Гастродуоденіт

Гастродуоденіт

Гастродуоденіт — захворювання шлунково-кишкового тракту, для якого властиве виникнення вогнищ запалення на слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки.

Патологія вважається однією із форм хронічного гастриту. Дванадцятипала кишка залучається вдруге під час поширення запального процесу від слизової оболонки пілоричного відділу шлунка. У поодиноких випадках хвороба з'являється на тлі повного благополуччя і розглядається як гострий гастродуоденіт.

Захворювання класифікується так:

1. З огляду на причини виникнення виділяють первинні та вторинні гастродуоденіти.
2. За наявності Helicobacter pylori — HP-позитивні та HP-негативні гастродуоденіти.
3. За характером секреції шлунка — з підвищеною, збереженою, зниженою кислотністю.
4. За поширеністю — ізольований гастрит, або бульбіт, пангастрит, поширений дуоденіт.
5. За формою ураження:
   • ендоскопічна картина — поверхневий, ерозивний, гіпертрофічний, геморагічний, атрофічний гастродуоденіт, а також дуоденогастральний рефлюкс;
   • морфологічна картина — поверхневий, дифузний, атрофічний гастродуоденіт.
6. За періодом хвороби — загострення, неповна та повна клінічна ремісія, одужання.

Причини появи гастродуоденіту

До етіологічних факторів розвитку захворювання належать:

• спадковість;
• незбалансоване харчування (відсутність регулярних прийомів їжі, недостатнє вживання рідини, надлишок спиртних напоїв, грубої, гарячої, гострої їжі);
• кишкові інфекційні захворювання;
• інфікування H.pylori;
• хронічний запальний процес у ротовій порожнині, глотці;
• захворювання гепатобіліарної системи;
• тривале вживання лікарських засобів (низка антибактеріальних препаратів, ацетилсаліцилова кислота);
• хронічний стрес;
• куріння.

Симптоми гастродуоденіту

Гострий гастродуоденіт клінічно маніфестує у вигляді виражених болів переймоподібного характеру з локалізацією у надчеревній зоні у поєднанні з такими симптомами:

• нудота, блювання;
• відчуття тяжкості в ділянці шлунка;
• печія, відрижка повітрям або кислим вмістом;
• порушення стільця;
• зниження або повна відсутність апетиту.

При раніше діагностованому захворюванні з хронічним перебігом загострення гастродуоденіту супроводжується такими проявами:

• відчуття переповненості в ділянці шлунка;
• регулярне виникнення болю ниючого характеру в надчеревній ділянці натще і протягом кількох годин після прийому їжі;
• нудота, печія;
• наявність на язику нальоту білого кольору;
• гіркий або металевий присмак у роті;
• дискомфорт або помірна болючість при пальпації;
• порушення стільця;
• швидка стомлюваність, дратівливість, втрата ваги.

Група ризику

Підвищена ймовірність виникнення захворювання характерна для дітей, підлітків та молодих людей. Вона пов'язана з особливостями роботи пілоричного сфінктера, що відокремлює шлунок від дванадцятипалої кишки.

Діагностика гастродуоденіту

Обстеження проводить лікар-гастроентеролог. Для встановлення діагнозу необхідні:

• Опитування та збирання анамнезу, включаючи інформацію про можливі провокуючі фактори розвитку патології, супутні захворювання.
• Огляд із докладним вивченням стану ротової порожнини, верхніх відділів живота, пальпацією.
• Ендоскопічне дослідження. Езофагогастродуоденоскопія дає змогу оцінити стан слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, визначити ступінь та поширеність ураження.
• Біопсія з гістологічним дослідженням. Відбиває активність запальних процесів, наявність атрофії, атипових клітин.
• pH-метрія для оцінки секреції шлункового соку.
• Дихальний або інвазивний тест на виявлення H.pylori.

Додатково можуть проводитись рентгенологічне дослідження шлунка, УЗД органів черевної порожнини.

Лікування гастродуоденіту

Схема терапії захворювання включає дієту та ліки при гастродуоденіті.

Дієта

Загальні принципи правильного харчування при порушенні функціонування травного тракту передбачають:

• Часті прийоми їжі помірної температури невеликими порціями без проковтування твердих і великих шматків.
• Виключення гострого, смаженого, солоного, копченого, алкоголю, газованих напоїв.
• Вживання супів овочевих та на неконцентрованих бульйонах, нежирного вареного м'яса та риби, молочнокислих продуктів, яєць, розварених каш, черствого та нездобного хліба, варених або сирих тертих овочів і фруктів.

Медикаментозне лікування

Перелік ліків включає:

• антибіотики при діагностованому інфікуванні H.pylori;
• антисекреторні препарати при формі з підвищеною кислотністю;
• антацидні засоби для усунення печії;
• за наявності показань — спазмолітичні та ферментні препарати, вітаміни, стимулятори репарації, седативні та рослинні засоби.

Комплексне лікування захворювання триває протягом кількох тижнів. При вираженій симптоматиці розпочинати терапію рекомендується у стаціонарі з подальшим продовженням в амбулаторних умовах.

Профілактика

Запобігти виникненню захворювання та розвитку загострень у разі хронізації процесу дають змогу:

• раціональне регулярне харчування;
• відсутність шкідливих звичок;
• помірна фізична активність;
• дотримання режиму дня, відсутність стресів;
• вживання вітамінів;
• своєчасне лікування захворювань травної системи та хронічних запалень, локалізованих у ротовій порожнині, глотці.

Ускладнення гастродуоденіту

• Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.
• Шлунково-кишкові кровотечі.
• Перфорація шлунка.
• Злоякісні новоутворення.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про гастродуоденіт

Які препарати приймати при гастродуоденіті?

Лікування призначається лікарем. Схема терапії розробляється з урахуванням етіології, клінічних проявів захворювання, результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження. Вона може включати антибактеріальні та антисекреторні засоби, антациди, спазмолітики, ферментні, седативні та інші препарати.

Як болить живіт при гастродуоденіті?

При маніфестації гострої форми відзначається виражений переймоподібний біль у верхніх відділах живота, переважно в надчеревній ділянці. Хронічний гастродуоденіт супроводжується больовим синдромом помірної інтенсивності. Біль ниючого характеру локалізується в епігастральній ділянці, відзначається зв'язок із прийомом їжі.

Що не можна їсти при гастродуоденіті?

При постановці діагнозу пацієнту слід відмовитися від вживання смаженої, солоної, копченої їжі, консервів, пряних спецій, спиртних та газованих безалкогольних напоїв, спецій. Не рекомендуються фруктові та овочеві соки, чаї, кава, капуста, огірки, ріпчаста та зелена цибуля.

Скільки часу лікується гастродуоденіт?

Тривалість терапії гострого захворювання або хронічного загострення залежить від інтенсивності симптомів. У середньому вона становить від двох до трьох тижнів.