Тендиніт

Сухожилля – це волокниста тканина, що з'єднує м'язи з кістками. Сухожилля допомагають м'язам ініціювати та контролювати рух у суглобах. Запалення сухожильних волокон, що супроводжується болем і набряком, називається тендиніт.

Симптоми та діагностика тендиніту

Ряд уражень зв'язково-сухожильного апарату має схожі клінічні прояви. Тендиніт – це запалення безпосередньо тканин сухожилля, тендовагініт – запалення сухожильної піхви (оболонки сухожилля). За своїми проявами також схожі тендиніт і тендиноз, але варто розрізняти захворювання, що виникає внаслідок запального процесу, і стан, зумовлений дегенеративними процесами.

Загальні ознаки запалення тканини сухожилля:

• різкий біль у сухожиллях або оточуючих м'язах під час і після навантаження;
• скутість або втрата діапазону руху;
• болючі відчуття при пальпації;
• почервоніння шкіри, припухлість;
• поскрипування або хрускіт під час руху;
• видимі підшкірні вузлики в ділянці ураженого сухожилля.

Для виключення інших захворювань зі схожою симптоматикою використовують додаткові методи діагностики: УЗД або МРТ. При підозрі на кальцифікуючий тендиніт показано рентгенологічне дослідження для виявлення у сухожиллі кальцинованих відкладань .

Що спричиняє запалення тканини сухожилля?

Тендиніт може розвинутись у будь-якому сухожиллі, але частіше захворювання виникає в таких ділянках:

• лікоть,
• коліно,
• плечовий суглоб,
• п'ята і гомілковостопний суглоб,
• зап'ясток.

Найбільш часта причина захворювання – травма, в тому числі через надмірне навантаження. Так, внаслідок регулярних і посилених занять спортом, коли постійно задіяні окремі суглоби (наприклад, зап'ястя при грі в теніс або плечі під час плавання), відбувається мікротравмування сухожильних волокон. Якщо сухожилля не встигає відновлюватися, розвивається запалення – тендиніт.

З аналогічною проблемою можуть стикатися люди, які за родом занять систематично дають одноманітне навантаження на окремий суглоб або групу м'язів. Травмування зв'язок під час бігу через неправильний розподіл маси тіла на стопу, гостра травма через взяття занадто великої ваги без відповідної підготовки або належної розминки також можуть стати причиною запалення сухожилля.

Кальцифікуючий тендиніт – це захворювання, при якому в сухожиллях відбувається поступове відкладення солей кальцію, в результаті чого виникає запалення, пацієнт відчуває дискомфорт і біль в суглобі. Супутньою для тендиніта патологією може бути утворення кісткових наростів (остеофітів) по краях суглоба.

Ризик розвитку тендиніту істотно вище у пацієнтів з іншими захворюваннями опорно-рухового апарату: дегенеративні зміни або запальні процеси в суглобах (остеоартроз, ревматоїдний артрит, бурсит), кристалічний артрит (подагра), а також патології імунної або ендокринної системи, наприклад, цукровий діабет.

Більш рідкісні причини: побічна дія лікарських препаратів (наприклад, деяких антибіотиків), наслідки перенесених інфекційних захворювань (наприклад, поліомієліту).

Лікування та профілактика тендиніту

Якщо тендиніт зумовлений перенапруженням сухожилля або травмою, в першу чергу потрібно дати сухожиллю відпочити, щоб пошкоджена тканина могла відновитися. Пацієнту показаний спокій, у ряді випадків – із фіксацією кінцівки, щоб повністю ізолювати пошкоджену ділянку від руху. При гострій травмі полегшити стан допоможе холодний компрес.

Медикаментозне лікування тендиніту передбачає в першу чергу усунення загострення. Щоб призупинити розвиток запалення та зменшити вираженість больового синдрому, застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і анальгетики системної дії: мелоксикам, диклофенак, ібупрофен, парацетамол. Гель або мазь, що містять кетопрофен, німесулід або диклофенак, також часто включають у симптоматичну терапію при тендиніті.

При хронічній стадії захворювання, якщо вираженість симптомів не зменшується після курсу НПЗП і у пацієнта зберігається сильний біль, може бути запропоновано лікування глюкокортикостероїдами (метилпреднізолон, бетаметозон) у формі локальних ін'єкцій в уражену ділянку навколо сухожилля (сухожильну піхву).

Разом із кортикостероїдами зазвичай вводять місцевий анестетик (лідокаїн, прокаїн), що забезпечує короткочасну знеболювальну дію. Але після процедури можливі побічні ефекти у вигляді набряку, алергічних реакцій, розлади з боку травного тракту. Вираженість симптомів внаслідок дії кортикостероїдів зменшується через кілька днів. Лікування тендиніту глюкокортикоїдами слід уникати за наявності локальних інфекцій в ділянці запланованого уколу та під час прийому антикоагулянтів (у т.ч. аспірину).

Іноді тривалість больового синдрому, постійного або повторюваного, становить кілька місяців. При складних травмах, якщо консервативна медикаментозна терапія не дала належного ефекту, може бути показано хірургічне втручання для видалення ушкодженої тканини сухожилля. У разі підтвердженого кальцифікуючого тендиніту за допомогою рентгенограми та 3D-КТ точно визначають розмір і розташування сольових відкладень, а подальше їхнє видалення проводять під контролем УЗД.

Медикаментозна терапія при тендиніті допомагає усунути загострення захворювання, але повне відновлення та стабілізація стану можуть тривати до 1,5 міс. В цьому допоможуть робота з реабілітологом і лікувальна фізкультура, щоб сухожилля поступово звикали знову витримувати навантаження. Розтяжка, пропрацювання та зміцнення м'язів і зв'язок допоможуть швидше відновити рухливість суглоба. Важливо також контролювати масу тіла, оскільки надмірна вага перевантажує сухожилля, і підтримувати регулярну фізичну активність – це знизить ризик травматизації від незвичного навантаження.

Поширені запитання про тендиніт