Індометацин

Індометацин – це лікарський засіб, який належить до групи НПЗЗ. Він чинить знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Застосовується як місцево, так і системно для полегшення больового синдрому при різних захворюваннях.

В аптеках України Індометацин представлений у таких лікарських формах:

1. Таблетки кишковорозчинні по 25 мг індометацину.
2. Супозиторії по 50 мг індометацину.
3. Мазь 10% по 40 г у тубі.
4. Мазь комбінована по 40 г у тубі, яка містить 50 мг індометацину та 50 мг диметилсульфоксиду в 1 г мазі.
5. Кристалічний порошок з 98,5% індометацину в перерахунку на суху речовину.

Купити мазь Індометацин (крем Індометацин) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на гель Індометацин вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою від жовто-оранжевого до оранжевого кольору, двоопуклі. На поперечному розрізі видно два шари.

Купити знеболювальні свічки Індометацин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Індометацин вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код АТХ М01А В01.

Фармакодинаміка

Індометацин – похідна речовина індолоцтової кислоти, належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Має виражену протизапальну дію, яка значно перевищує дію фенілбутазону та ацетилсаліцилової кислоти. Його аналгетична активність порівнянна з активністю метамізолу. Має антипіретичну дію. Індометацин проявляє сильну гальмуючу дію на простагландиновий синтез шляхом пригнічення циклооксигенази. Крім цього, зменшує і агрегацію тромбоцитів, і ліпоксигеназну активність у ділянці запалення, відповідно, і активність лейкотрієнів; також зменшує вивільнення ендогенних пірогенів, інактивує лізосомні ферменти, пригнічує активність нейтральних протеаз. Можуть мати значення і інші його ефекти, такі як декупелювання окисного фосфорилювання та пригнічення зворотного захоплення катехоламінів, посилення обміну норадреналіну та відома гангліоблокуюча дія.

Фармакокінетика

Резорбція: при пероральному застосуванні 80–90 % застосованої дози всмоктується через слизову оболонку у тонкому кишечнику. Досягає максимальної концентрації у плазмі крові протягом 1–2 годин.

Розподіл: розподіляється по всіх тканинах і органах. Проникає через плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр. Проникає через синовіальну мембрану в суглоби, при цьому його концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі крові. З білками плазми зв’язується на 90–98 % і тому здатний витісняти інші лікарські засоби зі зв’язку з білками та посилювати їх терапевтичний ефект при одночасному застосуванні.

Метаболізм: метаболізується у печінці шляхом окислення і кон’югації.

Виведення: період напіввиведення індометацину варіюється між 2,6 і 11,2 годинами, або у середньому становить 5,8 години. Нирками виділяється до 60–75 %, 10–20 % з яких – у незміненому вигляді, а інша кількість виділяється із жовчю і фекаліями. Проникає у грудне молоко.

Індометацин – це препарат, який призначають:

• при ревматоїдному артриті для зменшення больового синдрому в суглобах;
• при подагрі, міалгії, травматичному ураженні м’яких тканин та суглобів;
• при дисменореї, аднекситі, простатиті, циститі;
• для зниження болю у післяопераційних пацієнтів.

Лікарський засіб має симптоматичну дію, однак на перебіг основного захворювання не впливає, тому часто використовується в якості допоміжної терапії для усунення болю.

