Лазолван

Лазолван – це лікарський препарат, який застосовують при кашлі, застудних захворюваннях, а також для посилення вироблення сурфактанту у недоношених і новонароджених дітей із синдромом дихальної недостатності.

Діюча речовина Лазолвану – амброксолу гідрохлорид. Це муколітичний засіб, який посилює вироблення сурфактанту в дихальних шляхах і стимулює активність миготливого епітелію бронхів. Такі властивості амброксолу полегшують виведення слизу з легень.

Лазолван зареєстрований в Україні і представлений в аптеках у таких формах:

• капсули пролонгованої дії по 75 мг амброксолу в одній капсулі;
• таблетки, що містять по 30 мг амброксолу;
• сироп по 15 і 30 мг амброксолу на 5 мл у флаконах по 100 і 200 мл;
• розчин для інфузій по 15 мг амброксолу на 2 мл;
• розчин для інгаляцій і перорального застосування по 15 мг амброксолу на 2 мл у флаконах об'ємом 100 мл.

Купити таблетки Лазолван та купити сироп Лазолван, розчин, капсули можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Препарат Лазолван випускається в різних лікарських формах, тому лікарю набагато простіше підібрати необхідну дозу і спосіб застосування для пацієнтів різного віку.

Амброксол у препараті Лазолван має такі властивості:

• полегшує відкашлювання слизу;
• стимулює вироблення сурфактанту;
• має антиоксидантні властивості, оскільки нейтралізує активні форми кисню;
• знижує вироблення прозапальних речовин, тим самим знімаючи запалення;
• захищає тканини дихальних шляхів від руйнування при запаленнях;
• діє як місцеве знеболювальне, оскільки впливає на натрієві канали нервових клітин;
• поліпшує ефект лікування антибіотиками, позаяк підвищує їхню концентрацію у крові.

Лазолван застосовують у лікуванні гострих і хронічних захворювань дихальної системи, з порушенням бронхіальної секреції за яких у легенях та бронхах накопичується в'язка мокрота:

• пневмонія;
• ХОЗЛ;
• БА (у разі, коли утруднено відходження мокроти);
• бронхоектатична хвороба;
• гострий і хронічний бронхіт.

Однак є деякі нюанси застосування, пов'язані з формою випуску:

• Лазолван для інгаляцій призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, коли потрібно прицільно впливати на легені і полегшити відходження мокроти.

• Лазолван у таблетках і капсулах лікарі призначають тоді, коли є необхідність у тривалій системній терапії. Тобто призначення такої форми ліків зумовлено тяжкістю захворювання.

• Лазолван в ампулах зазвичай призначають, коли пацієнт не може приймати препарат усередину або необхідний швидкий ефект при захворюваннях бронхо-легеневих шляхів. Цю форму застосовують педіатри та неонатологи в комплексній терапії респіраторного дистрес-синдрому у недоношених/новонароджених дітей.

Активна речовина Лазолвану – амброксол. Він стимулює серозні клітини слизової оболонки бронхів і робить мокроту менш в'язкою. А завдяки тому, що амброксол активує миготливий епітелій дихальних шляхів, мокрота легше виводиться з бронхіального дерева.

Лазолван дозволений до застосування у будь-якому віці.

Режим дозування препарату залежить від форми його випуску.

Лазолван для інгаляцій застосовують так:

• дітям до 6 років призначають 2 мл розчину на добу. Зазвичай дозу розділяють на 2–3 прийоми;
• дорослим і дітям від 6 років – 2–3 мл розчину розділяють на 1–2 інгаляції на добу.

Лазолван для прийому всередину розводять у рідині, наприклад, воді, чаї, соку або молоці, і приймають незалежно від прийому їжі:

• дітям до 2 років – по 1 мл двічі на добу;
• дітям від 2 до 6 років – по 1 мл тричі на добу;
• дітям від 6 до 12 років лікарі – по 2 мл 2–3 рази на добу;
• дорослим і дітям від 12 років – по 4 мл тричі на добу.

Таблетки Лазолван приймають після їди і запивають великою кількістю рідини. Їх призначають за такою схемою:

• дітям від 6 до 12 років – по 15 мг амброксолу 2–3 рази на добу;
• дорослим і дітям від 12 років – по 30 мг амброксолу тричі на добу.

