Ліки, які призначають для лікування:
Разом дешевше
Кокарбоксилази гідрохлорид р-н д/ін. 50мг/2мл амп. №10Біофарма (Україна)
КОКАРБОКСИЛАЗИ
Тиф — група небезпечних для життя інфекційних захворювань, що характеризуються інтоксикацією, лихоманкою та порушенням свідомості. Розрізняють кілька різновидів хвороби: черевний, висипний, епідемічний, зворотний.
Черевний тиф — інфекційне захворювання, зумовлене бактеріями Salmonella enterica, серотипу Typhi. Інфікування цим видом тифу відбувається аліментарним шляхом передачі через заражені продукти харчування.
Збудник висипного тифу — бактерія роду Рикетсій. Причиною потрапляння збудника тифу в кров є комахи-переносники. Епідемічний висипний тиф спричинює рикетсія Провачека, переносниками є платтяні воші.
Зворотний тиф — захворювання, яке провокується спірохетами роду Borrelia. Зараження відбувається у момент потрапляння гемолімфи платтяних вошей до організму через дефекти шкіри.
Патогенез тифу починається з проникнення збудника в організм та розвитку бактеріємії, що призводить до появи симптоматики. Основні симптоми, що спостерігаються при всіх видах тифу, — лихоманка та інтоксикація організму.
Для черевного тифу характерний плавний початок. Інкубаційний період становить 1–2 тижні. Серед симптомів черевного тифу:
Симптоми висипного тифу проявляються різко. Крім лихоманки, виникають біль голови, блювання, розлади сну, слабкість, порушення з боку серцево-судинної системи (тахікардія, аритмія, гіпотонія). З'являється гіперемія шкіри обличчя, запалюються судини склер. Характерний симптом — висипка — виникає через тиждень після початку клінічних проявів. Висипка поширюється по тілу, зачіпає ділянки шиї та обличчя, боки, верхні та нижні кінцівки. Епідемічний тиф має схожу симптоматику.
Зворотний вид характеризується гострим початком. У пацієнтів спостерігаються порушення психіки, делірій, напади тривоги, марення, збільшення печінки та селезінки, жовтяниця. Також виникають м'язові та суглобові болі, порушення роботи шлунка та кишечника (нудота, блювання), шкірна висипка. Хвороба може відступити та рецидивувати знову — це характерна ознака зворотного тифу.
До групи ризику входять люди зі зниженим імунітетом та патологіями шлунково-кишкового тракту. Також впливають умови проживання. У зоні ризику перебувають люди, які не мають доступу до чистої води, а також ті, хто живе в антисанітарних умовах.
Перед тим як призначити лікування тифу, необхідно провести діагностику. Крім візуального огляду та збору анамнезу, застосовують лабораторні дослідження — аналізи крові, сечі, калу, жовчі. Проводять посів на живильні середовища, щоб визначити вид збудника.
При постановці діагнозу «тиф» лікування починають із госпіталізації хворого до клініки, інфекційного відділення. Це необхідно у будь-якому випадку, незалежно від різновиду збудника. Обов'язковим є постільний режим тривалістю більше тижня. Також призначають регідратаційну терапію, дієту (рідка їжа), антибіотики, сорбенти, пробіотики, ферменти, жарознижувальні або спазмолітики.
Залежно від виду тифу клінічні рекомендації щодо антибіотиків відрізняються. При лікуванні черевного тифу застосовують препарати та ліки таких груп: фторхінолони, цефалоспорини, левоміцетин.
Для висипного виду використовують медикаменти тетрациклінового ряду та левоміцетин. Зворотний вид лікують тетрацикліновими антибіотиками та пеніциліном. Препарати застосовують у таблетованій формі, ін'єкційно та внутрішньовенним вливанням.
Серед заходів профілактики черевного, висипного та зворотного тифу — дотримання гігієни, санітарних вимог щодо їжі та води, у вогнищах захворювання — проведення дезінфекційних заходів, боротьба з вошами та щурами.
Також із метою запобігання появі ознак захворювання застосовують щеплення від тифу.
Ускладнення тифу можливі при несвоєчасному зверненні до лікаря та відсутності антибіотиків у курсі лікування.
Ускладнення черевного тифу:
Ускладнення висипного та зворотного тифу:
Прояви хвороби відрізняються залежно від її різновиду. Але загальними залишаються інтоксикація та лихоманка. Висипний вид характеризується рясною висипкою, що локалізується переважно на бічних частинах тіла, верхніх та нижніх кінцівках. Зворотний тиф вражає нервову систему та психіку, має особливість рецидивувати. При черевному виді виникає рожева висипка на животі та грудях, уражається шлунково-кишковий тракт.
Захворювання небезпечне ускладненнями, серед яких ураження дихальної та нервової систем, шлунково-кишкового тракту, нирок, психіки. З появою ознак хвороби необхідно звернутися до лікаря, здати аналіз на тиф та провести діагностику черевного, висипного або зворотного тифу.
Черевний вид передається через заражені продукти харчування, воду або від переносника інфекції, висипний та зворотний — через укуси комах-переносників, вошей.
При постановці діагнозу «тиф» ліки — антибіотик. Його поєднують із речовинами іншого роду (пробіотики, жарознижувальні, спазмолітики). Висипний вид, препарати: Тетрациклін, Доксициклін. Черевний тиф, препарати: Левоміцетин. Зворотний вид: Тетрациклін, Тигацил.