Часто використовують свічки індометацину в гінекології. У гінекологічній практиці препарат призначають на лікування загрози мимовільного аборту чи передчасних пологів. Індометацин знижує матковий тонус, сприяє закриттю шийки матки. За рахунок описаного ефекту медикамент пролонгує вагітність. Індометацин при ендометріозі зупиняє розростання ендометріодної вистилки. Результат забезпечується за рахунок потрійної дії супозиторіїв – протизапального, знеболювального та жарознижувального ефекту. Свічки Індометацину при медикаментозному лікуванні ендометріозу не порушують мікрофлору слизових статевих органів. Також використовують індометацин при запаленні яєчників. Свічки Індометацин при циститі застосовують як допоміжний знеболюючий та протизапальний засіб у формі ректальних супозиторіїв. У такій лікарській формі препарат швидше впливає область запалення. Індометацин при молочниці можна застосовувати, проте для лікування молочниці потрібне окреме лікування. Індометацин при кісті яєчника знижує болючі відчуття і набряклість шляхом блокування ферментів, що викликають запалення. Часто застосовують свічки Індометацину при запаленні придатків (Індометацин при аднекситі). Часто застосовують мазь Індометацин при болях у суглобах та Індометацин при забитих місцях. Також можна використовувати мазь індометацину при болях у спині. Індометацин при остеохондрозі допомагає швидко зняти запалення. Індометацин при ревматоїдному артриті найчастіше застосовується для полегшення болю та ранкової скутості при ревматичних захворюваннях. Індометацин при шпорі п'ят надає на тканині болезаспокійливий ефект і усуває місцеве запалення. Можна використовувати Індометацин при головному болі (Індометацин при мігрені). Індометацин при подагрі використовують для швидкого усунення больового симптому. Індометацин при зубному болю допомагає зняти запалення та болючі відчуття. Використовують також свічки індометацину при простатиті. Індометацин при варикозі ніг діє як знеболюючий засіб.
Купити Індометацин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Спосіб застосування та дозування препарату безпосередньо залежить від лікарської форми, в якій він випускається. А дозування і кратність прийому визначає лікар в індивідуальному порядку.

Індометацин мазь наносять тонким шаром зовнішньо місцево на уражені ділянки тіла від 2 до 4 разів на добу. При цьому не бажано використовувати оклюзійні пов’язки. Тривалість такого лікування – 7–10 днів.

Індометацин таблетки приймають по 25–50 мг до трьох разів на добу після їди. Дозування залежить від тяжкості захворювання, його встановлює лікар.

Індометацин у гінекології найчастіше застосовується у формі ректальних супозиторіїв по 1 шт. 2 рази на добу.

Індометацин при циститі застосовують як допоміжний знеболювальний та протизапальний засіб також у вигляді ректальних супозиторіїв. У такій лікарській формі препарат швидше впливає на ділянку запалення.

Індометацин при простатиті лікарі призначають також у формі ректальних супозиторіїв, бо завдяки місцевій дії препарат краще впливає на уражену ділянку.

Максимальна добова доза незалежно від форми випуску засобу становить 200 мг. Якщо ж курс лікування тривалий, то добова доза не повинна перевищувати 75 мг.

Протипоказання до застосування Індометацину залежать від форми, в якій був призначений препарат. Загальні протипоказання незалежно від способу застосування:

• індивідуальна непереносимість компонентів засобу;
• «аспіринова тріада» – поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• порушення кровотворення, функції печінки чи нирок;
• вагітність та період лактації.

Індометацин мазь протипоказана при:

• порушенні цілісності шкіри в місці нанесення препарату;
• дитячому віці до 6 років.

Індометацин таблетки не можна застосовувати у таких випадках:

• лабораторно підтверджена гіперкаліємія;
• важкі форми серцевої недостатності чи артеріальної гіпертензії;
• вроджені вади серця;
• нещодавно проведене аортокоронарне шунтування;
• панкреатит;
• вік до 14 років.

Індометацин супозиторії протипоказані:

• при запаленнях прямої кишки;
• після недавно перенесеної ректальної кровотечі;
• пацієнтам до 14 років.

Свічки індометацину вагінально зазвичай не використовують. Індометацин при місячних можна приймати лише за призначенням лікаря. В інструкції немає інформації про використання Індометацин для обличчя, Індометацин від синців та Індометацин від прищів. Індометацин від геморою не використовують, геморой є протипоказанням для застосування Індометацину.

