Упаковка / 60 шт.
блістер / 10 шт.
Торгівельна назва | Прадакса |
Діючі речовини | Дабігатран |
Кількість діючої речовини: | 110 мг |
Форма випуску: | капсули для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 60 капсул (6 блистеров по 10 шт.) |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Оригінал |
Виробник: | БЕРІНГЕР ІНГЕЛЬХАЙМ ФАРМА ГМБХ І КО |
Країна виробництва: | Німеччина |
Заявник: | Boehringer Ingelheim |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС B Препарати, що впливають на кровотворення і кров B01 Препарати, що зменшують вʼязкість крові B01A Антитромботичні засоби B01AE Прямі інгібітори тромбіну B01AE07 Дабігатран етексилат |
ПРАДАКСА ® (PRADAXA)
DABIGATRANUM ETEXILATUM B01A E07
Склад лікарського засобу:
капс. твердий. 75 мг блістер, № 10, № 30, № 60
капс. твердий. 75 мг фл., № 60
дабігатрану етексилат | 75 мг |
Допоміжні речовини: акація, кислота винна, гіпромелоза, диметикон, тальк, гідроксипропілцелюлоза.
Оболонка капсули: карагінан (Е407), калію хлорид, титану діоксид (Е171), індигокармін (Е132), жовтий захід FCF (Е110), гіпромелоза, вода очищена; фарба для друку: пропіленгліколь (Е1520).
№ UA / 10626/01/01 від 14.05.2010 до 14.05.2015
капс. твердий. 110 мг блістер, № 10, № 30, № 60
капс. твердий. 110 мг фл., № 60
дабігатрану етексилат | 110 мг |
Допоміжні речовини: акація, кислота винна, гіпромелоза, диметикон, тальк, гідроксипропілцелюлоза.
Оболонка капсули: карагінан (Е407), калію хлорид, титану діоксид (Е171), індигокармін (Е132), жовтий захід FCF (Е110), гіпромелоза, вода очищена; фарба для друку: пропіленгліколь (Е1520).
№ UA / 10626/01/02 від 14.05.2010 до 14.05.2015
Фармакологічні властивості
фармакодинамика. Дабігатрану етексилат - низькомолекулярні пролекарство, що не виявляє фармакологічної активності. Після перорального прийому дабігатрану етексилат швидко всмоктується і в плазмі крові та печінці перетворюється в дабігатран шляхом каталізувати естераз гідролізу. Дабігатран - сильний конкурентний оборотний прямий інгібітор тромбіну і основна активна речовина в плазмі крові.
Оскільки тромбін (серин-протеаза) активує перетворення фібриногену в фібрин в системі згортання крові, то його пригнічення запобігає розвитку тромбу. Дабігатран також інгібує вільний тромбін, фібрінсвязанний тромбін і викликану тромбіном агрегацію тромбоцитів.
Існує тісний зв'язок між концентрацією дабігатрану в плазмі крові та ступенем антикоагулянтного ефекту.
Дабігатран подовжує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ).
У пацієнтів з кровотечею визначення АЧТЧ може бути корисно в визначенні надлишку антикоагулянтної активності, незважаючи на те що АЧТЧ менш чутливе до активності дабігатрану на рівні супратерапевтіческіх доз. Тромбіновий і екаріновое час згортання крові можуть бути більш чутливими аналізами для оцінки антикоагулянтної дії дабігатрану. Протромбіновий час (міжнародне нормалізувати відносини) подовжується на увазі дії дабігатрану, але є менш чутливим, ніж тромбіновий і екаріновое час.
Клінічні дослідження профілактики венозної тромбоемболії після значної хірургічної операції із заміни суглоба. Результати досліджень показали, що антитромботичний ефект обох доз дабігатрану етексилат статистично не поступалася ефекту еноксапарину.
Фармакокінетика. Після перорального введення дабігатрану етексилат фармакокінетичний профіль дабігатрану в плазмі крові характеризується швидким підвищенням концентрації з досягненням C max через 0,5-2 год після введення. Після досягнення C max дабігатрану в плазмі крові знижується біекспоненціальною із середнім кінцевим Т ½ близько 14-17 год у молодих здорових добровольців і 12-14 ч в осіб похилого віку. Т ½ не залежить від дози. C max і AUC пропорційні дозі. Прийом їжі не впливає на біодоступність дабігатрану етексилат, але затримує час досягнення C max в плазмі крові на 2 ч. Абсолютна біодоступність дабігатрану після перорального застосування дабігатрану етексилат становила близько 6,5%. Оцінний в дослідженні післяопераційне всмоктування дабігатрану етексилат через 1-3 години після хірургічної операції показало відносно низьке всмоктування в порівнянні з абсорбцією у здорових добровольців, демонструючи рівний профіль AUC без високої C max в плазмі крові. C max в плазмі крові досягається через 6 годин після введення або через 7-9 години після хірургічної операції (BISTRO Ib). Однак слід зазначити, що такі фактори, як анестезія, шлунково-кишковий парез і хірургічне втручання означають, що певне число пацієнтів відзначатимуть незалежну затримку в абсорбції препарату. Хоча це дослідження не вивчало, чи існує порушення абсорбції наступних доз, але в додатковому дослідженні встановлено, що повільне і відстрочене всмоктування зазвичай характерно тільки в день хірургічної операції. У наступні дні всмоктування дабігатрану швидке, C max в плазмі крові досягається через 2 години після введення препарату.
Метаболізм і виведення дабігатрану вивчали після однократного в / в введення дози радіоактивно міченого дабігатрану здоровим чоловікам. Після в / в введення радіоактивний дабігатран головним чином виводився із сечею (85%). Виведення з калом склало 6% введеної дози. Відновлення вихідної радіоактивності до рівня 88-94% відбувалося через 168 годин після прийому дабігатрану.
Після перорального прийому дабігатрану етексилат швидко і повністю перетворюється в дабігатран, який є активною формою в плазмі крові. Перетворення пролекарства дабігатрану етексилат шляхом каталізувати естераз гідролізу в активну речовину дабігатран є основною метаболічної реакцією. Дабігатран кон'югується, формуючи фармакологічно активні ацилглюкуроніду. Існують 4 позиційних ізомери, 1-О, 2-О, 3-О, 4-О-ацилглюкуроніду, кожен складає <10% загального дабігатрану в плазмі крові. Сліди інших метаболітів можна виявити тільки за допомогою високочутливих аналітичних методів. Дабігатран в основному виводиться в незміненому вигляді з сечею, зі швидкістю близько 100 мл/хв, що відповідає швидкості клубочкової фільтрації.
Відзначено низький (34-35%), що не залежить від концентрації зв'язування дабігатрану з білками плазми крові людини. Обсяг розподілу дабігатрану 60-70 л перевищує обсяг загальної рідини організму, що свідчить про помірне розподілі дабігатрану в тканинах.
Показання
профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які перенесли велику ортопедичну операцію.
Спосіб застосування
дорослі та літні пацієнти
Профілактика венозної тромбоемболії у пацієнтів після великої ортопедичної операції.
Рекомендована доза дабігатрану етексилат становить 220 мг 1 раз на добу - 2 капсули по 110 мг. У осіб з помірними порушеннями функції нирок підвищений ризик виникнення кровотечі. Для таких пацієнтів рекомендована доза дабігатрану етексилат становить 150 мг 1 раз на добу - 2 капсули по 75 мг.
Профілактика венозної тромбоемболії після хірургічної операції заміни колінного суглоба
Застосування дабігатрану етексилат слід почати перорально через 1-4 години після завершення операції по 1 капсулі (по 110 мг) і після цього продовжувати приймати по 2 капсули 1 раз на добу, всього протягом 10 днів. Якщо не відбувся гемостаз в області поверхні рани, то початок лікування слід відкласти. Якщо лікування не почалося в день операції, тоді необхідно почати з 2 капсул на добу.
Профілактика венозної тромбоемболії після хірургічної операції заміни тазостегнового суглоба
Лікування дабігатрану етексилат слід почати перорально через 1-4 години після завершення операції по 1 капсулі (по 110 мг) і після цього продовжувати приймати по 2 капсули 1 раз на добу, всього протягом 28-35 днів. Якщо не відбувся гемостаз в області поверхні рани, то початок лікування слід відкласти. Якщо лікування не почалося в день операції, тоді слід почати з 2 капсул на добу.
Дабігатрану етексилат слід запивати водою, приймати незалежно від прийому їжі.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
Пацієнти з помірними та тяжкими порушеннями функції печінки (клас B і C за класифікацією Чайлд-П'ю) або із захворюваннями печінки, які імовірно можуть впливати на виживання, або при підвищенні рівнів ферментів печінки в> 2 рази від верхньої межі норми, були виключені з клінічних досліджень. Тому прийом дабігатрану етексилат не рекомендують у цих груп пацієнтів.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну - 30-50 мл/хв) існує підвищений ризик виникнення кровотечі. Пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок дозу слід знизити до 150 мг дабігатрану етексилат на добу. Кліренс креатиніну можна розрахувати за допомогою формули Кокрофта - Голта таким чином:
Кліренс креатиніну (мл/хв):
чоловіки
жінки
Немає ніяких даних на підтримку застосування препарату у паціентаов з важкими порушеннями функції нирок, кліренс креатиніну <30 мл/хв. Прийом дабігатрану етексилат у цих пацієнтів не рекомендується.
