Бруфен

Форма випуску:

• таблетки, вкриті оболонкою 200 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 3;
• таблетки, вкриті оболонкою 400 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 3;
• 1 таблетка, вкрита цукровою оболонкою, містить ібупрофену 200 або 400 мг; в блістері 10 шт., в картонній коробці 3 блістери.
• 5 мл сиропу - 100 мг; у флаконах по 100 мл або 200 мл у комплекті з дозировочной ложкою, в коробці 1 флакон.

Купити таблетки Бруфен та саше Бруфен (Бруфен у пакетиках) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на препарат Бруфен вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Нестероїдний протизапальний препарат. Володіє анальгетическими (знеболюючими), протизапальними та жарознижуючі властивості, що дозволяють ефективно гасити запалення і біль.

Механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів.

(Простагландини - біологічно активні речовини, що виробляються в організмі. Їх роль в організмі вкрай багатогранна, зокрема, вони відповідальні за появу болю і набряків в місці запалення).

Фармакодинаміка

Нестероїдний протизапальний препарат. Володіє анальгетическими (знеболюючими), протизапальними та жарознижуючі властивості, що дозволяють ефективно гасити запалення і біль.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 годин до або в межах 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) спостерігалось зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на утворення тромбобоцитів. Хоча існує невпевненість у екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити ймовірність, що регулярне тривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

Механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів. (Простагландини - біологічно активні речовини, що виробляються в організмі. Їх роль в організмі вкрай багатогранна, зокрема, вони відповідальні за появу болю і набряків в місці запалення).

Після метаболізації в печінці (гідроксилювання, карбоксилювання, кон'югація) фармакологічно неактивні метаболіти повністю виводяться переважно із сечею (90%), а також із жовчю. Період напіввиведення у здорових добровольців, як і у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, становить 1,8–3,5 години. Зв'язування з білками плазми – приблизно 99%. При пероральному застосуванні лікарської форми звичайного вивільнення максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години. В ході фармакокінетичного дослідження час до пікових рівнів у плазмі (Tmax) натщесерце для лікарської форми в таблетках становило 90 хвилин, тоді як для лікарської форми м'яких капсул становило 40 хвилин. Ібупрофен виявляється у плазмі протягом більше 8 годин після прийому лікарської форми м'яких капсул.

• Ревматоїдний артрит (інфекційно-алергічна хвороба з групи колагенозів, що характеризується хронічним прогресуючим запаленням суглобів), остеоартроз (запалення суглоба і прилеглої кісткової тканини) та інші захворювання з суглобовим синдромом;
• несуглобовий ревматизм; ушкодження м'яких тканин, зв'язок, сухожиль, що супроводжуються запальним симптомокомплексом;
• стани, що супроводжуються помірним больовим синдромом: альгоменорея (хворобливі менструації), зубна і післяопераційний біль;
• купірування (зняття) головного болю при мігрені;
• гарячкові стани (різке підвищення температури тіла).

Крем бруфена застосовується при поліміозиті (захворюванні, що характеризується системним ураженням м'язової тканини з порушенням рухової функції, а також шкіри у вигляді еритеми / обмеженого почервоніння / і набряку), артрозу (хвороби суглобів), запальних ревматичних явищах в суглобах і хребті, припухлості та запаленні м'яких тканин (бурсит - запалення суглобової сумки, тендиніт - дистрофія тканини сухожиль з приєднанням вторинного запалення, тендовагініт - запалення сухожиль, ураженні зв'язок суглобової капсули), скутості в області плеча, міалгії (м'язові болі), люмбаго (приступообразной інтенсивного болю в поперековій області), спортивних травмах і наслідках нещасних випадків, таких як контузії, розтягнення. Симптоматичне лікування легкого та помірного болю різного походження (головний, зубний біль, болючі менструації), у тому числі при застуді та лихоманці.

Можна приймати Бруфен при місячних як знеболюючий засіб. Приймають Бруфен від зубного болю, а також Бруфен від головного болю.
Купити ліки Бруфен можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Бруфен шипучий вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Використання під час вагітності

Протипоказано при вагітності.

Гіперчутливість, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, дитячий вік (при масі тіла менше 7 кг).

Ібупрофен, як і інші НПЗЗ, не слід застосовувати в комбінації з:

- ацетилсаліциловою кислотою (аспірином), оскільки це може збільшити ризик виникнення побічних реакцій, крім випадків, коли аспірин (доза не вище 75 мг на добу) призначав лікар.