Зазвичай препарат переноситься добре, але в деяких випадках можливий розвиток таких негативних ефектів:

• З боку травної системи – явища диспепсії, біль у животі, закреп чи діарея, ерозії, виразки, перфорації та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, рідко – стриктури кишечника, запалення ротової порожнини або шлунка, метеоризм, кровотеча з нижніх відділів товстого кишечника, лікарське ураження печінки.
• З боку серцево-судинної системи – порушення ритму серця, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, набряки чи застійна серцева недостатність, торакалгія, гематурія.
• З боку нервової системи – відчуття втоми, головний біль, запаморочення, депресія, рідко – тривога, сонливість, втрата свідомості, психічні розлади.
• З боку системи кровотворення: рідко – лейкопенія, порушення згортання крові, анемія, тромбоцитопенія, ДВЗ-синдром.
• З боку органів чуття: рідко – порушення зору або слуху.
• З боку сечовидільної системи – білок у сечі, нефротичний синдром, дисфункція нирок.
• Алергічні реакції: рідко – висипи на шкірі, свербіж, дерматит, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, порушення дихання, бронхіальна астма, набряк легенів.

При ректальному застосуванні супозиторіїв можливі місцеві реакції, що проявляються подразненням слизової оболонки прямої кишки, хворобливими позивами на дефекацію, місцевою кровотечею, загостренням хронічного коліту.

При зовнішньому застосуванні мазі є вірогідність розвитку таких реакцій: свербіж, почервоніння, локальний висип.

Слід уникати застосування двох або більше НПЗЗ у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення небажаних ефектів.

При одночасному прийомі з антибактеріальними засобами може підвищуватися ризик виникнення судом, із ципрофлоксацином – ризик шкірних реакцій і нейротоксичність.

Сумісне застосування хінолонів та індометацину може збільшити ризик виникнення судом у пацієнтів з або без анамнестичних даних про епілепсію або судоми.

Одночасне застосування зальцитабіну та індометацину спричиняє зміни у їх фармакодинаміці.

Одночасне застосування зидовудину та індометацину підвищує ризик гематологічної токсичності. Ризик прояву токсичності індометацину підвищується при застосуванні з ритонавіром.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні з циклофосфамідом у зв’язку з виникненням водної інтоксикації.

З обережністю слід одночасно застосовувати з протиепілептичними препаратами у зв’язку з посиленням дії фенітоїну.

Одночасне застосування з галоперидолом посилює сонливість.

Слід уникати одночасного прийому з триамтереном через виникнення оборотної ниркової недостатності.

При одночасному прийомі з такролімусом підвищується ризик нефротоксичності.

Індометацин підвищує біодоступність дифосфонатів при одночасному застосуванні з тилудроновою кислотою.

При одночасному прийомі з бензодіазепінами підвищується ризик виникнення запаморочення.

При одночасному прийомі з десмопресином посилюється дія останнього.

Слід уникати прийому НПЗЗ протягом 8–12 діб після застосування міфепристону.

Індометацин здатен знижувати швидкість виведення баклофену і таким чином підвищувати рівень його токсичної дії.

У пацієнтів при одночасному прийомі індометацину і муромонабу-СD3 підвищується ризик розвитку психозу та енцефалопатії.

Індометацин здатен спотворювати результати лабораторних аналізів:

– спричиняти підвищення рівня одного або більше печінкових ферментів;

– препарат може бути причиною одержання помилково негативних результатів при пробі пригнічення дексаметазону.

Одночасне застосування НПЗЗ та інгібіторів ЦОГ-2 підвищує ризик розвитку «аналгетичної» нефропатії і папілярного некрозу нирок. Тому необхідно уникати їх одночасного застосування.

При одночасному прийомі із судинорозширювальними засобами підвищується ризик кровотеч.

Інші НПЗЗ, алкоголь: одночасне застосування індометацину з іншими НПЗЗ та алкоголем підвищує ризик розвитку побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту.

