Жарознижувальне для дітей

Жарознижувальні засоби використовуються для зниження температури у дітей. Але підвищена температура тіла це не хвороба, а природна захисна реакція організму на інфекцію. Температура допомагає боротися з вірусами та бактеріями, тому одразу збивати її не завжди потрібно. Однак у деяких випадках висока температура може стати небезпечною для дитини та вимагає використання жарознижувальних препаратів.

Коли потрібно застосовувати жарознижувальні засоби у дітей?

Жар або лихоманка – це підвищення температури тіла вище за нормальні значення, зазвичай вище 38°C. У дітей, особливо молодшого віку, температура може підніматися різко та значно. Найчастіше причиною жару є вірусні та бактеріальні інфекції, які викликають застуду, грип, ангіну, бронхіт та інші захворювання. Температура не завжди небезпечна, але іноді її треба збивати.

Коли потрібно застосовувати жарознижувальне для дітей:

1. Температура вище 38,5°C при наявності поганого самопочуття. У більшості випадків педіатри рекомендують починати давати жарознижувальні засоби, якщо температура тіла перевищує 38,5°C і супроводжується значним погіршенням самопочуття. Іноді в дітей можуть початися судоми, особливо в маленьких пацієнтів. Однак якщо дитина активна, грає і почувається нормально, то немає необхідності збивати жар.
2. Температура вище 38°C у немовлят. У малюків до 3 місяців будь-яке підвищення температури вище 38°C вимагає негайного звернення до лікаря, так як організм новонародженого або немовля ще не здатний ефективно боротися з інфекціями. Самостійно збивати температуру у такому разі не рекомендується.
3. Погане самопочуття. Якщо дитина при температурі 38-38,5°C виглядає стомленою, примхливою, відмовляється від їжі або напоїв, скаржиться на головний біль, ломоту в тілі або сильний дискомфорт, то жарознижувальні засоби допоможуть полегшити її стан.
4. Фебрильні судоми в анамнезі. Деякі діти схильні до так званих «фебрильних судом», які можуть виникати при різкому підвищенні температури. Якщо дитина вже мала судоми на фоні жару, рекомендується збивати температуру при 38°C і вище, щоб запобігти їх повторенню.
5. Хронічні захворювання. Якщо є хронічні захворювання (наприклад, захворювання серця, легень чи нервової системи), високу температуру потрібно контролювати уважніше. У таких випадках лікарі можуть рекомендувати починати прийом жарознижувальних при нижчих значеннях температури, щоб уникнути погіршення стану.

Види жарознижувальних препаратів для дітей та їх механізм дії

Наш організм має природну систему терморегуляції, яка контролюється гіпоталамусом – областю мозку, відповідальною за підтримку постійної температури тіла (зазвичай близько 36-37°C). Коли організм стикається з інфекцією або запаленням, імунна система активується і починає виробляти речовини, які називаються пірогенами (цитокіни, простагландини тощо). Ці пірогени впливають на гіпоталамус, змушуючи його «підняти» точку температури тіла.

Результатом стає лихоманка – тіло починає нагріватися, щоб створювати несприятливі умови для зростання вірусів та бактерій. Цей процес вважається частиною природного захисту організму. Однак надто висока температура може завдати шкоди організму, особливо у дітей, і саме тут на допомогу приходять жарознижувальні засоби.

Жарознижувальні препарати пригнічують дію пірогенів, перешкоджаючи підвищенню температури тіла. Основні антипіретики, такі як парацетамол та ібупрофен, діють по-різному, але кінцева мета – зниження температури – у них однакова.

Існує всього два типи жарознижувальних препаратів, які можна давати дітям:

• парацетамол;
• ібупрофен.

Парацетамол (ацетамінофен) - один з найбільш часто використовуваних засобів для зниження температури. Його дія пов'язана з придушенням синтезу простагландинів у центральній нервовій системі, зокрема, у гіпоталамусі.

Парацетамол інгібує фермент циклооксигеназу (ЦОГ), який відповідає за вироблення простагландинів – хімічних речовин, що сприяють підвищенню температури. Оскільки парацетамол діє переважно на центральну нервову систему, він ефективно знижує температуру, але не має значних протизапальних властивостей.

