Аднексит

Аднексит: причини, симптоми, принципи лікування

Запальний процес, до якого залучені одночасно яєчники та маткові труби, називається сальпінгоофорит. Друга назва - аднексит. Може протікати у гострій чи хронічній формі. Патологічний процес розвивається з одного або двох сторін, але завжди супроводжується вираженим болем. Діагностика захворювання не має специфіки, відсутність лікування може призвести до утворення спайок, непрохідності маткових труб та безпліддя.

Причини розвитку та симптоми аднекситу

Пряма причина розвитку аднекситу – інфекційні агенти. Найчастіше це стафілококи, гонококи, стрептококи, патогенні гриби. Як збудники хвороби також виступають хламідії, мікобактерії туберкульозу та інші специфічні мікроорганізми. Лікарями було виділено провокуючі чинники, які сприяють стрімкому прогресу патології:

• часті стреси;
• переохолодження нижньої частини тулуба, ніг;
• безладні статеві акти;
• недотримання норм гігієни.

Запалення придатків матки протікає за стандартною схемою. Патогенні мікроорганізми разом із потоком крові або лімфи надходять до маткових труб і впроваджуються в їх стінки. Потім процес поширюється на епітеліальну тканину яєчника. Під час овуляції інфекційні агенти проникають у фолікул та продовжують розмножуватися. Відсутність терапії призводить до того, що яєчники та маткові труби починають являти собою суцільний запальний конгломерат.

Як зазначалося, захворювання може протікати у гострій чи хронічній формі. Для кожної є специфічні симптоми. Ознаки аднекситу гострої форми відрізняються вираженістю:

• різкий біль унизу живота. Може як опоясувати, так і локалізуватися в одному боці;
• підвищення температури;
• виділення з піхви - рясні, прозорі або жовті;
• проблеми із сечовипусканням – часті позиви до туалету, різі та печіння під час процесу;
• слабкість, озноб – наслідки інтоксикації.

Симптоми турбують жінку протягом 7-10 діб. Якщо лікування не проводиться, то захворювання набуває хронічної форми. Для неї характерні періодичні загострення. Вони можуть бути спровоковані переохолодженнями, стресами, відсутністю статевого життя. Симптоми хронічного запалення в період загострення ідентичні гострій формі, але протікають менш виражено і турбують не більше 7 днів.

Гострий аднексит, як і його хронічна форма, призводить до порушень менструального циклу: менорагія (рясні виділення) та альгоменорея (сильні болі під час менструації). Деякі жінки відзначають дискомфорт під час статевого акту, зниження статевого потягу.

Діагностика аднекситу

Постановка діагнозу не становить складності. Скарги пацієнтки специфічні, а при дворучному обстеженні жінки на гінекологічному кріслі лікар одразу ж визначить збільшення придатків матки з одного або двох сторін. Процедура огляду болюча для жінки, що також є зайвим підтвердженням факту розвитку аднекситу. Для призначення ефективної терапії знадобиться провести діагностику лабораторними та інструментальними методами:

• бактеріологічне дослідження мазка з піхви;
• УЗД яєчників та маткових труб;
• лапароскопія;
• рентгенографія органів малого тазу;
• Показання ректальної температури.

Вибір, що з перерахованого застосовувати, робить лікар. Обстеження дозволяють виявити справжні причини захворювання, оцінити рівень його прогресування.

Основні принципи терапії

Гострий аднексит лікується у стаціонарному відділенні, хронічний – в амбулаторних умовах, але під наглядом лікаря. Препарати при аднекситі призначаються в індивідуальному порядку, але існують основні принципи складання схеми лікування. Вона включає:

• протизапальні засоби;
• антибіотики, але обов'язково з огляду на чутливість патогенних мікроорганізмів;
• знеболювальні препарати (якщо є потреба);
• внутрішньовенні вливання розчинів для усунення симптомів інтоксикації.

Важливу роль відіграє і місцеве лікування (вагінальні свічки, мазі та розчини для тампонів). Як тільки гострий процес припиняє свій прогрес, і хвороба переходить у підгостру форму, пацієнтці призначають фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, вібромасаж, ультразвук).

Хронічний аднексит передбачає проведення парафінолікування, вагінальних зрошень, лікувальні ванни та застосування озокеритового бруду. Це все доступно в періоди ремісії та як санаторно-курортна програма.

Якщо ліки при аднекситі не застосовувалися, або жінка надто пізно звернулася по лікарську допомогу, то розвивається гнійне ускладнення. Такий стан вимагає проведення хірургічного втручання:

• пункція склепіння піхви з подальшим відсмоктуванням вмісту абсцесу та промиванням вогнища;
• лапароскопія.

Крім того, можливе видалення придатків у разі їхнього гнійного «розплавлення» (аднексектомія).

Профілактика аднекситу

Не допустити розвитку запалення придатків матки можна лише шляхом дотримання певних профілактичних заходів:

• виключення провокуючих факторів (стреси, неврози, переохолодження, інфікування статевих органів);
• проведення повноцінного лікування хронічних запальних процесів внутрішніх органів малого тазу (якщо є в анамнезі);
• відмова від статевих актів без контрацепції.

Крім того, необхідно відвідувати гінеколога для контрольного обстеження не рідше ніж 1 раз на рік.

Імовірні ускладнення запалення придатків матки

Якщо лікування патологічного процесу не проводиться, то далі запалення набуває гнійного характеру, починає формуватися абсцес. Якщо він розкривається, неминучим є розвиток запалення очеревини (пельвіоперитоніт). Наслідками аднекситу можуть стати:

• мимовільний викидень;
• позаматкова вагітність;
• безпліддя (первинне чи вторинне).

Не виключається і запалення жовчного міхура, кишечника.

Часті запитання про аднексит