Судома

Судоми 

М’язові судоми — це інтенсивні мимовільні і часто болючі скорочення м'язів. За деякими даними, близько 95% людей мінімум один раз у житті мали судоми. Такі стани властиві переважно дорослим, але можливі й у дітей. Вони нерідко виникають у здорових людей при надмірних або незвичних фізичних навантаженнях або після них, але можуть свідчити і про проблеми зі здоров'ям.

Судоми в м'язах тривають від кількох секунд до 10–15 хвилин, іноді довше. Скорочення охоплюють м'яз частково або повністю, рідше — цілу групу м'язів. Порушення можливе в будь-якому скелетному м'язі. Найчастіше виникають судоми в ногах і руках.

Види і причини судом

Класифікація за характером:

• клонічні судоми — короткочасні швидкі скорочення;
• тонічні — тривалий спазм;
• тоніко-клонічні — чергування тривалих спазмів із фазою короткочасних скорочень, що поєднуються зі швидкими розслабленнями м'язів.

Залежно від причини виникнення та порушеної групи м'язів скорочення умовно ділять на кілька типів.

Справжні судоми, на думку більшості медичних дослідників, зумовлені підвищеною збудливістю нервів, що стимулюють м'язи. Це найпоширеніший вид м'язових скорочень. Вони відбуваються під дією різних факторів, зазвичай пов'язані з надмірною втомою і фізичним навантаженням. Можуть виникати під час руху або після роботи. Ще один фактор ризику — зневоднення, наприклад, внаслідок активного заняття спортом або прийому діуретиків.

Справжні судоми часто пов'язані з дефіцитом натрію, магнію, кальцію, калію в організмі. Через низький рівень електролітів збуджуються нервові закінчення, які іннервують м'язи. Часто виникають судоми під час вагітності, в літньому віці. Брак електролітів також можливий після блювоти і гіпервентиляції, при прийомі певних препаратів (діуретиків, деяких гіпотензивних ліків, пероральних контрацептивів та ін.) і дефіциті вітаміну D.

Тетанічні судоми — це спазми, які є наслідком нервово-м'язової збудливості. Зазвичай з'являються на обличчі і кінцівках. Дуже схожі на істинні. Іноді їх не вдається розрізнити між собою, оскільки супутні симптоми маскуються судомним болем. Причиною можуть бути виражений дефіцит кальцію або магнію, низький рівень вуглекислого газу, надлишок фосфатів, захворювання травної та ендокринної систем, вроджені патології прищитоподібної залози. Можливі інші порушення: помутніння в очах, запаморочення, порушення мовлення, відчуття повзання мурашок, нудота, задишка, серцебиття, аритмія, втрата свідомості.

Дистонічні судоми — це неконтрольовані спазми, точна причина яких невідома. Відзначено, що скорочення пальців і кистей рук часто виникають під час виконання повторюваних рухів, наприклад, це властиво піаністам, друкаркам та ін. Причиною судом у ногах може стати стояча робота або в незручній позі. Ці ж професії можуть зумовити справжні судоми, що виникають внаслідок м'язової втоми. Також можливі дистонічні спазми обличчя і шиї. Часто вони поєднуються з іншою нейропатологією або захворюванням іншої природи.

До окремої категорії відносять фебрильні судоми у дитини, що виникають при високій температурі тіла (вище 38 °С). Їхню появу пов'язують із гіпоксією головного мозку.

До судом може призводити різка відміна алкоголю і деяких лікарських препаратів (снодійних, седативних, транквілізаторів).

М'язові скорочення можливі на тлі дефіциту деяких вітамінів.

Решту судомних розладів зумовлено такими серйозними проблемами зі здоров'ям, як:

• м'язова атрофія;
• варикозна хвороба;
• порушення кістково-м'язової системи;
• ураження хребта і периферичних нервів;
• порушення судинного кровообігу;
• ураження головного мозку та ін.

Усі судоми, пов'язані з впливом головного мозку, належать до епілептичних.

До виникнення судом схильні:

• спортсмени;
• особи, діяльність яких пов'язана з важкою фізичною працею;
• літні люди із судинними захворюваннями і м'язовою атрофією;
• люди, які зловживають алкоголем;
• вагітні жінки;
• діти до 3 років.

Симптоми

Під час судомного епізоду людина, як правило, відчуває настільки різкий біль, що змушена переривати свою діяльність. У важких випадках іноді виникає набряк, що зберігається протягом кількох днів після «нападу».

У більшості випадків спазм вдається усунути розтягуванням м'яза. Але якщо він виникає часто та/або викликає сильний біль, слід звернутися до лікаря, особливо якщо судоми з'являються без явної причини.

Діагностика

Постановка діагнозу труднощів зазвичай не викликає, достатньо детального опитування пацієнта.

Однак для встановлення причини можуть знадобитися консультації флеболога, невролога, невропатолога або ендокринолога, низка обстежень. Наприклад, якщо спостерігаються литкові судоми, потрібно зробити доплерографію судин, якщо зводить м'язи спини — рентген, живота — ультразвукове дослідження.

Додаткові дослідження включають біохімічне дослідження крові, скринінг-тест на токсичні речовини, вимірювання рівня глюкози, дослідження вмісту електролітів (особливо магнію, кальцію, калію) і функції нирок.

Лікування

Перша допомога при виникненні спазму передбачає розтягнення м'яза. Наприклад, якщо звело ногу або стопу, рекомендується встати і походити, якщо задіяно литковий м'яз, можна в положенні лежачи витягнути ногу і за допомогою руки згинати-розгинати гомілку. Розслабити м'яз дає змогу легкий масаж.

Якщо м'яз спазмує після фізичного навантаження, слід якомога швидше відновити водно-електролітний баланс.

У разі нещасного випадку та неврологічному синдромі допомагають розслаблюючі препарати від судом. Ефективними міорелаксантами є Баклофен, Толперизон, Тизанідин, Нусінерсен, Орфенадрін.

При дистонічних м'язових розладах успішно застосовуються такі ліки від судом, як ботокс. Терапевтичні дози токсину ботулізму дають змогу домогтися ремісії на кілька місяців, після чого роблять повторні ін'єкції.

Якщо м'язові спазми зумовлені конкретним захворюванням, основною метою терапії стає його лікування. У разі дефіциту вітамінів або електролітів призначають препарати для його усунення, коригують режим харчування.

Для зняття емоційної напруги використовують заспокійливі засоби.

Профілактика

Найкращий профілактичний захід — регулярна фізична активність. Помірні тренування дають змогу тримати мускулатуру в тонусі, завдяки чому тканини не страждають при різких навантаженнях. При цьому потрібно завжди виконувати розминку до початку занять, не займатися відразу після їди, вживати достатню кількість рідини.

Під час вагітності та занять спортом необхідне повноцінне харчування.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Судоми