

Рідкісні випадки симптомів енцефалопатії, такі як виражена седація, ступор або заплутаність свідомості, пов'язані з неспецифічною присутністю повільних хвиль на електроенцефалограмі, спостерігалися невдовзі після початку лікування вігабатрином. Чинниками ризику розвитку цих реакцій є, зокрема, введення початкової дози, що перевищує рекомендовану дозу, швидше збільшення дози та/або збільшення дози з рекомендованим кроком або наявність ниркової недостатності. Зазначені реакції були оборотні після зменшення дози або припинення прийому вігабатрину (див. «Побічні реакції»).

Електроретинографія може бути корисним методом, але її слід проводити лише у дорослих, які не можуть співпрацювати під час периметрії. За наявними даними перший коливальний потенціал і реакція на моргання 30 Гц, що з'являються на електроретинограмі, корелюють з ДПЗ, що виникає внаслідок застосування вігабатрину. Ці відповіді затримуються та мають меншу амплітуду, ніж звичайні. Такі зміни не спостерігалися у пацієнтів, які отримували вігабатрини та не мали ДПЗ.

Повідомлялося про випадки порушень головного мозку при проведенні МРТ, особливо у немовлят/дітей раннього віку, які отримували лікування інфантильних спазмів високими дозами вігабатрину. Клінічна значимість цих порушень поки що не відома. Крім того, відомо про випадки внутрішньомієлінового набряку (ВМН), зокрема у немовлят/маленьких дітей, які отримували лікування інфантильних спазмів (див. розділи «Побічні реакції» та «Доклінічні дані з безпеки»). ВМН був оборотним при припиненні лікування, і тому рекомендується поступово припиняти застосування вігабатрину при виявленні ВМН.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Сабрил не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки клінічний стан жінки не вимагає лікування вігабатрином.

Вігабатрин екскретується в грудне молоко людини. Інформації щодо впливу вігабатрину на новонароджених і немовлят недостатньо. Необхідно ухвалити рішення, чи припинити годування груддю, чи припинити терапію лікарським засобом Сабрил, врахувавши користь від грудного годування для дитини і користь від терапії для жінки.

Діти

Дітям лікарський засіб застосовують за показаннями з урахуванням маси тіла.

Таблетована лікарська форма вігабатрину не застосовується дітям до 6 років через ризик потрапляння до дихальних шляхів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Зазвичай пацієнтам з неконтрольованою епілепсією не дозволяється керувати автотранспортом чи іншими потенційно небезпечними механізмами. З огляду на той факт, що в ході клінічних досліджень з лікарським засобом Сабрил спостерігалася сонливість, пацієнтів слід попереджати про таку ймовірність на початку лікування.

Часто у зв’язку з прийомом лікарського засобу Сабрил повідомлялося про дефекти поля зору, які можуть значно вплинути на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Пацієнтів слід оцінювати на наявність дефекту поля зору, приділяючи особливу увагу пацієнтам, які керують автотранспортом, іншими механізмами або виконують будь-які небезпечні завдання.

Симптоми

Повідомлялося про передозування вігабатрину. В описаних випадках дози найчастіше становили від 7,5 до 30 г; проте повідомлялося і про прийом дози до 90 г. Приблизно в половині випадків мав місце прийом кількох лікарських засобів. Найпоширеніші симптоми включали сонливість або кому. Інші симптоми, про які повідомлялося рідко, включали запаморочення, головний біль, психоз, пригнічення дихання або апное, брадикардію, гіпотонію, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, ненормальну поведінку та порушення мовлення. Жоден випадок передозування не спричинив смерті.

Лікування

Специфічного антидоту немає. Слід ужити звичайних підтримувальних заходів. Можна застосувати заходи для видалення неабсорбованого препарату. Активоване вугілля показало незначну здатність абсорбувати вігабатрин у дослідженні in vitro. Ефективність гемодіалізу в лікуванні передозування вігабатрину невідома. В окремих випадках у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримували терапевтичні дози вігабатрину, гемодіаліз знижував концентрацію вігабатрину в плазмі на 40–60 %.

Оскільки вігабатрин не метаболізується, не зв’язується білками та не є індуктором цитохрому P450, взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна. Проте в процесі контрольованих клінічних досліджень спостерігалося поступове зменшення концентрації фенітоїну в плазмі на 16–33 %. Точний характер цієї взаємодії наразі незрозумілий, однак у більшості випадків її терапевтична значущість малоймовірна.

Концентрації в плазмі карбамазепіну, фенобарбіталу та вальпроату натрію також відстежувалися в процесі контрольованих клінічних досліджень, і клінічно значущих взаємодій не виявлено.

Вігабатрин може спричиняти зменшення вимірюваної активності аланінамінотрансферази (АЛТ) в плазмі і, меншою мірою, аспартатамінотрансферази (АСТ). Величина супресії АЛТ, як повідомлялося, різнилася від 30 % до 100 %. Тому такі печінкові показники у пацієнтів, які приймають вігабатрин, можуть бути хибними.

Вігабатрин може збільшувати кількість амінокислот у сечі, що може бути причиною хибного позитивного результату тесту на певні рідкісні генетичні метаболічні розлади (наприклад, на альфа-аміноадипічну ацидурію).

Виробник Сабріла в інструкції вказав, що супутнє застосування вігабатрину та клоназепаму може посилити седативний ефект.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.