Дабігатран можна вивести за допомогою діалізу; не існує клінічного досвіду, щоб продемонструвати застосування цього підходу в клінічних дослідженнях.
Одночасне застосування дабігатрану етексилат з аміодароном або верапамілом
Для пацієнтів, які застосовують дабігатрану етексилат з аміодароном або верапамілом, дозу дабігатрану етексилат слід знизити до 150 мг/добу.
Переклад з дабігатрану етексилат на парентеральний антикоагулянт
Перед переведенням з прийому дабігатрану етексилат на парентеральний антикоагулянт слід зробити перерву 24 год після прийому останньої дози.
Переклад з парентеральних антикоагулянтів на прийом дабігатрану етексилат
Немає ніяких даних, тому не рекомендують починати прийом дабігатрану етексилат раніше наступної дози парентерального антикоагулянту.
Протипоказання:
відома підвищена чутливість до дабігатрану або дабігатрану етексилат, або до одного з інгредієнтів препарату.
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
Ознаки кровотечі, геморагічний діатез, порушення гемостазу.
Поразка органів з ризиком виникнення клінічно значущої кровотечі, включаючи геморагічний інсульт за останні 6 міс.
Пацієнти з постійним спінальним або епідуральним катетером і протягом 1-го години після видалення катетера (див. Особливості застосування).
Дитячий вік.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
побічні реакції, які впевнено можна віднести до мають відношення до дабігатрану і виникали з однаковою частотою для еноксапарину, - це кровотечі або ознаки кровотечі, зокрема анемія і виділення з рани.
Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:> 10% - дуже часто; 1-10% - часто; 0,1-1% - нечасто; 0,01-0,1% - рідко; <0,01% - окремі випадки.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Нечасто: анемія; рідко: тромбоцитопенія.
З боку серцево-судинної системи. Нечасто: гематома, крововилив в рані; рідко: крововилив.
З боку дихальної системи. Нечасто: носові кровотечі.
З боку шлунково-кишкового тракту. Нечасто: шлунково-кишкові кровотечі, ректальні кровотечі, гемороїдальні кровотечі, порушення функції печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто: крововиливи на шкірі.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Нечасто: гемартроз.
З боку сечовидільної системи. Нечасто: гематурія.
Загальні порушення і в місці введення. Нечасто: кров'янисті виділення; рідко: крововилив в місці ін'єкції, крововилив у місці введення катетера.
Пошкодження і ускладнення при проведенні процедур. Нечасто: виділення в рані, гематома і крововилив після процедури, післяопераційні анемія, травматична гематома, постпроцедурние виділення; рідко: крововилив в місці розрізу.
Хірургічні та медичні процедури. Нечасто: дренаж рани; рідко: постпроцедурний дренаж.
Частота виникнення побічних ефектів дабігатрану етексилат була в діапазоні побічних реакцій еноксапарину.
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
Порушення функції печінки
Пацієнти з помірними та тяжкими порушеннями функції печінки (клас B і C за класифікацією Чайлд-П'ю) або із захворюваннями печінки, які імовірно впливають на виживаність, або з підвищеним рівнем ферментів печінки в> 2 рази від верхньої межі норми, були виключені з клінічних досліджень . Тому прийом дабігатрану етексилат не рекомендують для цієї групи пацієнтів.
ризик кровотечі
Не слід приймати одночасно з дабігатрану етексилат такі препарати: позафракційні гепарини та похідні гепарину, низькомолекулярні гепарини, фондапарінукс, дезірудін, тромболітичні препарати, антагоністи рецепторів GPIIb / IIIa, клопідогрель, тиклопідин, декстран, сульфінпіразон і антагоністи вітаміну K. Слід зауважити, що позафракційні гепарини можна приймати в дозах, необхідних для підтримки прохідності центрального венозного або артеріального катетера.
Встановлено, що ацетилсаліцилова кислота в дозі 75-325 мг підвищує ризик виникнення кровотечі, якщо її приймають одночасно з дабігатрану етексилат в дозі, що перевищує рекомендовані для запобігання венозної тромбоемболії. При прийомі рекомендованої дози дабігатрану етексилат не було ніяких доказів підвищеного ризику виникнення кровотечі, характерного для дабігатрану, у пацієнтів, які отримували ацетилсаліцилову кислоту в низькій дозі для запобігання серцево-судинних явищ. Однак ці дані обмежені, а для пацієнтів, які одночасно застосовують низьку дозу ацетилсаліцилової кислоти та дабігатрану етексилат, слід проводити клінічне спостереження щодо кровотечі.
Ретельний нагляд (щодо ознак кровотечі або анемії) необхідно в таких ситуаціях, які можуть підвищити ризик появи кровотечі:
Ниркова недостатність
Фармакокінетичні дослідження продемонстрували збільшення тривалості дії препарату у пацієнтів зі зниженою функцією нирок, включаючи вікове зниження функції нирок. Для осіб з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну - 50-30 мл/хв) рекомендується зниження дози до 150 мг/добу. Дабігатрану етексилат протипоказаний у випадках тяжкого порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв). Пацієнти, у яких розвинулася гостра ниркова недостатність, повинні припинити прийом дабігатрану етексилат.
Спинальная анестезія / епідуральна анестезія / люмбальна пункція
Ризик виникнення спинномозкової або епідуральної гематоми може підвищитися у випадках травматичної або повторної пункції і подовженого післяопераційного застосування епідуральних катетерів. Після видалення катетера прийом першої дози дабігатрану етексилат слід відкласти щонайменше на 1 ч. Такі пацієнти потребують ретельного нагляду щодо виникнення неврологічних симптомів.
Препарат містить неактивний інгредієнт жовтий захід FCF (E110), який може бути причиною алергічних реакцій.
Період вагітності та годування груддю. Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати надійні засоби контрацепції протягом лікування дабігатрану етексилат. У період вагітності не слід приймати дабігатрану етексилат, крім випадку, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плоду.
Немає даних про застосування препарату в період годування груддю. В якості запобіжного заходу слід припинити грудне вигодовування.
Діти. Дабігатрану етексилат не дослідили за участю пацієнтів у віці до 18 років. Дабігатрану етексилат не застосовують у дітей.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Чи не досліджували.
Взаємодія з іншими лікарськими
при одночасному застосуванні дабігатрану етексилат з лікарськими засобами, що впливають на гемостаз або коагуляцію, включаючи антагоністи вітаміну K, може помітно підвищуватися ризик виникнення кровотечі (див. Особливості застосування).
Дабігатрану етексилат і дабігатран не метаболізується системою цитохрому P450 і не відзначено in vitro ніякого впливу на ферменти цитохрому P450. Тому не очікують взаємодії дабігатрану етексилат або дабігатрану з відповідними лікарськими засобами.
Аміодарон: при застосуванні дабігатрану етексилат одночасно з одноразовою дозою аміодарону 600 мг обсяг і швидкість всмоктування аміодарону і його активного метаболіту діетаноламіну істотно не змінювалися. AUC і C max збільшилися приблизно на 60 і 50% відповідно, але корекція дози не рекомендується.
Верапаміл: при одночасному прийомі дабігатрану етексилат і верапамілу для перорального застосування C max і AUC дабігатрану збільшувалися в залежності від часу прийому і лікарської форми верапамілу.
Більш виражене дію дабігатрану відзначено при прийомі першої дози верапамілу з негайним вивільненням, яку застосовували за 1 год до прийому дабігатрану етексилат (підвищення C max приблизно на 180% і AUC приблизно на 150%). Ефект поступово зменшувався при прийомі верапамілу з тривалим вивільненням (підвищення C max - на 90% і AUC - на 70%) або при багаторазовому введенні верапамілу (підвищення C max - на 60% і AUC - на 50%). Це може пояснюватися індукцією P-глікопротеїну в шлунково-кишковому тракті при тривалому лікуванні верапамілом.
Значущої взаємодії не виявлено при застосуванні верапамілу через 2 години після прийому дабігатрану етексилат (підвищення C max - на 10% і AUC - на 20%). Це пояснюється повним всмоктуванням дабігатрану через 2 ч (див. Спосіб застосування).
Даних про парентеральному застосуванні верапамілу немає; з огляду на механізм, значущої взаємодії не очікують.
Кларитроміцин При одночасному застосуванні кларитроміцину в дозі 500 мг з дабігатрану етексилат клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не виявлено (підвищення C max - на 19% і AUC - на 15%).
Аторвастатин: коли дабігатрану етексилат застосовували одночасно з аторвастатином, то експозиції для аторвастатину, метаболітів аторвастатину і дабігатрану не змінювалися, що вказувало на відсутність взаємодії.