Дифлунізал: підвищує плазмовий рівень та понижує нирковий кліренс індометацину. Можлива поява летальних шлунково-кишкових крововиливів. Дана комбінація не рекомендується.

Дигоксин: індометацин може підвищити концентрацію дигоксину у плазмі крові (зменшує його виділення через нирки), що потребує корекції дози та контролю рівня дигоксину.

Солі літію: індометацин подовжує і потенціює дію солей літію та підвищує токсичність літію, що потребує слідкування за рівнем літію.

Імуносупресори: одночасне застосування індометацину та імуносупресорів, таких як метотрексат і циклоспорин, призводить до посилення їх токсичності.

Діуретики (сечогінні): НПЗЗ знижують терапевтичну ефективність діуретиків (через зменшення їх тубулярної секреції). Можливе підвищення ризику виникнення гіперкаліємії при одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та зниження ниркової функції з підвищеним ризиком гострої ниркової недостатності при комбінованому застосуванні з тіазидними діуретиками (триамтерен). Діуретики можуть посилити нефротоксичність індометацину.

Антигіпертензивні засоби: індометацин може послабити антигіпертензивну дію інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та бета-блокаторів при одночасному застосуванні.

Кортикостероїди: підвищений ризик шлунково-кишкових ульцерацій та крововиливів (див. розділ «Особливості застосування»).

Антикоагулянти: збільшується ризик ульцерацій та крововиливів, зумовлених пригніченням тромбоцитної функції та агресивною дією на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Необхідно контролювати час кровотечі та протромбіновий час. Індометацин конкурентно взаємодіє з кумариновими антикоагулянтами у місцях зв’язування з білками плазми, в результаті підвищуються їх плазмові концентрації. У випадках їх одночасного застосування індометацин слід призначати у найбільш низькій можливій дозі та обговорюється можливість призначення протективних агентів (див. розділ «Особливості застосування»).

Антиагреганти і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).

Слід з обережністю одночасно застосовувати з антидепресантами (селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну) через підвищення ризику кровотеч.

Пробенецид сповільнює екскрецію і підвищує токсичність індометацину.

Протидіабетичні засоби: індометацин не змінює терапевтичну ефективність пероральних протидіабетичних засобів та інсуліну, незважаючи на те, що наявні спостереження про гіпо- або гіперглікемічну дію при їх одночасному застосуванні. Дія похідних сульфонілсечовини може посилюватися НПЗЗ. У поодиноких випадках одночасне застосування з метформіном може спричинити метаболічний ацидоз.

Побічну дію можна зменшити, застосовуючи для контролю симптомів захворювання найнижчу ефективну дозу лікарського засобу протягом найкоротшого періоду часу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», також нижчевказані шлунково-кишкові та серцево-судинні фактори ризику).

Слід обережно застосовувати лікарський засіб пацієнтам із порушеннями функції нирок, печінки або серця, а також при станах, коли можлива затримка рідини в організмі, оскільки індометацин спричиняє послаблення функції нирок та застій рідини.

У пацієнтів із системним червоним вовчаком і захворюваннями сполучної тканини можливе підвищення ризику розвитку вірусного менінгіту.

Слід бути обережними при застосуванні препарату пацієнтам після хірургічних втручань, оскільки тривалість кровотеч у них може бути збільшена.

У поодиноких випадках прийом індометацину може маскувати прояви інфекційно-запального процесу, також слід бути обережними при застосуванні живих вакцин.

Пацієнтам, які тривалий час приймають препарат, слід періодично проводити дослідження крові, функцій печінки або шлунка, щоб якомога раніше виявити будь-який небажаний вплив.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з аномаліями сигмовидної кишки.

