Ригевідон таблетки вкриті оболонкою блістер 21 шт

Фармакодинаміка. контрацептивний ефект таблеток ригевидон заснований на взаємодії різних механізмів, найважливішими з яких є гальмування овуляції і зміна цервікальної секреції.

Фармакокінетика

левоноргестрел

Всмоктування: при внутрішньому застосуванні левоноргестрел всмоктується швидко і повністю в шлунково-кишковому тракті. Біологічна доступність практично 100% через відсутність первинного метаболізму.

Розподіл: більша частина левоноргестрелу зв'язується з білками плазми крові, в основному - з альбумінами та глобуліном, що зв'язує статеві гормони.

Метаболізм: в основному складається в відщепленні Δ4-3-оксо-групи та гидроксилировании в положеннях 2α, 1β і 16β, після чого відбувається кон'югація. Більшість метаболітів, що циркулюють в крові, є сульфатами 3α, 5β-тетрагідро-левоноргестрела. Екскреція препарату відбувається в основному в формі глюкуронідів. Деяка кількість первинного левоноргестрела також циркулює в формі 17β-сульфату. Метаболічний кліренс відзначається індивідуальною мінливістю, яка може частково пояснити значні відмінності в концентрації левоноргестрелу, що спостерігаються у пацієнток.

Виведення: Т _½ левоноргестрела показує індивідуальну мінливість і становить приблизно 36 год в умовах рівноважної концентрації препарату в плазмі крові. Левоноргестрел виділяється з сечею (40-68%) і калом (16-48%) у вигляді метаболітів (сульфатних і кон'югатів з глюкуроновою кислотою).

етинілестрадіол

Всмоктування: етинілестрадіол всмоктується швидко і практично повністю, С _max в плазмі крові досягається через 1,5 год. Після пресистемної кон'югації і первинного метаболізму біодоступність становить 60%. Площа під кривою і С _max можуть з часом незначно збільшуватися.

Розподіл: етинілестрадіол на 98% зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбумінами.

Метаболізм: етинілестрадіол розщеплюється шляхом пресистемної кон'югації. Проходить через стінку кишечника (перша фаза метаболізму) і потрапляє в печінку, де відбувається кон'югація (друга фаза метаболізму). Найважливіші метаболіти першої фази метаболізму 2-OH-етинілестрадіол і 2-метоксіетінілестрадіол. Як етинілестрадіол, так і метаболіти першої фази виділяються у вигляді кон'югатів (сульфати та глюкуроніди) в жовч і потрапляють в печінково-кишковий обіг.

Виведення: етинілестрадіол виводиться з плазми крові з Т _½, який в середньому становить 29 год (26-33 год); кліренс плазми крові варіюється в діапазоні 10-30 л / год. Виведення кон'югатів етинілестрадіолу і його метаболітів відбувається із сечею та калом у співвідношенні 1: 1.

Пероральна контрацепція.

Спосіб застосування. всередину, в порядку, зазначеному на упаковці, приблизно в один і той же час, по 1 таблетці на добу, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Якщо жінка в попередньому циклі не застосовувала протизаплідний засіб, першу таблетку починають приймати в 1-й день від початку менструації і вживають по 1 таблетці на добу протягом 21 дня (бажано в один і той же час доби). Початок прийому у 2-7-й дні також можливо, але в першому циклі рекомендується додатково використовувати негормональні методи контрацепції (такий як презервативи або кошти, що руйнують сперматозоїди) протягом перших 7 днів прийому таблеток.

Після закінчення 21-денного курсу застосування препарату роблять 7-денну перерву, під час якого зазвичай настає кровотеча (зазвичай на 2-й або 3-й день). Прийом наступної упаковки, яка містить 21 таблетку, необхідно розпочати на 8-й день після 7-денної перерви, навіть в тому випадку, якщо кровотеча не закінчилося.

Зазначений спосіб застосування препарату можна продовжувати доти, доки бажане попередження вагітності. При регулярному застосуванні препарату Рігевідон контрацептивний ефект зберігається і протягом 7-денної перерви.

Перехід з іншого гормонального контрацептиву (таблетки, вагінального кільця або трансдермального пластиру): застосування препарату Рігевідон необхідно починати на наступний день після прийому останньої таблетки попереднього протизаплідного засобу (видалення вагінального кільця, трансдермального пластиру), але не пізніше наступного дня після перерви в прийомі таблетки ( таблетки плацебо, видалення вагінального кільця, трансдермального пластиру) попереднього протизаплідний засіб.

Перехід до застосування препарату Рігевідон від препарату, який містить тільки прогестаген (нізкодозірованний пероральний контрацептив, ін'єкція, імплантат або внутрішньоматкова спіраль): перехід з низькодозовані перорального контрацептиву може бути здійснений в будь-який день менструального циклу (з імплантату і внутрішньоматкової спіралі в день їх видалення, з ін'єкції - в день, коли повинна бути призначена наступна ін'єкція). В цьому випадку рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток.

Після аборту в I триместрі вагітності застосування препарату слід розпочати негайно в той же день після операції. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів або після аборту в II триместрі вагітності прийом препарату слід починати з 21-28-го дня після пологів або аборту в II триместр вагітності, оскільки існує ризик розвитку тромбоемболічних порушень протягом післяпологового періоду. Якщо жінка починає приймати таблетку пізніше, слід додатково застосовувати бар'єрні методи контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату. Однак, якщо статевий акт уже відбувся, то перед початком застосування комбінованого протизаплідного засобу слід виключити вагітність або почекати до першої менструації.

Лактація: інформація про застосування в період годування грудьми представлена в розділі Застосування в період вагітності та годування груддю.

Пропущені таблетки. Якщо з тих пір, коли повинна була бути прийнята чергова таблетка, пройшло менше 12 год, контрацепція не знижується. Жінкам слід прийняти пропущену таблетку одразу ж, як тільки вона про неї згадає, наступну таблетку слід прийняти у звичайний час.

Якщо з тих пір, коли повинна була бути прийнята чергова таблетка, пройшло більше 12 год, контрацепція може знизитися. В такому випадку необхідно керуватися двома основними правилами:

1. Перерва в прийомі таблеток ніколи не повинен перевищувати 7 днів.

2. Для досягнення адекватного пригнічення гіпоталамо-гіпофіз-яєчники системи необхідний безперервний прийом таблеток протягом 7 днів.

Відповідно до цього у повсякденному житті слід керуватися положеннями, викладеними нижче рекомендаціями:

1-й тиждень. Остання пропущена таблетка повинна бути прийнята відразу після того, як жінка про це згадає, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується в звичайному режимі. Крім того, протягом наступних 7 днів одночасно слід використовувати бар'єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо протягом попередніх 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше прийомів таблеток пропущено і чим ближче пропуск до 7-денного перерви в прийомі препарату, тим вище ризик настання вагітності.

2-й тиждень. Останню пропущену таблетку необхідно прийняти одразу після того, як жінка про це згадає, навіть якщо вона повинна прийняти 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується в звичайному режимі. Якщо жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів перед пропуском, немає необхідності використовувати додаткові протизаплідні засоби. В іншому разі або при пропуску більше однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом 7 днів.

3-й тиждень. Ризик критичного зниження контрацептивного захисту неминучий через майбутній 7-денної перерви в застосуванні препарату. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з нижченаведених варіантів, то не виникне необхідності використовувати додаткові контрацептивні засоби за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до пропуску. Якщо це не так, рекомендується дотримуватися першого із запропонованих далі варіантів і використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.

