Альгодисменорея

Альгодисменорея

Що таке альгодисменорея у жінок? Багато дівчат і жінок у перший-другий день менструації відчувають неприємні і навіть болісні відчуття. Але іноді больовий синдром настільки сильний, що впливає на активність і працездатність. Саме такі болі медики називають альгодисменореєю (дисменореєю). Це порушення менструального циклу спостерігається, за різними даними, у 30–55% дівчат і жінок від 14 до 45 років.

Причини альгодисменореї

Причину появи первинної альгодисменореї встановити вдається не завжди. Вона може виникати внаслідок:

• зниження порогу больової чутливості;
• недостатності лютеїнової фази;
• надлишку рівня естрогенів (гіперестрогенії);
• викиду простагландинів, що підсилюють скорочення маткової мускулатури (гіперпростагландинемії);
• лабільності нервової системи.

Можливі причини вторинної альгодисменореї:

• аномалії розвитку матки;
• скупчення менструальної рідини в матці;
• фіброміома матки;
• ендометріоз;
• звуження цервікального каналу;
• розростання сполучної тканини після оперативного втручання;
• спайки після оперативного втручання;
• запальні захворювання органів малого таза;
• варикоз тазових вен;
• захворювання, що передаються статевим шляхом;
• внутрішньоматкова спіраль;
• здавлювання кровоносних судин і нервів;
• передавлювання кровоносних судин або нервів;
• пухлини статевих органів;
• гормональні порушення.

Класифікація альгодисменореї

Дисменорею ділять на первинну і вторинну.

Первинна альгодисменорея не пов'язана з патологіями/захворюваннями репродуктивної системи, тому вважається самостійною нозологічною формою. Виникає у юнацькому віці, але не завжди під час першої менструації, іноді до появи болів минає 1–3 роки.

Клінічна картина, як правило, має стабільний характер. Проте з віком біль може посилюватися. З огляду на це виділяють дві форми захворювання:

1. Компенсована – хворобливі відчуття характеризуються незмінністю з плином часу.
2. Некомпенсована – болі щороку посилюються, в результаті, багатьом пацієнткам потрібна медична допомога.

Вторинна альгодисменорея є ускладненням наявної патології. Відповідно, вона буває вродженою, якщо зумовлена аномалією розвитку статевих органів, і придбаною, що виникла на тлі гінекологічного захворювання.

Виділяють три ступені тяжкості патології:

1. Хворобливість помірна, інші симптоми відсутні, фізична активність збережена, прийом знеболюючих при альгодисменореї, як правило, не потрібен.
2. Біль виражений, супроводжується нейровегетативними, психоемоційними та обмінно-ендокринними симптомами, працездатність порушується, потрібен прийом пероральних анальгетиків.
3. Біль сильний, супроводжується комплексом супутніх симптомів, працездатність втрачається. Застосування лише анальгетиків не дає позитивного ефекту.

Симптоми альгодисменореї

Біль зазвичай виникає з початком місячних (рідше – за 1–2 дні) і зберігається протягом перших 1–2 днів. Він тягнучий, ниючий, переймоподібний. Іноді виникає біль, що розпирає, віддає у придатки, сечовий міхур, пряму кишку.

Характер больового синдрому, його тривалість та інтенсивність можуть відрізнятися. Згодом біль може посилюватися, тривати довше, не реагувати на препарати, що систематично вживаються при альгодисменореї.

Крім хворобливості, можуть з'явитися й інші симптоми:

• нейровегетативні: головний біль, запаморочення, неспокій, почуття страху, втома, підвищена пітливість, біль або печіння в грудях, відчуття серцебиття, відчуття оніміння в кінцівках, сухість у роті, кашель, утруднене дихання, нудота, здуття живота, блювота, озноб, часті позиви до сечовипускання та ін.;
• психоемоційні: сонливість або безсоння, роздратування, апатія, депресія, непереносимість запахів, відмова від їжі або різке підвищення апетиту та ін.;
• обмінно-ендокринні: розлади стільця, загальна слабкість, відчуття «ватяних» ніг, блювота, свербіж шкіри, втрата свідомості, біль у суглобах та ін.

