Цироз печінки

Цироз печінки: особливості хвороби й лікування

Цироз являє собою останню стадію фіброзного переродження тканини печінки. Для нього характерні:

• формування вузлів, які по периферії оточує сполучна (фіброзна) тканина;
• порушення архітектоніки паренхіми печінки;
• розвиток печінкової недостатності. 

Особливість патології в тому, що вона має необоротний характер, а лікування цирозу є підтримувальним.

Причини

Основну роль у розвитку захворювання відіграють:

• алкоголізм;
• вірусні гепатити В і С;
• неалкогольний стеатогепатит;
• спадковий гемохроматоз;
• прийом медикаментів: Аміодарон, Ізоніазид, Метотрексат, Толбутамід, Оксифенісатін, Хлорпромазин тощо;
• нестача альфа-1 антитрипсину.

Перші дві причини є основними й найпоширенішими.

Класифікація

Залежно від причини виникнення захворювання поділять на:

1. Вірусний — розвивається як результат хронічного перебігу вірусного гепатиту В і/або С.
2. Алкогольний — руйнування печінки виникає на тлі тривалого прийому алкоголю.
3. Лікарський — як ускладнення прийому медикаментів.
4. Метаболічний — розвивається в осіб із генетичною недостатністю певних ферментів. 
5. Первинний цироз біліарний — аутоімунний процес, при якому імунна система людини знищує свої клітини печінки.
6. Вторинний біліарний — виникає при обструкції жовчних проток і частковій або повній непрохідності по них. Тривалий холестаз у результаті провокує запалення, з наступним фіброзом і подальшим хронічним цирозом.
7. Криптогенний — причина не з’ясована. 
8. Застійний — формується при серцевій недостатності із застоєм по великому колу кровообігу. 
9. Інфекційний — саркоїдоз, шистосомоз, сифіліс, бруцельоз.

Симптоми

Протягом багатьох років хвороба протікає безсимптомно, і більшість пацієнтів не звертаються по допомогу й не проходять лікування. Найпершими проявами можуть бути:

• загальна слабкість;
• втрата ваги;
• відчуття дискомфорту в правому підребер’ї;
• блідість;
• диспепсія;
• зміна форми нігтів за типом годинникових стекол, при ускладненні легеневою гіпертензією.

Проте, на жаль, найчастіше хворі звертаються до лікаря із симптоматикою декомпенсації, коли вже розвинулися ускладнення у вигляді:

1. Асциту — прояв портальної гіпертензії. Живіт збільшується за рахунок скупчення вільної рідини в черевній порожнині. 
2. Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу — ускладнення, яке також викликане підвищення тиску в нижній порожнистій вені. Характеризуються рясністю і складністю зупинки. Часто саме вони стають причиною летального кінця.

На тлі порушення функціонування печінки і збільшення її недостатності у хворих згодом розвиваються:

1. Набряки периферичні та скупчення рідини в порожнинах (черевна порожнина, плевра, перикард).
2. Лейкопенія.
3. Анемія.
4. Тромбоцитопенія.
5. Холестаз.
6. Порушення свідомості.
7. Збільшення селезінки.
8. Збільшення рівня вільних жирів у калі, тому що немає ферментів, щоб їх розщепити.

Без своєчасного лікування та зміни способу життя цироз призводить до поліорганної недостатності й загибелі.

Які можливі ускладнення?

При розвитку печінкової недостатності в патологічний процес утягуються всі органи. Найчастішими ускладненнями є:

1. Підвищення тиску в системі нижньої порожнистої вени.
2. Гепатопульмональний синдром характеризується розвитком легеневої гіпертензії. У пацієнта виникає задишка, кашель із прожилками крові, на пізніх стадія можливі легеневі кровотечі.
3. Ушкодження нирок із виникненням гострої чи хронічної ниркової недостатності.
4. Шлунково-кишкові кровотечі. Частіше з варикозно розширених вен стравоходу (ВРВС).
5. Печінкова енцефалопатія з порушенням свідомості, аж до коми.
6. Жовтяниця.
7. Тромбоемболії у зв’язку з високим ризиком внутрішньосудинного утворення тромбів.

Діагностика

Діагноз установлюється на підставі низки обстежень:

1. Біопсія.
2. Ультразвукове дослідження.
3. ЕХО-еластографія.
4. МРТ.
5. Визначення рівня трансаміназ.
6. Виявлення гепатиту В і С.

Точно встановити діагноз із верифікацією типу цирозу можна тільки за допомогою біопсії.

Лікування цирозу печінки

Терапія підтримувальна. Наразі немає ліків від цирозу, які б відновили повністю орган.

Для лікування слід застосовувати групи медикаментів:

1. Гепатопротектори — Гептрал, Гепавал тощо.
2. Противірусні при вірусній природі хвороби — пегінтерферон, ламівудин інтерферон альфа-2 тощо.
3. Діуретики при розвитку набряків і асциту — Фуросемід, Трифас тощо.
4. Глюкокортикоїди при аутоімунному процесі.
5. Орнітин і Аспартат для зниження рівня аміаку.
6. Урсофальк для усунення проявів холестазу.
7. Зупинка кровотеч за допомогою ліків (Амінокапронова кислота) або хірургічне ушивання ВРВС чи встановлення катетера Блекмора.

Людям із цирозом, крім препаратів, рекомендується модифікація стилю життя:

1. Відмова від алкоголю.
2. Усунення і зменшення психоемоційних та фізичних навантажень.
3. Уникнення прийому лікарських засобів, що мають токсичний вплив на печінку.
4. Правильне харчування.
5. Лікувальна фізкультура.

На термінальних етапах захворювання пацієнтам проводять пересадку органа — це єдиний варіант продовжити життя.

Профілактика

Основні принципи запобігання цирозу:

• відмова від уживання алкоголю і введення ін’єкційних наркотиків;
• проведення заходів, що запобігають інфікуванню вірусними гепатитами;
• ведення здорового способу життя;
• відмова від паління;
• мінімізація прийому лікарських препаратів.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про цироз печінки