1. Останню пропущену таблетку необхідно прийняти одразу ж, як тільки жінка про це згадає, навіть якщо мають бути прийняті 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується в звичайному режимі. Таблетки з наступної упаковки пацієнтка повинна почати приймати на наступний день після прийому останньої таблетки з поточної упаковки, тобто паузи між упаковками бути не повинно. Малоймовірно, що у жінки розпочнеться менструальноподібна кровотеча до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча можуть спостерігатися мажучі кров'янисті виділення або проривна кровотеча.

2. Можна також порадити припинити прийом таблеток з поточної упаковки. В цьому випадку пацієнтка повинна зробити перерву в застосуванні препарату тривалістю до 7 днів, включаючи дні, в які вона забула прийняти таблетки, а потім почати приймати таблетки з наступної упаковки препарату.

Якщо жінка пропустила прийом таблеток і після цього у неї відсутня менструальноподібна кровотеча під час перерви в прийомі препарату, слід розглянути ймовірність вагітності.

Шлунково-кишкові захворювання. При наявності блювоти або діареї знижується ефективність препарату через неповне всмоктування діючих речовин.

При блювоті, яка розвинулася протягом 3-4 годин після прийому таблетки, жінка повинна слідувати пораді, описаного в розділі «Пропущені таблетки».

Якщо при діареї жінка не хоче змінювати звичний режим прийому таблеток, вона повинна приймати додаткову таблетку з іншої упаковки стільки днів, скільки це необхідно.

Затримка або прискорення менструального циклу. Для затримки менструального кровотечі прийом таблеток Рігевідон з нової упаковки слід почати на наступний день після закінчення поточної упаковки, без паузи між ними. Тривалість затримки менструального кровотечі залежить від кількості прийнятих таблеток з другої упаковки. Під час даного періоду може з'явитися проривна кровотеча або виділення, що мажуть. Регулярне застосування препарату Рігевідон може бути відновлено після звичайної 7-денної перерви.

З метою прискорення настання менструальної кровотечі 7-денну перерву в застосуванні препарату зменшують на бажану кількість днів. Чим менше перерву в застосуванні препарату, тим імовірніше, що менструальноподібна кровотеча не виникне, а проривні або мажучі кровотечі будуть з'являтися під час застосування наступної упаковки. Важливо підкреслити, що перерва в застосуванні препарату продовжити не можна.

Комбіновані пероральні контрацептиви (кпк) не рекомендується застосовувати при наявності нижчезазначених захворювань і патологічних станів. при розвитку таких захворювань при застосуванні кпк вперше прийом препарату слід негайно припинити: підвищена чутливість до компонентів препарату; відома або підозрювана вагітність; наявність або посилання в анамнезі на артеріальні або венозні тромбоемболічні захворювання (наприклад тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда) в поєднанні з факторами ризику або без них (див. особливі вказівки); наявність серйозних і множинних факторів ризику артеріального або венозного тромбозу (див. особливі вказівки); наявність в анамнезі передвісників тромбозу (наприклад минуще порушення мозкового кровообігу або стенокардія); серцево-судинні захворювання (наприклад, хвороба серця, патологія клапанів серця, аритмії); важка аг; цукровий діабет з проявами мікро- або макроангиопатии; офтальмологічні порушення судинного походження; діагностовані або підозрювані гормонзавісімих злоякісні пухлини статевих органів і молочних залоз; хвороби печінки у важкій формі або наявні в анамнезі, до тих пір, поки показники функції печінки не в межах норми; наявність або вказівка в анамнезі на пухлину печінки (доброякісну або злоякісну); вагінальна кровотеча невідомої етіології; мігрень в анамнезі з осередковою неврологічною симптоматикою.

На початку застосування препарату ригевидон дуже часто (1/10) відзначали міжменструальнікровотечі, нудоту, збільшення маси тіла, біль у молочних залозах, відчуття їх напруженості, головний біль. зазначені побічні явища носять тимчасовий характер і проходять самостійно.

За системами органів і за частотою виникнення (часто ≥1 / 100; нечасто ≥1 / 1000-1 / 100; рідко 1/1000, дуже рідко 1/10 000) побічні ефекти можуть бути наступні.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто - рак молочної залози, аденома печінки, гепатоцелюлярна карцинома, рак шийки матки.

З боку імунної системи: нечасто - системний червоний вовчак; рідко - реакції гіперчутливості.

З боку обміну речовин: нечасто - затримка рідини, гіперліпідемія.

Психічні розлади: часто - пригнічений настрій, зміна настрою, нервозність; нечасто - зниження лібідо; рідко - збільшення лібідо.

З боку нервової системи: часто - головний біль, підвищена збудливість; нечасто - мігрень, хорея.

З боку органу зору: часто - порушення зору; рідко - непереносимість контактних лінз.

З боку органу слуху: нечасто - отосклероз.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - АГ, венозна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, біль в животі; нечасто - блювання, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто - жовчнокам'яна хвороба; рідко - холестатична жовтяниця; дуже рідко - панкреатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - вугри; нечасто - висип, кропив'янка, хлоазма; рідко - вузлувата еритема, ексудативна мультиформна еритема.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто - відчуття напруженості молочних залоз, біль у грудях, нерегулярні кровотечі, аменорея, гіпоменорея; нечасто - збільшення молочних залоз; рідко - поява секреції з молочних залоз; виділення з піхви, зміна піхвової секреції.

Дослідження: часто - збільшення маси тіла; нечасто - зміна рівнів ліпідів в плазмі крові; рідко - зменшення маси тіла.

Наступні побічні реакції (без вказівки по частоті) описані жінками, які застосовували протизаплідні таблетки:

з боку обміну речовин: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.

З боку нервової системи: запаморочення, посилення епілепсії.

З боку судин: флебіт.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпертрихоз, себорея.

З боку скелетних м'язів та сполучної тканини: відчуття тяжкості.

Опис окремих побічних реакцій. Підвищений ризик виникнення артеріальних та венозних тромботичних і тромбоемболічних захворювань, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, транзиторну ішемічну атаку, венозний тромбоз, флебіт і емболію легеневої артерії, спостерігався у жінок, що приймали КПК, і більш докладно описаний в розділі Особливості застосування.

У жінок, які застосовують КПК, зареєстровані такі серйозні побічні ефекти, які описані в розділі Особливості застосування венозні та артеріальні тромбоемболічні захворювання; АГ; гостре порушення мозкового кровообігу (наприклад транзиторна ішемічна атака, ішемічний інсульт, геморагічний інсульт); пухлина печінки (доброякісна і злоякісна).

Серед жінок, які застосовують КПК, незначно підвищена частота виявлення раку молочної залози. Оскільки рак молочної залози рідко діагностують у жінок у віці до 40 років, надмірна кількість діагнозів раку молочної залози у жінок, які застосовують або недавно застосовували КПК, є незначним у порівнянні із загальним ризиком розвитку раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням КПК не з'ясована.

Надходили повідомлення про розвиток або загострення таких захворювань при вагітності та при застосуванні КПК: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, жовтяниця та / або свербіж, пов'язаний з холестазом; утворення конкрементів у жовчному міхурі; системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом; серповидно-клітинна анемія; порушення функції нирок; порфірія; рак шийки матки; ановуляторні цикли; метрорагія.

Зареєстровано зміни толерантності до глюкози та вплив на периферичну стійкість до інсуліну у жінок, які застосовували КПК (див. Особливості застосування).

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Обстеження і клінічний огляд з призначенням кпк. перед початком або відновленням застосування кпк необхідно зібрати повний особистий і сімейний анамнез пацієнтки, провести клінічний огляд і виключити вагітність. в ході огляду необхідно виявити протипоказання (див. протипоказання) і застереження, описані в цьому розділі. пацієнтка повинна уважно вивчити інструкцію по застосуванню препарату і дотримуватися представлені в ній рекомендації. протягом усього періоду застосування оральних контрацептивів не рідше 1 разу на рік потрібно проводити клінічний огляд. частота і характер періодичних обстежень повинні бути визначені індивідуально для кожної пацієнтки.