Висипний тиф — гостре інфекційне захворювання, яке викликають бактерії рикетсії. Характерні симптоми патології: інтоксикація, висока температура тіла, висипання, ураження судин, серця та центральної нервової системи.
Патогенез висипного типу починається із проникнення в організм хвороботворних бактерій із роду рикетсій. Це нерухомі грамнегативні внутрішньоклітинні паразити. Шлях передачі хвороби — трансмісивний, від зараженої людини до здорової. Переносником є воша.
Розрізняють кілька видів захворювання: епідемічний, ендемічний і кліщовий. Епідемічний висипний тиф називають класичним, його збудник — рикетсія Провачека.
Ендемічний тиф переважає у країнах із теплим кліматом, улітку. Клінічно проходить у більш легкій формі. Зараження відбувається через укуси щурячих бліх.
Кліщовий висипний тиф викликають рикетсії (Rickettsia sibirica), які передаються через укуси кліщів. Зустрічається на Далекому Сході та в Сибіру. Етіологія кліщового висипного тифу відмінна від інших, Rickettsia sibirica містить токсичну субстанцію та може розмножуватися не тільки в цитоплазмі, а й у клітинних ядрах. Заражуваність збільшується у весняно-літній період, іноді зберігається на високому рівні до жовтня.
При ушкодженнях шкіри проникнення рикетсій у кров може відбутися менш ніж за 15 хвилин. Інкубаційний період становить 10–14 днів, у випадку кліщового виду — 4–6 днів.
Висипний тиф характеризується швидко наростаючими симптомами інтоксикації. Виникають біль у суглобах, м’язах, сильний головний біль, озноб, задишка, кон’юнктивіт, підвищення температури тіла до 40 °С. Шкіра обличчя червона.
У хворих з’являються порушення сну і психоневрологічні проблеми: галюцинації, ейфорія чи загальмованість, дезорієнтація в часі та просторі, утруднене мовлення, погіршення слуху, втрата свідомості.
З боку серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту спостерігаються:
Висип виникає в середньому через тиждень після початку клінічної картини. Він має вигляд рожевих плям, з’являється в ділянці живота, боків, на верхніх і нижніх кінцівках, але з перебігом захворювання поширюється по тілу, іноді вражаючи шию та обличчя.
Для кліщового висипного тифу характерна наявність на місці укусу маленької ділянки з некрозом шкіри діаметром 3–4 см. Це місце покривається темною коричневою шкіркою, навколо помітне почервоніння. Висип виникає через 5 днів від початку захворювання, локалізується переважно в ділянці великих суглобів, має вигляд плям і папул розміром до 1 см. Можуть також спостерігатися типові ознаки кліщового висипного тифу:
На ризик виникнення хвороби впливають фактори:
У небезпечній зоні також перебувають співробітники перукарень, пралень, лікувально-профілактичних установ і транспорту.
Установлення діагнозу в перші дні клінічних проявів ускладнене, оскільки лабораторна діагностика висипного тифу за допомогою серологічної реакції зі специфічним антигеном може показати позитивний результат із 4 по 7 день захворювання.
Проводять огляд пацієнта, збирають анамнез, перевіряють наявність укусів на тілі, характер висипу. Під час пальпації печінка й селезінка збільшені. Призначають загальний і біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі, коагулограму.
У диференціальній діагностиці захворювання відрізняють від кору, сифілісу й запалення легенів.
При діагнозі «висипний тиф» лікування починають із негайної госпіталізації до інфекційного стаціонару. Пацієнтові необхідний постільний режим доти, доки температура тіла не нормалізується. Основний препарат при будь-якій формі висипного тифу — антибіотик тетрациклінової групи. При алергічних реакціях або непереносимості застосовують хлорамфенікол.
Після госпіталізації хворого профілактика висипного тифу полягає у проведенні дезінсекції, дезінфекції та протипедикульозних заходів у вогнищі захворювання. Необхідно виявити тих, хто був у контакті із зараженою людиною, і безпосередньо саме джерело інфекції, провести лабораторні дослідження.
Пацієнтові, який переніс хворобу, потрібно деякий час спостерігатися у фахівців.
У процесі профілактики кліщового тифу слід боротися із кліщами: використовувати репеленти, носити спеціальне екіпірування чи, якщо його немає, вшити у звичайний одяг захисні елементи.
Ускладнення висипного тифу можуть стосуватися багатьох систем і органів:
Хвороба має швидкий початок. Характеризується симптомами інтоксикації, лихоманкою та появою типового висипу. Висипання, як правило, виникають через тиждень після початку клінічної картини й локалізуються на тулубі, ногах, руках.
Захворювання небезпечне тим, що рикетсії вражають стінки судин, через що можуть розвиватися судинні порушення, аж до пролежнів і гангрени. При приєднанні вторинної інфекції є ризик появи отиту, гломерулонефриту й інших патологій.
Якщо виконані всі клінічні рекомендації з лікування висипного тифу, насамперед прийом антибіотиків, то захворювання можна вилікувати за 1–2 тижні.
Хвороба має бактеріальне походження, тож необхідні антибактеріальні речовини. Лікування висипного тифу, препарати: тетрацикліни (Доксициклін, Тетрациклін), хлорамфенікол (Левоміцетин).
Зверніть увагу!
Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
