Ларнамін гранули для орального розчину 3 г/5 г саше 30 шт

Фармакодинаміка. in vivo дію l-орнитина-l-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином і аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини та синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається в околопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає в якості активатора двох ферментів: орнітину карбамоілтрансферази та карбамоілфосфатсінтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, при патологічних умовах аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв'язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат - це амінокислота, яка пов'язує аміак як при фізіологічних, так і при патологічних умовах. Отримана амінокислота - глутамин - є не тільки нетоксичного формою для виведення аміаку, але і активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).

При фізіологічних умовах орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку обумовлено прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях виявлено це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот / ароматичних амінокислот.

Фармакокінетика. Т _½ і орнитина, і аспартату короткий - 0,3-0,4 год. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Лікування супутніх захворювань і ускладнень, викликаних порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості.

Вміст 1-2 саше ларнаміна розчинити та приймати до 3 разів на добу.

Саші Ларнаміна розчинити у великій кількості рідини (наприклад в склянці води або соку) і приймати під час або після прийому їжі.

Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.

Гіперчутливість до l-орнітин-l-аспартату чи будь-якого з допоміжних речовин.

Тяжкі порушення функції нирок (хронічна або гостра ниркова недостатність). При рівні креатиніну 3 мг / 100 мл Ларнамін не застосовувати.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, біль у шлунку, метеоризм, діарея;

з боку кістково-м'язової системи: біль у суглобах.

Ці побічні реакції зазвичай короткочасні та не потребують припинення прийому препарату. Можливі алергічні реакції.

Застосування в період вагітності та годування груддю. дані щодо застосування ларнаміна в період вагітності відсутні. дослідження на тваринах із застосуванням l-орнитина-l-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. таким чином, застосування ларнаміна в період вагітності слід уникати.

Однак якщо лікування препаратом Ларнамін в період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікаря слід ретельно зважити співвідношення можливого ризику для плода / дитини та очікуваної користі для матері.

Невідомо, чи проникає L-орнітину-L-аспартат в грудне молоко. Тому слід уникати застосування препарату в період годування груддю.

Діти. Досвід застосування у дітей обмежений, тому препарат не слід застосовувати в педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування L-орнітином-L-аспартат, тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.

Досліджень взаємодії не проводилось. дані відсутні.

На сьогодні ознак інтоксикації, викликаних передозуванням l-орнитина-l-аспартату, не відзначалося. можливе посилення побічних ефектів. при передозуванні рекомендується симптоматичне лікування.

При температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: L-орнітину-L-аспартат;

1 саше містить: L-орнітину-L-аспартат у перерахуванні на 100 % речовину – 3 г;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсин, ароматизатор лимон, сахарин натрію, натрію цикламат, жовтий захід FCF (Е 110), повідон, мальтит (Е 965).

Гранули для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: суміш гранул різного розміру білого та оранжевого кольорів.

Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.

Фармакодинаміка

In vivo дія L-орнітин-L-аспартату, зумовлена амінокислотами, орнітином та аспартатом, здійснюється за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається у навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітинкарбамоїлтрансферази і карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається у навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, у патологічних умовах аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються у клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат – це амінокислота, яка зв’язує аміак як у фізіологічних, так і в патологічних умовах. Отримана амінокислота глутамін являє собою не лише нетоксичну форму для виведення аміаку, але й активує внутрішньоклітинний обмін глутаміну.

У фізіологічних умовах орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітин-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.

Фармакокінетика

L-орнітин-L-аспартат швидко абсорбується і розщеплюється на орнітин та аспартат. Період напіввиведення обох амінокислот короткий – 0,3–0,4 години. Частина аспартату виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) із симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії.

Гіперчутливість до L-орнітин-L-аспартату або до будь-якої з допоміжних речовин.

Тяжкі порушення функції нирок (ниркова недостатність), якщо рівень креатиніну вище 3 мг/100 мл.

Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.

Тривале застосування лікарського засобу Ларнамін^® може бути шкідливим для зубів (розвиток карієсу).

Барвник жовтий захід FCF (E 110) може спричинити алергічні реакції.

Застосування високих доз препарату Ларнамін^® може спричинити підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові, тому необхідно контролювати рівень сечовини у плазмі крові і сечі.

Не застосовувати пацієнтам із фенілкетонурією.

Дані щодо застосування грануляту Ларнамін^® у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням L-орнітин-L-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування грануляту Ларнамін^® у період вагітності слід уникати.

Однак, якщо лікування препаратом Ларнамін^® у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливого ризику для плода/дитини та очікуваної користі для матері.

Невідомо, чи проникає L-орнітин-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування препарату Ларнамін^® у період годування груддю.

Внаслідок захворювання печінки здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування L-орнітин-L-аспартатом, тому слід уникати такого виду діяльності у період лікування.

Вміст 1–2 пакетів лікарського засобу Ларнамін^® розчинити у склянці води і приймати до 3 разів на день під час або після вживання їжі.

Термін лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.

Діти.

Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.

У разі передозування може спостерігатися підвищення рівня сечовини у крові та сечі, посилення проявів побічних реакцій.

Дотепер ознак інтоксикації, спричинених передозуванням L-орнітин-L-аспартату, не спостерігалось.

Лікування. Специфічний антидот невідомий. Рекомендується промивання шлунка і симптоматичне лікування.

Частоту побічних реакцій визначали таким чином:

дуже часто (≥ 1/10);

часто (≥ 1/100,

нечасто (≥ 1/1000,

рідко (≥ 1/10000,

дуже рідко (

частота невідома: неможливо оцінити на підставі наявних даних.

З боку шлунково-кишкового тракту:

нечасто: нудота, блювання, біль у шлунку, метеоризм, діарея, запор.

З боку скелетно-м’язової системи:

дуже рідко: біль у суглобах та м’язах.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка.

Неврологічні розлади: запаморочення.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, чхання, сльозотеча.

Метаболічні розлади: при застосуванні у великих дозах можливе підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові.

Ці побічні реакції зазвичай короткочасні і не потребують припинення прийому лікарського засобу.

Барвник жовтий захід FCF (E 110) може спричинити алергічні реакції.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 5 г в саше. По 10 або 30 саше у пачці.

Без рецепта.

АТ «Фармак».

Адреса

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.