Особливі попередження. Загальні. Пацієнтки повинні бути поінформовані про те, що пероральні контрацептиви не захищають від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Куріння підвищує ризик розвитку серйозних побічних реакцій з боку серцево-судинної системи на тлі застосування КПК. Цей ризик підвищується з віком, залежить від кількості викурених сигарет і особливо високий у жінок у віці від 35 років. Всім жінкам, які застосовують КПК, слід наполегливо рекомендувати відмовитися від куріння. Кращим жінкам у віці від 35 років слід розглянути можливість призначення інших методів контрацепції.

При наявності будь-яких захворювань / факторів ризику, зазначених нижче, слід оцінити сприятливі ефекти КПК і можливі ризики їх застосування у конкретної жінки та обговорити з нею відповідні користь і ризик до того, як вона прийме рішення про застосування таких препаратів. У разі першого прояву, погіршення або загострення будь-якого з даних захворювань або факторів ризику слід проконсультуватися з лікарем. Потім лікар повинен прийняти рішення про переривання прийому КПК.

Порушення кровообігу. Епідеміологічні дослідження показали, що частота виникнення венозної тромбоемболії у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів (50 мкг етинілестрадіолу), становить 20-40 випадків на 100 000 жінок на рік, але цей ризик варіює залежно від кількості прогестогену. Це дорівнює 5-10 випадків на 100 000 жінок на рік для жінок, які не застосовують КПК. Застосування будь-якого комбінованого протизаплідного препарату підвищує ризик виникнення венозних тромбоемболічних захворювань в порівнянні з даними показниками у жінок, які не використовують КПК.

Ризик цих захворювань досягає максимуму на першому році застосування препаратів. Цей підвищений ризик нижче ризику венозних тромбоемболічних захворювань, виявлених в період вагітності, який становить 60 випадків на 100 000 вагітностей (1-2% цих випадків закінчуються летально).

В цілому ймовірність появи тромбоемболічних захворювань при застосуванні пероральних протизаплідних засобів, що містять левоноргестрел і 30 мкг етинілестрадіолу - 20 випадків з 100 000 жінок на рік.

Вкрай рідко надходили повідомлення про тромбоз в інших кровоносних судинах, наприклад печінкових, мезентеріальних, ниркових вен, вен сітківки та артерій у жінок, які приймали протизаплідні таблетки. Зв'язок розвитку даних явищ з використанням гормональних протизаплідних засобів не доведена.

Ризик появи тромбоемболії (артеріальної і / або венозної) і мозкового кровообігу зростає: з віком; при обтяженому сімейному анамнезі (наприклад захворювання батька або брата, сестри в молодому віці). При наявності вродженої схильності до тромбоемболічних захворювань необхідно порадитися з фахівцем перед застосуванням препарату; при тривалій іммобілізації, тяжких операціях, операціях на нижніх кінцівках, тяжких травмах. У зв'язку з тим, що ризик тромбоемболічних захворювань підвищується в післяопераційний період, пропонується припинити застосування препарату за 4 тижні до операції і розпочинати приймати через 2 тижні після ремобілізації хворий; при курінні (надмірне куріння і вік, особливо старше 35 років, є додатковими факторами ризику); при порушенні обміну жирів (дисліпопротеїнемія); при ожирінні (індекс маси тіла 30 кг / м ^2); при АГ; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; при мігрені.

Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозного розширення вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку або прогресуванні венозного тромбозу.

Застосування КПК в загальному випадку було асоційоване з підвищеним ризиком розвитку гострого інфаркту міокарда або апоплексичного інсульту, який в значній мірі залежить від наявності інших факторів ризику, наприклад куріння, підвищення артеріального тиску і вік. Механізми впливу препарату Рігевідон на ризик розвитку гострого інфаркту міокарда не вивчався.

Симптомами венозних або артеріальних тромботичних / тромбоемболічних захворювань, порушення мозкового кровообігу можуть бути: незвичайна однобічний біль і / або набряк ніг; раптовий гострий біль в грудях, незалежно від того, чи поширюється вона в ліву руку; раптова дихальна недостатність; раптовий кашель без видимих причин; будь-який незвичний, гостра або тривалий головний біль; раптова часткова або повна втрата зору; диплопія; нерозбірлива мова або афазія; вертиго; колапс з фокальним епілептичним нападом або без нього; слабкість або дуже виражене оніміння, яке раптово вражає одну сторону або одну частину тіла; порушення руху; гострий живіт.

У післяпологовий період слід враховувати підвищений ризик виникнення венозної тромбоемболії.

До інших захворювань, які асоціюються з небажаними побічними реакціями з боку системи кровообігу, відносяться цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічна запальна хвороба кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібно-клітинна анемія.

У разі підвищення частоти або тяжкості мігрені при застосуванні пероральних контрацептивів (що може бути передвісником або цереброваскулярним явищем) слід негайно припинити застосування препарату.

Біохімічні фактори, які можуть вказувати на вроджену чи набуту схильність до венозного або артеріального тромбозу, включають резистентність до активованого протеїну С, лейденовскую мутацію V фактора, гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіл, антикоагулянту червоного вовчака) і дисліпопротеїнемія.

Пухлини. Рак шийки матки. Деякі дослідження реєстрували підвищення частоти захворюваності на рак шийки матки у жінок, які тривалий час застосовували комбіновані протизаплідні засоби, але результати неоднозначні. На формування раку шийки матки впливають сексуальна поведінка і інші чинники, такі як вірус папіломи людини, тому зв'язок між раком шийки матки та застосуванням комбінованих пероральних протизаплідних засобів неоднозначна.

Рак молочної залози. Аналіз епідеміологічних досліджень показав, що у жінок, які застосовували КПК, кілька підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози. Цей підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення застосування КПК. Оскільки рак молочної залози рідко виникає у жінок молодше 40 років, збільшення числа діагностованих випадків раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК нині або в минулому, невисокий в порівнянні з ризиком розвитку раку молочної залози протягом всього періоду життя.

Докази причинно-наслідкового зв'язку в цих дослідженнях не представлені. Підвищення ризику може бути пов'язано з ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які використовували КПК, біологічними ефектами КПК або комбінацією обох зазначених факторів.

У жінок, які застосовують оральні контрацептиви, рак молочної залози діагностують в кілька більш ранній стадії в порівнянні з жінками, які не використали КПК.

Пухлини печінки. При тривалому застосуванні статевих гормонів іноді спостерігалися доброякісні, дуже рідко - злоякісні пухлини печінки, які в окремих випадках можуть привести до загрозливих життя кровотеч в черевній порожнині. При появі вираженої гострого болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознак інтраперітонеального кровотечі може виникнути підозра на наявність пухлини печінки. Це треба враховувати при встановленні диференційованого діагнозу.

Інші стану. Жінки з гіпертригліцеридемією або з цим захворюванням в сімейному анамнезі схильні до підвищеного ризику виникнення панкреатиту при застосуванні КПК. Жінкам з гіперліпідемією в разі їх рішення застосовувати КПК необхідний пильний медичний нагляд.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати припинення застосування КПК, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних. У пацієнтів з порушенням функції печінки може сповільнюватися обмін стероїдних гормонів.

Повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, що застосовували КПК, однак клінічно значущі підвищення відзначалися рідко. Тільки в даних рідкісних випадках негайне припинення застосування КПК було обгрунтовано. Якщо при використанні КПК при наявній АГ постійно підвищується артеріальний тиск або значне підвищення артеріального тиску не відповідають в достатній мірі антигипертензивному лікування, застосування КПК слід припинити. У деяких випадках використання КПК можна відновити, якщо нормальні значення АТ можуть бути досягнуті за допомогою гіпотензивної терапії.

Надходили повідомлення про розвиток або загострення таких захворювань при настанні вагітності та при застосуванні КПК: жовтяниця та / або свербіж, пов'язаний з холестазом; утворення конкрементів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Однак наявність причинно-наслідкового зв'язку не доведене.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

КПК можуть впливати на периферичну стійкість до інсуліну і толерантність до глюкози. При застосуванні КПК слід вести ретельне спостереження жінок з цукровим діабетом.

Із застосуванням КПК пов'язано розвиток хвороби Крона і виразкового коліту.

У рідкісних випадках може розвинутися хлоазма, особливо у жінок з плямами вагітних в анамнезі. Жінкам зі схильністю до хлоазми слід уникати прямих сонячних променів або УФ-випромінювання при застосуванні КПК.

Жінкам, у яких під час використання КПК розвинулася важка депресія, слід припинити використання даних препаратів і застосовувати альтернативні методи контрацепції до тих пір, поки не буде оцінена причинно-наслідковий зв'язок симптомів депресії із застосуванням КПК. Жінки з великими депресивними епізодами в анамнезі потребують ретельного спостереження, при поновленні симптомів депресії застосування КПК слід припинити.

Рігевідон, таблетки, вкриті оболонкою, містить лактозу. Жінкам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа і глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати даний лікарський препарат.

Рігевідон, таблетки, вкриті оболонкою, містить сахарозу. Жінкам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції і сахарази-ізомальтазной недостатністю не слід застосовувати даний препарат.

Рослинні засоби, що містять звіробій (Hypericum perforatum), не застосовують під час прийому препарату Рігевідон через ризик зниження концентрації активних речовин в плазмі крові та зниження фармакологічної дії препарату Рігевідон (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Зниження ефективності. Ефективність КПК може бути знижена у разі пропуску таблетки, блювоти або діареї (див. Спосіб застосування) або через застосування супутніх лікарських засобів (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Зниження контролю циклу. Як і у випадку з усіма КПК, можуть розвинутися нерегулярні кровотечі (мажучі виділення або проривна кровотеча), особливо протягом перших місяців використання. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч має сенс тільки після завершення періоду адаптації, тривалістю близько трьох циклів.

При збереженні нерегулярних кровотеч або їх розвитку після попередніх регулярних циклів рекомендується використання негормональних методів і проведення належних заходів діагностики для виключення злоякісного новоутворення або вагітності.

У деяких жінок після перерви в прийомі кровотеча відміни може не наступати. Якщо КПК застосовували відповідно до розділу ЗАСТОСУВАННЯ, то вагітність малоймовірна. Однак якщо вказівки розділу ЗАСТОСУВАННЯ перед першим відсутністю кровотечі відміни не були виконані або якщо відсутні підряд два кровотечі відміни, то слід виключити вагітність перед продовженням застосування КПК.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності. При встановленні вагітності застосування препарату слід негайно припинити.

Якщо жінка вагітніє при застосуванні таблеток, то подальше їх застосування потрібно негайно припинити.

За результатами великої кількості епідеміологічних досліджень не виявили ні підвищеного ризику розвитку вроджених дефектів у дітей, народжених жінками, які використовували КПК до вагітності, ні тератогенного дії при ненавмисному застосуванні протизаплідних таблеток на ранніх термінах вагітності.

Годування грудьми. Гормональні протизаплідні засоби можуть знижувати виділення молока, а також в невеликій кількості проникають у грудне молоко, тому застосування цих препаратів під час годування груддю протипоказане.

Діти. Препарат не призначений для застосування у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає на здібності, необхідні для керування транспортними засобами або роботі з іншими механізмами, але, з урахуванням деяких побічних реакцій (головний біль), може мати незначний вплив.

Взаємодії між кпк і іншими лікарськими препаратами можуть призвести до погіршення ефективності контрацептивний засіб і / або проривної кровотечі та / або неефективності даного методу контрацепції, тому перед використанням слід завжди вивчати інформацію щодо застосування супутнього лікарського засобу.

Лікарські засоби, які можуть вплинути на ефект КПК. Лікарські взаємодії, які призводять до підвищення кліренсу статевих гормонів, можуть бути причиною проривної кровотечі та неефективності контрацептивного захисту. Даний ефект виявлений у гідантоїнів (наприклад фенітоїну), барбітуратів, примідону, карбамазепіну і рифампіцину. Іншими активними речовинами, які можуть знижувати ефективність КПК, є окскарбазепін, топірамат і гризеофульвін.

Механізм їх дії заснований на здатності даних речовин підвищувати активність печінкових ферментів. Максимальна індукція ферментів, як правило, спостерігається не раніше ніж через 2-3 тижнів після початку застосування цих препаратів, але може зберігатися протягом не менше 4 тижнів після їх відміни. Випадки неефективності контрацептивних засобів також виявляли при одночасному застосуванні антибіотиків, таких як ампіцилін і тетрациклін, але механізм дії залишається невідомим.

У разі короткочасного застосування будь-якого з цих препаратів, що викликають підвищення активності печінкових ферментів, рекомендується використання додаткових бар'єрних методів контрацепції з моменту початку застосування даних препаратів, під час всього періоду лікування і протягом 4 тижнів після їх відміни. Жінкам, які отримують зазначені антибіотики коротким курсом, необхідно тимчасово використовувати бар'єрні методи контрацепції одночасно з контрацептивними таблетками, тобто в період застосування супутнього лікарського засобу і протягом 7 днів після його відміни. Якщо чергова упаковка таблеток препарату Рігевідон закінчиться раніше, ніж період, в який потрібно застосування додаткових контрацептивних засобів, слід починати таблетки з наступної упаковки без перерви в застосуванні препарату. В цьому випадку кровотечі відміни не слід очікувати до того моменту, поки не закінчаться таблетки з другої упаковки. Якщо у пацієнтки не настав кровотеча відміни після завершення прийому таблеток з другої упаковки, вона повинна звернутися до лікаря для виключення вагітності. У разі тривалого застосування даних препаратів пацієнткам рекомендується іспользовть інші контрацептивні засоби.

Також повідомлялося, що протеази HIV (ритонавір) і нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (невірапін) та їх комбінації можуть збільшувати печінковий метаболізм.

Тролеандоміцин при одночасному застосуванні з КПК може підвищити ризик внутрішньопечінкового холестазу.

Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum). Лікарські засоби з рослинної сировини на основі звіробою звичайного (Hypericum perforatum) не рекомендується застосовувати одночасно з даним препаратом, оскільки це призводить до потенційного зниження контрацептивного ефекту таблеток Рігевідон. Надходили повідомлення про проривних кровотечах і незапланованої вагітності. Зниження контрацептивного ефекту зберігається як мінімум 2 тижнів з моменту припинення лікування звіробоєм звичайним.

Вплив КПК на інші лікарські засоби. Статеві стероїдні гормони можуть підвищувати концентрацію в плазмі крові циклоспорину, що може призводити до розвитку токсичних ефектів. Одночасне застосування ламотриджину і КПК може привести до зниження концентрації в плазмі крові ламотриджину і погіршення контролю судомних нападів у жінок, які почали застосовувати КПК.