Отже, дисменорея визначається як симптомокомплекс, що виникає під час менструації і складається з болю та широкого спектра супутніх порушень в організмі.

Діагностика альгодисменореї

У більшості випадків фахівець може поставити діагноз «альгодисменорея» на підставі скарг пацієнтки та огляду на гінекологічному кріслі. Для виключення вторинної етіології хвороби можуть бути призначені додаткові дослідження:

• УЗД органів малого таза;
• мазок із цервікального каналу;
• аналіз на гормональний статус;
• гістероскопія (обстеження стінок матки);
• діагностична лапароскопія.

Лікування альгодисменореї

При первинній альгодисменореї препаратами вибору є гестагени (синтетичні аналоги жіночого статевого гормону прогестерону), КОК (комбіновані оральні контрацептиви) і НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби).

Дівчаткам-підліткам і молодим жінкам, які планують незабаром стати мамою, призначають гестагени (Дуфастон, Утрожестан) для усунення дефіциту прогестерону.

Пацієнткам репродуктивного віку, які планують вагітність, рекомендуються КОК (Ярина, Жанін). Вони пригнічують овуляцію і синтез простагландинів, що призводить до зниження внутрішньоматкового тиску, зменшення частоти й амплітуди скорочення маткових м'язів. У результаті больовий синдром усувається.

Призначаються при альгодисменореї таблетки з групи НПЗЗ, які мають знеболювальну дію: індометацин, целекоксиб, німесулід, мелоксикам, кетопрофен, диклофенак, ацетилсаліцилова кислота. На I–II стадіях захворювання ефективними можуть виявитися і спазмолітики.

До медикаментозної терапії додатково можуть бути призначені:

• вітаміни A, C, E, D;
• препарати магнію;
• фітотерапія;
• фізіотерапія;
• рефлексотерапія;
• психотерапія.

В особливо важких випадках, якщо є абсолютні показання, лікар призначає анксіолитики, ноотропи, седативні засоби.

Як лікувати альгодисменорею вторинну, залежить від захворювання, яке стало причиною її розвитку. При запаленні потрібні антибіотики. При виявленні органічної патології може знадобитися оперативне втручання.

Профілактика альгодисменореї

Профілактичні заходи включають регулярні візити до гінеколога, своєчасну діагностику та лікування хвороб статевої системи. Варто нормалізувати режим праці та відпочинку, раціонально харчуватися, виключити надмірні фізичні навантаження.

Поширені запитання про альгодисменорею

У кого найчастіше виникає альгодисменорея?

Точні причини захворювання встановити не вдається, але відзначено, що альгодисменорея частіше виникає у жінок із недостатністю лютеїнової фази, гіперестрогенією, лабільністю нервової системи, вадами розвитку матки, ендометріозом, внутрішньоматковою спіраллю, гормональними порушеннями.

Чи можна самому лікувати альгодисменорею?

Захворювання може виникати з різних причин, тому самостійно вилікувати його не вдасться. Варто звернутися до лікаря, пройти повне обстеження. Тільки в такому випадку лікування буде ефективним.

Які знеболюючі кращі?

Для усунення больового синдрому при альгодисменореї використовують нестероїдні протизапальні засоби: ацетилсаліцилову кислоту, німесулід, індометацин, мелоксикам, диклофенак. У деяких випадках достатньо прийому спазмолітиків.

Чим небезпечна альгодисменорея?

Больовий синдром суттєво погіршує якість життя. Біль буває настільки сильним, що жінка втрачає працездатність. Виснажується нервова система, погіршуються пам'ять і когнітивні функції, виникають психотичні розлади.