Гайморит

Гайморит

Гайморитом (синуситом) називається запалення і набряк слизової, що вистилає придаткові пазухи носа. Це чотири парні порожнини в голові, сполучені з носом за допомогою вузьких каналів. Клітини внутрішньої оболонки пазух виділяють рідкий слиз, що витікає із носових каналів. Цей механізм дає змогу очищати ніс і захищати верхні дихальні шляхи від вірусів і бактерій. Зазвичай у пазухах міститься повітря, але при закупорці відвідних каналів вони можуть заповнюватися рідиною. Це провокує зростання бактерій і розвиток синуситу. Найчастіше запальний процес відбувається в верхньощелепних (гайморових) пазухах, через що захворювання узагальнено називають гайморитом.

Що викликає гайморит?

Гострий або підгострий синусит, як правило, починається із запалення носових ходів, викликаного інфекцією, подразником або алергією. Внаслідок цього виникає закупорка дренажних каналів пазух, що призводить до розвитку захворювання.

Хронічний гайморит зазвичай провокується тривалим запаленням. Він може розвинутися внаслідок алергічного риніту, тривалого впливу подразників або повторюваних вірусних інфекцій.

Іншими причинами хронічних або рецидивуючих інфекцій носових пазух є структурні аномалії:

• викривлена ​​перегородка носа;
• збільшені аденоїди (носоглоткові мигдалини);
• носові поліпи;
• збільшені носові раковини (вирости на боковій стінці носа).

Також хвороба може бути зумовлена ​​іншими аномаліями, які перешкоджають відтоку слизу з носових пазух.

Гайморит: симптоми у дорослих і дітей

Ознаки синуситу багато в чому залежать від його форми. Залежно від ступеня тяжкості і тривалості перебігу розрізняють чотири форми захворювання:

1. Гострий гайморит. Найпоширеніший різновид хвороби. Триває до чотирьох тижнів і зазвичай не потребує лікування антибіотиками.
2. Підгострий. Інфекція носових пазух, що триває від 4 до 12 тижнів.
3. Хронічний. Захворювання зумовлене тривалим запаленням, яке триває протягом 12 тижнів і більше.
4. Рецидивуючий. Інфекції придаткових пазух, що виникають частіше трьох разів на рік.

Болючий тиск в області чола і носа — головна ознака гаймориту у дорослих. Локалізація болю залежить від того, яка пазуха вражена:

• в області чола (лобовий синусит, або фронтит);
• над щокою або в зоні верхньої щелепи (гайморит);
• в області перенісся (етмоїдит);
• за очима (сфеноїдит).

До симптомів гаймориту також належать густі виділення і закладеність носа. Багато пацієнтів скаржаться, що, коли слиз стікає у горло, вони відчувають дивний присмак у роті. Це може призводити до постійного покашлювання і неприємного запаху з рота. Нерідко у хворих зникають нюх і смак.

Головні болі при застуді в молодшому дитячому віці зазвичай не пов'язані з синуситом. Справа в тому, що додаткові пазухи повністю формуються до 10–12 років, тому гайморит у дітей молодшого віку в принципі неможливий. У підлітків захворювання нерідко супроводжується підвищеною температурою, слабкістю і загальним поганим самопочуттям.

Фактори ризику

Деякі фактори сприяють схильності до інфекцій придаткових пазух:

• часті застуди підвищують ризик розвитку гаймориту в дітей;
• тривале застосування протинабрякових спреїв (більше 7 днів) може викликати медикаментозний риніт і, як наслідок, синусит;
• носові поліпи здатні блокувати канали пазух, призводячи до запалення;
• куріння збільшує ймовірність гаймориту в дорослих;
• нелікований алергічний риніт може стати причиною тривалого запалення слизової порожнини носа і призвести до синуситу.

Іноді інфекція потрапляє до гайморових пазух не через ніс, а, наприклад, внаслідок абсцесу зуба.

Діагностика синуситу

У більшості випадків лікар ставить діагноз, ґрунтуючись на симптомах, які відчуває пацієнт. Якщо натиснення на додаткові пазухи викликає біль, підозрюється синусит. Іноді призначаються рентген, КТ або МРТ, щоб виключити ускладнення гаймориту.

Як ефективно лікувати гайморит?

Типова гостра вірусна інфекція носових пазух минає приблизно через 10 днів. У цей період здійснюється симптоматичне лікування гаймориту. Застосування назальних спреїв і промивання носа сольовим розчином сприяють очищенню носових ходів від слизу і полегшення дихання. Ці засоби також можуть бути корисні для зменшення симптомів рецидивуючого або хронічного гаймориту у дорослих і дітей.

Первинне лікування бактеріальних інфекцій носових пазух передбачає 10–14-денний курс антибактеріальної терапії. Антибіотики при гаймориті призначаються лікарем.

Лікування хронічного синуситу часто передбачає застосування назальних стероїдних спреїв. У випадках вираженого і стійкого запалення іноді рекомендуються кортикостероїди в таблетках (курс — 3–10 днів). Також застосовуються місцеві протинабрякові засоби. Лікування хронічного гаймориту антибіотиками призначається при підтвердженні наявності бактеріальної інфекції.

Перед тим як лікувати гайморит під час вагітності, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем, оскільки багато препаратів негативно впливають на здоров'я матері та плода.

Профілактика

Запобігти синуситу при застуді та алергії можна:

• вживаючи велику кількість рідини для розрідження носового слизу;
• своєчасно лікуючи алергічний риніт;
• обережно сякаючись, очищаючи по одній ніздрі за раз;
• застосовуючи протизастійні краплі або спреї для носа відповідно до інструкції.

Пам'ятайте, що ефективні ліки від гаймориту має призначати тільки лікар. Те, що допомагає одній людині, може виявитися неефективним або навіть шкідливим для іншої.

Ускладнення синуситу

Додаткові пазухи оточені такими важливими структурами, як мозок, очі, кістки черепа. Якщо інфекція пошириться на одну з них, можуть виникнути такі симптоми, як:

• висока температура;
• сильний головний біль;
• сплутаність свідомості або ригідність (скутість шиї);
• набряк щік, чола або піднебіння;
• набряк і почервоніння ока;
• порушення зору;
• утруднене дихання, ковтання або мовлення.

На щастя, такі ускладнення трапляються рідко. Проте вони нагадують, що гайморит — це не просто нежить. При появі симптомів інфекції носових пазух важливо своєчасно звертатися до лікаря.

Часті запитання про гайморит