Цей жарознижувальний засіб для дітей вважається м'яким та безпечним, якщо приймається у правильному дозуванні. Не подразнює шлунок і не впливає на згортання крові.

Ібупрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), який знижує жар і має виражені протизапальні властивості.

Як і парацетамол, так ібупрофен інгібує фермент ЦОГ, перешкоджаючи виробленню простагландинів. Однак, на відміну від парацетамолу, ібупрофен діє не лише на центральну нервову систему, а й на периферичні тканини, де активуються запальні процеси. Це робить його ефективнішим у випадках, коли необхідно не лише знизити температуру, а й зменшити запалення.

Ібупрофен має подвійну дію – знижує жар і зменшує запалення, що робить його особливо корисним при інфекційних та запальних захворюваннях, таких як ангіна або бронхіт. Однак він може подразнювати шлунок і підвищувати ризик кровотеч, тому важливо дотримуватись дозування та не зловживати препаратом.

Після прийому жарознижувального препарату повертається нормальна температура тіла. Відбувається розширення кровоносних судин, починається потовиділення, що сприяє тепловіддачі та зниженню температури. Ефект від жарознижуючих зазвичай настає через 30-60 хвилин після прийому і може тривати від 4 до 6 годин.

Як правильно вибрати жарознижувальне для дитини?

Як ми вже говорили, температура до 38°C зазвичай не вимагає втручання, оскільки допомагає боротися з вірусами та бактеріями. Однак якщо температура вище 38,5°C або дитина почувається погано, варто подумати про прийом жарознижувального препарату.

Зазвичай парацетамол – препарат першої лінії вибору при жару у дитини. Але при вираженому запаленні може бути ефективніший ібупрофен. У будь-якому випадку не давайте дитині ліки від жару без консультації з педіатром — тільки фахівець може визначити, який препарат, у якій формі, дозуванні та за якою схемою давати вашій дитині в її індивідуальному випадку. Це особливо критично для дітей першого року життя.

Жарознижувальні препарати для дітей випускаються у різних формах. Вибір залежить від віку дитини, її стану та індивідуальних переваг:

1. Суспензія – це рідка форма ліків, яка підходить для немовлят, зазвичай від 3-6 місяців. Має приємний смак, що полегшує прийом.
2. Ректальні свічки – сама дитяча форма, підходить для дуже маленьких дітей до 3 місяців. Також свічки часто використовуються, якщо у дитини блювання або вона відмовляється від прийому рідини.
3. Таблетки призначаються виключно дітям старшого віку (від 6 років і старше), які можуть ковтати таблетки.

Вік – це ключовий фактор при виборі жарознижувального препарату. Наприклад, парацетамол можна давати дітям з першого місяця життя за умови, що вага дитини понад 4 кілограми, тоді як ібупрофен можна використовувати тільки з 3 місяців і для малюків з масою тіла від 6 кілограмів.

Яке найкраще жарознижувальне для дітей, визначить лише лікар. Найчастіше педіатри призначають такі препарати як Ефералган (парацетамол, який можна купити у формі суспензії, сиропу та свічок) або Нурофен (ібупрофен у формі суспензії, свічок та таблеток). Ціна на Нурофен зазвичай вища, ніж на інші бренди ібупрофену. Це пов'язано з тим, що даний препарат – оригінальний (тобто, вперше створений компанією, що випускає його, має патент і пройшов всі клінічні дослідження), на відміну від усіх інших дженериків (тобто, копій оригіналу, створюваних іншими компаніями після закінчення дії патенту на оригінал).

Правила застосування жарознижувальних засобів

Одна з найважливіших запобіжних заходів при використанні жарознижувальних препаратів у дітей – це дотримання дозування. Неправильне дозування може призвести до токсичних ефектів.

Парацетамол:

• дозування має розраховуватись на основі ваги дитини, зазвичай 15 мг/кг маси тіла, з інтервалом прийому кожні 4-6 годин, але не більше 4 разів на добу.

Ібупрофен:

• стандартна доза становить 5-10 мг/кг маси тіла, з інтервалом 6-8 годин, не більше 3 разів на добу.

Зважаючи на подразнювальну дію ібупрофену на шлунок, цей препарат краще приймати після їжі.

