Енцефаліт

Енцефаліт

Енцефаліт - це запалювальний процес в головному мозку, що виникає в результаті прямого зараження вірусу або як імунологічне ускладнення після перенесеної інфекції, викликаний реакцією гіперчутливості на вірус або інший чужорідний білок.

Енцефаліт може викликати:

• Віруси (герпесу, кліщового енцефаліту, сказу). Передаються через укуси кліщів, заражених тварин (білок, котів, лисиць тощо). Розвивається після перенесеної інфекції (краснухи, кору, вітрянки, епідемічного паротиту).
• Бактерії (легіонелла, стрептококи, стафілококи). Провокують вторинне запалення мозку.
• У деяких випадках гриби та паразити (кандидоз, токсоплазмоз).
• Аутоімунні процеси. Імунна система атакує власні клітини головного мозку. Імунологічно опосередкований енцефаліт може розвинутися внаслідок інфекцій, викликаних вірусами грипу типу А або В, ентеровірусами, вірусом Епштейна-Барр, вірусами гепатиту А або В, а також ВІЛ.

Кліщовий енцефаліт

Важка вірусна інфекція, що вражає центральну нервову систему. Збудником є вірус, а переносником — іксодові кліщі. Захворювання небезпечне стійкими неврологічними ускладненнями. Можлива смерть.

Причини появи

Збудник енцефаліту — флавівірус, переносником якого є кліщі. Зараження відбувається прямим шляхом — під час укусу або випадкового роздавлювання комахи при спробі її вилучення зі шкіри. Заразитися можна і через некип'ячене молоко хворих кіз і корів, а також будь-яких продуктів із нього. Кліщ може присмоктатися до шкіри під час перебування в лісах і парках, де мешкають ці хвороботворні комахи. На енцефаліт може захворіти будь-хто, незалежно від віку і статі. Найбільша захворюваність відзначається з травня до жовтня. У групі ризику перебувають особи, що проживають в ендемічних зонах, які не застосовують засоби індивідуального захисту від кліщів і не щеплені проти вірусного кліщового енцефаліту.

Симптоми енцефаліту

За тривалістю перебігу виділяють гостру форму, яка триває 1–2 місяці, гостру затяжну — до 6 місяців і хронічну — довше 6 місяців.

Прояви гострого енцефаліту різноманітні, і кожній формі відповідає характерна симптоматика:

1. Лихоманкова — періодичне хвилеподібне підвищення температури протягом приблизно 10 днів, слабкість, пітливість, відсутність апетиту, відчуття серцебиття.
2. Менінгеальна — ураження мозкових оболонок. Основні прояви: сильний головний біль, від якого не допомагають знеболювальні засоби, виражене напруження в потилиці і прийняття через це вимушеної пози з закиданням голови назад, надмірна чутливість шкіри, лихоманка, астенія, світлобоязнь.
3. Вогнищева — висока температура тіла до 40 градусів і вище, сонний і млявий стан, озноб, блювота, судоми, розлад свідомості, втрата орієнтації у часі і просторі, галюцинації. Якщо вірус досяг стовбура мозку, можуть спостерігатися серцева і дихальна недостатність; при ураженні тканин мозочка — тремтіння в кінцівках і порушення координації; спинного мозку — парези і паралічі; корінців спинного мозку — порушення рухових функцій і роботи внутрішніх органів.

За ступенем тяжкості енцефаліт головного мозку поділяється на легкий, середньоважкий і важкий. При середньоважкому перебігу у людини, яка перехворіла, відзначається часткове збереження працездатності зі встановленням ІІІ групи інвалідності. Пацієнтам після важкої форми захворювання загрожує інвалідність I або II групи з обмеженням працездатності.

Ступінь ураження нервової системи — головний фактор, від якого залежить прогноз життя і здоров'я:

• менінгеальна форма — іноді спостерігаються стійка мігрень або хронічні головні болі;
• вогнищева форма — зниження розумових здібностей, стійкі паралічі, судоми, висока ймовірність смерті.

Наслідки захворювання можуть бути короткочасними і постійними, які зберігаються на все життя.