Диклофенак: при застосуванні дабігатрану етексилат одночасно з диклофенаком, фармакокінетика обох препаратів залишалася незмінною, бо свідчить про відсутність взаємодії між дабігатрану етексилат і диклофенаком. Одночасний прийом НПЗП для короткочасної інтраопераційної аналгезії не пов'язаний з підвищеним ризиком появи кровотечі. Існує обмежений досвід щодо безпеки застосування дабігатрану етексилат в комбінації з нестероїдними протизапальними засобами для тривалого або регулярного застосування, рекомендується спостереження щодо виникнення ознак кровотечі (див. Особливості застосування).
Дигоксин: не відмічено фармакокінетичної взаємодії при застосуванні дабігатрану етексилат в комбінації з дигоксином.
Пантопразол: при застосуванні дабігатрану етексилат в комбінації з пантопразолом виявляли зменшення AUC для дабігатрану приблизно на 30%. У клінічних випробуваннях пантопразол і інші інгібітори протонного насоса брали одночасно з дабігатрану етексилат, що, однак, не зумовило кровотеча і не вплинуло на ефективність.
Ранітидин: одночасний прийом ранітидину і дабігатрану етексилат клінічно значуще не впливав на обсяг всмоктування дабігатрану.
Умови та термін зберігання
не існує антидоту для дабігатрану етексилат або дабігатрану. Дози дабігатрану етексилат, що перевищують рекомендовані, призводять до підвищення ризику кровотечі. У разі виникнення геморагічних ускладнень лікування слід припинити та встановити джерело кровотечі. Оскільки дабігатран виділяється головним чином нирками, слід підтримувати адекватний діурез. Необхідно розглянути проведення відповідного лікування, наприклад, хірургічного гемостазу або трансфузии свіжозамороженої плазми крові. Клінічного досвіду щодо застосування діалізу немає.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
в оригінальній упаковці для захисту від вологи, при температурі не вище 25 °C. Капсули з флакона використовувати протягом 30 діб після першого відкриття флакона.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Прадакса капс. тверд. 110мг №60 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Аналогами з подібним терапевтичним ефектом є:
Упаковка / 60 шт.
діюча речовина: дабігатрану етексилат;
1 капсула містить дабігатрану етексилату (у вигляді мезилату) 75 мг;
допоміжні речовини: акація, кислота винна, гіпромелоза, диметикон, тальк, гідроксипропілцелюлоза;
оболонка капсули: карагінан (Е 407), калію хлорид, титану діоксид (E 171), гіпромелоза, вода очищена;
напис на капсулі чорнилом чорного кольору SW-9008: шелак, спирт бутиловий, спирт ізопропіловий, заліза оксид чорний (Е 172), вода очищена, пропіленгліколь (Е 1520), спирт етиловий безводний, розчин амонію концентрований, калію гідроксид.
Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні властивості: довгасті капсули із гідроксипропілметилцелюлози (розмір 2) з непрозорою білого кольору кришечкою з символом компанії Берінгер Інгельхайм чорного кольору та непрозорим білого кольору тілом капсули з символом чорного кольору «R75», які містять жовтуваті пелети.
Антитромботичні агенти. Прямі інгібітори тромбіну.
Код ATХ B01A E07.
Механізм дії. Дабігатрану етексилат належить до низькомолекулярних проліків, які не проявляють фармакологічної активності. Після перорального прийому дабігатрану етексилат швидко всмоктується у плазмі та печінці, перетворюється на дабігатран шляхом каталізованого естеразою гідролізу. Дабігатран є сильним конкурентним зворотним прямим інгібітором тромбіну та головною активною речовиною в плазмі.
Оскільки тромбін (серин-протеаза) активує перетворення фібриногену у фібрин у системі згортання крові, то його пригнічення запобігає розвитку тромбу. Дабігатран інгібує вільний тромбін, фібринозв’язаний тромбін та спричинену тромбіном агрегацію тромбоцитів.
Існує чітка кореляція між концентрацією дабігатрану в плазмі крові та ступенем антикоагулянтного ефекту згідно ІІ фази досліджень. Дабігатран подовжує тромбіновий час (ТЧ), ЧЗК та АЧТЧ.
Кількісний тест на калібрований розведений тромбіновий час (рТЧ) надає приблизне значення концентрації дабігатрану в плазмі, яке можна зіставити з очікуваним. Якщо результат тесту на калібрований розведений тромбіновий час (рТЧ) знаходиться на рівні або нижче межі кількісного визначення, слід розглянути додаткові коагуляційні тести (ТЧ, ЧЗК та АЧТЧ).
ЧЗК може забезпечити безпосереднє вимірювання активності прямих тромбінових інгібіторів.
Тест АЧТЧ є широко розповсюдженим та забезпечує приблизний показник антикоагулянтної інтенсивності, що досягається дабігатраном. Однак тест АЧТЧ має обмежену чутливість та не підходить для точного кількісного визначення антикоагулянтного впливу, особливо при високих плазмових концентраціях дабігатрану. Хоча високі значення АЧТЧ слід інтерпретувати з обережністю, вони вказують на антикоагулянтний ефект у пацієнта.
Клінічна ефективність та безпека. У ході клінічних досліджень у пацієнтів, які нещодавно перенесли операції по заміні механічного клапану серця (наприклад, під час стаціонарного лікування) та пацієнтів, які перенесли операцію по заміні механічного клапану серця більше ніж 3 місяці тому було виявлено збільшення тромбоемболічних ускладнень (головним чином інсульти та тромбози штучного клапану з клінічними проявами та/або безсимптомні) та більше випадків кровотеч при лікуванні дабігатраном етексилатом у порівнянні з варфарином. У пацієнтів в ранньому післяопераційному періоді масивні кровотечі проявляються в основному у вигляді геморагічного ексудату в порожнині перикарду, особливо у пацієнтів, які починали застосування дабігатрану етексилату (наприклад, на 3 день) після операції по заміні клапану серця (див. розділ «Протипоказання»).
Після перорального застосування дабігатрану етексилат швидко та повністю перетворюється на дабігатран, який є активною формою в плазмі. Перетворення пролікарського засобу дабігатрану етексилату шляхом каталізованого естеразою гідролізу на активну речовину дабігатран є домінантною метаболічною реакцією. Абсолютна біодоступність дабігатрану після перорального прийому дабігатрану етексилату становила приблизно 6,5 %.
Після перорального застосування дабігатрану етексилату фармакокінетичний профіль дабігатрану в плазмі характеризується швидким збільшенням концентрації з досягненням Cmax через 0,5–2 години після застосування.
Всмоктування. Оцінене в ході дослідження постопераційне всмоктування дабігатрану етексилату через 1–3 години після хірургічної операції було відносно низьким порівняно з абсорбцією у здорових добровольців, і показало рівний профіль AUC без високих пікових концентрацій у плазмі. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 6 годин після застосування у післяопераційний період внаслідок супутніх факторів, таких як анестезія, шлунково-кишковий парез та хірургічне втручання, незалежно від пероральної форми лікарського засобу. Додаткове дослідження показало, що повільне та відтерміноване всмоктування зазвичай спостерігається тільки в день хірургічної операції. У наступні дні всмоктування дабігатрану є швидким, з піковою концентрацією в плазмі, що досягається через 2 години після застосування препарату.
Їжа не впливає на біодоступність дабігатрану етексилату, але затримує час досягнення максимальної концентрації у плазмі на 2 години.
Cmax та AUC були пропорційні дозі.
Біодоступність при пероральному застосуванні може бути збільшена на 75 % після застосування однієї дози та на 37 % при стабільному стані порівняно з такою при застосуванні лікарської форми у вигляді капсул, коли пелети застосовувались без гідроксипропілметилцелюлози (ГПМЦ) у складі оболонки капсули. Тому слід завжди зберігати цілісність ГПМЦ-капсул при клінічному застосуванні для запобігання ненавмисному підвищенню біодоступності дабігатрану етексилату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Розподіл. Спостерігалося низьке (34-35 %), незалежне від концентрації зв’язування дабігатрану з білками плазми людини. Об’єм розподілу дабігатрану 60–70 л перевищував об’єм загальної рідини організму, вказуючи на помірний розподіл дабігатрану в тканинах.
Біотрансформація. Метаболізм та виведення дабігатрану вивчали після введення одноразової внутрішньовенної дози радіоміченого дабігатрану здоровим добровольцям чоловічої статі. Після внутрішньовенного введення радіоактивний дабігатран головним чином виводився із сечею (85 %). Виведення з фекаліями становило 6 % уведеної дози. Відновлення вихідної радіоактивності до рівня 88-94 % відбувалося через 168 годин після прийому дабігатрану. Дабігатран кон’югується, формуючи фармакологічно активні ацилглюкуроніди. Існують чотири позиційні ізомери, 1-O, 2-O, 3-O, 4-O-ацилглюкуроніди, кожний становить менше 10 % загального дабігатрану в плазмі. Сліди інших метаболітів можна було виявити тільки за допомогою високочутливих аналітичних методів. Дабігатран головним чином виводиться у незміненому вигляді із сечею зі швидкістю приблизно 100 мл/хв, що відповідає швидкості клубочкової фільтрації.
