Панарицій

Панарицій

Панарицій — це інфекційне ураження тканин пальців рук або ніг. Найчастіше захворювання зачіпає кінчики пальців, але без належного лікування запальний процес може швидко прогресувати, проникаючи в глибші м'які тканини, кістку, суглоб і сухожилки.

Ознаки розвитку панарицію

• Почервоніння шкіри, іноді з фіолетовим відтінком
• Набряк, припухлість ураженого пальця.
• Пульсуючий біль.
• Локальне підвищення температури, печіння.
• Зниження діапазону рухливості пальця.
• Гострий біль при розгинанні або пальпації.

При ускладненому захворюванні може також розвинутися запалення лімфатичних вузлів і судин (лімфаденіт, лімфангіт).

Причини захворювання

Кисті рук задіяні практично в усіх роботах, тому ця частина тіла найбільш схильна до механічних пошкоджень, втрати цілісності шкіри і зараження бактеріями. Інфекції кінчиків пальців — одна з найпоширеніших інфекцій рук і становить приблизно одну третину випадків. З цими захворюваннями регулярно мають справу хірурги, дерматологи, а також медичні працівники, які надають невідкладну допомогу.

Патогенні мікроби, що викликають панарицій, можуть проникати в організм через будь-які пошкодження шкіри:

• ранка, укол, скалка або поріз при роботі вдома або в саду;
• тріщини на руках через підвищену сухість шкіри;
• врослий ніготь;
• під час манікюру, особливо якщо інструменти не були належним чином продезінфіковані;
• через обкушування або обривання задирок;
• через постійне перебування рук або ніг у воді, особливо з агресивними миючими засобами.

Найчастіше захворювання має бактеріальне походження. Більш ніж у половині випадків збудником є золотистий стафілокок, іноді — стрептокок або полімікробна флора. Небактеріальне походження трапляється набагато рідше і може включати такі грибкові інфекції, як Candida albicans (кандидозний панарицій), і такі вірусні інфекції, як простий герпес (герпетичний панарицій).

До підвищеного ризику проникнення і розвитку інфекції схильні:

• люди, які страждають на діабет — через регулярні проколи пальця для контролю рівня цукру в крові;
• пацієнти з ослабленим імунітетом — порушення в роботі імунної системи підвищують ризик рецидивів, хронічних і важких інфекцій;
• діти — через активну рухливість, ігри на природі, в піску і несумлінного ставлення до правил гігієни.

Види панарицію

Залежно від локалізації запального процесу класифікують:

• поверхневу інфекцію (шкірний, підшкірний, навколонігтьовий і піднігтьовий панарицій);
• глибоку інфекцію (сухожилковий, суглобовий і кістковий).

Шкірний панарицій характеризується помірним болем і припухлістю. Під епідермісом утворюється пухир, заповнений гноєм, іноді з домішкою крові.

Болі при підшкірному панариції інтенсивніші, пульсуючого характеру, з сильною набряклістю, можливе підвищення температури. Осередок запалення розташовується на нігтьовій фаланзі з долонного боку пальця.

Коли гнійний пухир розвивається на нігтьовому валику – це навколонігтьовий панарицій. Його також називають пароніхія (або параніхій). За відсутності лікування абсцес може прогресувати, вражаючи ділянку і під нігтьової пластиною. При хронічній пароніхії ніготь може деформуватися і втратити колір.

Піднігтьовий панарицій виникає у результаті травми нігтя (наприклад, удару) або потрапляння чужорідного тіла під ніготь (скалки). На більш пізній стадії захворювання гній набирається безпосередньо під нігтьовою пластиною, дотик і натиснення викликають різкий біль.

При суглобовому панариції спостерігається значна припухлість і почервоніння в місці суглоба, що з'єднує фаланги, сильний біль при русі. Інфекція вражає сам суглоб і суглобову сумку, порушується рухливість пальця.

Сухожилковий панарицій розвивається в результаті занесення інфекції безпосередньо в сухожилкову оболонку або як ускладнення підшкірної, суглобової або кісткової форми. Згинання-розгинання пальця викликає утруднення і різкий біль. Через особливості будови кисті при нагноєнні великого або вказівного пальця запальний процес може поширюватися на зап’ясток і вище по передпліччя.

Перші симптоми кісткового панарицію схожі зі шкірним, але згодом додається потовщення фаланги, сильно виражені набряклість і хворобливість. Утворюються свищі з основою безпосередньо біля кістки, через які можуть виходити відмерлі фрагменти кісткової тканини. Для підтвердження діагнозу використовують зондовое дослідження свища і рентген кисті.

Як лікувати панарицій?

Затримка в діагностиці та неадекватне початкове лікування можуть подовжити захворювання, стати причиною серйозних ускладнень і непоправних функціональних порушень у роботі кисті. У разі виникнення первинних симптомів не варто займатися самолікуванням — звертайтеся за консультацією до фахівця.

Поверхневий панарицій на ранній стадії без абсцесу може піддаватися лікуванню антибіотиками (наприклад, цефалоспоринами). Якщо гнійне вогнище вже сформувалося, необхідно виконати розріз і дренувати, щоб відновити нормальний кровотік у пальці.

Розтин шкірного панарицію — це малоінвазивна операція, яка здебільшого не вимагає знеболювання і здійснюється в амбулаторних умовах. Після цього на рану накладається пов'язка з антисептичним розчином (наприклад, фурациліном). Через 2–3 дні пов'язку знімають. Якщо загоєння не спостерігається, це означає, що запалення пішло глибше, під шкіру.

Через сильне натискання на кінчик пальця може статися і мимовільний дренаж, що призведе до тимчасового полегшення. Однак, якщо абсцес не розкрити і не дренувати належним чином, він, швидше за все, відновиться.

Видалення піднігтьового і навколонігтьового панарицію вимагає повного або часткового видалення нігтьової пластини, тому проводиться з використанням місцевої анестезії.

Необхідність післяопераційної антибіотикотерапії визначається лікарем. Після видалення неускладненого панарицію (без ознак запалення суглобових, кісткових і сухожилкових структур, без лімфангіту) антибіотики можуть не призначатися. Виняток становлять пацієнти з важкими супутніми захворюваннями, порушеннями імунітету, діабетом.

Глибокі форми захворювання передбачають хірургічне втручання, щоб видалити інфікований матеріал і мертві тканини. При суглобовому панариції на ранній стадії може бути використана місцева терапія: щоденне проведення пункції суглоба під контролем УЗД для вилучення гною, плюс антибіотикотерапія. Однак, якщо поліпшення не настає, показане оперативне втручання. У разі сильного пошкодження суглобової тканини проводиться її видалення.

При важкій стадії захворювання з поширеним некрозом кістки, суглоба і навколишніх м'яких тканин єдиним способом запобігти подальшому поширенню інфекції може бути ампутації фаланги пальця.

Поширені запитання про Панарицій