Лабораторні дослідження. Застосування стероїдних контрацептивів може вплинути на результати певних лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитоподібної залози, надниркових залоз і нирок, концентрацію транспортних білків (наприклад ГКС-глобуліну і ліпідної / липопротеиновой фракції), показники вуглеводного обміну і показники згортання крові та фібринолізу . Зміни зазвичай не перевищують лабораторних кордонів норми.

Симптоми при випадковому передозуванні: виражений головний біль, диспептичні розлади (нудота, блювота). вагінальна кровотеча внаслідок відміни препарату.

Лікування: препарат відміняється, лікування - симптоматичне. Спеціального антидоту немає.

При температурі не вище 25 °C.

діючі речовини: левоноргестрел, етинілестрадіол;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: левоноргестрелу 0,15 мг та етинілестрадіолу 0,03 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, натрію кармелоза, повідон К-30, поліетиленгліколь (макрогол 6000), коповідон, титану діоксид (Е 171), кальцію карбонат, сахароза.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, діаметром 6 мм.

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестагени і естрогени, фіксовані комбінації. Код АТХ G03A А07.

Фармакодинаміка

Комбіновані естроген-прогестагенові протизаплідні таблетки (міні-пілі).

Індекс Перля: 0,1 на 100 жінко-років.

Контрацептивна ефективність комбінації етинілестрадіолу і левоноргестрелу забезпечується трьома взаємодоповнюючими діями:

• на гіпоталамо-гіпофізарну систему шляхом пригнічення овуляції;

• на секрет шийки матки, який утруднює проходження сперматозоїдів;

• на ендометрій, який стає непридатним для імплантації.

Фармакокінетика

Етинілестрадіол

Абсорбція

Після внутрішнього прийому етинілестрадіол швидко і майже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається через 1,5 години. Після пресистемної кон’югації і первинного метаболізму абсолютна біодоступність становить 60 %. Площа під кривою (АUC) та Сmax можуть з часом незначно підвищуватися.

Розподіл

Етинілестрадіол на 98 % зв’язується з білками плазми крові, майже повністю з альбуміном.

Біотрансформація

Етинілестрадіол піддається пресистемній кон’югації в слизовій оболонці тонкого кишечнику і в печінці. При гідролізі прямих кон’югатів етинілестрадіолу під дією кишкової флори знову утворюється етинілестрадіол, який повторно всмоктується, тим самим замикаючи коло ентерогепатичної циркуляції. Основний шлях метаболізму етинілестрадіолу - гідроксилювання, опосередковане цитохромом Р450, в результаті чого утворюються основні метаболіти - 2-ОН-етинілестрадіол і 2-метоксиетинілестрадіол. 2-ОН-етинілестрадіол далі метаболізується до хімічно активних метаболітів.

Виведення

Період напіввиведення (T½) етинілестрадіолу з плазми крові становить близько 29 годин (26-33 години); плазмовий кліренс варіюється в діапазоні 10-30 л/годину. Виведення кон’югатів етинілестрадіолу і його метаболітів відбувається із сечею і калом у співвідношенні 1:1.

Левоноргестрел

Абсорбція

Після перорального застосування левоноргестрел швидко та повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Левоноргестрел не піддається пресистемному метаболізму, біодоступність становить приблизно 100 % .

Розподіл

Левоноргестрел значною мірою зв’язується з альбуміном і глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ).

Біотрансформація

Метаболізм здійснюється, головним чином, шляхом відновлення дельта-4-3-оксо групи і гідроксилювання в положеннях 2-альфа, 1-бета і 16-бета з подальшою кон’югацією. Більшість метаболітів, які циркулюють у крові, є сульфатами 3-альфа, 5-бета-тетрагідро-левоноргестрелу. Виведення левоноргестрелу відбувається в основному у формі глюкуронідів. Деяка кількість первинного левоноргестрелу також циркулює у формі 17-бета-сульфату. Метаболічний кліренс відзначається індивідуальною мінливістю, яка може частково пояснити значні відмінності в концентрації левоноргестрелу, які спостерігаються у пацієнток.

Виведення

T½ левоноргестрелу становить приблизно 36 годин у рівноважному стані. Левоноргестрел і його метаболіти виводяться в основному із сечею (40-68 %) і близько 16-48 % − з калом.

Пероральна контрацепція.

Комбіновані пероральні контрацептиви (КПК) не слід застосовувати при наявності хоча б одного з нижчезазначених станів. Якщо будь-яке із цих захворювань або станів виникає вперше під час застосування КПК, його прийом слід негайно припинити:

- наявність або посилання в анамнезі на венозний тромбоз (наприклад, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії);

- наявність або посилання в анамнезі на артеріальний тромбоз (наприклад, інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад, стенокардія або транзиторна ішемічна атака);

- гостре порушення мозкового кровообігу нині або в анамнезі;

- спадкова або набута схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу, наприклад резистентність до активованого протеїну С, недостатність антитромбіну III, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);

- наявність серйозних і множинних факторів ризику артеріального тромбозу (див. розділ «Особливості застосування»);

- патологія клапанів серця, тромбогенні порушення серцевого ритму;

- цукровий діабет із проявами мікро- або макроангіопатій;

- тяжка артеріальна гіпертензія;

- тяжка дисліпопротеїнемія;

- мігрень в анамнезі з вогнищевою неврологічною симптоматикою;

- панкреатит нині або в анамнезі, який пов’язаний із тяжкою гіпертригліцеридемією;

- хвороби печінки в тяжкій формі, наявні або в анамнезі, до тих пір, доки показники функції печінки не повернуться у межі норми;

- наявність або вказівка в анамнезі на пухлини печінки (доброякісні або злоякісні);

- діагностовані або під підозрою гормонозалежні злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз);

- вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології;

- підвищена чутливість до діючих речовин (левоноргестрелу, етинілестрадіолу) або до будь-якої допоміжної речовини препарату;

- протипоказаний прийом препарату Ригевідон у поєднанні з препаратами звіробою (Hypericum perforatum) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ригевідон протипоказаний для одночасного застосування з лікарськими засобами, які містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»).

Слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/ паритапревір/ ритонавір і дасабувір, із рибавірином або без нього, може збільшити ризик підвищення АЛТ (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»). Тому пацієнткам, які приймають Ригевідон, слід перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад, на контрацептивні препарати, що містять тільки прогестаген або негормональні методи) до початку терапії вищевказаними комбінованими препаратами. Застосування препарату Ригевідон можна відновити через 2 тижні після завершення лікування.

Фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших лікарських засобів на Ригевідон

Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти, в результаті чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, зі свого боку, спричиняє зміни характеру менструальної кровотечі і/або втрату ефективності контрацептиву.

Терапія

Індукція ферментів може бути виявлена через кілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька тижнів. Після відміни препарату індукція ферментів може тривати до 4 тижнів.

Короткострокове лікування

Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КПК. Якщо терапія препаратом-індуктором розпочинається у період застосування останніх таблеток КПК з поточної упаковки, то прийом активних таблеток з наступної упаковки КПК слід розпочати одразу після закінчення активних таблеток у попередній упаковці, пропустивши прийом таблеток плацебо.

Довгострокове лікування

Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується застосовувати інший негормональний метод контрацепції.

Нижчезазначені взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими даними.

Діючі речовини, що збільшують кліренс КПК (зниження ефективності КПК через індукцію ферментів), наприклад барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин, і препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції: ритонавір, невірапін та ефавіренз; також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат і лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perforatum).

Діючі речовини з непостійним впливом на кліренс КПК

При одночасному застосуванні з КПК велика кількість комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, включаючи комбінації з інгібіторами вірусу гепатиту C, можуть підвищувати або знижувати концентрацію естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.

Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС, що приймається одночасно. При наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.

Вплив препарату Ригевідон на інші лікарські засоби

КПК можуть впливати на метаболізм інших препаратів. З огляду на це, можуть змінювати концентрації діючих речовин у плазмі крові та тканинах − як підвищувати (наприклад, циклоспорин), так і знижувати (наприклад, ламотриджин).

Тролеандоміцин

Може збільшити ризик внутрішньопечінкового холестазу під час одночасного застосування з КПК.

Модафініл

Існує ризик зниження контрацептивного ефекту під час прийому і в наступному циклі після припинення прийому модафінілу, оскільки він є індуктором мікросомальних ферментів печінки.

Необхідно застосовувати звичайні пероральні контрацептиви (не низькодозовані) або інші методи контрацепції.

Вемурафеніб

Існує ризик зниження концентрації естрогену та прогестагену з подальшим ризиком відсутності ефективності.

Перампанел

При застосуванні перампанелу в дозі, рівній або такій, що перевищує 12 мг на добу, існує ризик зниження контрацептивного ефекту. Рекомендується застосовувати інші методи контрацепції, переважно бар’єрні.

Руфінамід

Призводить до помірного зниження концентрації етинілестрадіолу. Рекомендується застосовувати інші методи контрацепції, переважно бар’єрні.

Еторикоксиб

При одночасному застосуванні з еторикоксибом спостерігається підвищення концентрації етинілестрадіолу.

Лабораторні дослідження

Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати окремих лабораторних аналізів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитоподібної залози, функції надниркових залоз та нирок, а також рівень транспортних білків плазми, таких як кортикостероїдзв’язувальний глобулін і фракції ліпідів/ліпопротеїнів; показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай відбуваються у межах нормальних значень лабораторних показників.

Особливі попередження

При наявності будь-яких захворювань/факторів ризику, зазначених нижче, слід оцінити сприятливі ефекти КПК і можливі ризики їх застосування у конкретної жінки та обговорити з нею відповідні користь і ризик до того, як вона прийме рішення про застосування таких препаратів. У разі першого прояву, погіршення або загострення будь-якого з цих захворювань або факторів ризику жінці необхідно проконсультуватися з лікарем. Лікар повинен вирішити питання щодо припинення прийому КПК.

Циркуляторні розлади

Застосування всіх комбінованих контрацептивів збільшує ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії) у жінок, порівняно з тими, хто їх не застосовує. Ризик цих захворювань досягає максимуму на першому році застосування КПК. У жінок, які застосовують пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів (частота виникнення венозних тромбоемболічних ускладнень становить близько 20 випадків на 100000 жінко-років (у жінок, які приймали КПК, що містить левоноргестрел) і 40 випадків на 100000 жінко-років (у жінок, які приймали КПК, що містить дезогестрел або гестоден). У жінок, які не застосовують КПК, даний ризик становить 5-10 випадків на 100000 жінко-років і 60 випадків із 100000 вагітностей. Венозна тромбоемболія призводить до летального наслідку в 1-2 % випадків.

В 1-2 % випадки венозної тромбоемболії можуть призводити до летальних наслідків.

Деякі епідеміологічні дослідження встановили зв’язок між застосуванням КПК і підвищеним ризиком артеріальних тромбоемболічних захворювань (інфаркт міокарда, транзиторна ішемічна атака).

Дуже рідко повідомляли про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах наприклад печінкових, мезентеріальних, ниркових, мозкових вен, вен сітківки та артерій у жінок, які застосовували пероральні контрацептиви. Не існує єдиної думки щодо того, чи пов’язане виникнення цих явищ із застосуванням гормональних контрацептивів.

Симптоми венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ або інсульту можуть включати:

- незвичний біль у нозі та/або набряк однієї ноги;

- раптовий сильний біль у грудях, що поширюється або не поширюється на ліву руку;

- раптову задишку;

- будь-який незвичний, серйозний, тривалий головний біль;

- раптову часткову або повну втрату зору;

- подвоєння в очах;

- сплутану мову або афазію;

- вертиго;

- втрату свідомості з фокальним епілептичним нападом або без нього;

- слабкість або дуже сильне оніміння, яке раптово вражає один бік або одну частину тіла;

- моторні порушення;

- «гострий живіт».

Ризик венозних тромбоемболічних ускладнень у жінок, які застосовують КПК, підвищується:

- з віком;

- при наявності у родинному анамнезі (венозна тромбоемболія у брата, сестри або одного з батьків у порівняно ранньому віці); якщо підозрюють спадкову схильність, необхідно проконсультуватися зі спеціалістом перед застосуванням будь-якого КПК;

- при тривалій іммобілізації, серйозному хірургічному втручанні, будь-якій хірургічній операції на ногах або серйозній травмі; у цих ситуаціях радять припинити застосування КПК (у випадку планової операції − принаймні за 4 тижні до неї) і не відновлювати прийом раніше, ніж через 2 тижні після повного відновлення;

- при ожирінні (індекс маси тіла вище 30 кг/м²);

- немає єдиної думки щодо можливої ​​ролі варикозного розширення вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку або прогресуванні венозного тромбозу.

Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень або інсульту в жінок, які застосовують КПК, підвищується:

- з віком;

- при курінні (жінкам віком від 35 років наполегливо рекомендується не курити, якщо вони бажають застосовувати КПК);

- за наявності дисліпопротеїнемії;

- при артеріальній гіпертензії;

- при мігрені;

- при ожирінні (індекс маси тіла вище 30 кг/м²);

- за наявності артеріальної тромбоемболії у сімейному анамнезі (артеріальна тромбоемболія у брата, сестри або одного з батьків у порівняно ранньому віці); якщо підозрюють спадкову схильність, перед застосуванням перорального контрацептиву жінка повинна проконсультуватися зі спеціалістом;

- при захворюваннях клапанів серця;

- при миготливій аритмії (фібриляція передсердь).

Наявність одного серйозного фактора ризику або численних факторів ризику венозної або артеріальної тромбоемболії також може бути протипоказанням. Слід також врахувати імовірність антикоагулянтної терапії. Жінкам, які застосовують КПК, слід звернутися до лікаря у разі появи симптомів тромбозу. У разі підозрюваного або підтвердженого тромбозу прийом КПК слід припинити. Потрібно також розпочати адекватну альтернативну контрацепцію через тератогенність антикоагулянтної терапії (кумарини).

У післяродовий період слід враховувати підвищений ризик виникнення венозної тромбоемболії (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

До інших захворювань, які асоціюються з небажаними побічними реакціями з боку системи кровообігу, належать: цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічна запальна хвороба кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.

Збільшення частоти або тяжкості мігрені під час застосування КПК (що може бути продромальним або цереброваскулярним явищем) може стати причиною для негайного припинення застосування КПК.

Пухлини

У деяких епідеміологічних дослідженнях повідомляли про підвищений ризик раку шийки матки у жінок, які застосовували КПК протягом тривалого часу (> 5 років), проте це твердження все ще суперечливе, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад статеву поведінку та інфікування вірусом папіломи людини (HPV).

Мета-аналіз даних 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення застосування КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували КПК, незначний порівняно із загальним ризиком раку молочної залози. Докази причинно-наслідкового зв’язку в цих дослідженнях не представлені.

Підвищення ризику може бути пов’язано з ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовували КПК, біологічними ефектами КПК або комбінацією обох зазначених факторів.

У жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, рак молочної залози діагностується в дещо більш ранній стадії порівняно з жінками, які не застосовували КПК.

