Амінол

діючі речовини: 1 мл розчину містить: аланiну – 6,4 мг; аргiнiну гiдрохлориду – 6,4 мг; валiну – 4,9 мг; гiстидину гiдрохлориду моногiдрату – 3,2 мг; глiцину – 8,0 мг; iзолейцину – 4,4 мг, лейцину – 9,8 мг; лiзину гiдрохлориду – 11,5 мг; метiонiну – 5,7 мг; пролiну – 6,4 мг, треонiну – 4,3 мг; триптофану – 1,44 мг; фенiлаланiну – 7,0 мг;

допоміжні речовини: сорбіт, вода для ін’єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтуватого кольору рiдина. Теоретична осмолярність 891 мОсм/л.

Амiнокислоти. Код АТХ В05В А01.

Фармакодинаміка

Амiнол^® як сбалансована сумiш 13 амiнокислот, 8 з яких є незамiнними, при повiльному введеннi легко засвоюється органiзмом. За умови забезпечення енергетичних потреб амiнокислоти включаються до бiосинтезу бiлкiв, сприяють позитивному азотистому балансу та усувають білковий дефіцит.

Фармакокінетика

Не досліджена.

парентеральне білкове харчування при гіпопротеїнемії різного походження внаслідок вираженої втрати білка і неможливості або різкому обмеженні прийому їжі природним шляхом:

• до і після великих оперативних втручань;
• оперативні втручання на травному тракті;
• оперативні втручання в щелепно-лицевої хірургії;
• стеноз різних відділів травного тракту;
• ушкодження стравоходу або кишечника їдкими речовинами;
• черепно-мозкові травми;
• тривала глибока кома;
• опікова хвороба;
• дифузний перитоніт;
• септичні стани, важкі нагноїтельниє процеси;
• остеомієліт;
• гипопаратиреоз;
• кахексія при онкологічних захворюваннях;
• тривалі гарячкові стани;
• важкі інфекційні захворювання (менінгіт, енцефаліт, черевний тиф, холера);
• тривала діарея, нестримне блювання;
• анорексія.

Купити Амінол у таблетках в Україні не можна, тому що лікарський засіб виробляється лише у формі розчину для інфузій.
Купити Амінол можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Для проведення біологічної проби на переносимість препарату використовувати наступну схему:

• пацієнтам масою до 40 кг вводити 2 мл препарату внутрішньовенно;
• пацієнтам масою від 40 кг до 60 кг вводити 3 мл препарату внутрішньовенно струминно;
• пацієнтам масою від 60 кг вводити 5 мл препарату внутрішньовенно струминно. Оцінювати реакцію пацієнта на переносимість препарату. У разі відсутності негативної реакції на пробу після 3 хвилин після її проведення застосовувати препарат відповідно до Інструкції для медичного застосування.

Призначати дорослим внутрiшньовенно краплинно зі швидкістю 15–25 крапель на хвилину (45–75 мл на годину). Для введення кожних 100 мл препарату потрiбно не менше 1 години. Перед введенням розчин пiдiгрiти до 35–37 °C.

При частковому парентеральному харчуванні добова доза становить 400–800 мл протягом 5 дiб, при повному — 400–1200 мл щоденно до вiдновлення ентерального харчування.

Діти.

Досвід застосування дітям відсутній.

При швидкому введенні можливі гіперемія шкіри обличчя, підвищення температури тіла, запаморочення, нудота, головний біль, блювота.

Порушення обміну амінокислот, гіпергідратація, гостра ниркова недостатність з підвищеним рівнем залишкового азоту в крові, виражені порушення функції печінки, метаболічний ацидоз, важкі порушення кровообігу.

Застосовувати лише прозорий розчин iз неушкодженої пляшки.

Перевищення рекомендованої швидкостi iнфузiї призводить до неповного засвоєння амiнокислот i втрати препарату із сечею. Для забезпечення бiльш повного засвоєння амiнокислот введення препарату рекомендується поєднувати з одночасним вливанням розчинiв вуглеводiв (глюкози), вiтамiнiв В₁, В₆, С.

При необхiдностi призначення Амiнолу^® хворим з декомпенсацiєю серцевої дiяльностi, нирковою або печiнковою недостатнiстю препарат призначати з обережністю у зменшених дозах під контролем діурезу та біохімічних показників крові; при наявності крововиливу у мозок — з урахування рекомендацій з приводу того, що загальний обсяг уведеної рідини не має перевищувати 2 л на добу.

При тривалому призначенні Амiнолу^® необхiдно щодня контролювати осмолярнiсть плазми, вмiст азоту у сечi, рiвень електролiтiв, сечовини та кислотно-лужний стан кровi.

Будь-яка інфузія у периферичну вену може спричинити подразнення стінок судини і тромбофлебіт. Тому рекомендується щодня оглядати місце установки катетера. Якщо хворому також призначене введення жирової емульсії, то її варто вводити по можливості одночасно з Амінолом^® для зниження ризику розвитку флебіту. Необхідно суворо дотримуватись правила асептики, особливо при установці катетера в центральну вену.

При застосуванні препарату потрібно дотримуватись наступного:

• препарат використовувати одразу після розкриття флакона;
• препарат призначений тільки для однократного застосування;
• не використовувати препарат, у якого закінчився термін придатності;
• невикористаний залишок розчину у пляшці і всю суміш, що залишилася після інфузії препарату, слід знищити.

Слід з обережністю застосовувати для лікування жінок у період вагітності або годування груддю — тільки у разі наявності чітких показань і після оцінки співвідношення можливого ризику та очікуваного ефекту препарату.

Препарат застосовувати лише в умовах стаціонару.

Проявляється прогресуючою нирковою недостатністю, реакціями гіперчутливості. При наявності зазначених явищ необхідно припинити інфузію. Для усунення реакцій гіперчутливості проводять десенсибілізуючу терапію.

Не рекомендується змішувати з іншими лікарськими засобами.

За рецептом.

В захищеному від світла місці при температурі 0-25 °C.

По 100 мл, 200 мл, 400 мл у пляшці №1 у пачці. По 3 мл у флаконі №1 у пачці. По 3 мл у флаконі №5 у пачці. По 5 мл у флаконі №1 у пачці. По 5 мл у флаконі №5 у пачці.