Посттравматичний стресовий розлад

трес - стан підвищеної напруги організму як захисна реакція на різні несприятливі чинники (голод, холод, фізичні або психічні травми та т.п.).

Що відбувається з організмом під час стресу

Владислав Можайський, лікар-психотерапевт так описує цей стан: наш організм складається з безлічі дрібних клітинок, всередині кожної з них - своє певне середовище. Уявіть, що в момент стресу це середовище перетворюється в соляну кислоту. Організму дуже складно впоратися з такою величезною кількістю шкідливих біохімічних речовин і ферментів. Тому їх викид незмінно відбувається в кров і лімфу.

Сигнал про небезпеку надходить в мозок і під впливом гормону стресу кортизолу і гормону дії адреналіну організм мобілізує всі свої ресурси:

• різко підвищується м'язовий тонус, усе тіло як би стискається, готуючись до стрибка або втечі, що дає колосальне навантаження на серце;
• прискорюється серцевий ритм;
• ми втрачаємо апетит, тому що травлення сповільнюється;
• стискаються судини, піднімається тиск;
• підвищується згортання крові;
• кров відливає від мозку, ми повільніше міркуємо, гірше чуємо і бачимо.

Результатом таких змін в організмі можуть стати втрата свідомості, блювота, напад задухи, діарея. У людей середнього віку високий ризик інсультів і інфарктів.

Як накопичується стрес

Стреси ми відчуваємо протягом усього життя:

• дорослішаючи - будь-який прояв індивідуальності наштовхується на обмеження «не можна», «так не роблять», «ти повинен себе добре вести» і тому подібні. Це породжує обурення і нервову реакцію, причому, чим молодший вік, тим щиріше і швидше реакція.
• У свідомому віці, ми вже самі себе кодуємо на стрес думками: «я зобов'язаний», «я повинен», «мені необхідно» й іншими.

Такі установки незмінно створюють зайве нервове напруження, хочеться встигнути багато і прямо зараз, але часу не вистачає, ми починаємо відривати час, якого бракує, у дітей, у сім'ї, у улюбленого хобі. Життя набуває скаженого ритму, накопичується нервова, а значить і м'язова втома, ми втрачаємо самоконтроль над емоціями, можемо розлютити, зірватися, розсердитися або вибухнути недоречними сльозами або сміхом.

Щоб не піддавати своє здоров'я стресових струсам, необхідно стежити за своїм емоційним станом, за рівнем тривожності, знімати вчасно нервову напругу.

Якщо така дрібниця, як не вимитий посуд, викликає хвилю обурення, а втрата ключів або сварка з чоловіком здаються кінцем світу - варто задуматися: по плечах вам той тягар відповідальності та обов'язків, який ви на себе звалили?

За статистикою найбільш схильні до стресів жінки від 30 років до 40, що знаходяться в віці так званої «найбільшою тривожності». У цей період життя їм доводиться вирішувати одночасно кілька пріоритетних завдань: діти маленькі і вимагають багато уваги, батьки постарілі та їм необхідна турбота й догляд, кар'єра на піку побудови і теж забирає левової частки сил та енергії.

Спровокувати стрес можуть:

• тривале нервове напруження,
• постійний психологічний тиск,
• депресивні стани,
• фізичне виснаження - безсоння, авітаміноз, недоїдання, безконтрольний прийом психотропних речовин.

Способи уникнення та боротьби зі стресом

Будь-який стрес буде тривати рівно стільки, скільки ми дозволимо йому бути в нашій свідомості.

Спонтанна реакція

Універсальних ліків проти стресу не існує. Але, якщо вам все-таки не вдалося уникнути сильного нервового зриву, то не стримуйте своїх емоцій, прислухайтеся до себе, ваш організм сам підкаже, які ліки для нього підійдуть.

Подивіться на поведінку тварини, яка злякалася хижака, вона тікає, тобто РУХАЄТЬСЯ !!! Подивіться, як реагує дитина, коли їй не подобається що-небудь - дуже емоційно: або плаче, або кричить, або корчить пики.

Реакція безпосередня і спонтанна - найперша і потрібна допомога самому собі!