Експериментальні дані свідчать, що при одночасному застосуванні ібупрофен може пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на агрегацію тромбоцитів. Однак обмеженість екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію не дозволяє зробити остаточних висновків, що регулярне тривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такі клінічно значущі ефекти є малоймовірними;

- іншими НПЗЗ, у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2:

Одночасне застосування кількох НПЗЗ може підвищити ризик шлунково-кишкових виразок та кровотеч через синергічний ефект. Таким чином, супутнє застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ слід уникати.

Побічні ефекти застосування ібупрофену та всієї групи НПЗЗ в цілому можна зменшити шляхом застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу.

Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів:

· із системним червоним вовчаком та змішаним захворюванням сполучної тканини – підвищений ризик асептичного менінгіту (див. розділ «Побічні реакції»);

· із вродженим порушенням метаболізму порфірину (наприклад гостра інтермітуюча порфірія);

· із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона) (див. розділ «Побічні реакції»);

· з артеріальною гіпертензією та (або) серцевою недостатністю (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»);

· з порушенням функції нирок, оскільки функція нирок може погіршитися (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»);

· з порушенням функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»);

· після великих оперативних втручань;

· з алергічними реакціями на інші речовини, оскільки вони також мають підвищений ризик реакцій гіперчутливості при застосуванні лікарського засобу;

· які страждають від сінної лихоманки, поліпів носа, хронічних обструктивних респіраторних захворювань або мають алергічні захворювання в анамнезі, оскільки в них підвищений ризик алергічних реакцій. У них можуть виникати напади астми (так звана анальгетична астма), набряк Квінке або кропив҆янка.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на НПЗЗ, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, які можуть бути летальними.

Вплив на органи дихання

У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі, може виникнути бронхоспазм.

Інші НПЗЗ

Одночасне застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, підвищує ризик розвитку побічних реакцій, тому його слід уникати.

Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини

З обережністю слід застосовувати ібупрофен при проявах системного червоного вовчака та змішаних захворюваннях сполучної тканини через підвищений ризик виникнення асептичного менінгіту.

Метаболізм порфірину

Слід дотримуватися обережності пацієнтам з вродженим розладом метаболізму порфірину (наприклад, гостра переміжна порфірія).

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі слід з обережністю починати лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗЗ, повідомляли про випадки затримки рідини, артеріальної гіпертензії та набряків.

Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Загалом епідеміологічні дослідження не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень.

Пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацію NYHA), діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями слід лікувати ібупрофеном тільки після ретельної оцінки клінічної картини. Слід уникати високих доз (2400 мг на добу).

Також слід ретельно оцінювати клінічну картину перед початком довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхідні високі дози ібупрофену (2400 мг на добу).

Вплив на нирки

Слід з обережністю застосовувати ібупрофен пацієнтам з порушенням функції нирок, оскільки функція нирок може погіршитися.

Вплив на печінку

Можливе порушення функції печінки.

Хірургічні втручання

Слід дотримуватися обережності безпосередньо після обширних хірургічних втручань.

Вплив на фертильність у жінок

Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, при довготривалому застосуванні (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування понад 10 днів) можуть погіршити фертильність у жінок, впливаючи на овуляцію. Цей процес є оборотним після припинення лікування.

Вплив на шлунково-кишкову систему (ШКТ)

НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, можливо летальні, що виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ, незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки підвищується при збільшенні доз НПЗЗ, у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, та у пацієнтів літнього віку. Таким пацієнтам необхідно розпочинати лікування з мінімальних доз. Для таких пацієнтів, а також для осіб, яким необхідне одночасне застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що можуть підвищити ризик для ШКТ, слід розглянути необхідність комбінованої терапії протекторними препаратами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи).

Пацієнтам з наявними шлунково-кишковими розладами в анамнезі, передусім пацієнтам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (особливо про шлунково-кишкову кровотечу), зокрема на початку лікування.

Слід дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів, які отримують супутні препарати, що можуть підвищити ризик утворення виразок або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби (наприклад аспірин).

У разі шлунково-кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.