Виведення
Концентрація дабігатрану в плазмі знижується біекспоненціально із середнім кінцевим періодом напіввиведення 11 годин у здорових добровольців літнього віку. Після багаторазових доз термінальний період напіввиведення становив близько 12–14 годин. Період напіввиведення не залежав від дози. Період напіввиведення подовжується при зниженні ниркової функції (див. таблицю 1).
Особливі групи пацієнтів.
Ниркова недостатність. У фазі І досліджень розподіл (AUC) дабігатрану після перорального застосування був приблизно у 2,7 раза вищим у дорослих добровольців з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (CrCl) між 30 і 50 мл/хв) порівняно з таким у дорослих добровольців без ниркової недостатності.
У невеликої кількості дорослих добровольців з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10–30 мл/хв) розподіл (AUC) дабігатрану був приблизно у 6 разів вищий і період напіввиведення приблизно у 2 рази довший порівняно з такими у добровольців без ниркової недостатності (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Таблиця 1
Період напіввиведення дабігатрану залежно від ниркової функції
Рівень клубочкової фільтрації (кліренс креатиніну), мл/хв |
Період напіввиведення, години (gCV %; інтервал) |
---|---|
≥ 80 |
13,4 (25,7 %; 11,0–21,6) |
≥ 50– |
15,3 (42,7 %; 11,7–34,1) |
≥ 30– |
18,4 (18,5 %; 13,3–23,0) |
27,2 (15,3 %; 21,6–35,0) |
Крім того, експозиція дабігатрану (в точці мінімуму та піка) оцінювалася у проспективному відкритому рандомізованому фармакокінетичному дослідженні за участю пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (CrCl) 15–30 мл/хв), які отримували дабігатрану етексилат 75 мг двічі на день.
У результаті цього режиму застосування середня геометрична концентрація в точці мінімуму, виміряна безпосередньо перед прийомом наступної дози, становила 155 нг/мл (гКВ 76,9%), а середня геометрична пікова концентрація, виміряна через дві години після прийому останньої дози, дорівнювала 202 нг/мл (гКВ 70,6 %).
Кліренс дабігатрану при гемодіалізі досліджувався за участю 7 дорослих пацієнтів із термінальною стадією хвороби нирок (ТСХН) без фібриляції передсердь. Діаліз проводився зі швидкістю діалізату 700 мл/хв, протягом 4 годин та зі швидкістю кровотоку або 200 мл/хв, або 350–390 мл/хв. Це призводило до зниження концентрації дабігатрану на 50 % та до 60 % відповідно. Кількість речовини, що виводиться за допомогою діалізу, є пропорційною до швидкості кровотоку 300 мл/хв. Антикоагулянтна активність дабігатрану знижується зі зниженням концентрації в плазмі крові. Процедура не впливала на взаємовідношення фармакодинаміка/фармакокінетика.
Пацієнти літнього віку. У фазі І спеціального фармакокінетичного дослідження у пацієнтів літнього віку спостерігалося збільшення AUC з 40 % до 60 % та Cmax більше ніж на 25 % порівняно з такими у молодих пацієнтів. Вплив віку на розподіл дабігатрану підтверджений у ході дослідження RE-LY: приблизно на 31 % вища концентрація у пацієнтів ≥ 75 років та приблизно на 22 % нижча у пацієнтів
Печінкова недостатність. Не спостерігалося змін у розподілі дабігатрану у 12 дорослих пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (класифікація Чайлда – П’ю, клас В) порівняно з 12 контрольними пацієнтами (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).
Маса тіла. Концентрація дабігатрану була приблизно на 20 % нижчою у дорослих пацієнтів з масою тіла > 100 кг порівняно з такою у пацієнтів з масою тіла 50–100 кг. Більшість (80,8 %) добровольців були у категорії ≥ 50 кг та 100 кг без виявлення чіткої різниці у концентрації дабігатрану (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Дані щодо категорії дорослих пацієнтів з масою тіла
Стать. Розподіл активної речовини у ході досліджень щодо запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням був з 40 % до 50 % вищим у пацієнтів жіночої статі; корекція дози не рекомендується.
Расова приналежність. У фармакокінетиці та фармакодинаміці дабігатрану немає клінічно значущої міжетнічної різниці у пацієнтів європеоїдної, негроїдної рас, латиноамериканського, японського або китайського походження.
Фармакокінетичні взаємодії. Дослідження взаємодії in vitro не показали пригнічення або індукування головних ізоензимів цитохрому Р450. Це було підтверджено дослідженнями in vitro за участю здорових добровольців, у яких не спостерігалося жодних взаємодій між дабігатраном та такими активними субстанціями, як аторвастатин (CYP3A4), дигоксин (взаємодія з Р-gp транспортером) та диклофенак (CYP2С9).
Первинне запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням у дорослих пацієнтів, які перенесли обширну ортопедичну операцію із заміни тазостегнового суглоба або колінного суглоба.
· Підвищена чутливість до активної субстанції або до будь-якого з інгредієнтів препарату (див. розділ «Склад»).
· Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну
· Активна клінічно значуща кровотеча.
· Ушкодження або стан, який розглядається як істотний фактор ризику значних кровотеч, зокрема поточна або нещодавня шлунково-кишкова виразка, наявність злоякісних пухлин з високим ризиком кровотечі, нещодавнє пошкодження головного або спинного мозку, хірургічна операція на спинному мозку або офтальмологічна хірургічна операція, нещодавня внутрішньомозкова кровотеча, відоме або підозрюване езофагеальне варикозне розширення судин, артеріовенозні мальформації, судинні аневризми або значні інтраспінальні або інтрацеребральні судинні патології.
· Одночасне застосування будь-якого антикоагулянтного лікарського засобу, такого як нефракціонований гепарин (НФГ), низькомолекулярні гепарини (еноксапарин, дальтепарин та ін.), похідні гепарину (фондапаринукс та ін.), пероральні антикоагулянти (варфарин, ривароксабан, апіксабан та ін.), за винятком специфічних умов, зокрема випадків переходу із або на антикоагулянтну терапію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), коли НФГ застосовують у дозах, необхідних для підтримання відкритого центрального венозного або артеріального катетера, або коли НФГ застосовують протягом катетерної абляції при фібриляції передсердь (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
· Порушення функції печінки або захворювання печінки, що може вплинути на виживання.
· Одночасне лікування з такими сильними інгібіторами Р-gp: системний кетоконазол, циклоспорин, ітраконазол, дронедарон та фіксована комбінація глекапревір/пібрентасвір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
· Штучний клапан серця, що потребує антикоагулянтної терапії (див. розділ. «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).
Взаємодії транспортера.
