Афазія

Афазія

Афазія – це розлад мовлення, пов'язаний з органічним ураженням кори головного мозку. Повна або часткова втрата можливості користуватися словами для вираження думки відбувається на тлі збереження слуху та нормального функціонування мовного апарату.

Чому виникає афазія?

Причиною афазії може стати будь-який патологічний процес, що впливає на центри мови в мозку або на проведення нервових імпульсів між ними. Такі порушення виникають в наслідок:

• черепно-мозкових травм;
• гострих або хронічних порушень мозкового кровообігу (атеросклероз, інсульт);
• пухлин головного мозку;
• нейродегенеративних захворювання мозку (наприклад, хвороба Альцгеймера);
• перенесених нейроінфекціонних захворювань (менінгіт, менінгоенцефаліт, герпетичний енцефаліт);
• епілепсії (в разі якщо вогнище ураження впливає на нормальне функціонування мозку);
• захворювань, пов'язаних з руйнуванням мієлінової оболонки нейрона, що забезпечує проведення нервових імпульсів;
• інтоксикація важкими металами або отрутами.

Як діагностують афазію?

Симптоми афазії неможливо сплутати – пацієнт відчуває труднощі з вимовою слів, що складаються з двох або більше складів, при розмові розбиває слова на склади; робить аріткуляціоні та граматичні помилки; для позначення предметів і явищ використовує слова, шо невідповідають за змістом. Складнощі також виникають при формулюванні простого речення, а великі поширені речення з дієприкметниковими зворотам зворотами взагалі не в змозі вимовити. Такий пацієнт може іноді говорити безглузді фрази. У зборі анамнезу лікарю знадобиться допомога родичів хворого. При фізикальному обстеженні особлива увага приділяється неврологічним відхиленням – опущення куточка губ, зміщення язика у бік при висовуванні, зниження тонусу кінцівок тощо (ознаки інсульту).

Визначити причину афазії допомагають комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія (виявляє локалізацію запалень, крововиливів, пухлин); електроенцефалографія (визначає і оцінює активність різних ділянок мозку); магнітно-резонансна ангіографія (аналізує прохідність судин і дає можливість виявити аневризми, стенози тощо).

Класифікація афазії

На сьогодні прийнята така класифікація:

• Моторна афазія. Порушується мовна артикуляція, пацієнту складно почати говорити, він не може правильно вимовляти слова і формулювати фрази, його мова носить уривчастий характер (скандована мова). При цьому хворий розуміє слова, звернені до нього.
• Оптико- і акустико-мнестична афазія. У першому випадку у пацієнта не поєднується образ (зображення) предмета та його вербальне позначення, тому він називає їх неправильно. У другому, хворий не розуміє значення слів, тому сприйняття усного мовлення для нього є заважким.
• Сенсорна афазія (афазія Верніке). Мовна функція зберігається, але пацієнт не може донести свою думку до оточуючих через те, що не розрізняє звучання слів, зокрема власних. Його мова носить несклáдний характер.
• Аграфія. Розлад писемного мовлення, порушується сприйняття і розміщення букв у просторі. Пацієнт може переставляти місцями літери, склади, дзеркально писати слова тощо.
• Семантична афазія. Пацієнт може вести діалог, але відчуває труднощі у сприйнятті складних понять, нездатний їх пояснити; не розуміє складні речення, пов'язані між собою прийменниками або союзами.
• Амнестична афазія. Пацієнт зберігає можливість вести діалог, але має проблеми з підбором правильних слів.

Афазія може бути тотальна, коли хворий повністю втрачає здатність розуміти і відтворювати слова, і часткова, при якій періоди нормального діалогу чергуються із помітним порушенням мовних функцій.

Чи може виникнути афазія у дітей?

Найчастіше даний синдром проявляється у дорослому віці, але останнім часом все більше фіксується афазія у дітей. Не варто панікувати, якщо ваша дитина плутає, перекручує або «ковтає» слова. Це нормально в період формування мовних навичок. Стурбованість можуть викликати діти, які до 2-3-річного віку не досягають прогресу в освоєнні мови - не можуть повторити слово, відповісти на запитання, чи не розуміють того, що їм говорять. Причини і клінічна картина синдрому у дітей і дорослих однакова. У дошкільнят афазії не такі різноманітні у проявах через не сформованість мовних навичок у дитини. У будь-якому випадку навіть найважчі форми афазії в дитячому віці легше піддаються корекції.

Лікування афазії

1. При необхідності призначають оперативне втручання: видалення пухлини; тканин, що уражені наслідками крововиливів; гнійного вмісту; відновлення прохідності судин.
2. Медикаментозна терапія включає в себе застосування антибактеріальних препаратів, ноотропів (Винпоцетин, Пірацетам, Луцетам), ангіопротекторів (Кверцетин, Ескузан, Корвітин).
3. Реабілітація – лікувальна фізкультура, фізіотерапія, заняття з логопедом.

Відсутність своєчасного лікування може викликати стійкий розлад мовлення і нездатність комуні кувати з оточуючими, що спричиняє проблеми з соціальною адаптацією. Для профілактики розвитку мовних патологій необхідний контроль над перебігом хронічних захворювань. Зокрема, прийом препаратів для нормалізації артеріального тиску, профілактики порушень мозкового кровообігу і обміну речовин, а також епілептичних нападів (протисудомні препарати). При перших ознаках порушення мовлення необхідно терміново звернутися до лікаря.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про Афазію