Пацієнтам зі зниженим кровотоком, у яких ниркові простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркової перфузії, НПЗЗ можуть спровокувати виражену ниркову декомпенсацію. До групи ризику виникнення подібної реакції входять пацієнти з нирковою або печінковою дисфункцією, хворі на цукровий діабет, пацієнти літнього віку, пацієнти зі зниженим об’ємом міжклітинної рідини, застійною серцевою недостатністю, сепсисом, а також особи, які одночасно приймають нефротоксичні препарати. Таким пацієнтам необхідно контролювати функцію нирок під час прийому препарату.

Слід бути обережним, застосовуючи препарат хворим на бронхіальну астму, у зв’язку з можливістю виникнення бронхоспазму.

Слід уникати одночасного застосування індометацину з іншими лікарськими препаратами з групи НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.

При прийомі лікарських препаратів з групи НПЗЗ існує ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів віком від 65 років, пацієнтів з нирковою недостатністю, пацієнтів, які лікуються бета-блокаторами, інгібіторами АПФ і калійзберігаючими діуретиками. У таких пацієнтів необхідно контролювати рівень калію в сироватці крові.

Застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із проявами гіперчутливості до харчових продуктів і лікарських препаратів, хворим з алергічними захворюваннями – сінна лихоманка, бронхіальна астма, назальний поліпоз.

Пацієнти літнього віку (від 65 років).

Застосування НПЗЗ пацієнтам віком від 65 років частіше спричиняє побічні дії, переважно шлунково-кишкові крововиливи або перфорацію, іноді летальні (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Шлунково-кишкові крововиливи, ульцерації і перфорації.

Шлунково-кишкові крововиливи, ульцерації і перфорації (іноді з летальним наслідком) спостерігаються при застосуванні всіх НПЗЗ у будь-який час у ході лікування, при наявності або без застережливих симптомів або даних про попередні серйозні інциденти з боку шлунково-кишкового тракту.

Ризик появи побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту буває вищий при застосуванні високих доз НПЗЗ пацієнтам з анамнестичними даними про виразку, особливо ускладнену крововиливом або перфорацією та пацієнтам літнього віку. Для таких пацієнтів лікування НПЗЗ слід розпочинати з найнижчої можливої дози, приймаючи до уваги необхідність призначення протективних лікарських засобів (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонної помпи). Цей підхід рекомендується і у випадках одночасного застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських препаратів, які збільшують ризик шлунково-кишкових ускладнень (кортикостероїди, антикоагулянти, антиагреганти, СІЗЗС).

Особлива обережність потребується при лікуванні пацієнтів з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту (виразковий коліт, хвороба Крона), які можуть загостритися при застосуванні НПЗЗ.

Збільшення ризику ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту існує у пацієнтів, які зловживають алкоголем, або курців, тому їх лікування слід проводити з особливою обережністю.

Пацієнтам з анамнестичними даними про шлунково-кишкові порушення (хворі літнього віку) слід порадити повідомляти про незвичні абдомінальні симптоми (особливо про шлунково-кишкові крововиливи), особливо на початку лікування.

Особлива обережність потребується при застосуванні лікарських препаратів, які можуть збільшити ризик ульцерацій або крововиливу (пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, СІЗЗС або антиагреганти, такі як ацетилсаліцилова кислота (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)).

Застосування лікарського препарату слід припинити при виникненні шлунково-кишкових уражень та кровотеч.

Порушення з боку серцево-судинної системи і мозкового кровообігу.

Необхідно забезпечити відповідний нагляд та консультування пацієнтам з анамнестичними даними про артеріальну гіпертензію та/або застійну серцеву недостатність від легкого до помірного ступеня тяжкості, оскільки наявні повідомлення про набряки та затримку рідини, пов’язані із лікуванням НПЗЗ.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може бути пов’язано з невеликим підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Недостатньо даних, щоб виключити такий ризик при застосуванні індометацину.

Пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або судинно-мозковою хворобою, з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління) слід лікувати індометацином лише після ретельного оцінювання співвідношення користь/ризик.

