Засоби від закрепу (проносні)

Патологічний стан, що супроводжується збільшенням інтервалів між випорожненням кишечника понад дві доби, уповільненням, утрудненням чи систематично недостатньою дефекацією називається запором.

Для захворювання характерна статева приналежність, оскільки за даними ВООЗ цим явищем страждають 70% жінок. Частота виявлення недуги у чоловіків зростає до 40 років.

При запорах характеризуються такі симптоми:

• нерегулярним випорожненням кишечника;
• твердою та сухою консистенцією калу;
• відчуттям, що кишечник спорожняється в повному обсязі;
• невеликою кількістю калових мас – менше 35 грамів при нормі – 100-150;
• необхідністю сильно напружуватися при дефекації;
• здуття живота.

Лікарі виділяють дві форми перебігу запору, які залежать від тривалості часу утруднення випорожнення кишечника:

1. гостру, тривалість якої вбирається у 3 місяці;
2. хронічну - якщо симптоми хвороби турбують людину понад півроку.

До основних ознак запорів приєднуються скарги на:

• зниження апетиту;
• відрижку повітрям;
• поява неприємного присмаку у роті;
• блідість та зниження еластичності шкіри.

Причини виникнення закрепів

Захворювання виникає внаслідок несприятливих факторів:

• незбалансованого харчування - при нестачі надходження з їжею рідини та клітковини;
• низької фізичної активності та сидячої роботи;
• неконтрольованого прийому проносних, препаратів заліза, діуретиків, антидепресантів та седативних медикаментів;
• вагітності;
• порушення моторики кишківника;
• дисбаланс гормонів в організмі;
• геморою та тріщин заднього проходу;
• при синдромі подразненого кишківника;
• стресу;
• зміни кліматичних умов.

Як класифікуються засоби від закрепу?

За механізмом дії ліки, які мають проносний ефект відносяться до наступних груп:

• Гідрофільні харчові волокна або речовини, що обволікають. Представники цієї групи вбирають, а потім утримують рідину у відділах шлунково-кишкового тракту, що призводить до збільшення обсягу кишкового вмісту та розм'якшення випорожнень, та нормалізації функцій кишечника. Ці ліки характеризуються мінімумом побічних дій, але можуть уповільнювати всмоктування інших медикаментів.
• Контактні проносні засоби, що стимулюють перистальтику кишечника. До них відносять таблетки, до складу яких входить пікосульфат натрію та інші.

Дія препаратів викликає подразнення рецепторів слизової оболонки товстої кишки, в результаті відбувається посилення секреції електролітів та води у дистальних відділах кишечника, прискорення скорочення стінок товстого кишечника, розм'якшується кал та відбувається дефекація. Фармакологічний ефект розвивається через 6-10 годин після перорального прийому препарату.

Сольові проносні, під дією яких осмотично збільшується секреція рідини та електролітів у просвіт товстого кишечника, що веде до розм'якшення калових мас та полегшення дефекації.
Препарати приймають при гострій запорі, а також при деяких отруєннях.

• Осмотичні проносні - ліки, які містять лактулозу.

Препарати відносяться до "м'яких" проносних, які відновлюють мікрофлору, збільшують осмотичний тиск у кишечнику, залучаючи до нього воду. Дефекація настає через три години, інколи ж через 2 дні.

Цю підгрупу доповнюють кошти на основі електролітів - сульфатів натрію, калію та магнію, та макро сполук типу макроголу. Багато хто з них належить до категорії рецептурних препаратів і призначається дорослим перед проведенням рентгенологічного обстеження кишечника або операціями.

• Змащувальні засоби - допомагають розм'якшити калові маси, прискорюючи їхнє просування в кишечнику.

До ефективних лікарських форм для дітей та дорослих, які діють місцево та швидко, належать свічки, мікроклізми та рідкі ректальні гелі. Ліки вводяться у пряму кишку, де відбувається подразнення рецепторів слизової оболонки кишечника та посилення перистальтики. Медикаменти допомагають очистити кишківник через 10-20 хвилин.

З якими медикаментами можна поєднувати препарати від закрепу?

Комбінована терапія запорів спрямована не тільки на полегшення стану пацієнта, а й на усунення причини проблеми, і включає прийом медикаментів, які:

• полегшують перетравлення їжі та покращують травлення;
• регулюють моторику шлунка та кишечника;
• відновлюють мікрофлору кишечника.

Пацієнтам рекомендується:

• покращити якість життя;
• уникати стресів;
• збільшити рухову активність за рахунок фізичних вправ, які допоможуть посилити перистальтику кишечника - їздити велосипедом, бігати, ходити, плавати, займатися танцями або йогою;
• дотримуватись дієти, яка сприяє нормалізації перистальтики та покращенню розм'якшення калових мас.

Раціон харчування доповнюють:

• їжею, що містить багато рослинних волокон - бананами, курагою і чорносливом;
• вареною морквою та буряком;
• шпинатом;
• квасолею та горохом;
• кисломолочними продуктами, оскільки молочні бактерії покращують роботу органів травлення та випорожнення кишечника.

За яких захворювань не можна приймати ліки проти закрепу?

На фармацевтичному ринку України представлено широкий вибір лікарських засобів, що спричиняють дефекацію. У якому віці не призначається проносний препарат, чи можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю, написано в інструкції виробника;

Але хворому важливо пам'ятати, що кошти від запору не приймають при:

• підвищену чутливість у пацієнта до діючих речовин медикаменту;
• галактоземії;
• болях у животі, нудоті та блювоті, причина яких не встановлена;
• загострення запальних захворювань кишечника та черевної порожнини;
• кишкової непрохідності;
• анальну, маткову або шлункову кровотечі;
• тріщини прямої кишки та геморої.

Очисні клізми не можна використовувати хворим, у яких спостерігається зниження імунітету при СНІДі або лейкемії, оскільки виникає ризик потрапляння патогенних бактерій в кишечник.

Кожні ліки від запору, незалежно від форми випуску, правильно підібрати допоможе лікар після попереднього обстеження хворого.

Список використаної літератури

1. ncbi.nlm.nih.gov;
2. Державний реєстр лікарських засобів України;
3. nhs.uk.

Популярні питання