Дабігатрану етексилат є субстратом для ефлюксного транспортера Р-gp. Одночасне застосування інгібіторів Р-gp (див. таблицю 2) очікувано призведе до підвищення концентрації дабігатрану в плазмі крові. Якщо не вказано інше, рекомендовано ретельне клінічне спостереження (щодо ознак кровотечі чи анемії) при одночасному застосуванні дабігатрану та сильних інгібіторів Р-gp. Може бути потрібне зменшення дози дабігатрану при застосуванні у комбінації з деякими інгібіторами Р-gp (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Таблиця 2
Взаємодії транспортера
Інгібітори Р-gp |
||
---|---|---|
Одночасне застосування протипоказане (див. розділ «Протипоказання») |
||
Кетоконазол |
Кетоконазол підвищує загальне значення AUC0-∞ та Cmax дабігатрану у 2,38 раза та 2,35 раза відповідно після перорального прийому дози 400 мг і у 2,53 рази та 2,49 раза відповідно після багаторазового перорального прийому 400 мг кетоконазолу 1 раз на добу. |
|
Дронедарон |
При одночасному застосуванні дабігатрану етексилату та дронедарону загальні значення AUC0-∞ та Cmax дабігатрану підвищувалися приблизно у 2,4 раза та у 2,3 раза відповідно після багаторазових доз 400 мг дронедарону двічі на добу та приблизно у 2,1 раза та у 1,9 раза відповідно після разової дози 400 мг. |
|
Ітраконазол, циклоспорин |
З огляду на результати in vitro може очікуватися ефект, подібний такому при застосуванні кетоконазолу. |
|
Глекапревір/ пібрентасвір |
Одночасне застосування дабігатрану етексилату з фіксованою комбінацією інгібіторів Р-gp глекапревіру/пібрентасвіру збільшує вплив дабігатрану і може підвищити ризик кровотечі. |
|
Супутнє застосування не рекомендується |
||
Такролімус |
З’ясовано in vitro, що такролімус має такий же рівень інгібуючого ефекту на Р-gp, як і ітраконазол та циклоспорин. Не було клінічно досліджено застосування дабігатрану етексилату з такролімусом. Проте обмежені клінічні дані щодо застосування з іншим Р-gp субстратом (еверолімус) дають змогу припустити, що інгібування P-gp такролімусом слабше, ніж сильними інгібіторами Р-gp. |
|
Застереження застосовуються у разі одночасного застосування (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування») |
||
Верапаміл |
При одночасному застосуванні дабігатрану етексилату (150 мг) і верапамілу для перорального застосування Cmax і AUC дабігатрану збільшувалися залежно від часу прийому та лікарської форми верапамілу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Найсильніше підвищення експозиції дабігатрану спостерігалася при прийомі першої дози верапамілу з негайним вивільненням, що застосовувалася за одну годину до прийому дабігатрану етексилату (збільшення Cmax приблизно у 2,8 раза і AUC приблизно 2,5 раза). Ефект поступово зменшувався при прийомі верапамілу з тривалим вивільненням (збільшення Cmax приблизно у 1,9 раза і AUC приблизно у 1,7 раза) або введенні багаторазових доз верапамілу (збільшення Cmax приблизно у 1,6 раза і AUC приблизно у 1,5 раза). Значущої взаємодії не спостерігалося при прийомі верапамілу через 2 години після прийому дабігатрану етексилату (збільшення Cmax приблизно у 1,1 раза і AUC приблизно у 1,2 раза). Це пояснюється повним всмоктуванням дабігатрану через 2 години. |
|
Аміодарон |
При одночасному застосуванні дабігатрану етексилату з разовою дозою аміодарону 600 мг об’єм та швидкість всмоктування аміодарону та його активного метаболіту діетаноламіну (DEA) суттєво не змінювалися. Площа під кривою «концентрація–час» (AUC) та Cmax дабігатрану в плазмі крові збільшилися приблизно у 1,6 раза та у 1,5 раза відповідно. З огляду на тривалий період напіввиведення аміодарону можливість лікарської взаємодії існує декілька тижнів після припинення застосування аміодарону (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). |
|
Хінідин |
Хінідин застосовували в дозі 200 мг кожні 2 години до загальної дози 1000 мг. Дабігатрану етексилат застосовували 2 рази на день протягом 3 днів, на 3-й день – з або без хінідину. AUCτ,ss та Cmax,ss дабігатрану збільшилися в цілому у 1,53 раза та 1,56 раза відповідно при одночасному застосуванні хінідину (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). |
|
Кларитроміцин |
При одночасному застосуванні кларитроміцину (500 мг 2 рази на день) з дабігатрану етексилатом здоровими добровольцями спостерігалося збільшення AUC – приблизно у 1,19 раза і Cmax приблизно у 1,15 раза. |
|
Тикагрелор |
При одночасному застосуванні однієї дози дабігатрану етексилату (75 мг) з найвищою початковою дозою тикагрелору (180 мг) AUC та Cmax дабігатрану підвищувалися в 1,73 раза та 1,95 раза відповідно. Після багаторазової дози тикагрелору (90 мг двічі на день) експозиція дабігатрану підвищувалась в 1,56 раза і 1,46 раза для AUC та Cmax відповідно. Супутнє застосування найвищої початкової дози тикагрелору 180 мг та дабігатрану етексилату 110 мг (в рівноважній концентрації) збільшує AUC та Cmax дабігатрану в 1,49 раза та 1,65 раза відповідно порівняно з такими у разі застосування тільки дабігатрану етексилату. Коли найвищу початкову дозу 180 мг тикагрелору застосовували через 2 години після застосування 110 мг дабігатрану етексилату (в рівноважній концентрації), підвищення AUCτ,ss та Cmax,ss дабігатрану було зменшено до 1,27 раза та 1,23 раза відповідно порівняно з такими у разі застосування тільки дабігатрану етексилату. Таке змішане застосування рекомендується для початку застосування тикагрелору у найвищій початковій дозі. Супутнє застосування 90 мг тикагрелору два рази на добу (підтримуюча доза) зі 110 мг дабігатрану етексилату збільшує AUCτ,ss та Cmax,ss дабігатрану в 1,26 раза та 1,29 раза відповідно порівняно з такими у разі застосування лише дабігатрану. |
|
Посаконазол |
Посаконазол також інгібує P-gp до певної міри, але не був клінічно досліджений. Слід проявляти обережність, коли дабігатрану етексилат приймають сумісно з посаконазолом. |
|
Індуктори Р-gp |
||
Слід уникати одночасного застосування |
||
Рифампіцин, екстракт звіробою (Hypericum perforatum), карбамазепін або фенітоїн |
Слід уникати одночасного застосування через можливе зниження концентрацій дабігатрану. Передозування рифампіцину дозою 600 мг 1 раз на добу протягом 7 днів знижує загальну Cmax дабігатрану та загальний розподіл на 65,5 і 67 % відповідно. Індукуючий вплив знизився, що призвело до розподілу дабігатрану, близького до стандартного, на 7-й день після припинення терапії рифампіцином. Подальшого збільшення біодоступності не спостерігалося після наступних 7 днів. |
|
Інгібітори протеази, такі як ритонавір |
||
Одночасне застосування не рекомендується |
||
Ритонавір та його комбінації з іншими інгібіторами протеази |
Впливають на Р-gp (і як інгібітори, і як індуктори). Вони не досліджувалися і тому не рекомендуються для одночасного застосування з дабігатрану етексилатом. |
|
Р-gp субстрат |
||
Дигоксин |
У ході дослідження, проведеного за участю 24 здорових добровольців, при одночасному застосуванні дабігатрану етексилату та дигоксину не спостерігалося жодних змін показників дигоксину та клінічно значущих змін у розподілі дабігатрану. |
Антикоагулянти та лікарські засоби, що протидіють агрегації тромбоцитів.
Лікарські засоби, терапія якими не досліджувалась або досвід застосування яких обмежений, і лікарські засоби, які можуть підвищити ризик кровотеч при одночасному застосуванні з дабігатрану етексилатом: антикоагулянти, такі як нефракціонований гепарин (НФГ), низькомолекулярні гепарини (НМГ) та похідні гепарину (фондапаринукс, дезирудин), тромболітики та антагоністи вітаміну К, ривароксабан та інші пероральні антикоагулянти (див. розділ «Протипоказання»), лікарські засоби, що протидіють агрегації тромбоцитів, такі як антагоністи рецепторів GPIIb/IIIa, тиклопідин, празугрель, тикагрелор, декстран та сульфінпіразон, (див. розділ «Особливості застосування»).
НФГ можна застосовувати в дозах, необхідних для підтримання відкритого центрального венозного або артеріального катетера, або протягом катетерної абляції при фібриляції передсердь (див. розділ «Протипоказання»).
Таблиця 3
Взаємодія з антикоагулянтами та лікарськими засоби, що протидіють агрегації тромбоцитів
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) |
Застосування НПЗП протягом короткого часу для періопераційної аналгезії не було пов’язано з підвищенням ризику кровотечі при одночасному застосуванні з дабігатрану етексилатом. У ході фази ІІІ клінічного дослідження у порівнянні дабігатрану з варфарином для профілактики інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь (RE-LY), при тривалому застосуванні НПЗП з дабігатрану етексилатом і варфарином підвищувався ризик кровотечі приблизно на 50 %. |
---|---|
Клопідогрель |
У досліджені у молодих здорових добровольців чоловічої статі одночасне застосування дабігатрану етексилату та клопідогрелю не викликало пролонгації часу капілярної кровотечі порівняно з таким при монотерапії клопідогрелем. Крім того, показники AUCτ,ss та Cmax,ss дабігатрану і вплив дабігатрану на пригнічення агрегації тромбоцитів залишалися незміненими порівняно з такими при комбінованій терапії та відповідній монотерапії. При застосуванні 300 мг або 600 мг клопідогрелю AUCτ,ss та Cmax,ss дабігатрану збільшувалися приблизно на 30–40 % (див. розділ «Особливості застосування»). |
Ацетилсаліцилова кислота |
Дані досліджень свідчать, що одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) з дабігатрану етексилатом у дозі 150 мг 2 рази на добу може підвищити ризик масивних кровотеч з 12 % до 18 % або 24 % (у дозі АСК 81 мг або 325 мг відповідно) (див. розділ «Особливості застосування»). |
Низькомолекулярні гепарини |
Одночасне застосування низькомолекулярних гепаринів, таких як еноксапарин та дабігатрану етексилату не досліджувалося. Після переходу з 3-денної терапії еноксапарином у дозі 40 мг 1 раз на добу через 24 години після прийому останньої дози еноксапарину експозиція дабігатрану була трохи нижчою, ніж після застосування лише дабігатрану етексилату (разова доза 220 мг). Вища анти-FXa/FIIa активність спостерігалась після застосування дабігатрану етексилату з претерапією еноксапарином порівняно з лікуванням лише дабігатрану етексилатом. Це відбувається внаслідок попереднього лікування еноксапарином та не є клінічно значущим. Претерапія еноксапарином не впливала на інші антикоагулянтні тести дабігатрану. |
Таблиця 4
Інші взаємодії
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективні інгібітори зворотного захоплення норепінефрину (СІЗЗН) |
|
---|---|
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективні інгібітори зворотного захоплення норепінефрину (СІЗЗН) |
СІЗЗС та СІЗЗН підвищували ризик кровотечі під час ІІІ фази клінічних досліджень (RE-LY) у всіх групах лікування у порівнянні дабігатрану з варфарином для профілактики інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь. |
Речовини, що впливають на шлунковий рН |
|
Пантопразол |
При одночасному застосуванні ПРАДАКСА в комбінації з пантопразолом спостерігалося зменшення AUC дабігатрану приблизно на 30 %. У ході клінічних випробувань пантопразол та інші інгібітори протонної помпи (ІПП) приймали супутньо з ПРАДАКСА. Одночасне застосування ІПП не знижувало ефективності препарату ПРАДАКСА. |
Ранітидин |
Одночасне застосування ранітидину і дабігатрану етексилату не мало клінічно важливого впливу на об’єм всмоктування дабігатрану. |
Взаємодії, пов’язані з метаболічним профілем дабігатрану етексилату та дабігатрану.