У рідкісних випадках у жінок, які приймали КПК, спостерігали доброякісні (аденома, вогнищева вузликова гіперплазія), а ще рідше - злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини можуть призвести до внутрішньочеревних крововиливів, що загрожують життю. Слід мати на увазі наявність пухлини печінки під час диференційного діагностування, коли у жінок, які застосовують КПК, виникає серйозний біль у верхній частині живота, збільшення печінки або при появі ознак внутрішньочеревного крововиливу.

Інші стани

Гіпертригліцеридемія

Жінки з гіпертригліцеридемією або таким захворюванням у сімейному анамнезі схильні до підвищеного ризику виникнення панкреатиту при застосуванні КПК.

Артеріальна гіпертензія

Повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які застосовували КПК, однак клінічно значущі підвищення відзначалися рідко. Тільки в даних рідкісних випадках негайне припинення застосування КПК було обґрунтовано. Якщо під час застосовування КПК при наявній гіпертензії постійно підвищується рівень артеріального тиску або значне підвищення артеріального тиску не відповідає достатньою мірою на протигіпертонічне лікування, застосування КПК слід припинити. У деяких випадках застосування КПК можна відновити, якщо нормальні значення артеріального тиску можуть бути досягнуті за допомогою гіпотензивної терапії.

Ангіодема

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Захворювання печінки

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати припинення приймання КПК доти, поки показники функції печінки не повернуться до норми.

Толерантність до глюкози/цукровий діабет

Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим дозування для жінок із діабетом, які приймають низькодозовані КПК (що містять

Інші стани

Депресивний настрій і депресія є частими побічними реакціями при застосуванні гормональних контрацептивів (див. розділ «Побічні реакції»). Депресія може бути тяжкою і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та самогубства. Жінок слід інформувати про необхідність звернутися до лікаря у разі перепадів настрою та симптомів депресії, навіть якщо вони виникають невдовзі після початку лікування.

При рецидиві холестатичної жовтяниці, яка вперше виникла у період вагітності або попереднього застосування статевих стероїдних гормонів, застосування КПК слід припинити.

Надходили повідомлення про розвиток або загострення таких захворювань при вагітності і при застосуванні КПК (зв’язок із застосуванням КПК не з’ясований): жовтяниця і/або свербіж, пов’язаний із холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

Під час застосування КПК спостерігалося погіршення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінкам зі схильністю до хлоазми слід уникати прямих сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання при застосуванні КПК.

Особливу увагу слід приділити пацієнткам із гіперпролактинемією.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або відновленням застосування препарату Ригевідон необхідно ретельно вивчити анамнез пацієнтки, включаючи сімейний, а також виключити вагітність. Слід також виміряти артеріальний тиск та провести загальне обстеження, беручи до уваги протипоказання (див. розділ «Протипоказання») та особливі застереження (див. розділ «Особливості застосування»). Необхідно уважно прочитати інструкцію для медичного застосування та дотримуватися зазначених у ній рекомендацій. Частота і характер обстежень повинні ґрунтуватися на чинних нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки.

Слід попередити, що пероральні контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність КПК може знижуватися, наприклад у разі пропуску прийому таблеток (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), блювання, діареї (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або при одночасному застосуванні інших лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Зниження контролю за циклом

Як і у випадку з усіма КПК, можуть розвинутися нерегулярні кровотечі (мажучі виділення або проривні кровотечі), особливо впродовж перших місяців застосування препарату, тому оцінку будь-яких нерегулярних кровотеч слід проводити тільки після завершення періоду адаптації організму до препарату, що становить приблизно три цикли.

Якщо нерегулярні кровотечі продовжуються або трапляються після декількох регулярних циклів, необхідно розглянути питання про негормональні причини і провести відповідні діагностичні заходи для виключення злоякісних новоутворень або вагітності. Дані заходи можуть включати кюретаж.

У деяких жінок може не настати менструальна кровотеча під час звичної перерви у прийомі КПК. Якщо КПК застосовувалися відповідно до розділу «Спосіб застосування та дози», то вагітність малоймовірна. Однак якщо вказівки розділу «Спосіб застосування та дози» перед першою відсутністю кровотечі відміни не були виконані або якщо менструальна кровотеча відсутня протягом двох циклів, то слід виключити вагітність перед продовженням застосування КПК.

Підвищення рівня АЛТ

Під час клінічних випробувань з пацієнтами, які отримували лікарські засоби для лікування інфекцій вірусного гепатиту С (HCV), що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір з рибавірином або без нього, було виявлено підвищення рівня трансамінази (АЛТ) більше ніж у 5 разів. Це відбувалося зі значно більшою частотою у жінок, які застосовували лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, такі, як комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»).

Допоміжні речовини

Ригевідон, таблетки, вкриті оболонкою, містить лактози моногідрат. Жінкам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, повною лактазною недостатністю або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати даний лікарський засіб.

Ригевідон, таблетки, вкриті оболонкою, містить сахарозу. Жінкам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушеннями всмоктування глюкози і галактози і сахаразо-ізомальтазною недостатністю не слід застосовувати цей препарат.

Ригевідон, таблетки вкриті плівковою оболонкою, містить натрію кармелозу. Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить менш 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично лікарський засіб вільний від натрію.

Вагітність. Ригевідон не показаний для застосування у період вагітності.

Якщо жінка завагітніла під час застосування таблеток, то подальше застосування повинно бути негайно припинено.

Результати великої кількості епідеміологічних досліджень не виявили ні підвищеного ризику розвитку вроджених дефектів у дітей, народжених жінками, які застосовували КПК до вагітності, ні тератогенної дії при ненавмисному застосуванні протизаплідних таблеток на ранніх термінах вагітності.

Період годування груддю. Пероральні гормональні контрацептиви можуть впливати на лактацію, оскільки вони можуть знижувати кількість і змінювати склад грудного молока. Зважаючи на це, застосування КПК не рекомендується до припинення годування груддю. Невеликі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболітів можуть проникати у грудне молоко. Ці кількості можуть мати вплив на дитину. Якщо жінка бажає годувати груддю, необхідно запропонувати їй інші засоби контрацепції.

Дослідження впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилися. У жінок, які застосовували КПК, не спостерігалося ніякого впливу на здатність керувати автотранспортними засобами та управляти механізмами.

Як приймати Ригевідон

Внутрішньо, в порядку, який вказаний на упаковці, приблизно в один і той самий час, по 1 таблетці на добу, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Ригевідон застосовувати щодня по 1 таблетці на добу протягом 21-го дня. Кожну наступну упаковку починають після 7-денної перерви, під час якої зазвичай наступає менструальноподібна кровотеча (зазвичай вона починається на 2−3-й день після приймання останньої таблетки і може не закінчитися до початку приймання таблетки з наступної упаковки).

Як починати застосування препарату Ригевідон

При першому прийомі

Прийом таблеток слід розпочинати у 1-й день природного циклу, тобто у перший день менструальної кровотечі.

Перехід з іншого КГК (таблеток, вагінального кільця або трансдермального пластиру)

Застосування Ригевідону необхідно починати на наступний день після приймання останньої активної таблетки попереднього протизаплідного засобу, але не пізніше наступного дня після перерви у прийманні таблеток або таблетки плацебо попереднього протизаплідного засобу.

Першу таблетку препарату необхідно прийняти в день видалення вагінального кільця чи трансдермального пластиру, але не пізніше дня, коли повинен бути наклеєний новий трансдермальний пластир чи введено нове кільце.

Перехід до застосування препарату Ригевідон від препарату, який містить тільки прогестаген (міні-пілі, ін’єкція, імплантат або внутрішньоматкова система з прогестагеном)

Перехід з міні-пілі може бути здійснений у будь-який день менструального циклу. Прийом препарату Ригевідон слід розпочинати на наступний день після припинення застосування міні-пілі.

