Етсет

таблетки п / о 10 мг, № 28

таблетки п / о 10 мг, № 84

• Аторвастатин 10 мг

таблетки п / о 20 мг, № 28

таблетки п / о 20 мг, № 84

• Аторвастатин 20 мг

Фармакодинаміка

Аторвастатин - гіполіпідемічний засіб, селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. У пацієнтів з гіперхолестеринемією і гіпертригліцеридемією ефективно знижує рівень загального холестерину (на 30-46%), холестерину ЛПНЩ (на 41-61%), тригліцеридів (на 14-33%), аполіпопротеїну В (на 34-50%) в плазмі крові , сприяє підвищенню рівня холестерину ЛПВЩ і аполіпопротеїну A-1, тим самим знижує ризик серцево-судинних захворювань і фатальних випадків, пов'язаних з цими захворюваннями. Препарат застосовують у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, при якій інші гіполіпідемічні препарати малоефективні.

Первинний терапевтичний ефект звичайно відмічається у перші 2 тижні від початку лікування, максимальний - через 4 тижні, і зберігається при постійній підтримуючої терапії. Зниження рівня ХС ЛПНГ в значній мірі залежить від дози препарату і від його системної концентрації.

Фармакокінетика

Після прийому всередину аторвастатин швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті; ступінь абсорбції зростає пропорційно прийнятій дозі. Максимальна концентрація в плазмі (С max) досягається через 1-2 год. Абсолютна біодоступність низька (приблизно 12%), системна доступність інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази - близько 30%. Застосування препарату разом з їжею знижує швидкість та ступінь абсорбції аторвастатину приблизно на 25 і 9% відповідно, однак це суттєво не впливає на вираженість гіполіпідемічної дії. Ступінь зниження рівня ХС ЛПНЩ не залежить від часу застосування протягом доби, проте прийом аторвастатину в ранкові години забезпечує в плазмі крові більш високу його концентрацію. Не менш ніж 98% аторвастатину зв'язується з білками плазми крові. Згідно з експериментальними даними, аторвастатин проникає в грудне молоко.

Аторвастатин метаболізується цитохромом P450 3A4 до активних орто- та парагідроксильованих метаболітів, з якими пов'язано близько 70% його фармакологічної активності. Аторвастатин та його метаболіти виводяться, в основному, з жовчю; менше 2% - виводиться з сечею. Період напіввиведення аторвастатину - приблизно 14 год, проте інгібуюча активність щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається 20-30 год завдяки дії активних метаболітів.

Гіполіпідемічні ефекти аторвастатину суттєво не відрізняються у пацієнтів різних вікових груп, незважаючи на те, що при прийомі в рівних дозах його Сmax та AUC у більш здорових добровольців старшої вікової групи (65 років) вище, ніж у молодих пацієнтів. У жінок максимальна концентрація аторвастатину в плазмі крові приблизно на 20% вище, а значення AUC - на 10% нижче, ніж у чоловіків, однак різниці у дії на ступінь зниження рівня ХС ЛПНЩ при лікуванні аторвастатином пацієнтів обох статей не виявлено.

При захворюваннях нирок ступінь зниження рівня ХС ЛПНЩ в плазмі крові під дією аторвастатину не змінюється, що не вимагає корекції дози для таких хворих. Гемодіаліз, імовірно, не має істотного стимулюючого впливу на кліренс аторвастатину, оскільки препарат значною мірою зв'язується з білками плазми крові. Концентрація аторвастатину в плазмі крові може різко (у 4-16 разів) підвищуватися у пацієнтів з цирозом печінки та деякими іншими тяжкими захворюваннями печінки.

Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В, тригліцеридів, з метою збільшення ХС ЛПВЩ у хворих з первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна родинна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (Фредриксонівський тип ІІa та ІІb типу ), підвищеним рівнем тригліцеридів в плазмі крові (Фредриксонівський тип IV) та хворих із дисбеталіпопротеїнемією (Фредриксонівський тип ІІІ) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту.

Для зниження рівня загального холестерину і ХС ЛПНЩ у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, коли дієта й інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту.