Важкі шкірні реакції

Рідко повідомлялося про серйозні реакції з боку шкіри, що можуть бути летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, що пов’язані з використанням НПЗЗ (див. розділ «Побічні реакції»). Найвищий ризик виникнення цих реакцій на початку терапії. Початок реакції виникає в більшості випадків протягом першого місяця лікування. Також повідомлялося про випадок гострого генералізованого екзантематозного пустульозу, що виник після застосування лікарських засобів, що містять ібупрофен. Слід припинити використання ібупрофену при появі перших ознак та симптомів уражень шкіри, таких як шкірні висипання, ураження слизової або будь-які інші ознаки гіперчутливості.

У виняткових випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин. На цей час не можна виключати вплив НПЗЗ на погіршення цих інфекцій, тому рекомендується уникати застосування ібупрофену у випадку вітряної віспи.

Алергія

Слід дотримуватися обережності у пацієнтів, які мають алергічні реакції на інші речовини, оскільки у таких пацієнтів також існує підвищений ризик розвитку реакцій підвищеної чутливості при застосуванні ібупрофену.

У пацієнтів, які страждають на сінну лихоманку, носові поліпи, хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів, мають алергічні захворювання в анамнезі, існує підвищений ризик виникнення алергічних реакцій, що можуть проявлятися нападами астми (так звана аналгетична астма), набряком Квінке або кропив’янкою.

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить сорбіт. Пацієнтам, які мають рідкісну спадкову форму непереносимості фруктози, синдром мальабсорбції глюкози та галактози, а також недостатність ферментів сахарази або ізомальтази, не слід приймати цей лікарський засіб.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (39 мг)/дозу калію, тобто практично вільний від калію.

Інше

НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції та пропасниці.

Дуже рідко спостерігаються тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках реакції гіперчутливості після застосування препарату Бруфен^® Рапід терапію необхідно припинити. У таких випадках необхідно проводити як симптоматичну, так і спеціалізовану терапію.

Ібупрофен може тимчасово пригнічувати функцію тромбоцитів (впливати на агрегацію тромбоцитів). Тому рекомендується ретельно стежити за станом пацієнтів з порушеннями згортання крові.

При довготривалому застосуванні препарату Бруфен^® Рапід необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки та нирок, а також перевіряти картину крові.

Довготривале застосування будь-яких знеболювальних засобів для лікування головного болю може погіршити цей стан. При підозрі або підтвердженні цієї ситуації слід звернутися до лікаря та відмінити лікування. Слід припускати діагноз головного болю, зумовленого надмірним застосуванням лікарського засобу, у пацієнтів, які страждають на часті або щоденні головні болі, незважаючи на (або через) регулярне застосування лікарських засобів проти головного болю.

Звичне застосування знеболювальних лікарських засобів, особливо комбінації кількох знеболювальних, може призвести до стійкого порушення функції нирок з ризиком ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). Цей ризик може бути підвищений через втрату солей та зневоднення.

При застосуванні НПЗЗ на тлі одночасного вживання алкоголю може підвищитися ризик небажаних ефектів, пов’язаних з діючою речовиною, особливо з боку ШКТ або центральної нервової системи (ЦНС).

Існує ризик порушення функції нирок у підлітків зі зневодненням.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії.

НПЗЗ не слід приймати у перші два триместри вагітності, якщо тільки, на думку лікаря, потенційна користь для пацієнтки не перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід застосовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.

Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:

для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном;

для матері та новонародженого, наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів. Тому ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.

В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, щоб він міг негативно вплинути на немовля, яке годують груддю. НПЗЗ не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Фертильність.

Застосування ібупрофену може вплинути на жіночу фертильність. Цей ефект є оборотним при відміні лікування. Тому застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, яким складно завагітніти.

Пацієнтам, які відчувають запаморочення, сонливість, вертиго або порушення зору в той час, як вони приймають ібупрофен, необхідно уникати керування автотранспортом або роботи з механізмами. Одноразове введення або короткий термін застосування ібупрофену зазвичай не потребує будь-яких спеціальних запобіжних заходів. Це переважно стосується одночасного застосування препарату з алкоголем.

За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Диспептичні явища, шлунково-кишкові кровотечі, тромбоцитопенія, алергічні реакції.

Всередину, в кілька прийомів; дорослим - 1200-1800 мг на день, зазвичай - по 600-1200 мг/добу. Максимальна добова доза - 2400 мг.

Дітям з масою тіла понад 7 кг - 20 мг/кг; при ювенільному ревматоїдному артриті у важких випадках доза може бути збільшена до 40 мг/кг/добу.

Список Б .: У сухому місці, при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 36 міс.