Пієлонефрит

Пієлонефрит - це запальне захворювання, при якому вражається чашково-мискова система і паренхіма нирок.

Загальні відомості

На пієлонефрит може захворіти людина будь-якого віку і статі. Однак частіше їм страждають діти до 7 років (що пов'язано з анатомічними особливостями будови сечовивідної системи у дітей), дівчата та жінки у віці 18-30 років (розвитку захворювання сприяють початок статевого життя, вагітність, пологи), літні чоловіки (які страждають аденомою передміхурової залози).

До факторів, що сприяють розвитку пієлонефриту, можна віднести обструкцію сечовивідних шляхів при сечокам'яній хворобі, часті ниркові кольки, аденому передміхурової залози та ін. Пієлонефрит поділяють на гострий і хронічний.

Хронічний пієлонефрит є наслідком неефективного лікування гострого пієлонефриту або наявності будь-яких хронічних захворювань.

Причини пієлонефриту

Збудниками пієлонефриту є бактерії роду Escherichia, Proteus, Staphylococcus, Enterococcus та ін. Виділяють висхідний (по сечових шляхах) і гематогенний (перенесення бактерій з потоком крові з іншого вогнища інфекції) шлях інфікування.

Симптоми

Клінічна картина гострого або загострення хронічного пієлонефриту, як правило, розгортається швидко, протягом декількох годин. Характерна лихоманка до 38-39°C з ознобом, головним болем, ломотою в м'язах. Через деякий час приєднується болючість у поперекової області.

Діагностика пієлонефриту

У діагностиці гострого пієлонефриту велике значення мають лабораторні методи: загальний аналіз сечі, крові, дослідження сечі на наявність мікроорганізмів і визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Для уточнення стану сечовивідних шляхів проводять ультразвукове дослідження нирок.

Ускладнення

• гостра або хронічна ниркова недостатність;
• різні нагноєнні захворювання нирок (карбункул нирки, абсцес нирки та ін.);
• сепсис.

Що можете зробити ви при пієлонефриті

При появі перелічених симптомів слід якомога швидше звернутися до лікаря. При відсутності грамотної терапії, захворювання може переходити в хронічну форму, вилікувати яку значно складніше. Найбільш правильним буде викликати лікаря додому. Не займайтеся самолікуванням. Симптоми пієлонефриту неспецифічні, і ви легко можете помилитися в діагнозі. Ні в якому разі не приймайте антибактеріальні препарати до приходу лікаря. Навіть одноразовий прийом антибіотиків може змінити показники аналізів крові та сечі.

Чим допоможе лікар

Лікування гострого пієлонефриту зазвичай проводять у стаціонарі. Рекомендується постільний режим, дієта, рясне пиття. Обов'язково призначають антибіотики або інші антибактеріальні препарати. При виборі терапії орієнтуються на результати аналізу чутливості мікроорганізмів, виявлених у сечі, до антибіотиків. Для того, щоб попередити перехід гострого пієлонефриту в хронічний, антибактеріальну терапію продовжують протягом 6 тижнів. При своєчасному лікуванні вже через один-два тижні стан пацієнта поліпшується. Однак антибактеріальні препарати слід приймати протягом всього призначеного терміну.

У разі, якщо пієлонефрит розвинувся на фоні іншого захворювання нирок або сечовидільної системи, обов'язково призначається лікування основного захворювання.