Лазолван для інфузій призначають дітям у дозуванні 300 мг амброксолу на 1 кг маси тіла. Дозу розподіляють на 4 введення за добу.

Лазолван у сиропі по 15 мг/5 мл застосовують за такою схемою:

• дітям до 2 років – по 2,5 мл сиропу двічі на добу;
• дітям від 2 до 6 років – по 2,5 мл тричі на добу;
• дітям від 6 до 12 років – по 5 мл 2–3 рази на добу;
• дітям від 12 років і дорослим – по 10 мл сиропу тричі на добу.

Лазолван у сиропі 30 мг/5 мл лікарі призначають:

• дітям від 6 до 12 років – по 2,5 мл сиропу 3 рази на добу;
• дітям від 12 років і дорослим – по 5 мл сиропу тричі на добу.

Капсули пролонгованої дії по 75 мг амброксолу призначають 1 раз на добу вранці або ввечері після їди.

Максимальна добова доза Лазолвану становить 75 мг.

Якщо у вас підвищена чутливість до амброксолу або інших компонентів препарату, то вам протипоказано приймати Лазолван.

Також Лазолван протипоказаний у І триместрі вагітності та в період лактації, оскільки діюча речовина амброксол проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко.

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок, а також жінки під час протягом ІІ–ІІІ триместрів вагітності приймають Лазолван з обережністю і тільки під контролем лікаря.

Лазолван переноситься добре, і частота побічних реакцій коливається в діапазоні 0,01–10%.

З боку шлунково-кишкового тракту рідко спостерігаються порушення смакових відчуттів, нудота, блювота, діарея, сухість у ротовій порожнині.

З боку шкіри вкрай рідко можуть спостерігатися свербіж та почервоніння. Алергічні реакції на амброксол фіксуються з частотою 0,01–0,1%.

Досі немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування і/або випадки помилкового застосування ліків, відповідають відомим побічним реакціям при застосуванні препарату Лазолван, в рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

Лазолван заборонено приймати разом із протикашльовими препаратами. Така комбінація призводить до утруднення виведення мокротиння з бронхо-легеневих шляхів.

Дітям до 12 років лікарі рекомендують приймати Лазолван у формі сиропу.

Фармакодинаміка. Діюча речовина Лазолван – амброксолу гідрохлорид – підвищує частку серозного компонента бронхіального секрету. Амброксол посилює виділення легеневого сурфактанта шляхом прямого впливу на пневмоцити типу ІІ у альвеолах та клітинах Клара у бронхіолах, а також стимулює активність війок циліарного епітелію, внаслідок чого знижується в'язкість мокротиння та покращується його виведення (мукоциліарний кліренс). Покращення мукоциліарного кліренсу було доведено під час клініко-фармакологічних досліджень. Посилення вироблення та зниження в’язкості секрету і покращення мукоциліарного кліренсу сприяють відхаркуванню та полегшують відкашлювання мокроти. Амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокінів з мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин крові та тканин.

Завдяки фармакологічним властивостям амброксолу швидко полегшувався біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів, що спостерігалось у ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм негайного вивільнення швидка і досить повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. Максимальний рівень у плазмі крові досягається через 1–2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення і в середньому після 6,5 години при застосуванні форм повільного вивільнення.

Абсолютна біодоступність після прийому таблетки 30 мг становить 79%.

Розподіл. При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях. Об’єм розподілу при пероральному прийомі становить 552 л. У плазмі крові у терапевтичному діапазоні приблизно 90 % препарату зв’язується з білками.

Метаболізм та виведення. Приблизно 30 % дози після перорального застосування виводиться внаслідок пресистемного метаболізму. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10 % дози). Клінічні дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 відповідає за метаболізм амброксолу гідрохлориду до дибромантранілової кислоти.

За 3 дні перорального прийому близько 6 % дози виводяться у незміненій формі, тоді як приблизно 26 % дози – у кон’югованій формі з сечею.

Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин. Загальний кліренс становить приблизно 660 мл/хв. Нирковий кліренс становить приблизно 8 % від загального. Через 5 днів приблизно 83% загальної дози виводиться з сечею.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.