Дуже важливо уважно читати інструкцію до препарату та використовувати мірні ложки або шприци, які йдуть у комплекті, щоб точно відміряти дозу. Ніколи не збільшуйте дозу самостійно, навіть, якщо здається, що препарат не працює.

Застереження для батьків:

1. Не змішуйте препарати без поради лікаря. Іноді батьки намагаються чергувати парацетамол та ібупрофен, щоб швидше знизити температуру. Робити це можна лише за вказівкою лікаря, оскільки є ризик передозування чи взаємодії ліків.
2. Не використовуйте аспірин для дітей. Аспірин – це не дитяче жарознижувальне. Він протипоказаний дітям віком до 16 років через ризик розвитку синдрому Рейє — рідкісного, але серйозного стану, при якому з'являється набряк мозку та печінки.
3. Слідкуйте за станом дитини. Жарознижувальні засоби знімають симптоми, але не лікують основне захворювання. Якщо температура тримається понад 3 дні, слід звернутися до лікаря.

Побічні ефекти та протипоказання

Парацетамол (ацетамінофен) вважається одним із найбільш безпечних жарознижувальних засобів для дітей, але передозування або тривале використання можуть призвести до низки проблем:

1. Токсичне ураження печінки. Парацетамол метаболізується в печінці і при передозуванні існує ризик її пошкодження. Цей побічний ефект розвивається при значному перевищенні дозування. Симптоми включають нудоту, блювання, біль у животі та пожовтіння шкіри (жовтяниця).
2. Алергічні реакції. У деяких дітей може розвиватися алергія на парацетамол, що виявляється шкірним висипом, свербежем, набряком обличчя і, в окремих випадках, анафілаксією (серйозною алергічною реакцією, яка потребує негайної медичної допомоги).
3. Проблеми з нирками. Хоча це рідкість, але при хронічному застосуванні високих доз парацетамолу може виникнути ниркова недостатність.

Ібупрофен відноситься до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що означає, що він не тільки знижує температуру, але також знімає запалення і знеболює. Однак ібупрофен має свої потенційні побічні ефекти:

1. Шлункові розлади. Ібупрофен може подразнювати слизову оболонку шлунка, що може призвести до болів у животі, нудоті, блювоті і навіть виразкам шлунка при тривалому застосуванні.
2. Алергічні реакції. Як і у випадку з парацетамолом, можливі алергічні реакції, такі як висипання, свербіж, набряк або навіть анафілаксія.
3. Проблеми з нирками. Ібупрофен може негативно впливати на нирки, особливо якщо його застосовувати при зневодненні або захворюваннях нирок. У важких випадках може розвинутись ниркова недостатність.
4. Кровотечі. У дітей із захворюваннями згортання крові або прийому інших препаратів, що розріджують кров, ібупрофен може збільшити ризик кровотеч.

Не кожній дитині підходять жарознижувальні засоби, і важливо враховувати певні стани та захворювання, при яких їх використання може бути небезпечним.

Протипоказання для парацетамолу:

• захворювання печінки, такі як гепатити, цироз або тяжка печінкова недостатність;
• алергія на парацетамол.

Протипоказання для ібупрофену:

• захворювання шлунка, а саме виразка шлунка, гастрит чи захворювання, пов'язані з підвищеною кислотністю шлунка;
• захворювання нирок;
• алергія на НПЗЗ;
• захворювання, пов'язані з порушенням зсідання крові, або якщо дитина отримує лікування, що розріджує кров (наприклад, при гемофілії).

Коли слід звернутися до лікаря?

Є кілька ситуацій, коли слід негайно звернутися до лікаря:

1. Дуже висока температура вище 40°C, особливо якщо вона не знижується після прийому жарознижувальних засобів.
2. Якщо у дитини виникають судоми на фоні високої температури. Це можуть бути фебрильні судоми, але їх необхідно оцінити фахівцем.
3. Якщо у новонародженого або немовляти до 3 місяців температура вище 38°C, це може бути ознакою серйозної інфекції, яка потребує негайної допомоги.
4. Дитина стає млявою, загальмованою або втрачає свідомість, не реагує на голос і дотик.
5. Якщо малюк важко дихає, прискорено, з задишкою або свистячими звуками, або його губи чи шкіра синіють.
6. Скарги на сильний біль голови, біль у животі, вуха або біль в інших частинах тіла.
7. Поява на шкірі висипу, особливо якщо він не зникає при натисканні на нього, може бути ознакою серйозної інфекції, такої як менінгіт.
8. Відсутність сечовипускання протягом 6-8 годин або темна сеча, що може свідчити про серйозне зневоднення.
9. Багаторазове блювання, сильна діарея, особливо якщо вони супроводжуються ознаками зневоднення (сухість у роті, відсутність сліз при плачі, млявість).
10. Будь-які інші незвичайні симптоми, такі як ригідність потиличних м'язів (нерухомість шиї), світлобоязнь, сильне збудження або занепокоєння.