Дабігатрану етексилат та дабігатран не метаболізуються системою цитохрому P450 та не мають in vitro жодного впливу на ферменти цитохрому P450. Тому не очікується взаємодії дабігатрану етексилату чи дабігатрану з лікарськими засобами, які метаболізуються системою цитохрому Р450.
Ризик кровотечі. Дабігатрану етексилат слід з обережністю застосовувати при станах з високим ризиком кровотечі або застосування лікарських засобів, що впливають на гемостаз шляхом пригнічення агрегації тромбоцитів. Кровотеча може виникнути у будь-якому місці під час лікування. При зниженні рівня гемоглобіну з нез’ясованих причин та/або гематокриту або зниженні артеріального тиску потрібно дослідити наявність кровотеч.
При виникненні загрози для життя чи при неконтрольованій кровотечі, коли необхідне швидке припинення антикоагулянтного ефекту, специфічний реверсивний агент ідаруцизумаб доступний для призначення. Дабігатран виводиться при гемодіалізі. Можна розглянути доцільність застосування свіжої цільної крові або свіжої замороженої плазми, концентратів коагуляційних факторів (активованих або неактивованих), рекомбінантного фактора VIIa або концентратів тромбоцитів (див. розділ «Передозування»).
Застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів, таких як клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота (АСК), або нестероїдних протизапальних лікарських засобів, як і присутність езофагіту, гастриту або гастроезофагеального рефлюксу, підвищують ризик шлунково-кишкових кровотеч.
Фактори ризику
У таблиці 5 наведено фактори, які можуть підвищити ризик кровотечі.
Таблиця 5
Фактори ризику |
|
---|---|
Фармакодинамічні і кінетичні фактори |
Вік ≥ 75 років |
Фактори підвищення рівня дабігатрану у плазмі крові |
Значні Помірна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв). Сильні інгібітори P‑gp (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосування від слабких до помірних інгібіторів Р-gp, таких як аміодарон, посаконазол, хінідин, верапаміл та тикагрелор (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).Незначні Низька маса тіла (50 кг). |
Фармакодинамічні взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). |
· Ацетилсаліцилова кислота та інші інгібітори агрегації тромбоцитів, такі як клопідогрель. · Нестероїдні протизапальні лікарські засоби. · СІЗЗС або СІЗЗН. · Інші лікарські засоби, які можуть погіршувати гемостаз. |
Захворювання/процедури з ризиком кровотеч |
· Вроджені або набуті розлади згортання крові. · Тромбоцитопенія або функціональні дефекти тромбоцитів. · Нещодавня біопсія або масивна травма. · Бактеріальний ендокардит. · Езофагіт, гастрит або гастроезофагеальний рефлюкс. |
Дані щодо категорії пацієнтів з масою тіла
Попереджувальні заходи та управління ризиками кровотеч
Щодо попередження розвитку геморагічних ускладнень див. розділ «Передозування».
Оцінка користі та ризиків
Ушкодження, стани, процедури та/або фармакологічна терапія (наприклад НПЗП, антиагрегаційними препаратами, СІЗЗС та СІЗЗН, див. розділ «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), що значно підвищують ризик значних кровотеч, потребують ретельної оцінки переваг та ризиків. Дабігатрану етексилат слід застосовувати лише у разі, коли переваги переважають ризики кровотеч.
Ретельне клінічне спостереження
Рекомендовано ретельне клінічне спостереження щодо виникнення ознак кровотечі чи анемії протягом лікувального періоду, особливо при поєднанні факторів ризику (див. таблицю 5 вище). Слід проявляти обережність при одночасному застосуванні дабігатрану етексилату з верапамілом, аміодароном, хінідином або кларитроміцином (інгібітори P-gp) та при виникненні кровотечі, особливо у пацієнтів з легким та зі зниженою функцією нирок (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ретельне спостереження щодо виникнення ознак кровотеч рекомендоване пацієнтам, які одночасно лікуються нестероїдними протизапальними препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Припинення застосування дабігатрану етексилату
Пацієнти, у яких розвинулась гостра ниркова недостатність, повинні припинити застосування дабігатрану етексилату (див. розділ «Протипоказання»).
При виникненні тяжкої кровотечі слід припинити лікування та дослідити джерело кровотечі, також можна розглянути застосування специфічного реверсивного агента (ідаруцизумаб). Дабігатран виводиться при гемодіалізі.
Застосування інгібіторів протонної помпи
Для запобігання шлунково-кишковим кровотечам можна розглянути доцільність застосування інгібіторів протонної помпи.
Лабораторні параметри коагуляції
Хоча цей лікарський засіб загалом не потребує антикоагулянтного моніторингу, визначення антикоагулянтного впливу, пов’язаного з дабігатраном, може бути корисним для виявлення надмірно високого розподілу дабігатрану за наявності додаткових факторів ризику.
Розведений тромбіновий час (рТЧ), час згортання крові (ЧЗК) та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) можуть надати корисну інформацію, результати слід інтерпретувати з обережністю через відмінність між тестами (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Тест МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) є недостовірним у пацієнтів, які застосовують дабігатрану етексилат, спостерігалися хибнопозитивні підвищення МНВ. Тому тест МНВ не слід проводити.
У таблиці 6 наведено порогові нижні значення коагуляційного тесту, що можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком кровотеч (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Таблиця 6
Тест |
Порогові нижні значення коагуляційного тесту |
---|---|
рТЧ [нг/мл] |
> 67 |
ЧЗК [х-кратна верхня межа норми] |
дані відсутні |
АЧТЧ [х-кратна верхня межа норми] |
> 1,3 |
МНВ |
не потрібно проводити |
Застосування фібринолітичних лікарських засобів для лікування гострого ішемічного інсульту. Застосування фібринолітичних засобів для лікування гострого ішемічного інсульту може бути розглянуто, якщо результати аналізу рТЧ, ЕСТ або АЧТЧ не перевищують верхню межу норми ВМН відповідно до місцевих референтних значень.
Хірургічне та оперативне втручання. Пацієнти, які застосовують дабігатрану етексилат та проходять хірургічні або інвазивні процедури, мають підвищений ризик кровотечі. Тому хірургічне втручання може потребувати тимчасового припинення застосування дабігатрану етексилату. Слід дотримуватись обережності при тимчасовому припиненні лікування для хірургічного втручання та забезпечити моніторинг антикоагуляції. Кліренс дабігатрану у пацієнтів з нирковою недостатністю може тривати довше (див. розділ «Фармакокінетика»). Слід дотримуватися обережності при будь-яких процедурах. У таких випадках тест на коагуляцію (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакодинаміка») може допомогти визначити, чи є порушення гемостазу.
Невідкладна хірургія або термінові процедури. Застосування дабігатрану етексилату потрібно тимчасово припинити. Коли необхідне швидке припинення антикоагулянтного ефекту, може бути призначений специфічний реверсивний агент ідаруцизумаб. Дабігатран виводиться при гемодіалізі.
Зворотна дія до терапії дабігатраном призводить до тромботичного ризику основного захворювання у пацієнтів. Застосування дабігатрану етексилату можна відновити через 24 години після введення ідаруцизумабу, якщо пацієнт є клінічно стабільним і було досягнуто адекватного гемостазу.
Хірургічне та оперативне втручання при підгострих станах. Застосування дабігатрану етексилату потрібно тимчасово припинити. Хірургічне або оперативне втручання потрібно відкласти щонайменше на 12 годин після останнього прийому дабігатрану, якщо це можливо. Якщо хірургічне втручання не можна відкласти, ризик кровотечі може бути збільшений. Потрібно зважити ризик кровотечі та терміновість втручання перед застосуванням.
Планова операція. Якщо можливо, застосування дабігатрану етексилату потрібно припинити щонайменше за 24 години до інвазивних або хірургічних процедур. Для пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі або у разі серйозної операції, коли може бути потрібне проведення гемостазу, необхідно розглянути можливість припинення застосування дабігатрану етексилату зa 2–4 дні до операції.