Пацієнтам без клінічних проявів серцево-судинних захворювань, з наявністю або відсутністю дисліпідемії, але які мають кілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, таких як тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень ХС ЛПВЩ або наявність в сімейному анамнезі інформації про наявність серцево-судинних захворювань у молодому віці з метою:

• зменшення ризику фатальних проявів ішемічної хвороби серця і нефатального інфаркту міокарда;
• зниження ризику виникнення інсульту;
• зниження ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедур реваскуляризації міокарда.

У пацієнтів з клінічними симптомами коронарних захворювань аторвастатин показаний для:

• зниження ризику розвитку нефатального інфаркту міокарда;
• зниження ризику розвитку фатального та нефатального інсульту;
• зниження ризику при проведенні процедури реваскуляризації;
• зниження ризику госпіталізації з приводу застійної серцевої недостатності;
• зниження ризику виникнення стенокардії.

Діти (віком 10-17 років)

Препарат Етсет призначають як доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і аполіпопротеїну В у хлопчиків і дівчаток у постменархіальний період, у віці 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, навіть за умови дотримання адекватної дієти, якщо:

а) рівень ХС ЛПНГ залишається ≥190 мг/дл або

б) рівень ХС ЛПНГ залишається ≥160 мг/дл і:

• наявність в сімейному анамнезі інформації про серцево-судинних захворювань у молодому віці;
• у хворих дітей два або більше інших факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань.

Купити таблетки від холестерину Етсет можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

перед початком терапії препаратом Етсет необхідно спробувати контролювати рівень гіперхолестеринемії за допомогою відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи, спрямовані на зменшення маси тіла у пацієнтів з ожирінням, і провести лікування інших супутніх захворювань. Під час лікування препаратом Етсет пацієнтам необхідно дотримуватися стандартної холестерин-знижує дієти. Препарат призначають в дозі 10-80 мг 1 раз на добу щодня, в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Початкова і підтримуюча дози повинні підбиратися індивідуально, відповідно до початкового значення рівня Х-ЛНЩ, мети лікування і чутливості пацієнта до препарату. Через 2-4 тижні після початку лікування і / або після титрування дози препарату Етсет необхідно перевірити рівень ліпопротеїдів і, залежно від результатів аналізу, відповідно відкоригувати дозування препарату.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. Для більшості пацієнтів ефективною є доза 10 мг/добу. Терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів, максимальний терапевтичний ефект - за 4 тижні. Ефект підтримується протягом тривалого лікування.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. У більшості пацієнтів з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією результат досягається внаслідок застосування 80 мг аторвастатину 1 раз на добу, що забезпечує зниження рівня Х-ЛНЩ більше ніж на 15% (18-45%).

Гетерозиготна родинна гіперхолестеринемія в педіатричній практиці (10-17-річні пацієнти). Рекомендовано призначати ліки Етсет в початковій дозі по 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу (дози, що перевищують 20 мг, не вивчалось у пацієнтів цієї вікової групи). Доза визначається індивідуально, залежно від мети лікування. Через кожні 4 тижні чи більше необхідно коригувати дозу препарату.

Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або певні інгібітори протеазу. Слід уникати лікування препаратом Етсет у пацієнтів, які приймають циклоспорин або інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту С (телапревір).

Застосування для лікування пацієнтів з печінковою недостатністю

Див. Побічна дія та Особливості застосування.

Застосування для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю. Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину чи зниження рівня Х-ЛНЩ у плазмі крові. Таким чином, немає необхідності в корекції дози.

Застосування у пацієнтів похилого віку. Різниці в безпеці, ефективності чи досягненні мети в лікуванні гіперхолестеринемії у літніх пацієнтів та пацієнтів інших вікових груп немає.

Застосування в комбінації з іншими лікарськими засобами

Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими засобами, такими як потужні інгібітори CYP3A4, або транспортними білками (наприклад, циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вокононазол, ікононазол овір).