Методи діагностики енцефаліту

Для підтвердження діагнозу значення мають:

• дані анамнезу;
• скарги та клінічні прояви;
• перебування в ендемічній зоні у період активізації кліщів;
• факт присмоктування кліща;
• недавнє вживання сирого козячого або коров'ячого молока, а також продуктів, виготовлених із них.

Період, який має діагностичне значення, — 3–30 днів від появи перших симптомів.

З-поміж лабораторних методів призначають загальний аналіз крові, дослідження спинномозкової рідини (люмбальна пункція з поперекового відділу), визначення антитіл класів IgM та IgG до вірусу кліщового енцефаліту, ПЛР для виявлення РНК-вірусу.

Також застосовують інструментальні методи обстеження: електрокардіограму, МРТ і КТ головного мозку, нейросонографію, електроенцефалограму, електронейроміографію.

Медикаментозне лікування

Флавівірус стрімко руйнує головний мозок. Тому важливо якомога раніше почати лікування. Пацієнтам із підозрою на енцефаліт показана екстрена госпіталізація до стаціонару. Лікування здійснюється за такими напрямами:

• знищення збудника;
• зупинка поширення вірусу;
• усунення симптомів.

Ліки для боротьби з вірусом підбираються відповідно до часу, що минув із моменту появи перших симптомів. Насамперед хворим призначають протикліщовий імуноглобулін — це головні ліки від енцефаліту. Він вводиться протягом 3 днів.

Противірусні препарати від кліщового енцефаліту, ефективні на ранній стадії зараження: рибавірин, рибонуклеаза, інтерферони. Всі ці препарати від шкірного енцефаліту не матимуть бажаної лікувальної дії, якщо вірус уже вразив ЦНС. Для запобігання станів, що загрожують життю хворого, використовують:

• діуретики при підвищеному внутрішньочерепному тиску;
• подачу кисню при легеневій недостатності та порушенні дихання;
• препарати для усунення гіпоксії мозку;
• нейролептики для усунення психічних порушень, зумовлених ураженням головного мозку.

Для симптоматичного лікування застосовують засоби від інтоксикації організму внутрішньовенно, НПЗЗ для запобігання судомному синдрому при сильному підвищенні температури, антигістамінні засоби, імуномодулюючі препарати. Вартість на препарати для лікування кліщового енцефаліту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити ліки від кліщового енцефаліту за вигідними цінами в Україні.

Профілактика

Для запобігання вірусному енцефаліту проводять специфічну профілактику — вакцинацію, тобто роблять щеплення. Неспецифічна профілактика полягає у дотриманні таких правил:

• одягати щільний закритий одяг, відвідуючи ліс в ендемічних зонах;
• використовувати аерозолі, що відлякують кліщів;
• перед вживанням обов'язково кип'ятити сире молоко корів та кіз;
• оглядати домашніх тварин, що побували на природі;
• у разі виявлення кліща, що присмоктався, терміново звернутися до лікарняного пункту.

Після повернення з лісу потрібно ретельно оглянути все тіло і розчесати волосся гребінцем з густими зубцями.

Важливо враховувати, що частота випадків енцефаліту варіюється в залежності від регіону та пори року, особливо в ендемічних зонах, де поширені переносники інфекції. На фармринку України не представлені препарати для профілактики кліщового енцефаліту, адже достатньо дотримуватись правил, використовувати репеленти і якщо показано – внутрішньом'язово зробити щеплення.

Список використаної літератури

1. Бондаренко О.Л., Утенкова О.О. Природно-осередкові інфекції. - Кіров, 2009.
2. Гаврилов А.В., Маруніч Н.А., Матеїшен Р.С. Кліщовий енцефаліт. Навчальний посібник. - Благовіщенськ, 2018.
3. Єрусалимський А.П. Кліщовий енцефаліт: посібник для лікарів. - Новосибірськ, 2001.
4. Кліщовий вірусний енцефаліт у дорослих. Клінічні поради. - М., 2016.

Поширені запитання про енцефаліт

Які симптоми енцефаліту?