Якщо хоч один із цих симптомів є у дитини на тлі високої температури, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

Як забезпечити комфорт дитини при підвищеній температурі?

Перше, що треба зробити, – забезпечити дитині спокій. Важливо не змушувати її рухатися чи грати, якщо вона цього не хоче. Постільний режим чи тихі ігри допоможуть організму зосередитись на боротьбі з інфекцією. Уникайте навантажень, які можуть посилити жар і погіршити самопочуття.

Температура в кімнаті, де знаходиться дитина, має бути комфортною – близько 18-20°C. Свіже повітря також відіграє важливу роль у покращенні стану. Регулярно провітрюйте приміщення, але уникайте протягів, щоб не викликати погіршення стану.

Якщо повітря в кімнаті сухе, це може викликати дискомфорт у дитини, особливо якщо вона страждає від кашлю або закладеності носа. Використовуйте зволожувач повітря, щоб підтримувати оптимальну вологість (близько 50%). Це допоможе дитині легше дихати та почуватися комфортніше.

Одягайте малюка в легкий дихаючий одяг. Багатошаровий одяг або щільне укутування можуть призвести до перегріву. Якщо малюк відчуває озноб, можна накрити його легкою ковдрою. Але не перестарайтеся: надто тепло одягнена дитина може почуватися гірше, а її температура може підвищитися ще більше.

Підвищена температура може спричинити зневоднення, тому важливо часто напувати дитину. Вода, трав'яний чай, компоти або спеціальний розчин для регідратації допоможуть підтримувати баланс рідини в організмі. Якщо дитина не хоче пити, пропонуйте їй рідину невеликими порціями, але часто.

Під час хвороби апетит у дитини може знизитись, і це нормально. Не примушуйте її їсти, якщо вона не хоче. Пропонуйте легку їжу – овочеві супи, каші, йогурти. Харчування має бути поживним, але легким для засвоєння.

Слідкуйте за тим, як змінюється температура дитини. Регулярно вимірюйте температуру, особливо, якщо вона перевищує 38°C. Однак пам'ятайте, що не завжди потрібно прагнути до негайного зниження температури, оскільки вона є природним механізмом боротьби з інфекцією.

Список використаної літератури

1. Paracetamol / drugs.com;
2. A clinical and safety review of paracetamol and ibuprofen in children / pmc.ncbi.nlm.nih.gov;
3. Antipyretics and analgesics in children  / pubmed.ncbi.nlm.nih.gov;
4. Antipyretic drugs for children / bmj.com.

Часті питання

Що робити, якщо жарознижувальне не допомагає?

Якщо жарознижувальне не допомагає дитині, потрібно забезпечити їй спокій та пиття, використовувати прохолодні компреси, виключити перегрів та зняти зайвий одяг.

Обов'язково зверніться до лікаря, якщо температура не знижується, тримається вище 39°C, або з'являються тривожні симптоми (судоми, млявість, утруднене дихання).

Чим краще збивати температуру у дітей?

Найкраще збивати температуру у дітей препаратами на основі парацетамолу чи ібупрофену. Ці засоби безпечні та ефективні, якщо дотримано правильних доз. Але тільки лікар скаже, який із двох засобів буде ефективнішим у вашому конкретному випадку.

Що краще дати дитині – парацетамол чи ібупрофен?

І парацетамол, і ібупрофен ефективні для зниження температури у дітей. Парацетамол найчастіше використовується при лихоманці, він м'якше діє на шлунок. Ібупрофен має більш тривалий ефект і допомагає при запаленні та болі. Вибір залежить від симптомів та рекомендацій лікаря.