Блефарит

Блефарит

Блефарит — група захворювань очей, які характеризуються запаленням країв повік.

Причини блефариту

Найчастіше гострий блефарит викликають інфекційні збудники:

• бактерії (переважно стрептококи та стафілококи);
• віруси (герпесу, лишаю та ін.);
• дріжджоподібні гриби;
• кліщі (особливо Demodex, або залозиця).

Алергічний блефарит розвивається під впливом негативних факторів навколишнього середовища або хімічних подразників (наприклад, квітучих рослин, шерсті тварин, диму, косметики, побутової хімії та ін.).

Інші можливі причини та фактори ризику розвитку запалення:

• сухість очей (зменшення продукції сльози);
• нескориговані патології зору;
• запалення рогівки або слизової оболонки ока;
• екзема, себорейний дерматит;
• паразитарні хвороби;
• туберкульоз;
• хронічні ендокринні порушення, включаючи цукровий діабет;
• імунодефіцитні стани;
• зниження імунітету через неправильне харчування, недосипання або стрес;
• хвороби шлунково-кишкового тракту.

Хронічний блефарит — це неінфекційне захворювання невстановленої етіології. Причиною його розвитку вважається дисфункція мейбомієвих залоз (сальних залоз, розташованих у товщі повік, названих за ім'ям німецького лікаря, який їх відкрив).

Види та симптоми

За локалізацією виділяють блефарит очей:

• передньокрайовий — ураження відзначається лише у передньому, війному, краї повіки;
• задньокрайовий — запалення виникає у задньому краї повіки, де розташовані мейбомієві залози;
• ангулярний — запальний процес вражає кутики очей.

За специфічними ознаками та причинами виникнення виділяють:

• Лускатий блефарит — проста форма захворювання, що характеризується потовщенням і почервонінням війних країв повік, свербежем і печінням, підвищеною стомлюваністю та чутливістю очей до подразнюючих факторів, розвитком світлобоязні, сльозотечею, утворенням в основі вій невеликих лусочок, зовні схожих на лупу.
• Виразковий блефарит — важка форма хвороби, що характеризується гнійним запаленням фолікулів, випадінням та порушенням росту вій, утворенням рубців, часто — облисінням повік. Збудником виразкової форми найчастіше є золотистий стафілокок.
• Демодекозний блефарит — запалення, зумовлене кліщем Demodex, що вражає цибулини вій. Супроводжується вираженим свербежем, особливо після сну, появою виділень із очей, утворенням білих пластівців, почервонінням та потовщенням повік.
• Мейбомієвий блефарит — захворювання, зумовлене гіперсекрецією залоз повік. Характеризується запаленням сальних залоз, закупоркою протоків, почервонінням та опуханням повік.
• Алергічний блефарит — запалення, зумовлене алергією. Характеризується набряком повік, почервонінням очей, сильним свербежем. Найчастіше алергічна форма хвороби супроводжується кон'юнктивітом.
• Розацеа — різновид блефариту, що супроводжує дерматологічні захворювання. Супроводжується утворенням рожевих вугрів на обличчі та гнійників на повіках.

Усім видам хвороби властива низка загальних симптомів: печіння та свербіж повік, підвищена стомлюваність очей, відчуття стороннього тіла в очах.

Діагностика

Враховуючи специфічні симптоми блефариту, постановка діагнозу зазвичай не викликає жодних труднощів. Для визначення збудника хвороби проводять бактеріологічне дослідження зішкребу з коренів вій та кон'юнктиви.

При алергічній природі захворювання роблять алергопроби, щоб виявити вид алергену.

При підозрі на демодекозний блефарит повік для уточнення діагнозу проводять мікроскопічний аналіз.

Лікування

Терапевтичну схему у кожному випадку офтальмолог розробляє індивідуально залежно від причини. Блефарит — захворювання, що важко піддається лікуванню і схильне до хронічного рецидивуючого перебігу, тому терапія завжди комплексна і тривала, що обов'язково включає методи, спрямовані на загальне зміцнення імунітету. З лікарських засобів із цією метою застосовують вітаміни та імуностимулятори, наприклад, Імунал — препарат рослинного походження на основі ехінацеї пурпурової. До раціону рекомендується включити продукти, багаті на ненасичені жири, вітаміни і мікроелементи.

Для усунення запалення місцево у вигляді очних мазей та крапель використовують протизапальні препарати. Якщо збудником є стафілокок або Demodex, призначають, відповідно, антибактеріальні або протикліщові ліки. При алергічній природі захворювання застосовують антигістамінні препарати.

Якщо у пацієнта діагностовано короткозорість (далекозорість), потрібна корекція порушення за допомогою окулярів або лінз. У разі синдрому сухого ока призначають препарати штучної сльози, наприклад, Оксіал, Слезін або Відісік. При тяжкому перебігу використовують глюкокортикостероїди.

Якщо блефарит супроводжує хронічне захворювання, необхідно провести адекватну корекцію основної патології.

Додатково можна робити промивання та примочки з настоїв (відварів) лікарських трав, наприклад, ромашки, календули та/або шавлії.

Під час лікування лікарі радять не користуватися декоративною косметикою, улітку носити сонцезахисні окуляри.

Ускладнення

Блефарит викликає такі ускладнення:

• посивіння, випадіння вій та припинення їхнього росту;
• хронічний кон'юнктивіт;
• кератокон'юнктивіт;
• аномальний ріст вій у бік очного яблука;
• утворення рубців на місці виразок;
• ентропіон (заворот повік);
• деформація повік.

Профілактика

Профілактичні заходи включають насамперед ретельну гігієну: догляд за шкірою обличчя та очима, використання персонального рушника та якісної косметики.

Щоб не занести інфекцію, не рекомендується чіпати очі руками, особливо під час відвідування громадських місць.

Також слід уникати контакту з алергенними агентами, людям певних спеціальностей використовувати захисні окуляри.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про Блефарит