Таблиця 7
Правила припинення лікування перед інвазивними або хірургічними процедурами
Ниркова функція (кліренс креатиніну, мл/хв) |
Передбачуваний період напіввиведення (години) |
Застосування дабігатрану етексилату слід припинити до планового хірургічного втручання |
|
---|---|---|---|
Високий ризик кровотечі або значного оперативного втручання |
Стандартний ризик |
||
≥ 80 |
~ 13 |
за 2 доби |
за 24 години |
≥ 50– |
~ 15 |
за 2–3 доби |
за 1–2 доби |
≥ 30– |
~ 18 |
за 4 доби |
за 2–3 доби (> 48 годин) |
Спинномозкова анестезія/ епідуральна анестезія/ люмбальна пункція. Процедури, такі як спинномозкова анестезія, можуть потребувати повної гемостатичної функції. Ризик появи спинномозкової чи епідуральної гематоми може підвищитись у разі травматичної чи повторної пункції та подовженого післяопераційного застосування епідуральних катетерів. Після вилучення катетера слід зачекати щонайменше 2 години до прийому першої дози дабігатрану етексилату. Такі пацієнти потребують ретельного спостереження щодо неврологічних симптомів та симптомів спинномозкової або епідуральної гематоми.
Післяопераційна фаза. Застосування дабігатрану етексилату слід відновити після інвазивних процедур або хірургічного втручання, як тільки дозволить клінічна ситуація та буде досягнуто достатнього рівня гомеостазу.
Пацієнтам з ризиком кровотечі або пацієнтам з ризиком надмірного впливу, особливо зі зниженою функцією нирок (див. також таблицю 5), слід проводити терапію з обережністю (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Пацієнти з високим ризиком смертності у разі оперативного втручання та спадковими факторами ризику тромбоемболічних ускладнень. Дані щодо ефективності та безпеки застосування дабігатрану етексилату для цієї групи пацієнтів обмежені, тому терапію слід проводити з обережністю.
Хірургічне втручання щодо перелому кісток тазостегнового суглоба. Немає даних щодо застосування дабігатрану етексилату пацієнтам, які перенесли обширну ортопедичну операцію щодо перелому кісток тазостегнового суглоба, тому лікування не рекомендується.
Порушення функції печінки. Пацієнти з підвищеним рівнем ферментів печінки, що більше ніж у 2 рази перевищував ВМН, були виключені з основних випробувань. Через відсутність досвіду лікування прийом дабігатрану етексилату не рекомендований для цієї групи пацієнтів.
Пацієнтам з печінковою недостатністю або захворюванням печінки, що можуть впливати на виживання, застосування препарату протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).
Взаємодія з індукторами Р-gp.
Слід уникати одночасного застосування індукторів Р-gp через можливе зниження концентрацій дабігатрану (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти з антифосфоліпідним синдромом
Прямі оральні антикоагулянти (ПОАК), включаючи дабігатрану етексилат, не рекомендовані пацієнтам з тромбозом в анамнезі, у яких діагностований антифосфоліпідний синдром. Зокрема, у пацієнтів з потрійною позитивною реакцією (на вовчаковий антикоагулянт, антитіла до антикардіоліпіну та антитіла до анти-бета-2-глікопротеїну I) лікування ПОАК може бути пов'язане зі збільшенням частоти рецидивуючих тромботичних явищ порівняно з терапією антагоністами вітаміну К.
Особливі застереження щодо застосування. Виймаючи капсулу ПРАДАКСА з блістера, слід дотримуватися таких правил: відділити один індивідуальний блістер від іншого блістера уздовж перфорованої лінії; діставати тверду капсулу з блістера безпосередньо перед прийомом; зняти фольгу з блістера, не продавлюючи фольгу капсулою.
Жінки репродуктивного віку. Жінкам репродуктивного віку слід уникати вагітності протягом лікування препаратом ПРАДАКСА.
Вагітність. Немає відповідних даних щодо застосування препарату ПРАДАКСА вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для вагітних жінок невідомий. Вагітним не слід застосовувати дабігатрану етексилат, окрім випадку, коли очікувана користь для жінки буде перевищувати потенційний ризик для плода.
Годування груддю. Немає клінічних даних щодо впливу дабігатрану на немовлят, яких годують груддю. Як застереження слід припинити годування груддю.
Фертильність. Немає даних щодо впливу на фертильність.
Дабігатрану етексилат не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами.
Первинне запобігання венозному тромбоемболізму (далі – ВТЕ) в ортопедичній хірургії.
Рекомендована доза дабігатрану етексилату та тривалість терапії для первинного запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням у пацієнтів, які перенесли обширну ортопедичну операцію зазначені в таблиці 8.
Таблиця 8
Рекомендовані дози та тривалість терапії для первинного запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням у пацієнтів, які перенесли обширну ортопедичну операцію
Групи пацієнтів |
Початок лікування в день операції, 1–4 години після завершення операції |
Підтримуюча доза, починаючи з першого дня після операції |
Тривалість застосування підтримуючої дози |
---|---|---|---|
Пацієнти після хірургічної операції із заміни колінного суглоба |
по 1 капсулі (по 110 мг) дабігатрану етексилату | 220 мг дабігатрану етексилату 1 раз на добу: 2 капсули по 110 мг |
10 днів |
Пацієнти після хірургічної операції із заміни тазостегнового суглоба |
28–35 днів |
||
Рекомендоване зменшення дози |
|||
Пацієнти з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) |
по 1 капсулі по 75 мг дабігатрану етексилату | 150 мг дабігатрану етексилату 1 раз на добу: 2 капсули по 75 мг |
10 днів (операції із заміни колінного суглоба) або 28–35 днів (операції із заміни тазостегнового суглоба) |
Пацієнти, які одночасно застосовують верапаміл*, аміодарон, хінідин | |||
Пацієнти віком від 75 років |
*Для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок, які одночасно застосовують верапаміл, див. Особливі групи пацієнтів.
Для обох хірургічних операцій: якщо не відбувся гемостаз у ділянці поверхні рани, то початок лікування слід відкласти. Якщо лікування не розпочалося в день операції, тоді слід розпочати з 2 капсул на день.
Оцінка функції нирок до та протягом терапії дабігатрану етексилатом
Для всіх пацієнтів та особливо літнім хворим (>75 років), оскільки порушеннями функції нирок можуть часто виникати в цій віковій групі:
Перед початком терапії дабігатрану етексилатом функцію нирок слід оцінити шляхом розрахунку кліренсу креатиніну для виключення тяжкої ниркової недостатності (CrCL Слід оцінювати функцію нирок, якщо є підозра на погіршення функції нирок під час терапії (наприклад, при гіповолемії, дегідрації та сумісному застосуванні з певними лікарськими засобами).
Метод, що використовується для оцінки функції нирок (CrCL в мл/хв), – це метод Кокрофта – Голта.
Пропущена доза
Рекомендується продовжити застосування добової дози дабігатрану етексилату у той самий час на наступний день.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Припинення прийому дабігатрану етексилату
Лікування дабігатрану етексилатом не можна припиняти без консультації з лікарем. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність зв'язку з лікарем у разі виникнення шлунково-кишкових симптомів, таких як диспепсія (див. розділ «Побічні реакції»).
Перехід з прийому дабігатрану етексилату на прийом парентерального антикоагулянту
Перед переходом з прийому дабігатрану етексилату на парентеральний антикоагулянт рекомендується зачекати 24 години після прийому останньої дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Перехід з лікування парентеральними антикоагулянтами на прийом дабігатрану етексилату
Припиняють прийом парентерального антикоагулянту та приймають дабігатрану етексилат за 0–2 години до часу ймовірного застосування альтернативної терапії або у момент припинення лікування, якщо потрібне продовження терапії (наприклад, внутрішньовенний нефракціонований гепарин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну у етексилатом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) рекомендується зменшення дози (див. таблицю 8 вище та розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Одночасне застосування дабігатрану етексилату з інгібіторами Р-глікопротеїну від легких до помірних, наприклад з аміодароном, хінідином або верапамілом.
Дозу дабігатрану етексилату потрібно зменшити, як зазначено в таблиці 8 (див. також розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У цьому випадку дабігатрану етексилат та зазначені лікарські засоби слід застосовувати в один і той же час.
Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю, які застосовують одночасно верапаміл, слід знизити дозу дабігатрану етексилату до 75 мг на добу (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти літнього віку.
Пацієнтам літнього віку (> 75 років) рекомендоване зниження дози (див. таблицю 8 вище та розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Маса тіла.
Клінічний досвід застосування пацієнтам з масою тіла 50 кг або > 110 кг при рекомендованому режимі дозування обмежений. З огляду на наявні клінічні та кінетичні дані корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»), але рекомендовано ретельний клінічний контроль (див. розділ «Особливості застосування»).
Стать.
Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Капсулу можна приймати, незалежно від вживання їжі. Капсулу слід ковтати цілою, запиваючи склянкою води для полегшення потрапляння в шлунок. Пацієнтів слід попередити про те, що не можна відкривати капсулу, оскільки це може підвищити ризик кровотечі (див. розділ «Фармакокінетика»).
Діти.
Немає обгрунтування застосування препарату ПРАДАКСА дітям за показанням первинне запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням у пацієнтів, які перенесли обширну ортопедичну операцію із заміни тазостегнового суглоба або колінного суглоба.
Дози дабігатрану етексилату, що перевищують рекомендовані, призводять до підвищення ризику кровотечі.