Аторвастатин не можна застосовувати одночасно із системним застосуванням фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, у яких системне застосування фузидової кислоти вважається за необхідне, лікування статинами слід призупинити на весь період застосування фузидової кислоти. У пацієнтів, які отримували фузидову кислоту та статини у комбінації, були зареєстровані випадки рабдоміолізу (у тому числі летальні) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнту слід порекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі виникнення будь-яких симптомів слабкості, болю чи хворобливої чутливості у м'язах.

Вартість на таблетки Етсет вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

підвищена чутливість до компонентів препарату. Захворювання печінки в гострій фазі або при стійкому підвищенні (невідомого генезу) рівнів трансаміназ в плазмі крові в 3 і більше разів, а також в період вагітності та годування груддю, або жінкам дітородного віку, що не застосовують ефективні методи контрацепції.

Етсет може бути призначений жінкам дітородного віку лише тоді, коли можливість вагітності малоймовірна, і вони були поінформовані про потенційні небажані наслідки для плода.

аторвастатин зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти в більшості випадків легкої тяжкості та тимчасові.

Найбільш часті побічні ефекти, асоційовані з прийомом аторвастатину:

З боку центральної нервової системи: безсоння; головний біль.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, біль у черевній порожнині, диспепсія, запор, метеоризм.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення: астенія.

Також можливі порушення:

З боку обміну речовин і харчування: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.

З боку центральної нервової системи: периферична невропатія, парестезія.

З боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит, блювання,

З боку печінки та жовчного міхура: гепатит, холестатична жовтяниця.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: міопатія, міозит, судоми.

З боку шкіри: алопеція, свербіж, висипи.

З боку репродуктивної системи: імпотенція.

Найбільш поширені побічні ефекти:

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: алергічні реакції (в тому числі анафілактичний шок).

З боку обміну речовин і харчування: збільшення маси тіла.

З боку центральної нервової системи: гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія.

З боку органу слуху: шум у вухах.

З боку шкіра та підшкірна тканина: синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ексудативна мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз, артралгія, біль у спині; розрив сухожилля.

Загальні порушення: біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, втома.

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших гіполіпопротеїнемічних засобів цього ж класу, при лікуванні аторвастатином може спостерігатися помірне підвищення активності трансаміназ в плазмі крові (утричі більше, ніж верхній рівень норми - ВРН). Функція печінки контролювалася на пре- і постмаркетингових стадіях дослідження застосування аторвастатину в дозах 10, 20, 40 і 80 мг. Персистирующее збільшення активності трансаміназ (втричі більше, ніж ВРН у 2 чи більше випадках) спостерігалося у 0,7% пацієнтів, які отримували аторвастатин протягом цих досліджень. Межі цих відхилень становили 0,2; 0,2; 0,6 і 2,3% при застосуванні 10, 20, 40 і 80 мг препарату відповідно. Збільшення активності трансаміназ не супроводжувалося жовтяницею або іншими клінічними проявами. Якщо дозу аторвастатину зменшували, робили перерву або припиняли лікування, рівень трансаміназ нормалізувався. Більшість пацієнтів продовжували лікування меншими дозами аторвастатину без негативних наслідків.

Функція печінки повинна визначатися перед початком лікування і періодично контролюватися протягом курсу лікування. Пацієнтам, у яких виникають прояви порушення функції печінки, необхідно визначити показники її функції. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності трансаміназ, повинні перебувати під наглядом аж до нормалізації показників. У разі більш ніж триразового зростання активності АлАТ або АсАТ вище норми дозу аторвастатину слід зменшити або припинити лікування. Аторвастатин може викликати підвищення активності трансаміназ.

Етсет необхідно призначати з обережністю пацієнтам, які вживають алкоголь і / або у яких захворювання печінки в анамнезі. Хвороби печінки в активній фазі чи підвищення активності трансаміназ із незрозумілих причин є протипоказанням для призначення препарату Етсет.

