Простатит

Простатит - термін, що визначає запальні ураження передміхурової залози. Передміхурова залоза - це чоловічий орган, внаслідок чого простатит може розвинутися тільки у чоловіків.

Загальні відомості

Прийнято вважати, що після 30 років на простатит страждає 30% чоловіків, після 40 - 40%, після 50 - 50% і т.д. При цьому реальна захворюваність набагато вище зареєстрованої, це пояснюється особливостями діагностики та можливістю протікання захворювання в прихованому вигляді.

Передміхурова залоза - невеликий залізисто-м'язовий орган, який розташовується в малому тазу під сечовим міхуром, охоплюючи початковий відділ сечівника (уретри). Передміхурова залоза виробляє секрет, який, змішуючись з насіннєвою рідиною, підтримує активність сперматозоїдів і їх стійкість до різних несприятливих умов.

При простатиті виникають численні проблеми з сечовипусканням, знижується лібідо і порушується еректильна функція. Найсумніше, що при відсутності грамотного лікування приблизно 40% хворих загрожує та чи інша форма безпліддя, оскільки передміхурова залоза вже не може виробляти достатню кількість якісного секрету для забезпечення рухливості сперматозоїдів. Важливо пам'ятати, що подібні симптоми можуть виникати не тільки при простатиті, але і при аденомі передміхурової залози та при раку.

Причини простатиту

Розрізняють 4 основні форми простатиту: гострий бактеріальний простатит, хронічний бактеріальний простатит, небактерійний простатит і простатодінія.

У осіб молодше 35 років захворювання протікає зазвичай у вигляді гострого бактеріального простатиту. Бактеріальним простатитом називають тоді, коли є лабораторне підтвердження наявності інфекції. Найчастіше це виявляється хламідіоз, трихомоніаз, гарднерельоз або гонорея. Інфекція потрапляє в передміхурову залозу з сечовипускального каналу, сечового міхура, прямої кишки, по кровоносних і лімфатичних судинах малого тазу. Однак останні дослідження доводять, що в більшості випадків інфекція нашаровується на вже наявні порушення структури тканини передміхурової залози та кровообігу в ній. При небактеріальному простатиті бактерії виділити не вдається, хоча це і не виключає їх присутності.

У пацієнтів старшого віку частіше діагностують хронічні форми захворювання. Простатодінією називають наявність клінічної картини простатиту, ущільнення тканини простати без ознак її запалення.

Симптоми

Симптоми простатиту можна розділити на 3 групи:

• розлади з боку сечового апарату (часті та болісні позиви до сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура), біль у нижній частині живота;
• розлади статевої функції (хворобливість по ходу сечовипускального каналу і в прямій кишці при еякуляції, слабка ерекція, передчасна еякуляція, втрата оргазму і т.д.);
• підвищене занепокоєння і нервозність чоловіка, обумовлені фіксацією уваги хворих на своєму стані.

Гострий простатит починається зазвичай з підвищення температури тіла до 39-40°C з жаром і ознобом. Сечовипускання утруднене і болісне. Розвивається набряк передміхурової залози, який може викликати гостру затримку сечовипускання.

Хронічний простатит протікає більш спокійно, але в будь-який момент при несприятливих чинниках може статися загострення. Можливий безсимптомний перебіг.

Ускладнення при простатиті

При відсутності своєчасної терапії простатит може викликати такі ускладнення:

• перехід гострого простатиту в хронічний,
• обструкція сечового міхура з гострою затримкою сечі, що вимагає хірургічного лікування,
• розвиток чоловічого безпліддя,
• звуження і рубцювання сечівника,
• рецидивний цистит,
• пієлонефрит та інші пошкодження нирок,
• абсцес (нагноєння) простати, який вимагає хірургічного втручання,
• сепсис - загрожуюче життю ускладнення, частіше розвивається в осіб зі зниженим імунітетом (пацієнти з цукровим діабетом, нирковою недостатністю).

Що можете зробити ви

Якщо ви виявили у себе описані вище симптоми, постарайтеся якомога раніше звернутися до уролога.

Що може зробити лікар при простатиті

Сучасний арсенал діагностики захворювань передміхурової залози дуже широкий.

Лікар призначить вам бактеріологічне дослідження сечі та секрету передміхурової залози. Для уточнення локалізації інфекції сечовивідних шляхів проводиться дослідження різних порцій сечі. Крім того, обов'язковим методом діагностики є пальцеве обстеження передміхурової залози. Ця процедура не дуже приємна, проте дуже інформативна. Лікар може направити вас на ультразвукове дослідження передміхурової залози та органів малого тазу. При необхідності призначають комп'ютерну або магнітно-ядерну томографію, цистоскопію, урографію і дослідження ферментів передміхурової залози.

При постановці діагнозу ваш лікар повинен виключити наявність доброякісної гіперплазії передміхурової залози та раку простати. Для швидкого зняття больового синдрому при гострому простатиті можуть бути рекомендовані анальгетики та теплі ванни.

Бактеріальний простатит вимагає обов'язково призначення антибіотиків, підбір яких здійснюється за результатами бактеріологічного посіву виділень на поживні середовища та визначення чутливості збудника до хіміопрепаратів.

Небактеріальний простатит лікується протизапальними засобами.

Профілактичні заходи

Не допускайте переохолодження організму, не сидіть на холодних предметах. Дотримуйтесь щадної дієти (виключення алкоголю, гострої, смаженої та консервованої їжі). Регулярне статеве життя є одним із способів профілактики простатиту (оскільки один з провокуючих чинників - це застій сперми та часті ерекції без подальшого сім'явиверження). Не менш важлива профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.

У зрілому віці кожен чоловік повинен проходити регулярні (1 раз на рік) обстеження в уролога. Після перенесеного простатиту проведення превентивних курсів амбулаторного лікування не рідше 2-х разів на рік протягом місяця і одного курсу санаторно-курортного лікування.