Перехід з імплантату і внутрішньоматкової системи – у день їх видалення, з ін’єкції − у день, коли повинна бути призначена наступна ін’єкція.

У всіх випадках рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції впродовж перших 7 днів приймання таблеток.

Після аборту в І триместрі вагітності

Застосування препарату слід розпочати негайно в той же день після операції. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів або після аборту в ІІ триместрі вагітності

У разі годування груддю див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Застосування препарату слід розпочинати з 21-28-го дня після пологів та при відмові від годування груддю або аборту у ІІ триместрі вагітності, оскільки існує ризик розвитку тромбоемболічних розладів впродовж післяпологового періоду. Якщо жінка починає приймати таблетку пізніше, слід додатково застосовувати бар’єрні методи контрацепції впродовж перших 7 днів застосування препарату. Однак, якщо статевий акт вже відбувся, то перед початком застосування препарату слід виключити можливу вагітність або дочекатися першої менструації.

Що робити при пропуску прийому таблеток

Ефективність контрацепції може знизитися у випадку пропуску в прийомі таблеток, особливо, якщо при цьому збільшується період часу між прийомами останньої таблетки з поточної блістерної упаковки і першої таблетки з наступної упаковки.

Якщо з того часу, коли повинна була бути прийнята чергова таблетка, пройшло менше 12 годин, контрацептивний захист не знижується. Жінці слід прийняти пропущену таблетку відразу ж, як тільки вона про неї згадає, наступну таблетку слід прийняти у звичний час.

Якщо з того часу, коли повинна була бути прийнята чергова таблетка, пройшло більше 12 годин, контрацептивний захист може знизитися. У такому разі необхідно керуватися двома основними правилами:

Перерва у прийманні таблеток ніколи не може перевищувати 7 днів. Адекватне пригнічення системи гіпоталамус – гіпофіз − яєчники досягається безперервним прийманням таблеток протягом 7 днів.

Відповідно до вищевикладеного у повсякденному житті слід керуватися нижчезазначеними рекомендаціями:

1-й тиждень

Остання пропущена таблетка повинна бути прийнята негайно після того, як жінка про це згадає, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується у звичному режимі. Крім того, впродовж наступних 7 днів додатково слід використовувати бар’єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо впродовж попередніх 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше прийомів таблеток пропущено і чим ближче пропуск до 7-денної перерви у застосуванні препарату, тим вищий ризик вагітності.

2-й тиждень

Остання пропущена таблетка повинна бути прийнята негайно після того, як жінка про це згадає, навіть якщо вона має прийняти 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується у звичному режимі. Якщо жінка правильно приймала таблетки впродовж 7 днів перед пропуском першої таблетки, немає необхідності використовувати додаткові протизаплідні засоби. В іншому разі або при пропуску більше ніж однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції впродовж 7 днів.

3-й тиждень

Ризик критичного зниження контрацептивного захисту є неминучим через майбутню 7-денну перерву в застосуванні препарату. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з нижчезазначених варіантів, то не виникне необхідності використовувати додаткові контрацептивні засоби за умови правильного прийому таблеток впродовж 7 днів до пропуску. Якщо це не так, рекомендується дотримуватися першого із запропонованих далі варіантів і використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.

1. Остання пропущена таблетка повинна бути прийнята відразу ж, як жінка про це згадала, навіть якщо мають бути прийняті 2 таблетки одночасно. Далі прийом таблеток продовжується у звичному режимі. Таблетки з наступної упаковки пацієнтка повинна почати приймати наступного дня після прийому останньої таблетки з поточної упаковки, тобто паузи між упаковками бути не повинно. Малоймовірно, що у жінки розпочнеться менструальноподібна кровотеча до закінчення прийому таблеток із другої упаковки, хоча можуть спостерігатися мажучі кров’янисті виділення або проривна кровотеча.

2. Жінці можна також порадити припинити прийом таблеток з поточної упаковки. У цьому випадку пацієнтка повинна зробити перерву в застосуванні препарату тривалістю до 7 днів, включаючи ті дні, в які вона забула прийняти таблетки, а потім почати приймати таблетки з наступної упаковки препарату.

Якщо жінка пропустила прийом таблеток і після цього у неї відсутня менструальноподібна кровотеча під час першої звичної перерви у застосуванні препарату, слід розглянути ймовірність вагітності.

Рекомендації у випадку порушень з боку шлунково-кишкового тракту

У разі тяжких порушень з боку шлунково-кишкового тракту (блювання або діареї) можливе неповне всмоктування препарату, тому необхідно застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо протягом 3-4 годин після прийому таблетки сталося блювання або тяжка діарея, необхідно якомога швидше прийняти нову таблетку. За можливістю, нову таблетку слід прийняти не пізніше 12 годин після звичного часу прийому. Якщо пройшло більше 12 годин, необхідно дотримуватися правил прийому препарату, зазначених у розділі «Що робити при пропуску прийому таблеток».

Як змістити час настання менструації або затримати менструацію

Для затримки менструальної кровотечі прийом таблеток Ригевідон з нової упаковки слід почати на наступний день після закінчення поточної упаковки, без паузи між ними. Тривалість затримки менструальної кровотечі може відбуватися настільки довго, наскільки бажає жінка, аж до закінчення таблеток із другої упаковки. Під час даного періоду може проявитися проривна кровотеча або мажучі виділення. Регулярне застосування препарату Ригевідон може бути відновлене після звичної 7-денної перерви.

Щоб змістити час настання менструації на інший день тижня, 7-добову перерву в застосуванні препарату скорочують на бажану кількість днів.

Чим менша перерва у застосуванні препарату, тим імовірніше, що менструальноподібна кровотеча не виникне, а проривні або мажучі кровотечі з’являтимуться під час приймання таблеток з наступної упаковки (як у випадку затримки настання менструації). Важливо підкреслити, що перерву в застосуванні препарату збільшувати не можна.

Діти.

Препарат не призначений для приймання дітьми.

Симптоми передозування пероральними контрацептивами зареєстровані у дорослих, підлітків і дітей віком до 12 років.

Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, біль у молочних залозах, запаморочення, біль у животі, сонливість/слабкість і вагінальна кровотеча у молодих дівчат.

Ніяких антидотів не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

При одночасному застосуванні етинілестрадіолу та левоноргестрелу повідомлялося про побічні реакції, зазначені нижче.

Найсерйозніші побічні ефекти, такі як венозна та артеріальна тромбоемболія, рак шийки матки, рак молочної залози і злоякісні пухлини печінки, описані в розділі «Особливості застосування».

У жінок, які застосовують КПК, були зареєстровані такі серйозні побічні реакції, які описані у розділі «Особливості застосування»:

- венозні тромбоемболічні розлади;

- артеріальні тромбоемболічні розлади;

- артеріальна гіпертензія;

- пухлини печінки;

- хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сіденгама, гемолітичний уремічний синдром, холестатична жовтяниця.

Частота діагностування раку молочної залози серед жінок, які приймають КПК, дещо підвищена. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається зрідка, збільшення кількості випадків діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують нині або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Взаємозв’язок із застосуванням КПК невідомий. Докладну інформацію див. у розділах «Протипоказання» і «Особливості застосування».

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Взаємодії

Проривні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії може виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) із пероральними контрацептивами.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль за співвідношенням користь/ризик для лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 С.

Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.

По 21 таблетці, вкритій оболонкою, у блістері; по 1 або 3 блістери разом із картонним футляром для зберігання блістера в пачці.

За рецептом.

ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина.

Адреса

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.