Упаковка / 5 шт.
ампула
| Торгівельна назва | Метакартин |
| Діючі речовини | L-карнітин |
| Кількість діючої речовини: | 200 мг/мл |
| Форма випуску: | розчин для ін'єкцій |
| Кількість в упаковці: | 5 ампул по 5 мл |
| Первинна упаковка: | ампула |
| Спосіб застосування: | Внутрішньовенно |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Брендований дженерик |
| Виробник: | МЕФАР ІЛАЧ САН. А.Ш. |
| Країна виробництва: | Туреччина |
| Заявник: | World Medicine |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС A Препарати, що впливають на травну систему і обмін речовин A16 Інші препарати для лікування захворювань травної системи і обміну речовин A16A Інші засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси A16AA Амінокислоти та їх похідні A16AA01 Левокарнітин |
|
Фармакодинаміка. левокарнітіна присутній як натуральний компонент в тканинах тварин, мікроорганізмах і рослинах. у людини фізіологічні потреби в карнитине поповнюються за рахунок споживання продуктів харчування, що містять карнітин (перш за все м'ясних виробів), і шляхом ендогенного синтезу в печінці з тріметіллізіна. тільки l-ізомер є біологічно активним. левокарнітіна грає важливу роль в ліпідному метаболізмі, а також в метаболізмі кетонових тел. левокарнітіна необхідний для транспортування довголанцюгових жирних кислот в мітохондрії для їх подальшого бета-окислення. вивільняючи коензим-а зі складних тіоефірів, левокарнітіна також підсилює окислювання вуглеводів в циклі трикарбонових кислот Кребса, стимулює активність ключового ферменту гліколізу - піруватдегідрогенази, а в скелетних м'язах - окислення амінокислот з розгалуженим ланцюгом. таким чином, левокарнітіна прямо або побічно бере участь в більшості енергетичних процесів, його наявність обов'язково для окислення жирних кислот, амінокислот, вуглеводів і кетонових тіл.
Найбільша концентрація левокарнітіна визначається в м'язовій тканині, в міокарді та печінці. Левокарнітін грає важливу роль в серцевому метаболізмі, оскільки окислення жирних кислот залежить від достатньої кількості цієї речовини. Результати експериментальних досліджень свідчили, що при деяких умовах, таких як стрес, гостра ішемія, міокардит та інших, можливо зниження рівня левокарнітіна в миокардиальной тканини. Багато досліджень на тваринах підтвердили позитивний вплив левокарнітіна при індукованих серцевих розладах, таких як гостра і хронічна ішемія, декомпенсація серцевої діяльності, серцева недостатність в результаті міокардиту, медикаментозна кардиотоксичность (таксани, адриамицин і т.д.).
Фармакокінетика
Всмоктування. Левокарнітін всмоктується клітинами слизової оболонки тонкого кишечника і відносно повільно входить у кров'яне русло; ймовірно, всмоктування пов'язане з активним транслюмінальну механізмом. Всмоктування після перорального прийому обмежена (10%) і мінливе.
Розподіл. Абсорбований левокарнітіна транспортується в різні органи через кров; вважається, що в процесі транспортування задіяна транспортна система еритроцитів.
Виведення. Левокарнітін виводиться головним чином із сечею. Швидкість виведення прямо пропорційна концентрації карнітину в крові.
Метаболізм. Левокарнітін практично не метаболізується в організмі.
Первинна і вторинна карнітіновая недостатність у дорослих і дітей, в тому числі у новонароджених і немовлят.
Вторинна карнітіновая недостатність у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.
Вторинну карнітіновий недостатність слід запідозрити у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, в наступних випадках:
Препарат вводять в / в повільно протягом 2-3 хв.
Застосування при вродженому порушенні метаболізму. Під час терапії доцільно контролювати рівні карнітину і ацилкарнітину як в плазмі крові, так і в сечі.
Необхідна доза залежить від специфіки вродженого порушення метаболізму і тяжкості проявів захворювання. У разі гострої декомпенсації рекомендована доза може становити до 100 мг/кг маси тіла на добу за 3-4 введення. У разі необхідності можна застосовувати та більш високі дози, хоча при цьому можуть посилюватися побічні ефекти, зокрема діарея.
Вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Перед початком терапії Метакартіном бажано проводити перевірку рівня карнітину в плазмі крові.
