Сінметон

Таблетки, вкриті оболонкою, Сінметон по 10 штук в блістерах, 1 або 10 блістерів, вкладені в картонну пачку.

1 таблетка, вкрита оболонкою, препарату Сінметон 500 містить:

• Набуметона - 500 мг;
• допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полісорбат 80, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, гіпромеллоза, титану діоксид (Е 170) 6 .

1 таблетка, вкрита оболонкою, препарату Сінметон 750 містить:

• Набуметона - 750 мг;
• допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полісорбат 80, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, гіпромеллоза, титану діоксид (Е 170) 6 .

Купити таблетки Синметон при остеохондрозі можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Синметон вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Діюча речовина препарату – набуметон – відноситься до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Сінметон - селективний нестероїдний протизапальний препарат. Сінметон містить активний компонент - набуметон - речовина, селективно ингибирующее циклооксигеназу-2. За рахунок впливу на активність ферменту циклооксигенази набуметон уповільнює метаболізм арахідонової кислоти та знижує продукцію простагландинів.

Сінметон має виражену протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. При прийомі набуметона відзначається пригнічення ексудативних і проліферативних процесів у вогнищі запалення, знижується рівень брадикініну і гістаміну, а також підвищується поріг чутливості больових рецепторів. Зниження температури тіла у пацієнтів з гіпертермією обумовлено здатністю набуметона знижувати рівень пирогенов в спинномозковій рідині та гіпоталамічної зоні, а також підвищенням тепловіддачі.

Після перорального застосування набуметон швидко та повністю всмоктується. Їжа чи молоко прискорюють його абсорбцію. Біодоступність становить приблизно 80%.

Після прийому всередину набуметон добре абсорбується, біодоступність досягає 80%. Порядку 35% прийнятої дози набуметона метаболізується з утворенням фармакологічно активного метаболіту. Період напіввиведення набуметона досягає 24 годин. Порядку 75% прийнятої дози препарату Сінметон виводяться нирками протягом 48 годин.

Сінметон застосовують для терапії пацієнтів, які страждають на гострий та хронічний остеоартрит, ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт та ревматичними ураженнями м'яких тканин.

Сінметон призначений для перорального застосування. Таблетки, вкриті оболонкою, Сінметон слід ковтати цілими (порушення цілісності оболонки таблетки може призводити до порушення фармакокінетичного профілю препарату і підвищення ризику розвитку небажаних ефектів з боку травного тракту). Добову дозу набуметона, як правило, призначають на 1 прийом. При застосуванні високих доз препарату Сінметон (більше 750 мг/добу) добову дозу можна ділити на 2 прийоми. Набуметон рекомендується приймати під час або безпосередньо після прийому їжі (при прийомі один раз в день препарат рекомендується приймати ввечері). Тривалість терапії та дози препарату Сінметон визначає лікар.

Як правило, рекомендується призначення 500-750 мг набуметона на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1500-2000 мг набуметона на добу.
Максимальна рекомендована добова доза набуметона становить 2000 мг.

Сінметон, як правило, непогано переноситься пацієнтами. В окремих випадках відзначали розвиток таких небажаних реакцій, обумовлених набуметон:

• З боку шлунково-кишкового тракту: стоматит, порушення стільця, диспепсичні явища, печія, біль в епігастральній ділянці, нудота. В поодиноких випадках також зазначалося розвиток виразкових уражень слизової оболонки дванадцятипалої кишки та шлунку, шлунково-кишкових кровотеч і гастропатии.
• З боку серця, судин і системи крові: анемія, васкуліт, порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, набряки, серцева недостатність, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, гранулоцитопенія.
• З боку нервової системи та органів чуття: зниження гостроти зору, головний біль, шум у вухах, сонливість, запаморочення, безсоння.
• Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж шкіри, бронхоспазм, набряк Квінке.
• Інші: ураження нирок, підвищене потовиділення, гематурія, дизурія, кристалурія, азотемія, альбумінурія.

Побічні реакції препарату можна мінімізувати, застосовуючи найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду лікування, необхідного для контролю симптомів захворювання.
Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами.
Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими нестероїдними запальними засобами (у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2).
Вплив на пацієнтів похилого віку.
Пацієнти похилого віку мають підвищений ризик розвитку побічних реакцій, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, які можуть мати летальний кінець.
Вплив на пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму.
Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з бронхіальною астмою або пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів повідомлялося про розвиток бронхоспазму у цих категорій пацієнтів.
Вплив на органи зору.
При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі набуметону, повідомлялося про порушення зору та зниження його гостроти. У разі розвитку цих порушень пацієнтам слід здійснити офтальмологічне обстеження.
Вплив на репродуктивну систему.
Застосування нестероїдних протизапальних засобів, зокрема набуметону, може призвести до порушення жіночої фертильності. Препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які прагнуть завагітніти. Слід розглянути питання про відміну препарату жінкам, які проходять дослідження з приводу безпліддя або мають труднощі із зачаттям.
Вплив на травний тракт.
При застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів повідомлялося про розвиток шлунково-кишкових кровотеч, виразок та перфорацій, які можуть мати летальний кінець, у будь-який час у процесі лікування за наявності або без попередніх симптомів або серйозних шлунково-кишкових захворювань в анамнезі.
Пацієнтам із наявністю в анамнезі виразкової хвороби (особливо похилого віку) слід повідомляти про появу якихось незвичайних абдомінальних симптомів, особливо важливо на початкових стадіях лікування.
Ризик подібних явищ збільшується разом із збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів, які мають в анамнезі виразку в травному тракті, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, а також у пацієнтів похилого віку. Лікування таких хворих слід розпочинати з найменшої можливої ефективної дози. Пацієнтам слід повідомляти про появу якихось незвичайних абдомінальних симптомів, особливо важливо на початкових стадіях лікування. Необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (наприклад, виразковий коліт або хвороба Крона), оскільки перебіг цих захворювань може погіршуватися.
Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам із шлунково-кишковими захворюваннями та пацієнтам, які одночасно приймають лікарські засоби, що підвищують ризик виникнення виразки або кровотечі, у тому числі кортикостероїди, антикоагулянти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антитромбоцитарні засоби (ацетиатові). Для цих хворих слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії із застосуванням таких препаратів як мізопростол або інгібітори протонної помпи.