Міняємо ставлення до ситуації

Знижуйте значимість події або ситуації, що викликають психічну напругу: «Це ще не кінець світу!», «Могло бути й гірше», «Все, що не робиться - на краще!» Такими думками ви створюєте в мозку домінуючий осередок збудження, який гальмує і заміщає колишній.

Вмійте відмовляти

Дуже часто причиною зриву служить невміння відмовляти, в результаті на роботі на вас звалюють крім основних обов'язків купу додаткових, а друзі, користуючись вашою добротою, обтяжують вас своїми проблемами.

Обіцяючи щось, починаючи будь-яку справу, залишайте собі лазівку, що не обнадіює співрозмовника на 100%. Адже майбутнє нікому не відомо і програмувати його складно. Завжди існує висока ймовірність, що обіцяне виконати ви не зможете.

Не звалюйте на себе велику відповідальність, візьміть на озброєння такі словосполучення, як «я подумаю», «я передзвоню при нагоді», «постараюся, але обіцяти не можу», «я це виконаю, якщо буде можливість» і тому подібні.

Це дозволить знизити психоемоційне напруження в разі невдало складних обставин.

Шукайте помічників, не тягніть весь вантаж самі

Розділіть обсяг роботи з колегами, домашні справи з домочадцями, не прагніть усе робити самостійно. Зізнатися в тому, що вам фізично складно справлятися одному, зовсім не соромно.

Складайте списки, плануйте свій день заздалегідь

Вибирайте пріоритетні справи, перенесіть на завтра ті, що можуть почекати. Не прагніть вирішити всі та відразу. Таке прагнення нічого доброго не принесе, а ось втоми та напруги нервів додасть. Через те, що заплановані справи не виконуються, зростає невдоволення собою, що стає причиною дратівливості та конфліктів з оточуючими.

Як впоратися з тривогами

Рекомендації американського професора психології Гері Маркуса (Нью-Йорк).

Розділіть тривоги на три групи:

1. «Тривожні дзвіночки». Ці проблеми вимагають невідкладного реакції.
2. Тривоги-нагадування про не усунення проблеми.
3. Прийдешні проблеми. Передчуття загроз в майбутньому.

Тривожні дзвіночки заслуговують серйозного ставлення. Якщо ти відчуваєш дим і турбуєшся про можливу скору пожежу, то відкинь усі свої справи та займися впритул вирішенням цієї проблеми.

Тривогам-нагадуванням типу «привітати тата з професійним святом», «завтра у сина плавання, не забути!», «Здати речі в хімчистку» місце в щоденнику. Не забивайте свою голову, користуйтеся записниками, комп'ютерами, нагадуваннями в телефоні.

Прийдешні проблеми гідні вашої уваги, але не підкоряйте їм своє життя, не впускайте страхи заздалегідь. Виділіть час, коли ви зможете спокійно міркувати про майбутні ризики з грошима, з роботою, з бізнесом. Міркувати та шукати конструктивне рішення. Не дозволяйте собі постійно мусолити ці теми в думках. Готуйтеся до проблем, не панікуючи. Продумуйте свої дії наперед спокійно, не витрачаючи свої душевні та розумові ресурси на те, що усунути не в наших силах.

Контроль думок

Часто поштовхом для переживань може послужити думка, яка прийшла на розум спонтанно. Якщо ви помітили, що вкотре на дню по одному і тому ж приводу нервуєте, задайте собі питання: «Цю ситуацію я можу змінити?» Якщо ні, то викиньте привід для занепокоєння з голови, змусьте себе переключити увагу на щось інше, більш приємне.

Прийняття рішень

Намагаючись взяти найправильніше рішення, не перенапружуйтеся. Будь-яке рішення вимагає витрат інтелектуальних ресурсів. Якщо рішення про переїзд на проживання в інше місто, народження дитини, укладення шлюбу ретельно і довго обмірковують - це нормально. Але, вибираючи між «вольво» і "саабом", не давайте собі більше кількох днів на роздуми. Морозиво, ванільне або шоколадне, однаково смачне.

Намагайтеся бачити в будь-якій ситуації світлі сторони, не зациклюйтеся на неприємностях, і вони швидше поступляться місцем радісним подіям.

Позитивне сприйняття життя не тільки допомагає уникнути нервових стресів, але і сприяє більш високій якості життя.