Вторинний дефіцит карнітину діагностується при співвідношенні ацилкарнітину до вільного карнітину в плазмі крові 0,4 і / або коли концентрація вільного карнітину становить 20 мкмоль/л.
Дозу 2 г слід вводити в / в струменево в кінці кожного сеансу діалізу. Загальну реакцію слід оцінювати шляхом моніторингу рівнів ацилкарнітину і вільного карнітину в плазмі крові та станом пацієнта. Нормалізація вмісту карнітину в м'язовій тканині та кардіоміоцитах настає приблизно через 3 місяці після досягнення нормальної концентрації карнітину в плазмі крові. Якщо введення карнітину припинити, його рівні неодмінно почнуть знижуватися знову. Необхідність повторного насичує курсу лікування визначають шляхом кількісного визначення карнітину в плазмі крові через рівні інтервали часу і станом пацієнта.
Гемодіаліз - підтримуюча терапія. Після насичує курсу введення левокарнітіна застосовують підтримуючу дозу - 1 г препарату на добу перорально. У день діалізу Метакартін застосовують в / в в дозі 1 г відразу після завершення чергового сеансу.
Діти. Препарат застосовують дітям з першого дня життя, в тому числі недоношеним.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Помірні шлунково-кишкові розлади спостерігалися при тривалому прийомі перорального левокарнітіна, включаючи швидкоплинні нудоту і блювоту, біль в животі та діарею. зниження дози часто зменшує вираженість або усуває шлунково-кишкові симптоми. необхідно ретельно контролювати переносимість протягом 1-го тижня прийому і після будь-якого підвищення дози. в / в застосування метакартіна зазвичай переноситься добре.
Левокарнітін покращує засвоєння глюкози, тому застосування метакартіна у паціенов з цукровим діабетом, які отримують лікування цукрознижувальними препаратами, може призвести до гіпоглікемії. рівень глюкози в плазмі крові в таких випадках необхідно регулярно контролювати для своєчасної корекції терапії.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Тератогенної дії в доклінічних дослідженнях препарату не виявлено. При застосуванні найбільш дослідженою дози 600 мг/кг маси тіла у тварин зазначалося статистично незначна підвищення частоти постімплантаціонних загибелі плоду на ранніх термінах вагітності. Значимість цих результатів для людини невідома.
Незважаючи на наслідки карнитиновой недостатності для вагітних, переривання лікування левокарнітіна для матері здається великим ризиком, ніж теоретичний ризик для плоду в разі продовження лікування.
Левокарнітін - звичайний компонент грудного молока людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Невідома.
Одночасне застосування кортикостероїдів призводить до накопичення левокарнітіна в тканинах організму (окрім печінки). інші анаболічні засоби підсилюють ефект препарату.
Несумісність. Не змішувати з іншими лікарськими засобами.
Повідомлень про токсичність левокарнітіна при передозуванні не було. застосування препарату в високих дозах може викликати діарею. левокарнітіна легко видаляється з плазми крові діалізом.
Лікування: вжити заходів для видалення препарату з травного тракту при прийомі всередину, провести симптоматичну і підтримуючу терапію. Не повідомлялося про випадки передозування, що загрожують життю.
При температурі не вище 25 °C.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Метакартин р-н д/ін. 1г/5мл амп. 5мл №5 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Метакартин р-н д/ін. 1г/5мл амп. 5мл №5 є:
Упаковка / 5 шт.
Склад:
діюча речовина: левокарнітин;
1 ампула (5 мл) розчину для ін’єкцій містить левокарнітину 1 г;
1 мл розчину для ін’єкцій містить левокарнітину 200 мг;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Фармакотерапевтична група.
Амінокислоти та їх похідні. Левокарнітин. Код АТХ А16А А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Карнітин є природним компонентом клітин, у яких відіграє фундаментальну роль у процесах синтезу та транспортування енергії. Являє собою фактично єдиний незамінний фактор для процесу проникнення довголанцюжкових жирних кислот у мітохондрії та їх участі в β-окисненні. Крім того, карнітин контролює транспортування енергії, що виробляється мітохондріями, в цитоплазму за допомогою модуляції ферменту аденін-нуклеотид-транслокази.