Вплив на скелетні м'язи. Під час лікування препаратом у пацієнтів може спостерігатися міопатія. Міопатія проявляється у вигляді болю в м'язах або міастенії в поєднанні зі зростанням рівня креатинфосфокінази (КФК) у 10 разів понад ВРН. Імовірність виникнення цього стану необхідно припустити у пацієнтів з дифузною міалгією, болючістю або слабкістю м'язів і / або суттєвим збільшенням рівня креатинфосфокінази. Пацієнтів необхідно попередити про можливе виникнення болю в м'язах і слабкість м'язів, інколи з астенією або підвищенням температури тіла. У випадках підвищення рівня КФК чи уточненого або ймовірного діагнозу міопатії лікування препаратом необхідно припинити. Ризик виникнення міопатії під час лікування препаратами цієї групи збільшується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фібринової кислоти, еритроміцину, ніацину або азольного протигрибкових засобів. Більшість цих засобів пригнічують метаболізм цитохрому Р450 3А4 та / або розподіл препарату в організмі. Етсет біотрансформується, в першу чергу, за допомогою ферменту печінки CYP 3А4. При призначенні Етсета в комбінації з похідними фібринової кислоти, еритроміцином, імуносупресорами або азольними протигрибковими засобами або гіполіпопротеїнемічними дозами ніацину, повинні зважувати можливі позитивні результати та негативні наслідки та спостерігати за пацієнтами з метою виявлення таких проявів, як біль в м'язах і міастенія, особливо в перші місяці лікування та після підвищення дози одного з цих препаратів. Для цього рекомендується періодичне визначення КФК, однак необхідно пам'ятати, що цього тесту недостатньо для вчасного діагностування тяжкої міопатії. Етсет може викликати зростання рівня КФК.

При лікуванні препаратом Етсет, як і при застосуванні подібних препаратів цієї групи, зрідка спостерігалися випадки рабдоміолізу в поєднанні із вторинною нирковою недостатністю, що спричиняється міоглобінурією. Терапію аторвастатином необхідно перервати або припинити у випадку тяжкого стану пацієнта при підозрі, що ці зміни спричинені міопатією, або за наявності факторів ризику розвитку вторинної ниркової недостатності при рабдоміолізі (наприклад тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, обширні хірургічні втручання, травма, тяжкі ендокринні, метаболічні або електролітні порушення або неконтрольовані судоми).

Нетривале припинення прийому препарату Етсет не представляє безпосередньої загрози. Якщо лікування припинили на більш тривалий проміжок часу, можливо прогресування атеросклерозу і виникнення ризику рецидиву серцево-судинного захворювання.

Препарат містить лактозу, що необхідно враховувати хворим зі спадковою непереносимістю лактози.

Геморагічний інсульт. Терапія аторвастатином у дозі 80 мг у пацієнтів без серцево-судинних захворювань, що за 6 і менше місяців до початку лікування перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку, збільшує частоту виникнення геморагічних інсультів. У пацієнтів, у яких геморагічний інсульт виник на початку терапії, ризик повторного геморагічного інсульту збільшувався. Аторвастатин у дозі 80 мг зменшує загальну кількість інсультів та кількість випадків серцево-судинних захворювань.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Препарат протипоказаний в період вагітності. Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати ефективні методи контрацепції. Етсет призначають жінкам репродуктивного віку тільки в тому випадку, коли ймовірність завагітніти дуже низька і пацієнтка проінформований щодо потенційного ризику для плода.

Препарат протипоказаний в період годування груддю. Не відомо, чи екскретується даний препарат в грудне молоко. Оскільки існує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, жінки, які приймають Етсет, повинні припинити годування груддю.

Діти

Контрольовані клінічні дослідження аторвастатину у пацієнтів віком до 10 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією не проводились.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не відомо.

Ризик виникнення міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, нікотинової кислоти або інгібіторів цитохрому Р450 3А4 (наприклад еритроміцину, азольних протигрибкових препаратів).

Інгібітори цитохрому Р450 3А4. Аторвастатин метаболізується за допомогою цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами цитохрому Р450 3А4 може призводити до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Сила взаємодії та потенціювання ефекту залежить від варіабельності дії на цитохром Р450 3А4.

інгібітори перенесення

Аторвастатин та метаболіти аторвастатину є субстратами транспортера OATP1B1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування 10 мг аторвастатину та циклоспорину (5,2 мг/кг / добу) призводить до підвищення експозиції до аторвастатину в 7,7 рази.

