Дексалгін

Один із найдоступніших та ефективних знеболюючих засобів групи нестероїдних протизапальних препаратів — Дексалгін. Лікарський засіб має жарознижувальну та протизапальну дію. Його широко застосовують для купіювання нападів гострого болю різного генезу. Анальгетик показаний пацієнтам у післяопераційний період і в разі травм скелетно-м'язової тканини середньої тяжкості.

Активний компонент ліків — декскетопрофену трометамол. З'єднання належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Потрапляючи в організм, активна речовина уповільнює вироблення простагландинів шляхом пригнічення ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Механізм дії базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення циклооксигенази.

Форми випуску

В українських аптеках представлено кілька лікарських форм:

• таблетки;
• саше для оральної суспензії;
• розчин для ін'єкцій.

Таблетки Дексалгін і саше Дексалгін можна приймати тричі на день, одноразова доза — 25 ;мг. Уміст пакетика розчиняють в 1 склянці води. Ампули Дексалгін уводять внутрішньовенно та внутрішньом'язово. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг.

Ін'єкції показано в разі гострого болю, що погано переноситься. Препарат швидко потрапляє в кров та усуває больовий синдром упродовж 15–20 хвилин. Таблетки й саше починають діяти за 30 хвилин після вживання. Пацієнтам з порушеннями печінки легкого та середнього ступеня тяжкості лікування слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози та під суворим наглядом лікаря.

Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Клінічні дослідження показали, що декскетопрофен чинить ефективну знеболювальну дію, яка розвивається через 30 хв після застосування препарату і триває 4–6 годин.

Всмоктування. Після перорального застосування декскетопрофену трометамолу максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається через 30 хв (15–60 хв).

Показання до застосування:

• больовий синдром унаслідок уражень опорно-рухового апарату;
• менструальні болі;
• зубний біль;
• будь-які інші больові відчуття середньої тяжкості.

Ліки Дексалгін не призначають пацієнтам із підвищеною чутливістю до активних і допоміжних компонентів.

З обережністю використовують для пацієнтів із захворюваннями нирок і печінковою недостатністю.

Літнім людям рекомендують у перші дні лікування зменшити дозування та поспостерігати за реакцією організму. Якщо діючі речовини препарату переносяться добре, дозу збільшують.

Протипоказання до вживання:

• виразкова хвороба в гострій і підгострій стадіях;
• бронхіальна астма;
• тяжкі форми печінкової недостатності;
• серцево-судинні захворювання;
• помірне або тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну ≤ 59 мл/хв);
• активна фаза виразкової хвороби/ кровотеча у травному тракті, рецидивуючий перебіг виразкової хвороби/ кровотеча у травному тракті в анамнезі;
• вживання препаратів-антикоагулянтів;
• вік до 18 років;
• вагітність;
• грудне вигодовування.

Приймання ліків може спричинити побічні реакції:

• нудота, блювання;
• здуття живота;
• закреп;
• диспепсія;
• шлунково-кишкові кровотечі;
• запаморочення;
• головний біль;
• свербіж шкіри, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
• кропивниця;
• набряклість;
• поліурія, гостра ниркова недостатність;
• нефротичний синдром;
• тахікардія;
• ядуха.

Можливі індивідуальні алергічні реакції. У разі побічних ефектів застосовують симптоматичне лікування.

Якщо пацієнт приймає інші ліки, усі нові призначення треба погоджувати з фахівцем.

Дексалгін не поєднують з іншими препаратами з групи НПЗП (у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 та саліцилати у високих дозах (≥ 3 г/добу)). Спільне вживання посилює вплив активних компонентів на слизову шлунково-кишкового тракту й може спричинити ризик загострення виразкової хвороби та сильну кровотечу.

Пацієнтам із артеріальною гіпертонією і/або серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості необхідні контроль і консультативна допомога.

1. Державний реєстр лікарських засобів України
2. Довідник «Компендіум — лікарські препарати»
3. Великий універсальний довідник лікарських препаратів. Понад 5000 сучасних засобів та аналогів