Найвища концентрація карнітину спостерігається у скелетних м'язах і міокарді. Міокард, незважаючи на здатність використовувати різні субстрати для отримання енергії, зазвичай використовує жирні кислоти. Тому карнітин відіграє важливу роль у метаболізмі серця, оскільки окиснення жирних кислот строго залежить від наявності достатньої кількості речовини. Експериментальні дослідження показали, що при різних станах стресу, гострій ішемії, дифтерійному міокардиті може спостерігатися зниження рівня карнітину в тканинах міокарда. Дослідження з використанням різних моделей на тваринах підтвердили сприятливу дію карнітину при різних змінах функції серця, викликаних штучно: гостра і хронічна ішемія, стан серцевої недостатності, серцева недостатність на тлі дифтерійного міокардиту, медикаментозна кардіотоксичність (пропранолол, адріаміцин).
Левокарнітин продемонстрував терапевтичну ефективність при таких патологіях:
Первинний дефіцит карнітину, що характеризується фенотипами, такими як міопатія з накопиченням ліпідів, печінкова енцефалопатія типу синдрому Рея та/або прогресуюча дилатаційна кардіоміопатія. Вторинний дефіцит карнітину в пацієнтів з органічною ацидурією генетичного походження (пропіонова ацидемія, метилмалонова ацидурія, ізовалеріанова ацидемія) та в пацієнтів із генетичними дефектами β-окиснення. У таких ситуаціях вторинний дефіцит проявляється в накопиченні ефірів жирних кислот. Фактично ендогенний левокарнітин діє як «буфер» по відношенню до різних жирних кислот, які не можуть бути метаболізовані. Вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, які знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі. Зниження левокарнітину в м’язах позитивно корелює з його втратою з діалізною рідиною.М’язові симптоми, що зазвичай спостерігаються у таких пацієнтів після сеансу гемодіалізу, поліпшуються при терапії левокарнітином.
Фармакокінетика.
При внутрішньовенному введенні левокарнітин виводиться головним чином нирками. Метаболічний компонент абсолютно незначний, за винятком оборотної трансформації левокарнітину в його ефіри.
Клінічні характеристики.
Показання.
Первинна та вторинна карнітинова недостатність.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до інших допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не можна виключити взаємодії між левокарнітином та препаратами кумарину. У дуже рідких випадках повідомляли про збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) при одночасному застосуванні левокарнітину з препаратами кумарину (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізації та щомісяця у подальшому (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування левокарнітину з лікарськими засобами, що індукують гіпокарнітинемію через посилення виведення карнітину нирками (наприклад, вальпроєва кислота, проліки, що містять півалонову кислоту, цефалоспорини, цисплатин, карбоплатин, іфосфамід), може зменшити його рівень.
Особливості застосування.
Застосування левокарнітину пацієнтам із цукровим діабетом, які приймають інсулін або отримують пероральне гіпоглікемічне лікування, може спричинити гіпоглікемію (через покращення засвоєння глюкози). У таких пацієнтів потрібно постійно контролювати рівень глюкози у плазмі крові для корекції режиму гіпоглікемічного лікування.
Внутрішньовенне введення лікарського засобу слід проводити повільно (протягом 2–3 хв).
Під час застосування лікарського засобу потрібно здійснювати моніторинг водно-електролітного балансу.
Застосування левокарнітину пацієнтам з наявністю судомної активності в анамнезі може збільшити частоту та/або ступінь тяжкості нападу судом. У пацієнтів зі сприятливими факторами застосування левокарнітину також може викликати судоми.
Безпеку та ефективність перорального застосування левокарнітину пацієнтам із нирковою недостатністю не досліджували. Тривале пероральне застосування високих доз левокарнітину пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або термінальною стадією ниркової недостатності, які знаходяться на гемодіалізі, може призвести до накопичення в крові потенційно токсичних метаболітів, триметиламіну (ТМА) та триметиламін-М-оксиду (ТМАО), оскільки зазвичай ці метаболіти виводяться нирками. Така ситуація не спостерігається після внутрішньовенного введення левокарнітину.
Левокарнітин є фізіологічним продуктом, тому ризик звикання або залежності відсутній.
У дуже рідких випадках повідомляли про збільшення МНВ при одночасному застосуванні левокарнітину з препаратами кумарину. У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізації та щомісяця у подальшому (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Тератогенної дії у доклінічних дослідженнях левокарнітину не виявлено. При застосуванні найбільшої досліджуваної дози 600 мг/кг маси тіла у тварин зафіксовано статистично незначне збільшення частоти постімплантаційної загибелі плода на ранніх термінах вагітності. Значимість цих результатів для людини невідома.