Після лікування інгібітором або після корекції дози рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнта.

Еритроміцин / кларитроміцин

При одночасному застосуванні аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу), які є інгібіторами цитохрому Р450 3А4, підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові.

інгібітори протеази

Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину з кількома комбінаціями інгібіторів протеази ВІЛ, а також з інгібітором протеази вірусу гепатиту С тіла порівняно із застосуванням лише аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Тому для пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ типранавір + ритонавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту C тілапревіру, слід уникати одночасного їх застосування з препаратом Етсет. Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій дозі. Для пацієнтів, які приймають інгібітори протеази ВІЛ саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, доза аторвастатину не повинна перевищувати 20 мг і застосовувати їх слід з обережністю (див. розділи «Особливості. При застосуванні пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревіру, доза аторвастатину не повинна перевищувати 40 мг. Також рекомендується проведення ретельного клінічного моніторингу пацієнтів.

дилтіазему гідрохлорид

Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.

циметидин

В результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.

ітраконазол

Одночасне застосування аторвастатину (20 і 40 мг) та ітраконазолу (200 мг) супроводжувалось підвищенням показника AUC аторвастатину.

Грейпфрутовий сік

Містить один або більше компонентів, що інгібують CYP 3A4 і можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові, особливо при вживанні соку більше 1,2 л/добу.

Індуктори цитохрому Р450 3А4

Одночасне призначення аторвастатину та індукторів цитохрому Р450 3А4 (наприклад ефавіренцу, рифампіцину) може призводити до зниження концентрації аторвастатину в плазмі крові. Беручи до уваги подвійний механізм дії рифампіцину (індукція цитохрому Р450 3А4 та інгібіція ферменту-переносника ОАТР1В1 в печінці), рекомендується призначати аторвастатин одночасно з рифампіцином, оскільки прийом аторвастатину після прийому рифампіну призводить до значного зниження рівня аторвастатину в плазмі крові.

антациди

Одночасне пероральне призначення аторвастатину та пероральної суспензії антацидного препарату, який містить магній і алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 35%. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювався.

Антипірин

Внаслідок того, що аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами, які засвоюються тими ж цитохромними изоферментами, вважається малоймовірною.

колестипол

Концентрація аторвастатину в плазмі крові була нижчою (приблизно на 25%) при одночасному призначенні аторвастатину та колестипола. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину і колестипола перевищувало ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.

дигоксин

Багаторазове одночасне прийом дигоксину та 10 мг аторвастатину не супроводжувалося підвищенням рівноважної концентрації дигоксину в плазмі крові. Разом з тим, застосування дигоксину та 80 мг аторвастатину призвело до підвищення концентрації дигоксину приблизно на 20%. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні перебувати під відповідним наглядом.

азитроміцин

Одночасне призначення аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) і азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалось змінами концентрації аторвастатину в плазмі крові.

оральні контрацептиви

Одночасне застосування аторвастатину і пероральних контрацептивів, до складу яких входить норетіндрон і етинілестрадіол, супроводжувалося підвищенням показників AUC для цих компонентів відповідно на 30 і 20%. Цей факт підвищення необхідно враховувати при виборі перорального контрацептиву для жінок, які приймають аторвастатин.

варфарин

Клінічно значущої взаємодії аторвастатину з варфарином не виявлено.

амлодипін

У здорових добровольців одночасне застосування 80 мг аторвастатину та 10 мг амлодипіну супроводжувалось підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 18% і не мало клінічного значення.

Інші лікарські засоби

Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході замісної терапії естрогенами не супроводжувалося клінічно значимими побічними ефектами. Дослідження взаємодії з іншими препаратами не проводили.

специфічного лікування при передозуванні аторвастатину немає. У випадках передозування препарату при необхідності проводять симптоматичну і підтримуючу терапію. Оскільки аторвастатин екстенсивно зв'язується з білками плазми крові, гемодіаліз не може суттєво підвищити кліренс аторвастатину.

при температурі не вище 25°C.