Таке оцінювання необхідне і до початку довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління).

Шкірні ефекти.

Дуже рідко при застосуванні НПЗЗ спостерігаються серйозні (в тому числі летальні) шкірні реакції, зокрема ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Найбільш високий ризик появи зазначених реакцій існує на початку лікування (у перший місяць). Прийом лікарського засобу слід припинити ще при появі перших шкірних або інших симптомів гіперчутливості.

Ниркові ефекти.

Індометацин застосовувати з обережністю хворим з нирковими захворюваннями (кліренс креатиніну

Гематологічні ефекти.

Необхідно призначати з обережністю пацієнтам з анамнезом порушеної коагуляції, оскільки лікарський препарат пригнічує біосинтез простагландинів і впливає на функцію тромбоцитів.

Печінкові ефекти.

Тривале лікування індометацином, як і іншими НПЗЗ, може спричинити зміни функції печінки, що вимагає періодичного контролю рівнів печінкових ферментів.

Інфекції та інвазії.

Маючи протизапальну дію, лікарський засіб може замаскувати симптоми гострого запалення, що вимагає виключення наявності бактеріальної інфекції при його призначенні.

Вплив на фертильність.

У жінок репродуктивного віку існує ризик оборотного пригнічення фертильності при застосуванні лікарського препарату.

Психічні ефекти.

Застосовувати з обережністю хворим з психічними порушеннями, депресією, епілепсією, паркінсонізмом, оскільки це може призвести до погіршення перебігу основного захворювання.

Допоміжні речовини.

До складу лікарського засобу входить лактоза, тому, якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Барвник «Жовтий захід FCF» (Е 110) може спричиняти алергічні реакції.

Вагітність

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.

Годування груддю

Під час лікування слід припинити годування груддю, тому що індометацин у невеликих кількостях проникає у грудне молоко.

Препарат може спричинити побічні реакції (шум у вухах, запаморочення, сонливість, порушення слуху і зору), що можуть порушити активну увагу і рефлекси та впливати на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами.

З обережністю препарат мають застосовувати літні люди та хворі на ниркову або печінкову недостатність.

Пацієнти із загостренням ерозивно-виразкових захворювань травної системи лікування засобом мають проводити під ретельним наглядом лікаря.

Якщо ви приймаєте антикоагулянти, антиагреганти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або глюкокортикоїди, про це потрібно повідомити лікаря, перш ніж проводити терапію Індометацином.

Під час лікування рекомендується утримуватися від діяльності, яка потребує підвищеної концентрації уваги.

1. Державний реєстр лікарських засобів України;
2. Довідник «Компендіум — лікарські препарати»;
3. JAMA.
4. Клінічна фармакологія та фармакотерапія: підручник. - 3-тє вид., Дод. та перероб. / За ред. В.Г. Кукеса, А.К. Стародубцева. - М.: ГЕОТАР-Медіа, 2012. - 832 с.

Як приймати Індометацин?

Таблетки приймають перорально після їди, запиваючи великою кількістю води. Якщо вам призначили препарат у формі мазі, то його слід наносити тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Ректальні супозиторії вводять безпосередньо в пряму кишку.

Індометацин свічки – як приймати?

Вам потрібно лягти на бік, підтягнути коліна до грудної клітки та акуратно ввести свічку безпосередньо в пряму кишку. Найчастіше цю процедуру лікарі рекомендують проводити вранці і ввечері.

Індометацин – від чого допомагає препарат?

Препарат допомагає зняти біль у суглобах при артритах, зменшує больовий синдром при травмах м’язів і м’яких тканин, бореться з болем під час менструації, при аднекситі, циститі та простатиті.

Свічки Індометацин для чого призначають?

Супозиторії призначають, щоб зняти больовий синдром в ділянці введення і в органах малого таза.

Купити свічки Індометацин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на протизапальні свічки Індометацин вказано у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.