Адекватних клінічних досліджень за участю вагітних жінок не проводили. У період вагітності лікарський засіб слід застосовувати у випадку, якщо очікувана користь від його застосування для жінки переважає потенційний ризик для плода.
Період годування груддю
Левокарнітин – звичайний компонент людського молока. Застосування добавок левокарнітину матерям, які годують груддю, не вивчалось. У період годування груддю лікарський засіб слід застосовувати у випадку, якщо очікувана користь від його застосування для жінки переважає потенційний ризик для дитини, спричинений надмірною експозицією карнітину.
Фертильність
У клінічних дослідженнях не було виявлено негативного впливу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лікарський засіб не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, яким проводять гемодіаліз.
Лікарський засіб у дозі 2 г слід вводити внутрішньовенно повільно в кінці кожного сеансу діалізу.
Дозування 2,5 г може бути показане для застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі протягом більше 1 року.
Внутрішньовенне введення лікарського засобу слід проводити повільно (протягом 2–3 хв).
Особливі категорії пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Таким пацієнтам відсутня необхідність у зміні дозування та інших застереженнях. У клінічних дослідженнях профіль безпеки у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку був подібним.
Пацієнти з цукровим діабетом
Застосування левокарнітину пацієнтам із цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральне гіпоглікемічне лікування, може спричинити гіпоглікемію (через покращення засвоєння глюкози). У таких пацієнтів потрібно постійно контролювати рівень глюкози у плазмі крові для корекції режиму гіпоглікемічного лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям.
Передозування.
Передозування або тривале застосування левокарнітину може призвести до діареї. Левокарнітин легко видаляється з плазми крові шляхом діалізу.
Побічні реакції.
Побічні реакції (за даними клінічних досліджень, літератури та післяреєстраційного досвіду) наведені за класами систем органів відповідно до медичного словника регуляторної діяльності MedDRA та класифікуються за такою частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,
З боку нервової системи:
нечасто – головний біль; частота невідома – судоми1, запаморочення.
З боку серця:
частота невідома – відчуття серцебиття.
З боку судин:
нечасто – артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
частота невідома – задишка.
З боку травного тракту:
часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; нечасто – дисгевзія, диспепсія, сухість у роті.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
частота невідома – свербіж, висипання.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:
нечасто – м’язові спазми; частота невідома – міастенія2, м’язова напруга.
Загальні розлади та порушення у місці введення:
нечасто – біль у грудях, аномальні відчуття, пірексія, реакції у місці введення.
Дослідження:
нечасто – підвищення артеріального тиску; дуже рідко – збільшення МНВ3.
1 Повідомляли про випадки судом у пацієнтів зі судомною активністю або без такої, які отримували левокарнітин перорально або внутрішньовенно. Застосування левокарнітину може збільшити частоту та/або ступінь тяжкості нападу судом. У пацієнтів зі сприятливими факторами застосування левокарнітину також може викликати судоми.
2 Повідомляли про легкі симптоми міастенії у пацієнтів з уремією.
3 Повідомляли про дуже рідкі випадки збільшення МНВ у пацієнтів, які отримували супутню терапію препаратами кумарину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Не змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
5 мл у скляній ампулі коричневого кольору; 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; 1 або 2 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Мефар Ілач Сан. А.Ш./
Mefar Ilac San. A.S.
Ромфарм Ілач Сан. ве Тідж. Лтд. Шті./
Rompharm Ilac San. ve Tic. Ltd. Sti.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Рамазаноглу Мах. Енсар Джад. № 20, 34906 Курткой – Пендик/Стамбул, Туреччина/ Ramazanoglu Mah. Ensar Cad. No: 20, 34906 Kurtkoy – Pendik/Istanbul, Turkey.
Газі Осман Паша Мах. Черкезкой Організе Санаї Болгеші 5. Джад. № 17 Черкезкой/Текірдаг, Туреччина/
Gazi Osman Pasa Mah. Cerkezkoy Organize Sanayi Bolgesi 5. Cad. No:17 Cerkezkoy/Tekirdag, Turkey.
ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/
WORLD MEDICINE, LLС, Ukraine.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