Вплив на шкіру та підшкірну клітковину.
При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі набуметону, дуже рідко повідомлялося про розвиток серйозних шкірних реакцій, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу, що можуть мати летальний кінець. Найвищий ризик розвитку цих порушень спостерігається на початкових стадіях лікування, здебільшого протягом першого місяця терапії. У разі появи шкірних висипів, уражень слизової оболонки або інших ознак гіперчутливості слід припинити застосування препарату.

Сінметон не призначають пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до набуметон або інших нестероїдних протизапальних засобів (включаючи вказівку на «аспіринову тріаду» в анамнезі).
Сінметон не слід застосовувати для терапії пацієнтів, які страждають на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та шлунку в період загострення, геморагічним діатезом і вираженими порушеннями функцій нирок і печінки.
Набуметон не використовують в педіатричній практиці.

Тяжка серцева та/або печінкова та/або ниркова недостатність.

Обережність слід дотримувати, призначаючи препарат Сінметон пацієнтам, які мають схильність до розвитку бронхоспазму, а також пацієнтам з поліпозом носа, периферійними набряками, серцевою недостатністю, гемофілію та порушеннями коагуляції.
Рекомендується уникати керування автомобілем і управління потенційно небезпечними механізмами в період прийому препарату Сінметон.

У період вагітності набуметон не слід використовувати. Сінметон, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, пригнічуючи синтез простагландинів, може призводити до порушень розвитку серцево-судинної системи плода, а також впливати на перебіг родової діяльності (згідно з результатами досліджень на тваринах).
В період лактації застосування набуметона можливо тільки після скасування грудного вигодовування.

Набуметон при одночасному застосуванні посилює дію антиагрегантів, фібринолітичних і антикоагулянтних препаратів.
Сінметон при одночасному застосуванні може посилювати вираженість небажаних ефектів пероральних контрацептивів і глюкокортикостероїдних препаратів.
Холестирамін і антацидні засоби при одночасному застосуванні з препаратом Сінметон знижують абсорбцію набуметона.
Не слід призначати препарат Сінметон сочетано з іншими нестероїдними протизапальними засобами.

При одночасному застосуванні набуметону з іншими лікарськими засобами можливі наступні взаємодії:

1. З антикоагулянтами – посилення ефективності останніх; препарати слід застосовувати з обережністю та здійснювати моніторинг симптомів передозування антикоагулянтів;
2. З антигіпертензивними засобами (наприклад, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину (АРА)), діуретики - зниження ефективності останніх; у деяких пацієнтів з порушеною нирковою функцією (у літніх або зневоднених пацієнтів) одночасний прийом інгібіторів АПФ та антагоністів рецепторів ангіотензину II з інгібіторами ферменту циклооксигенази може призвести до додаткового погіршення функції нирок, включаючи можливість гострої ниркової недостатності; при одночасному застосуванні препаратів слід проводити частий моніторинг стану пацієнтів; хворі мають отримувати достатню кількість рідини;
3. З антитромбоцитарними засобами, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, кортикостероїдами – підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч;
4. З іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, - посилення ризику побічних реакцій; слід уникати одночасного застосування цих препаратів;
5. З зидовудіном - підвищення ризику гематотоксичності; повідомлялося про підвищений ризик гемартрозів та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів, які страждають на гемофілію, при одночасному застосуванні даних препаратів;
6. З калійзберігаючими діуретиками – ризик розвитку гіперкаліємії;
7. З літієм, метотрексатом – зниження екскреції останніх;
8. З міфепристоном – ослаблення ефекту останнього; нестероїдні протизапальні засоби слід застосовувати через 8-12 діб після прийому міфепрістону;
9. З серцевими глікозидами - посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та підвищення рівня глікозидів у плазмі крові
10. З циклоспорином, такролімусом – підвищення ризику нефротоксичності;
11. З хінолонами - підвищення ризику судом.
12. З холестіраміном - уповільнення всмоктування набуметон.

При застосуванні завищених доз препарату Сінметон у пацієнтів відзначали розвиток болю в ділянці живота. Крім того, при передозуванні набуметона у пацієнтів можливе посилення вираженості небажаних ефектів, характерних для препарату.
Специфічного антидоту немає. Безпосередньо після прийому завищеною дози слід промити шлунок і призначити ентеросорбентние кошти. Терапію вираженою передозування набуметона слід проводити в умовах стаціонару при постійному контролі функції нирок, серцево-судинної та дихальної системи. При необхідності проводять симптоматичну терапію.

Сінметон можна застосовувати протягом 2 років після виготовлення за умови зберігання при температурному режимі від 15 до 25 градусів Цельсія.