У разі підозри на передозування тест на коагуляцію може допомогти визначити ризик кровотечі (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Калібрований кількісний рТЧ тест або повторне вимірювання рТЧ дає можливість передбачити, коли визначені рівні дабігатрану будуть досягнуті (див. розділ «Фармакологічні властивості»), також як додатковий захід можна розпочати діаліз.
Надмірна протидія згортанню може потребувати припинення лікування дабігатрану етексилатом. Оскільки дабігатран виводиться головним чином нирками, то слід підтримувати адекватний діурез.
Оскільки зв’язування з білками плазми низьке, дабігатран може виводитися за допомогою діалізу; клінічний досвід застосування діалізу обмежений (див. розділ «Фармакокінетика»).
Управління геморагічними ускладненнями
У разі геморагічних ускладнень лікування дабігатрану етексилатом слід припинити та з’ясувати джерело кровотечі. Слід розглянути необхідність проведення відповідного лікування залежно від клінічної ситуації, наприклад хірургічного гемостазу чи відновлення об’єму циркулюючої крові, залежно від призначення лікаря.
При виникненні загрози для життя чи при неконтрольованій кровотечі, коли необхідне швидке припинення антикоагулянтного ефекту дабігатрану, може бути призначений специфічний реверсивний агент (ідаруцизумаб) з антагоністичним ефектом на фармакодинамічний вплив дабігатрану (див. розділ «Особливості застосування»).
Можна розглянути доцільність застосування концентратів коагуляційних факторів (активованих або неактивованих). Існують деякі експериментальні дані щодо ролі зазначених агентів у реверсуванні антикоагулянтного ефекту дабігатрану, але дані щодо їхньої користі в клінічних проявах, а також можливого ризику відновлення симптомів тромбоемболії дуже обмежені. Коагуляційні тести можуть стати недостовірними після застосування запропонованих реверсивних агентів. Слід виявляти обережність при тлумаченні цих тестів. Також слід виявляти обережність при застосуванні концентратів тромбоцитів у випадках, коли присутня тромбоцитопенія або застосовувалися антитромбоцитарні лікарські засоби пролонгованої дії. Симптоматичне лікування проводять за рекомендаціями.
Консультація експерта з коагуляції може бути розглянута у разі значної кровотечі (при наявності такого експерта).
Резюме профілю безпеки
Безпеку дабігатрану етексилату було оцінено в ході клінічних випробувань приблизно у 64000 пацієнтів; з них приблизно 35000 пацієнтів отримували лікування дабігатрану етексилатом.
В активних контрольованих дослідженнях запобігання ВТЕ у 6684 пацієнтів, які приймали дабігатрану етексилат у дозі 150 мг або 220 мг щоденно, найчастішою побічною реакцією була кровотеча, що спостерігалась приблизно у 14 % пацієнтів; частота масивних кровотеч (включаючи кровотечу з рани) – менше 2 %. Хоча у ході клінічних досліджень частота була низькою, масивні або тяжкі кровотечі можуть виникати і, залежно від локалізації, призводити до втрати працездатності, загрози для життя або летального наслідку.
У таблиці 9 наведені побічні реакції за системою органів і частотою. Частота визначається як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100–
Таблиця 9
Класифікація за системою органів |
Частота |
---|---|
З боку системи крові та лімфатичної системи |
|
анемія |
нечасто |
тромбоцитопенія |
рідко |
зниження рівня гемоглобіну |
часто |
зниження гематокриту |
нечасто |
нейтропенія |
невідомо |
агранулоцитоз |
невідомо |
З боку імунної системи |
|
гіперчутливість |
нечасто |
висипання |
рідко |
свербіж |
рідко |
анафілактичні реакції |
рідко |
ангіоневротичний набряк |
рідко |
кропив’янка |
рідко |
бронхоспазм |
невідомо |
З боку нервової системи |
|
внутрішньочерепний крововилив |
рідко |
З боку судинної системи |
|
гематома |
нечасто |
крововилив |
рідко |
кровотеча з рани |
нечасто |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння |
|
носова кровотеча |
нечасто |
відхаркування кров’ю |
рідко |
З боку травної системи |
|
шлунково-кишкова кровотеча |
нечасто |
ректальна кровотеча |
нечасто |
гемороїдальна кровотеча |
нечасто |
абдомінальний біль |
рідко |
діарея |
нечасто |
диспепсія |
рідко |
нудота |
нечасто |
шлунково-кишкова виразка, включаючи виразку стравоходу |
рідко |
гастроезофагіт |
рідко |
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба |
рідко |
блювання |
нечасто |
дисфагія |
рідко |
Гепатобіліарні порушення |
|
підвищення рівня аланінамінотрансферази |
нечасто |
підвищення рівня аспартатамінотрансферази |
нечасто |
порушення функції печінки/відхилення від норми тесту функції печінки |
часто |
підвищення рівня печінкових ферментів |
нечасто |
гіпербілірубінемія |
нечасто |
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
|
крововилив на шкірі |
нечасто |
алопеція |
невідомо |
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини |
|
гемартроз |
нечасто |
З боку сечовидільної системи |
|
сечостатева кровотеча, включаючи гематурію |
нечасто |
Загальні розлади та стани у місці введення |
|
крововилив у місці ін’єкції |
рідко |
крововилив у місці введення катетера |
рідко |
кров’янисті виділення |
рідко |
Ушкодження та ускладнення при проведенні процедур |
|
крововилив у місці розрізу |
рідко |
травматичний крововилив |
нечасто |
постпроцедурна гематома |
нечасто |
постпроцедурний крововилив |
нечасто |
постопераційна анемія |
рідко |
постпроцедурні виділення |
нечасто |
виділення з рани |
нечасто |
Хірургічні та медичні процедури |
|
дренаж рани |
рідко |
постпроцедурний дренаж рани |
рідко |
Опис окремих побічних реакцій
Кровотечі
З огляду на фармакологічний механізм дії, застосування дабігатрану етексилату може бути асоційоване з підвищеним ризиком прихованої або явної кровотечі, яка може виникнути у будь-яких тканинах або органах. Симптоми та тяжкість (включаючи летальний наслідок) залежать від локалізації та ступеня або поширення кровотечі та/або анемії. В ході клінічних досліджень кровотечі слизових оболонок (наприклад шлунково-кишкові, сечостатеві) спостерігалися частіше при більш тривалому лікуванні дабігатрану етексилатом в порівнянні з лікуванням АВК (антагоністи вітаміну К). Таким чином, на додаток до достатнього клінічного спостереження, лабораторні перевірки показань гемоглобіну/гематокриту є важливими для виявлення прихованих кровотеч. Ризик кровотеч може зростати у певних груп пацієнтів, наприклад у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок та/або у пацієнтів із супутньою терапією, яка впливає на гемостаз, або сильними інгібіторами P-gp (див. розділ «Особливості застосування»: Ризик кровотечі). На геморагічні ускладнення можуть вказувати слабкість, блідість, запаморочення, головний біль або набряки з нез’ясованої причини, задишка та шок з нез’ясованої причини.
Повідомлялося про ускладнення внаслідок кровотеч, такі як компартмент-синдром та гостра ниркова недостатність через гіпоперфузію, при застосуванні дабігатрану етексилату. Тому, вірогідність кровотечі слід враховувати при оцінці стану будь-якого пацієнта, який отримує антикоагулянтну терапію. Специфічний препарат зворотної дії для дабігатрану – ідаруцизумаб – можна застосовувати у разі виникнення неконтрольованої кровотечі (див. розділ «Передозування»).
У таблиці 10 наведено дані щодо кількості (%) пацієнтів, у яких спостерігалася як побічна реакція кровотеча протягом лікування за показанням первинне запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням після ортопедичної операції із заміни тазостегнового суглоба або колінного суглоба у двох базових клінічних дослідженнях, із зазначенням випробуваних доз.
Таблиця 10
Лікарський засіб |
Дабігатрану етексилат 150 мг N (%) |
Дабігатрану етексилат 220 мг N (%) |
Еноксапарин N (%) |
---|---|---|---|
Кількість пацієнтів |
1866 (100,0) |
1825 (100,0) |
1848 (100,0) |
Масивна кровотеча |
24 (1,3) |
33 (1,8) |
27 (1,5) |
Будь-яка кровотеча |
258 (13,8) |
251 (13,8) |
247 (13,4) |
Агранулоцитоз і нейтропенія
Дуже рідко повідомлялося про агранулоцитоз та нейтропенію під час застосування дабігатрану етексилату. Оскільки про побічні реакції повідомлялося протягом постмаркетингового дослідження населення невідомої чисельності, достовірно визначити частоту їх виникнення неможливо. Коефіцієнт звітності оцінювали як 7 явищ на 1 мільйон пацієнто-років щодо агранулоцитозу та як 5 явищ на 1 мільйон пацієнто-років щодо нейтропенії.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Працівники закладів охорони здоров’я зобов’язані повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до діючого законодавства.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці!
По 10 капсул у блістері; по 1 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/
Boehringer Ingelheim Pharma GmbH&Co. KG, Germany.
Адреса
Бінгер Штрассе 173, 55216 Інгельхайм на Рейні, Німеччина/
Binger Strasse 173, 55216 Ingelheim am Rhein, Germany.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}